- •Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- •Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- •1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- •1.2. Будова атмосфери
- •1.3. Забруднення атмосфери і його види
- •1.4. Джерела забруднення атмосфери
- •1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- •1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- •1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- •1.6.2. Кислотні опади
- •1.6.3. Запустелювання
- •1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- •Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- •2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- •2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- •2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- •2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- •2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- •Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- •Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- •4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- •4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- •4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- •Частина іі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів
- •Розділ 5 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- •Розділ 6 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- •6.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- •6.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- •6.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- •Розділ 7 Механічне пиловловлювання
- •7.1. Пилоосаджувальні камери
- •7.2. Циклонні осаджувачі
- •7.3. Вихрові пиловловлювачі
- •Розділ 8 Фільтрування аерозолів
- •8.1. Волокнисті фільтри
- •8.2. Тканинні фільтри
- •8.2.1. Фільтрувальні тканини
- •8.2.2. Рукавні фільтри
- •8.3. Зернисті фільтри
- •Розділ 9 Мокре пиловловлювання
- •9.1. Порожнисті газопромивачі
- •9.2. Розпилювальні циклони з водяною плівкою
- •9.3. Пінні пиловловлювачі
- •9.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- •9.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- •Розділ 10 Електричне очищення газів
- •10.1. Принцип дії електрофільтрів
- •10.2. Конструкції електрофільтрів
- •Розділ 11 Вдосконалення процесів і апаратів для пилоочистки
- •11.1. Спеціалізація апаратів
- •11.2. Попередня обробка аерозолів
- •11.3. Режимна інтенсифікація
- •11.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- •11.5. Багатоступінчате очищення
- •Частина ііі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- •Розділ 12 Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- •Розділ 13 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- •13.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлення газоподібних домішок
- •1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- •13.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- •13.2.1. Насадкові абсорбери
- •1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- •13.2.2. Тарілчасті абсорбери
- •13.2.3. Розпилюючі абсорбери
- •13.3. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- •Розділ 14 Адсорбційна очистка газових викидів
- •14.1. Використання методу адсорбції для вловлення газоподібних сполук
- •14.2. Будова і принцип дії адсорберів
- •14.2.1. Адсорбери періодичної дії
- •1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- •1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- •11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- •14.2.2. Адсорбери безперервної дії
- •1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- •1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- •1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- •1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- •1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- •14.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- •Розділ 15 Конденсаційне очищення газових викидів
- •15.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- •15.2. Принцип конденсаційного очищення
- •15.3. Типи і конструкції конденсаторів
- •Розділ 16 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- •16.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- •16.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- •1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- •1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- •1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- •1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- •Розділ 17 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- •17.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- •17.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- •17.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- •17.4. Вловлення аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- •Розділ 18 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- •18.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- •18.2. Вибір варіантів газоочистки
- •Додатки
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- •Технічні дані станції “Повітря-1”
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- •Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- •Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- •Література
Розділ 11 Вдосконалення процесів і апаратів для пилоочистки
Вимоги до ефективності процесів очищення аерозолів, особливо пиловловлювання, постійно підвищуються в міру посилення нормативних вимог до чистоти атмосферного повітря і повітря в приміщеннях виробничих і цивільних будівель, а також з появою нових технологій, застосуванням нових матеріалів і, отже, з надходженням в повітря відповідних викидів.
Сучасні санітарно-технічні засоби обробки технологічних газових викидів не забезпечують їх повного знешкодження або відновлення первинної якості повітря, використаного у виробничому циклі. Тому відпрацьовані гази завжди вносять до атмосфери частину відходів виробництва. Проте, при визначенні завдань проектування і підборі засобів очищення необхідно виходити з ідеальної моделі, дотримуючись принципу заборони на зміну якості атмосферного повітря в процесі виробництва.
На етапі підбору варіантів і пошуку засобів очищення немає необхідності прагнути до досягнення технічної простоти або економічної доцільності рішення. Творчий пошук рішень стає все більш необхідним проектувальникам, оскільки останнім часом все частіше доводиться розробляти нетипові пристрої, або ж грунтовно допрацьовувати існуючі установки внаслідок їх низької ефективності, морального застарівання або неспівпадання параметрів технологічних процесів зважаючи на велику різноманітність останніх.
При постановці завдання проектування повинні бути охоплені всі забруднювачі, які можуть бути присутніми у викидах, для чого необхідно ретельно проаналізувати склад викидів, виділивши нейтральну частину і компоненти, які можуть завдати збитки навколишньому середовищу.
Найбільш складні для очищення викиди, забруднювачі яких представляють багатофазну систему. Оскільки більшість сучасних очисних апаратів не пристосована для одночасного знешкодження дисперсних і гомогенних забруднювачів, то в загальному випадку подібні викиди повинні пройти послідовно 4 стадії обробки: попереднє і тонке очищення від аерозоля і потім попереднє і остаточне знешкодження газоподібного забруднювача. Зокрема, якщо газоподібний забруднювач добре розчиняється у воді, може бути організована попередня обробка викидів мокрими способами, яка дозволить знизити концентрації як дисперсних, так і гомогенних забруднювачів.
При обробці викидів, що містять тверді аерозольні забруднювачі, низьких величин проскакування (1...2% і менше) можна досягти, як правило, тільки двоступінчатим очищенням. Для попереднього очищення можуть бути використані жалюзійні решітки і циклонні апарати (іноді для невеликих викидів – пилоосаджувальні камери), а для остаточної – пористі фільтри, електрофільтри або мокрі пилоосаджувачі.
Рідкі аерозолі (тумани) можуть бути скоагульовані за допомогою зміни параметрів стану (охолоджування і підвищення тиску) з метою осадження в подальшому з використанням як правило мокрих способів уловлювання в мокрих скруберах, пористих і електричних фільтрах, в абсорберах.
Мокрі способи очищення твердих і рідких аерозолів мають істотний недолік – необхідність відділення вловленого забруднювача від сорбуючої рідини. З цієї причини мокрі способи слід використовувати тільки за відсутності інших методів очищення, надаючи перевагу способам з мінімальною витратою рідини.
Існує декілька напрямів вдосконалення пиловловлювачів і систем пиловловлювання з метою підвищення ефективності очищення повітря (газів) від пилу, які описані нижче.