- •Курс лекцій
- •Лекція №1
- •Фізіологія як наукова основа медицини
- •Рецептори, значення,види
- •Фізіологія і властивості збудливих тканин
- •Функції клітинних мембран
- •Будова клітинної мембрани
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам і мієліновим волокнам
- •Фізіологія скелетних м’язів
- •Механізм скорочення
- •Будова нервово – м’язового синапса . Механізм проведення збудження через нервово- м 'язовий синапс
- •Залежність величини м’язового скорочення від сили і частоти подразнень
- •Лекція№2
- •Нейрон,види
- •Види нейронних ланцюгів цнс
- •Властивості нервових центрів
- •Синапси цнс, будова, механізм передачі збудження
- •Класифікація центральних синапсів:
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Гальмівні синапси. Механізм розвитку центрального гальмування. Види
- •Пресинаптичне гальмування
- •Фізіологія спинного мозку
- •Функції спинного мозку
- •Рефлекторна функція спинного мозку
- •Фазні рефлекси спинного мозку (швидкі)
- •Особливості будови та функцій заднього мозку
- •Фізіологія середнього мозку
- •Вегетативні центри середнього мозку
- •Таламус, його функції
- •Роль ретикулярної формації стовбура мозку
- •Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Нервова регуляція вегетативних функцій
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на органи
- •Лекція №3. Фізіологія ендокринної системи
- •Класифікація ендокринних залоз
- •Механізм дії гормонів на клітини
- •Регуляція секреції гормонів
- •Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
- •Щитоподібна залоза, її гормони та вплив на обмін речовин
- •Прищитовидної залози,гормони,функції
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Наднирники
- •Тимус (загрудинна залоза)
- •Епіфіз ( шишкоподібна залоза)
- •Чоловічі статеві залози
- •Жіночі статеві залози.
- •Лекція №4 фізіологія крові
- •Фізіологія крові
- •Основні функції крові
- •Склад крові
- •Основні фізіологічні константи крові
- •Плазма крові,склад
- •Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск плазми крові і його значення.
- •Білки плазми крові їх роль.Онкотичний тиск
- •Швидкість осідання еритроцитів
- •Кислотно - основний стан крові, роль буферних систем крові та його забезпечення.
- •Еритроцити, будова, кількість, функції.
- •Резистентність еритроцитів
- •Лейкоцити, кількість, види.Лейкоцитарна формула
- •Лейкоцитарна формула
- •Характеристика окремих видів лейкоцитів
- •Тромбоцити,кількість,функції
- •Групи крові. Система аво
- •Фізіологічна характеристика резус – системи крові. Значення резус – систем при переливанні крові та при вагітності
- •Визначення груп крові. Сумісність крові.
- •Фізіологічні основи переливання крові
- •Лекція №5 фізіологія серцево-судинної системи, механізм її регуляції. Особливості регіонарного кровообігу
- •Загальна характеристика системи кровообігу
- •Будова і функціі серцевого м’яза
- •Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система
- •Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження
- •Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль
- •Сегментів, інтервалів екг
- •1. Період напруження (0,08 с):
- •2. Період вигнання (0,25 с):
- •Механізми походження тонів серця.
- •Основні закони гемодінамики
- •Кров’яний тиск
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин
- •Механізми регуляціі судинного тонусу
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Г уморальна регуляція тонусу судини
- •Фізіологічні особливості регіонарного кровообігу
- •Лекція №6 фізіологія дихання, механізм його регуляції.
- •Будова та функції системи дихання
- •Етапи дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Еластичні властивості легень. Сурфактант.
- •Тиск у плевральній порожнині
- •Анатомічний і фізіологічний « мертвий простір»
- •Газообмін в легенях
- •Особливості легеневого кровотоку та вентиляції легень
- •Транспорт кисню кров’ю
- •Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу
- •Обмін газів у тканинах.
- •Дихальний центр
- •Регуляція ритмічності дихання
- •Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання
- •Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання
- •Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •Дихання під час фізичної роботи
- •Лекція №7 фізіологія травлення, обміну енергії та речовин. Терморегуляція,
- •Загальна характеристика травної системи.Основні функції
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Склад слини, її роль в травленні
- •Значення слини
- •Механізм секреції слини
- •Регуляція слиновиділення
- •Травлення в шлунку.
- •Склад і властивості шлункового соку
- •Регуляція секреторної діяльності шлунка
- •Гуморальні механізми регулювання шлункової секреції
- •Моторна функція шлунка
- •Регуляція моторики шлунка
- •Склад і властивості травного секрету підшлункової залози
- •Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.
- •Печінка як орган
- •Жовч, склад. Види жовчі
- •Склад жовчі
- •Методи дослідження жовчовиділення у людини
- •Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку.
- •Травлення в тонкій кишці
- •Склад і властивості кишкового соку
- •Регуляція секреції кишкового соку
- •Поняття про порожнинне та пристінкове травлення
- •Моторика тонкого кишечника
- •Регуляція рухів тонкого кишечника
- •Основні функції товстої кишки:
- •Моторика товстого кишечника
- •Функції товстої кишки
- •Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів.
- •Механізм всмоктування глюкози
- •Механізм всмоктування білків
- •Механізм всмоктування жирів
- •Механізм всмоктування води:
- •Баланс азоту
- •Обмін вуглеводів
- •Обмін води і мінеральних солей
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Принципи складання харчового раціону
- •Етапи енергетичного обміну
- •Організм як відкрита термодинамічна система.
- •Методи визначення енерговитрат організму:
- •Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину
- •Поняття про пойкілотермію і гомойотермію
- •Хімічна терморегуляція
- •Фізична терморегуляція
- •Терморецептори і центр терморегуляції
- •Характеристика терморецепторів
- •Центр терморегуляції
- •Лекція №8 фізіологія виділення
- •Загальна характеристика системи виділення
- •Нефрон, як структурна і функціональна одиниця нирки
- •Особливості кровопостачання нирок
- •Клубочкова фільтрація
- •Канальцева реабсорбція
- •Канальцева секреція
- •Кінцева сеча (urina)
- •Вимірювання швидкості клубочкової фільтрації
- •Регуляція сечоутворення
- •Нервова регуляція
- •Гуморальна регуляція
- •Ауторегуляція
- •Інкреторна функція нирок
- •Сечовиділення, його регуляція
Канальцева реабсорбція
Канальцева реабсорбція проходить у канальцях нефрона і в збиральних трубках. Процеси реабсорбції забезпечують повернення в кров речовин, як профільтрувались, але необхідні для нормальної життєдіяльності організму –це іони, поживні речовини, вітаміни, гормони, інші біологічно-активні речовини, вода.
Таким чином, первинна сеча змінюється: кількісно із 180 л лишається 1,5 л , різниця (180 – 1,5л) складає величину реабсорбції за добу і якісно, адже деякі речовини зникли із сечі.
Механізм реабсорбції неоднаковий в різних відділах нефрона.
Для реабсорбції велике значення має концентрація речовин у крові. Речовина вся не реабсорбується з первинної сечі і виявляється у кінцевій сечі, якщо концентрація її перевищує поріг виведення (наприклад глюкоза).
Процеси реабсорбції можуть бути активними або пасивними.
Активно – це проти градієнтів концентрації, з витратами енергії АТФ (це транспорт за допомогою іонних насосів; за механізмом піноцитозу);
Пасивно – це за градієнтами, без витрат енергії:
за градієнтом концентрації або за електрохімічним градієнтом – (дифузія). Якщо в транспорті через мембрану за градієнтом концентрації приймають участь переносники, дифузія носить назву полегшеної;
за градієнтом осмотичного тиску – осмос (транспорт води).
Канальцева секреція
Цей процес, представляє собою виділення із крові речовин в просвіт канальців,тому відбувається підвищення їх концентрації в сечі і виділення їх.Секрецію в канальцях нефрона виконують клітини канальців. Види секреції:
виділення речовин із крові в просвіт канальця. Часто так виводяться крупно молекулярні колоїдні речовини, які погано фільтруються. але мають бути виведеними з організму; шляхом секреції із організму також виводяться органічні кислоти та основи, лікарські препарати;
виділення речовин, які утворюються епітелієм канальців в результаті обміну речовин (наприклад, аміак та іони водню).
В залежності від властивостей речовин, що секретуються, канальцева секреція може протікати активно (органічні кислоти) чи пасивно (органічні основи).
Процеси секреції є важливими для підтримання параметрів гомеостазу ,підтримання постійності рН пов’язане з секрецією іонів водню та аміаку, ізоіонії – з секрецією іонів калію
Кінцева сеча (urina)
За добу виділяється ≈ 1,5 л сечі (добовий діурез), але ця кількість непостійна і залежить від багатьох факторів: прийом великої кількості води, білкова їжа,фізичне навантаження, сечогінні ліки, тощо).
Колір сечі світло-жовтий,зумовлений пігментами уробілін и урохром, які є похідним білірубіну.
Питома вага сечі залежить від її концентрації і дорівнює 1.015 – 1.020.
Склад сечі:
Сеча складається із 95% води і 5% твордого залишку (неорганічні і органічні речовини)
Неорганічні речовини – це солі, за добу виділяється ≈ 25 – 30 г, переважно це:хлорид натрію 15,6 г,сульфати 2,5 г,фосфати 2,5 г,калій 3,3 г, тощо.
Органічні речовини, за добу виділяються 30-50г, переважно це азотовмісні сполуки:сечовина 2% (25-30 г);сечова кислота 0,05 % (0,7 г),креатинін 0,075% (1,0 г);гіпурова кислота 0,7 г; гормони, ферменті, оксалати, урати, тощо 2,6 г.
Протягом доби спостерігається значне коливання кількості і щільності сечі,це свідчить про добру простосувальну здатність нирок до змінних умов існування (приймання їжи, надходження рідин, зміна t0 , тощо), тобто свідчить про збереження нирками гомеостатичних показників (Росм, рН).Втрата цієї функції спостерігається при хворобах, тоді нирки виділлють сечу за типом механічного фільтру: однакова кількість и однакова густина.
Концентраційна здатність визначається за допомогою проби по Зимницькому (сечу збирають протягом доби через кожні 3 години і визначають кількість та щільність кожної порції).
При деяких хворобах , патологічних станах організму змінюється діурез (поліурія, олігурія, анурія),щільність сечі (гіперстенурія, гіпостенурія, ізостенурія)
