
- •Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- •Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- •1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- •1.2. Будова атмосфери
- •1.3. Забруднення атмосфери і його види
- •1.4. Джерела забруднення атмосфери
- •1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- •1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- •1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- •1.6.2. Кислотні опади
- •1.6.3. Запустелювання
- •1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- •Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- •2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- •2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- •2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- •2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- •2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- •Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- •Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- •4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- •4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- •4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- •Частина іі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів
- •Розділ 5 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- •Розділ 6 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- •6.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- •6.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- •6.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- •Розділ 7 Механічне пиловловлювання
- •7.1. Пилоосаджувальні камери
- •7.2. Циклонні осаджувачі
- •7.3. Вихрові пиловловлювачі
- •Розділ 8 Фільтрування аерозолів
- •8.1. Волокнисті фільтри
- •8.2. Тканинні фільтри
- •8.2.1. Фільтрувальні тканини
- •8.2.2. Рукавні фільтри
- •8.3. Зернисті фільтри
- •Розділ 9 Мокре пиловловлювання
- •9.1. Порожнисті газопромивачі
- •9.2. Розпилювальні циклони з водяною плівкою
- •9.3. Пінні пиловловлювачі
- •9.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- •9.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- •Розділ 10 Електричне очищення газів
- •10.1. Принцип дії електрофільтрів
- •10.2. Конструкції електрофільтрів
- •Розділ 11 Вдосконалення процесів і апаратів для пилоочистки
- •11.1. Спеціалізація апаратів
- •11.2. Попередня обробка аерозолів
- •11.3. Режимна інтенсифікація
- •11.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- •11.5. Багатоступінчате очищення
- •Частина ііі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- •Розділ 12 Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- •Розділ 13 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- •13.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлення газоподібних домішок
- •1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- •13.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- •13.2.1. Насадкові абсорбери
- •1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- •13.2.2. Тарілчасті абсорбери
- •13.2.3. Розпилюючі абсорбери
- •13.3. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- •Розділ 14 Адсорбційна очистка газових викидів
- •14.1. Використання методу адсорбції для вловлення газоподібних сполук
- •14.2. Будова і принцип дії адсорберів
- •14.2.1. Адсорбери періодичної дії
- •1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- •1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- •11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- •14.2.2. Адсорбери безперервної дії
- •1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- •1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- •1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- •1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- •1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- •14.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- •Розділ 15 Конденсаційне очищення газових викидів
- •15.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- •15.2. Принцип конденсаційного очищення
- •15.3. Типи і конструкції конденсаторів
- •Розділ 16 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- •16.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- •16.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- •1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- •1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- •1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- •1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- •Розділ 17 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- •17.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- •17.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- •17.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- •17.4. Вловлення аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- •Розділ 18 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- •18.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- •18.2. Вибір варіантів газоочистки
- •Додатки
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- •Технічні дані станції “Повітря-1”
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- •Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- •Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- •Література
13.2.3. Розпилюючі абсорбери
У розпилюючих абсорберах контакт між фазами досягається розпилюванням або розбризкуванням рідини в газовому потоці. Ці абсорбери підрозділяють на такі групи:
форсуночні розпилюючі абсорбери, в яких рідина розпилюється на краплі форсунками;
швидкісні прямоточні розпилюючі абсорбери, в яких розпилювання рідини здійснюється за рахунок кінетичної енергії газового потоку;
3) механічні розпилюючі абсорбери, в яких рідина розпилюється деталями, що обертаються.
Форсуночні розпилюючі абсорбери. Порожнистими розпилюючими абсорберами (рис. 7.13) є порожнисті колони. У цих абсорберах газ рухається від низу до верху, а рідина подається через розташовані у верхній частині колони 1 форсунки 2 з напрямом факела розпилювання зазвичай зверху вниз. Ефективність таких абсорберів невисока, що обумовлене перемішуванням газу по висоті колони і “поганим” заповненням її перерізу факелом розпорошеної рідини. В результаті об’ємний коефіцієнт масообміну і число одиниць перенесення в цих апаратах невеликі. Тому розпилюючі форсунки в порожнистих абсорберах часто встановлюють на декількох рівнях.
Рис. 13.13. Будова порожнистих розпилюючих абсорберів
а − вертикального з верхнім розпилюванням рідини; б − вертикального з розпилюванням рідини по висоті апарату; в − горизонтального з перехресним потоком (1 − корпус; 2 − форсуночний колектор зрошувальної рідини; 4 − бризковідбійник; 5 − газорозподільник)
Порожнисті розпилюючі абсорбери відрізняються простотою будови, низькою вартістю, малим гідравлічним опором, їх можна застосовувати для обробки сильно забруднених газів.
До недоліків порожнистих розпилюючих абсорберів, крім їх низької ефективності, відносяться також низькі швидкості газу (до 1 м/с) щоб уникнути винесення, незадовільна їх робота при малій щільності зрошування, достатньо висока витрата енергії на розпилювання рідини. Розпилюючі порожнисті абсорбери доцільно застосовувати для уловлювання добре розчинних газів.
Ш
видкісні
прямоточні розпилюючі абсорбери.
Дана група абсорберів відрізняється
тим, що у разі прямотоку процес можна
проводити при високих швидкостях газу
(до 20…30 м/с і вище), причому вся рідина
виноситься з газом і відділяється від
нього в просторі сепарації. До цього
типу апаратів відноситься абсорбер
Вентурі (рис. 7.14), основною частиною
якого є труба Вентурі. Рідина надходить
в конфузор 1, тече у вигляді плівки і в
горловині 2 розпилюється газовим потоком.
Потім рідина газовим потоком виноситься
в дифузор 3, в якому швидкість газу
знижується і його кінетична енергія
переходить в енергію тиску з мінімальними
втратами. Відокремлення крапель від
газу відбувається в сепараторі 4.
Рис. 13.14. Будова безфорсуночного абсорбера Вентурі
а − з ежекцією рідини; б − з плівковим зрошуванням (1 − конфузори; 2 − горловина; 3 − дифузори; 4 − сепаратори; 5 − циркуляційна труба; 6 − гідравлічний затвор)
Механічні розпилюючі абсорбери. У цих абсорберах розбризкування рідини проводиться за допомогою обертових пристроїв, тобто з підведенням зовнішньої енергії для розвитку поверхні фазового контакту. На рис. 7.15 зображено такий абсорбер, в якому розбризкування рідини здійснюється за допомогою лопатей (рис. 7.15, а) або дисків (рис. 7.15, б), закріплених на горизонтальних валах 1. Розбризкуючі елементи 2 встановлюють так, що газ рухається перпендикулярно або паралельно осям їх валів.
Рис. 13.15. Механічні розпилюючі абсорбери
а − з розбризкуванням рідини валиками лопатевого типу; б − з розбризкуванням рідини дисками (1 − вали; 2 − розбризкувачі; 3 − перегородки)
В порівнянні з абсорберами інших типів механічні абсорбери компактніші і ефективніші, але вони значно складніше за конструкцією і вимагають великих затрат енергії для проведення процесу. Тому механічні розпилюючі абсорбери доцільно застосовувати в тих випадках, коли розпилювання за допомогою форсунок або газом, що взаємодіє з рідиною, за якихось причин є неможливим.