
- •Частина і оцінка антропогенно-техногенного забруднення атмосферного повітря
- •Розділ 1 Атмосфера і її роль. Джерела і наслідки забруднення атмосфери
- •1.1. Атмосфера – зовнішня оболонка Землі
- •1.2. Будова атмосфери
- •1.3. Забруднення атмосфери і його види
- •1.4. Джерела забруднення атмосфери
- •1.5. Основні хімічні домішки, що забруднюють атмосферу
- •1.6. Наслідки забруднення атмосфери
- •1.6.1. Зміна природного складу і параметрів атмосфери
- •1.6.2. Кислотні опади
- •1.6.3. Запустелювання
- •1.6.4. Забруднення атмосфери біологічними домішками
- •Розділ 2 Нормування впливу техногенних об’єктів на атмосферне повітря
- •2.1. Показники нормування забруднюючих речовин в повітрі
- •2.2. Оцінка стану повітряного середовища
- •2.3. Науково-технічні нормативи на гранично допустимі викиди
- •2.4. Інструменти економічного механізму охорони атмосферного повітря
- •2.5. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення і погіршення якості атмосферного повітря
- •Розділ 3 Організація спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.1. Загальні вимоги до організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря
- •3.2. Види постів спостережень, програми і терміни спостережень
- •3.3. Лабораторії спостереження і контролю за забрудненням атмосферного повітря
- •3.4. Автоматизовані системи спостереження і контролю за станом атмосферного повітря
- •Розділ 4 Оцінювання забруднення атмосферного повітря на основі даних лабораторних спостережень
- •4.1. Методи оцінювання забруднення атмосферного повітря
- •4.2. Методи відбору проб атмосферного повітря для лабораторного аналізу
- •4.3. Метеорологічні спостереження при відборі проб повітря
- •4.4. Оцінювання стану атмосферного повітря за результатами спостережень
- •Частина іі технологія захисту атмосфери від аерозольних пилових викидів
- •Розділ 5 Методи захисту атмосферного повітря від шкідливих викидів
- •Розділ 6 Методи і системи очищення повітря від аерозолів
- •6.1. Характеристики аерозольних викидів в атмосферу
- •6.2. Класифікація методів і апаратів для очищення аерозолів
- •6.3. Основні характеристики апаратів для очистки аерозолів
- •Розділ 7 Механічне пиловловлювання
- •7.1. Пилоосаджувальні камери
- •7.2. Циклонні осаджувачі
- •7.3. Вихрові пиловловлювачі
- •Розділ 8 Фільтрування аерозолів
- •8.1. Волокнисті фільтри
- •8.2. Тканинні фільтри
- •8.2.1. Фільтрувальні тканини
- •8.2.2. Рукавні фільтри
- •8.3. Зернисті фільтри
- •Розділ 9 Мокре пиловловлювання
- •9.1. Порожнисті газопромивачі
- •9.2. Розпилювальні циклони з водяною плівкою
- •9.3. Пінні пиловловлювачі
- •9.4. Ударно-інерційні пиловловлювачі
- •9.5. Швидкісні пиловловлювачі (скрубери Вентурі)
- •Розділ 10 Електричне очищення газів
- •10.1. Принцип дії електрофільтрів
- •10.2. Конструкції електрофільтрів
- •Розділ 11 Вдосконалення процесів і апаратів для пилоочистки
- •11.1. Спеціалізація апаратів
- •11.2. Попередня обробка аерозолів
- •11.3. Режимна інтенсифікація
- •11.4. Конструктивно-технологічне вдосконалення
- •11.5. Багатоступінчате очищення
- •Частина ііі технологія захисту атмосфери від викидів шкідливих газів та пари
- •Розділ 12 Методи і системи очищення повітря від газоподібних домішок
- •Розділ 13 Абсорбційна і хемосорбційна очистка газових викидів
- •13.1. Використання методів абсорбції і хемосорбції для вловлення газоподібних домішок
- •1 − Абсорбер; 2 − холодильник; 3 − десорбер; 4 − теплообмінник
- •13.2. Конструкції і принцип дії абсорберів
- •13.2.1. Насадкові абсорбери
- •1 − Сідло Берля; 2 − кільце Рашига; 3 − кільце Палля; 4 − розетка Теллера; 5 − сідло “Інталокс”
- •13.2.2. Тарілчасті абсорбери
- •13.2.3. Розпилюючі абсорбери
- •13.3. Десорбція забруднювачів із абсорбентів
- •Розділ 14 Адсорбційна очистка газових викидів
- •14.1. Використання методу адсорбції для вловлення газоподібних сполук
- •14.2. Будова і принцип дії адсорберів
- •14.2.1. Адсорбери періодичної дії
- •1 − Точка проскакування; 2 − адсорбційна зона; о.Н. − об’єм, заповнений насадкою
- •1 − Адсорбер; 2, 10, 12 − вентилятори; 3 − фільтри; 4 − вогнезагороджувач; 5, 8 − холодильник; 6 − розподільник; 7 − конденсатор; 9 − збірник;
- •11 − Калорифер; 13 − гідрозасув
- •14.2.2. Адсорбери безперервної дії
- •1 − Зона адсорбції; 2 − розподільні тарілки; 3 − холодильник; 4 − підігрівач; 5 − затвор
- •1 − Псевдозріджений шар; 2 − решітка; 3 − переточний пристрій; 4 − затвор
- •1 − Основний псевдозріджений шар; 2 − додатковий шар; 3 − решітка
- •1, 2 − Патрубки; 3 − решітка; 4 − конус
- •1 − Корпус перетоку 2 − щілина; 3 − похила решітка; 4 − решітка
- •14.4. Десорбція адсорбованих продуктів
- •Розділ 15 Конденсаційне очищення газових викидів
- •15.1. Використання конденсаційного очищення газів і пари
- •15.2. Принцип конденсаційного очищення
- •15.3. Типи і конструкції конденсаторів
- •Розділ 16 Термокаталітична і термічна очистка газових викидів
- •16.1. Термокаталітична очистка газових викидів
- •16.2. Термічні методи знешкодження газоподібних сполук
- •1 − Гідрозасув; 2 − вогнезагороджувач; 3 − основний пальник; 4 − черговий пальник; 5 − система запалення чергового пальника
- •1 − Реактор; 2 − ежекційний змішувач; 3 − електрозапал; 4 − черговий пальник; 5 − основний пальник; 6 − насадка-вогнезагороджувач
- •1 − Факельний пальник; 2 − труба; 3 − розривні мембрани; 4 − вогнезагороджувач; 5 − інжекційний змішувач з електрозапалом; 6 − система запалення чергового пальника
- •1 − Черговий пальник; 2 − повітряна труба; 3 − захисний козирок; 4 − корпус факельного пальника; 5 − парова дюза; 6 − кишеня для термопари
- •Розділ 17 Очистка газових викидів автомобільного транспорту
- •17.1. Характеристика викидів двигунів внутрішнього згорання
- •17.2. Зниження викидів двигунів внутрішнього згорання
- •17.3. Нейтралізація вихлопів двигунів внутрішнього згорання
- •17.4. Вловлення аерозолів, що викидаються дизельним двигуном
- •Розділ 18 Оцінка ефективності очищення газових викидів
- •18.1. Оцінка ефективності пристроїв для очищення газових викидів
- •18.2. Вибір варіантів газоочистки
- •Додатки
- •Нормативи збору, який справляється за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел забруднення
- •Технічні дані лабораторії “Атмосфера-іі”
- •Технічні дані станції “Повітря-1”
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-1
- •Технічні дані електроаспіратора типу еа-2
- •Технічні дані повітровідбірника “Компонент”
- •Характеристики насадок (розміри дані в мм)
- •Література
9.1. Порожнисті газопромивачі
П
орожнисті
газопромивачі (рис. 9.1) реалізують
найбільш просту схему мокрого очищення
з організацією промивки запилених
потоків газу в газоходах (повітроводах)
або окремих камерах (ємкостях) різної
форми.
Рис. 9.1. Схема порожнистого газопромивача:
1 – вхідний патрубок; 2 – газорозподільні решітки; 3 – форсунки; 4 – краплевловлювач; 5 – вихідний патрубок; 6 – бункер
Розпилювальна рідина в порожнистому газопромивачі подається зустрічно або впоперек газового потоку. Щоб винесення рідини із зони контакту було незначним, розмір крапель повинен бути не менше 500 мкм, а швидкість газового потоку не повинна перевищувати 0,8...1,2 м/с.
Для зменшення габаритів установки швидкість потоку збільшують (іноді до 5 м/с і більше) і встановлюють на виході апарату краплевловлювачі. Розпилювальну рідину розбризкують найчастіше за допомогою відцентрових форсунок, підтримуючи її тиск в межах 0,3...0,4 МПа. Такі форсунки дозволяють працювати на оборотній воді, з якої видалена груба суспензія. Діаметр зони зрошування однієї форсунки приймають в межах 500 мм. З цих умов визначають число форсунок, що встановлюються в скрубері.
Ефективність очищення в скрубері залежить від дисперсності пилу, розміру крапель, швидкості їх падіння, витрати рідини, швидкості пылега-зового потоку. У порожнистому скрубері питома витрата рідини знаходиться в межах 2...2,5 л/м3, гідравлічний опір 220...250 Па.
Порожнисті газопромивачі можуть знайти застосування для осадження частинок більше 10 мкм. Порожнисті скрубери використовують для очищення газів в металургійному, ливарному виробництві, наприклад, для очищення газів з вагранок.
9.2. Розпилювальні циклони з водяною плівкою
Е
фект
дії розпилювального
циклону в
порівнянні із звичайним циклоном
посилюється тим, що пил, що відкидається
під дією відцентрових сил до стінок
циклону, значною мірою поглинається
водяною плівкою і перетворюється на
шлам, що також запобігає вторинному
винесенню пилу, який виділився з потоку.
Крім того, у циклонах з водяною плівкою
небезпека вибуху і спалаху пилу практично
усувається (рис. 9.2).
Р
ис. 9.2.
Циклон
з водяною плівкою ЦВП:
1 – корпус; 2 – вихідний патрубок; 3 – равлик; 4 – колектор; 5 – конусний патрубок (гідрозасув); 6 – вхідний патрубок
Розпилювальний циклон типу ЦВП складається з циліндричного корпусу із конічним днищем, повітровідвідного патрубка і повітропідвідного равлика. Запилене повітря підводиться по дотичній до корпусу з швидкістю близько 20 м/с. Поверхня стінок апарату змочується водою за допомогою розпилювальних сопел, розташованих рівномірно у верхній частині циклону. Сопла знаходяться також у вхідному патрубку і призначені для змиву відкладень пилу. Тиск води перед соплами 2...2,5 кПа. Питома витрата води – 0,05...0,3 л/м3. Одиночні циклони з водяною плівкою розраховані на очищення 1...20 тис. м3/год запиленого газу і у всьому діапазоні продуктивності забезпечують достатній ступінь очищення.
Циклон з водяною плівкою типу ЦВП можна використовувати для очищення низькотемпературних газів з будь-яким видом пилу, який не цементується, за виключенням пилу, що захоплюється і реагує з водою. Він може бути використаний як краплевловлювач в установках з трубами Вентурі.
Загальна ефективність ЦВП – до 90%, фракційна ефективність вловлення частинок розміром 5...10 мкм до 90.. 95%. Основні характеристики газопромивачів ЦВП приведені в табл. 9.1 і 9.2.
Таблиця 9.1
Характеристика циклонів з водяною плівкою
Виконання циклону |
Швидкість повітря, м/с |
Гідравлічний опір, Па |
Коефіцієнт гідравлічного опору |
|||||
найменша⃰ |
найбільша⃰ ⃰ |
найменша⃰ |
найбільша⃰ ⃰ |
найменша |
найбільша |
віднесений до νвх, ξвх |
віднесений до νо, ξо |
|
Основне |
16 |
25,6 |
4,5 |
7,05 |
360 |
915 |
2,3 |
30 |
Для роботи з підвищеною швидкістю |
32 |
44 |
|
6,0 |
940 |
1780 |
1,5 |
78 |
⃰ У вхідному отворі циклону νвх
⃰ ⃰Умовна середня в поперечному перерізі циклону νо
Таблиця 9.2
Основні розміри зрошуваних циклонів ЦВП
Тип циклону |
Розміри, мм |
Загальна маса, кг |
||||
D |
Б |
Б1 |
Н |
a∙b |
||
цвп-з |
315 |
445 |
283 |
2436 |
110x195 |
63,9 |
ЦВП-4 |
400 |
505 |
360 |
3014 |
140x250 |
106,7 |
ЦВП-5 |
500 |
640 |
450 |
3684 |
175x310 |
161 |
ЦВП-6 |
630 |
765 |
565 |
4554 |
220x390 |
237 |
ЦВП-8 |
800 |
1025 |
720 |
5699 |
280x495 |
369,7 |
ЦВП-10 |
1000 |
1335 |
900 |
7044 |
350x620 |
569,5 |
Циклони-газопромивачі типу СИОТ працюють при підвищених швидкостях газового потоку (14...20 м/с). На відміну від циклонів ЦВП швидкісні промивачі СИОТ мають всередині додаткові завихрювачі, що дозволяє їх використовувати для очищення великих об’ємів газів (до 300 тис. м3/год) без зниження ефективності.
Газопромивачі типу СИОТ володіють високим ступенем очищення і розраховані на вловлення змочуваного не волокнистого пилу при початковій запиленості до 5 г/м3. У швидкісних промивачах СИОТ частинки пилу більше 5 мкм вловлюються більш ніж на 99%. Основні характеристики апаратів приведені в табл. 9.3.
Таблиця 9.3
Технічні характеристики газопромивачів СИОТ
Показники |
Номер газопромывателя |
||||||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Продуктивність, м3/с, при швидкості 14 м/с 20 м/с |
3,5 4,9 |
4,9 6,9 |
6,9 9,7 |
9,7 13,9 |
13,9 20,8 |
20,8 27,8 |
27,8 38,9 |
38,9 55,6 |
55,6 77,8 |
Діаметр на вході, мм |
560 |
665 |
790 |
940 |
1120 |
1330 |
1580 |
1880 |
2240 |
Внутрішній діаметр апарату, мм |
1344 |
1596 |
1896 |
2256 |
2688 |
3192 |
3792 |
4512 |
5400 |
Максимальні витрати води, л/с |
0,56 |
0,78 |
1,1 |
1,5 |
2,1 |
зд |
4,3 |
6,1 |
8,6 |
Циклони-промивачі СИОТ за однакових умов мають габаритні розміри в 2,5...3 рази менші, ніж габаритні розміри скрубера (ефективність роботи тих і інших апаратів приблизно однакова).