
- •Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- •Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- •1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- •1.2. Будова атмосфери
- •1.3. Забруднення атмосфери і його види
- •1.4. Джерела забруднення атмосфери
- •1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- •1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- •1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- •1.6.2. Кислотні опади
- •1.6.3. Запустелювання
- •1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- •Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- •2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- •2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- •2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- •2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- •2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- •Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- •Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- •4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- •4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- •4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- •Частина іі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів
- •Розділ 5 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- •Розділ 6 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- •6.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- •6.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- •6.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- •Розділ 7 Механічне пиловловлювання
- •7.1. Пилоосаджувальні камери
- •7.2. Циклонні осаджувачі
- •7.3. Вихрові пиловловлювачі
- •Розділ 8 Фільтрування аерозолів
- •8.1. Волокнисті фільтри
- •8.2. Тканинні фільтри
- •8.2.1. Фільтрувальні тканини
- •8.2.2. Рукавні фільтри
- •8.3. Зернисті фільтри
- •Розділ 9 Мокре пиловловлювання
- •9.1. Порожнисті газопромивачі
- •9.2. Розпилювальні циклони з водяною плівкою
- •9.3. Пінні пиловловлювачі
- •9.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- •9.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- •Розділ 10 Електричне очищення газів
- •10.1. Принцип дії електрофільтрів
- •10.2. Конструкції електрофільтрів
- •Розділ 11 Вдосконалення процесів і апаратів для пилоочистки
- •11.1. Спеціалізація апаратів
- •11.2. Попередня обробка аерозолів
- •11.3. Режимна інтенсифікація
- •11.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- •11.5. Багатоступінчате очищення
- •Частина ііі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- •Розділ 12 Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- •Розділ 13 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- •13.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлення газоподібних домішок
- •1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- •13.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- •13.2.1. Насадкові абсорбери
- •1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- •13.2.2. Тарілчасті абсорбери
- •13.2.3. Розпилюючі абсорбери
- •13.3. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- •Розділ 14 Адсорбційна очистка газових викидів
- •14.1. Використання методу адсорбції для вловлення газоподібних сполук
- •14.2. Будова і принцип дії адсорберів
- •14.2.1. Адсорбери періодичної дії
- •1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- •1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- •11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- •14.2.2. Адсорбери безперервної дії
- •1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- •1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- •1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- •1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- •1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- •14.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- •Розділ 15 Конденсаційне очищення газових викидів
- •15.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- •15.2. Принцип конденсаційного очищення
- •15.3. Типи і конструкції конденсаторів
- •Розділ 16 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- •16.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- •16.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- •1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- •1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- •1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- •1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- •Розділ 17 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- •17.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- •17.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- •17.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- •17.4. Вловлення аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- •Розділ 18 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- •18.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- •18.2. Вибір варіантів газоочистки
- •Додатки
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- •Технічні дані станції “Повітря-1”
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- •Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- •Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- •Література
14.2.2. Адсорбери безперервної дії
Одним з шляхів інтенсифікації адсорбційного процесу є застосування безперервної адсорбції. Переваги безперервних адсорбційних процесів з рухомим щільним шаром сорбенту наступні:
висока швидкість парогазового потоку в шихті (в порівнянні з швидкостями в стаціонарному шарі);
високий коефіцієнт використання сорбенту;
відсутність енерговитрат на періодичне нагрівання і охолодження в одному і тому ж апараті;
- можливість повної автоматизації і простота обслуговування.
Недоліки безперервних процесів:
високі вимоги до міцності зернистого сорбенту (необхідно використовувати високоміцні адсорбенти сферичної форми);
необхідність застосування дорогого теплоносія;
ерозія апаратури;
низький коефіцієнт теплопередачі, що вимагає великі площі теплообмінних поверхонь в колоні (холодильник, десорбер).
Безперервність процесу може бути досягнута циркуляцією адсорбенту в замкнутій системі і розподілом в адсорбційній колоні локальних зон, в кожній з яких в оптимальних робочих умовах здійснюється одна з основних стадій процесу: адсорбція, нагрівання і десорбція, охолодження і так далі.
Адсорбційні установки з рухомим шаром поглинача відносяться до установок безперервної дії. Адсорбент переміщається в апараті щільним шаром під дією сили тяжіння, що дозволяє організувати безперервну роботу. Ці установки доцільно застосовувати для виділення цільового компоненту з газу-носія з використанням адсорбційної і десорбції секцій.
Схема адсорбера з рухомим шаром зернистого адсорбенту показана на рис. 8.7, з псевдозрідженим шаром − на рис. 8.8.
Рис. 14.7. Адсорбер з рухомим шаром адсорбенту
1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
Рис. 14.8. Схема багатоступінчатого адсорбера з псевдозрідженим шаром
1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
Для перетоку адсорбенту з тарілки на тарілку використовують різні переточні пристрої (рис. 8.9). Переточний пристрій з додатковим псевдозрідженим шаром адсорбенту показаний на рис. 8.10; з конічним замочним пристроєм − на рис. 8.11 і з автономним підведенням газу − на рис. 8.12.
Рис. 14.9. Типи переточних трубок адсорбера:
а − циліндрична з конічним звуженням; б − циліндрична з циліндричним звуженням; в − конічна; г − циліндрична з підпірним диском (1 − переточна трубка; 2 − тарілка; 3 − диск)
Рис. 14.10. Переточний пристрій з додатковим псевдо зрідженим шаром адсорбенту
1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
Рис. 14.11. Переточний пристрій з конічним замочним пристроєм
1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
Рис. 14.12. Переточний пристрій з автономним підведенням газу
1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
Розроблені конструкції адсорберів з провальними тарілками і регульованим вільним перерізом (рис. 8.13). Запропоновані також конструкції тарілок із спіралеподібною щілиною.
Рис. 14.13. Елементи двошарових провальних тарілок
а − вугільні; б − квадратні; в − круглі
Для безперервної подачі в апарат адсорбенту застосовують різні пристрої живлення (рис. 8.14). Витрата адсорбенту регулюється переміщенням шибера або зміною числа оборотів зірки або диску.
Рис. 14.14. Схеми типових пристроїв живлення
а − шиберний; б − секторний; в − тарілчастий (1 − шибер; 2 − зірка; 3 − регулюючий патрубок; 4 − диск)
Перевагою зрідженого шару є висока швидкість теплопередачі при використанні охолоджуючих трубок для відведення тепла адсорбції. Даний варіант також ефективний в тих випадках, коли потрібна часта регенерація сорбенту. Він може бути використаний для адсорбції органічних сполук з газів, які мають високу вологість, що вимагає частої регенерації використовуваного вугілля, при якій видаляється адсорбована вода.
Одна з основних переваг, завдяки якій адсорбери з псевдозрідженим шаром знаходять застосування − це можливість інтенсивного тепловідводу з сорбційної зони. Проте через швидке насичення адсорбенту найбільш ефективною областю їх використання є обробка газів з невисокою концентрацією забруднювачів.
Важливою технологічною проблемою, наслідком якої є зниження економічної ефективності, вважають стирання сорбенту, що призводить до його втрат. Бажано використовувати дуже тверді гранули, стійкі до стирання.
Всі переваги і недоліки псевдозрідженого шару характерні для фонтануючого режиму. Фонтанування адсорбенту особливо ефективне для здійснення процесів хемосорбції. Швидкість процесу хемосорбції зростає із збільшенням дисперсності частинок, а тонкодисперсні частинки погано піддаються псевдозрідженню. Інтенсифікувати процес хемосорбції найзручніше за допомогою організації фонтануючого режиму такого адсорбенту.