
- •Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- •Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- •1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- •1.2. Будова атмосфери
- •1.3. Забруднення атмосфери і його види
- •1.4. Джерела забруднення атмосфери
- •1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- •1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- •1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- •1.6.2. Кислотні опади
- •1.6.3. Запустелювання
- •1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- •Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- •2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- •2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- •2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- •2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- •2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- •Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- •Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- •4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- •4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- •4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- •Частина іі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів
- •Розділ 5 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- •Розділ 6 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- •6.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- •6.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- •6.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- •Розділ 7 Механічне пиловловлювання
- •7.1. Пилоосаджувальні камери
- •7.2. Циклонні осаджувачі
- •7.3. Вихрові пиловловлювачі
- •Розділ 8 Фільтрування аерозолів
- •8.1. Волокнисті фільтри
- •8.2. Тканинні фільтри
- •8.2.1. Фільтрувальні тканини
- •8.2.2. Рукавні фільтри
- •8.3. Зернисті фільтри
- •Розділ 9 Мокре пиловловлювання
- •9.1. Порожнисті газопромивачі
- •9.2. Розпилювальні циклони з водяною плівкою
- •9.3. Пінні пиловловлювачі
- •9.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- •9.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- •Розділ 10 Електричне очищення газів
- •10.1. Принцип дії електрофільтрів
- •10.2. Конструкції електрофільтрів
- •Розділ 11 Вдосконалення процесів і апаратів для пилоочистки
- •11.1. Спеціалізація апаратів
- •11.2. Попередня обробка аерозолів
- •11.3. Режимна інтенсифікація
- •11.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- •11.5. Багатоступінчате очищення
- •Частина ііі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- •Розділ 12 Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- •Розділ 13 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- •13.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлення газоподібних домішок
- •1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- •13.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- •13.2.1. Насадкові абсорбери
- •1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- •13.2.2. Тарілчасті абсорбери
- •13.2.3. Розпилюючі абсорбери
- •13.3. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- •Розділ 14 Адсорбційна очистка газових викидів
- •14.1. Використання методу адсорбції для вловлення газоподібних сполук
- •14.2. Будова і принцип дії адсорберів
- •14.2.1. Адсорбери періодичної дії
- •1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- •1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- •11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- •14.2.2. Адсорбери безперервної дії
- •1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- •1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- •1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- •1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- •1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- •14.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- •Розділ 15 Конденсаційне очищення газових викидів
- •15.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- •15.2. Принцип конденсаційного очищення
- •15.3. Типи і конструкції конденсаторів
- •Розділ 16 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- •16.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- •16.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- •1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- •1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- •1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- •1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- •Розділ 17 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- •17.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- •17.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- •17.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- •17.4. Вловлення аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- •Розділ 18 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- •18.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- •18.2. Вибір варіантів газоочистки
- •Додатки
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- •Технічні дані станції “Повітря-1”
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- •Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- •Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- •Література
14.2. Будова і принцип дії адсорберів
Для очищення газів використовують адсорбери періодичної і безперервної дії. Існують різні конструкції адсорберів: періодичної і безперервної дії, горизонтальні і вертикальні і так далі.
14.2.1. Адсорбери періодичної дії
До апаратів періодичної дії відносяться вертикальні, горизонтальні, кільцеві адсорбери, а також виконані у вигляді трубчастого теплообмінника. Одинична продуктивність вертикальних одношарових адсорберів зазвичай не перевищує 10000 м3/год.
Адсорбери періодичної дії можуть бути з нерухомим шаром і з киплячим шаром адсорбенту.
Основним позитивним фактором адсорбційних установок періодичної дії з нерухомим шаром адсорбенту є відсутність в них стирання частинок сорбенту в результаті тертя однієї до іншої і до стінки апарату, трубопроводу і тому подібне. В адсорберах періодичної дії досягається достатньо високий ступінь очистки і осушення газів, що подаються в апарат.
Основними недоліками адсорберів періодичної дії є невеликі швидкості газового потоку в шихті і відносно мала частка сорбенту, що бере активну участь в процесі (зона масопередачі, як правило, значно менша загальної товщини шару). Крім того, великий переріз горизонтальних адсорберів не забезпечує рівномірності розподілу парогазових потоків по перерізу і, отже, повноти використання адсорбційної ємноті сорбенту. Тому вертикальні адсорбери в порівнянні з горизонтальними раціональніші у використанні. Адсорбери горизонтальної конструкції доцільно застосовувати при очищенні великих кількостей газу від домішок, що добре сорбували.
У адсорбційних установках періодичної дії передбачають декілька адсорберів для різних технологічних стадій − адсорбції, десорбції, сушки або охолодженя.
Адсорбери з нерухомим шаром виконують у вигляді циліндричних вертикальних або горизонтальних ємностей, заповнених шаром адсорбенту. У таких апаратах адсорбцію проводять по стадіях: 1) адсорбція; 2) десорбція; 3) сушка адсорбенту і 4) охолодження адсорбенту. Нові конструкції адсорберів періодичної дії дозволяють більш ефективніше проводити процес. До них відносять адсорбер поличного багатосекційного типу (рис. 8.1).
Рис. 14.1. Адсорбер поличного типу з нерухомими шарами адсорбенту
Розміщуючи адсорбент в апараті горизонтально високим шаром, можна практично усунути вплив нерівномірності шару на ступінь очистки газів, але при цьому зростає аеродинамічний опір адсорбера. Крім того частинки адсорбенту у високому шарі інтенсивно прогріваються внаслідок слабкого тепловідводу із зони конденсації, що зменшує сорбційну ємність адсорбенту і є небажаним внаслідок можливості самозапалення. Якщо концентрація забруднювача висока, то може стати необхідним штучне охолодження шару адсорбенту.
Однократне використання адсорбентів в апаратах періодичної дії може передбачатися при необхідності епізодичної обробки або очистки малої кількості забруднених газів; при низьких концентраціях забруднювачів; при очищенні газів, що містять бактеріологічні, радіоактивні забруднення або високі дози сильнодіючих отруйних речовин. У таких випадках найзручніше упаковувати адсорбент в касети спільно з фільтрами або поміщати в контейнери з приєднувальними елементами.
Тривалість роботи періодичних адсорберів на стадії адсорбції визначається повнотою поглинання забруднюючого компоненту.
Для нестаціонарного адсорбера із закріпленим шаром необхідно визначити момент проскакування. Проскакування відбувається, коли концентрація забруднювача, що змінюється, у відхідному газовому потоці досягає певного заданого значення, яке може бути, наприклад, рівно величині, що допускається стандартами для даного викиду. Час, необхідний для досягнення проскакування, визначається з рівнянь масопереносу і умов рівноваги; воно, у свою чергу, дозволяє визначити необхідну кількість адсорбенту. Діаметр адсорбційного шару розраховують, як і у випадку абсорбції, виходячи з допустимої величини гідравлічного опору.
У адсорберах з нерухомим шаром газ безперервно проходить через адсорбент, який в початковий момент часу не містить адсорбату (рис. 8.2).
Рис. 14.2. Нестаціонарна адсорбція в закріпленому шарі сорбенту