Основні функції товстої кишки:

- всмоктування води;

- мінеральних солей;

- жовчних кислот;

- продуктів розщеплення клітковини.

- формування калових мас, накопичення і є евакуація їх.

Хімус який поступає із тонкої кишки в товсту через ілеоцекальну заслонку невеликими порціями через кожні 0,5 – 1 хв, майже позбавленний поживних речовин, але містить, багато води, мінеральних солей, непереварені рештки поживних речовин, незасвоєні поживні речовини, клітковину, яка складає оболонки рослинних клітин.

Кишковий сік виділяється за добу приблизно в кількості 500 мл, він не має ферментів, але має велику кількість слизу, бікарбонатів, епітеліальних клітин, РН =8,0. Основне значення соку - це захист слизової оболонки від механічних, хімічних подразників. Виділення соку регулюється нервовою системою, безумовнорефлекторно, внаслідок механічних подразнень секреторні процеси збільшуються –в 8 – 10 разів.

Мікрофлора товстого кишечника:

У новонароджених дітей кишечник стерильний, але в перші місяці життя його заселюють мікроорганізми і це є необхідною умовою функціонування товстого кишечника.

90%мікрофлори- це безспорові анаероби, а10%- молочнокислі бактерії, кишечна палочка, спороносні анаероби.

Значення мікрофлори товстого кишечника:

1. розщеплення целюлози під дією ферментів бактерій, це робить можливим засвоєння клітковини на 50%.

2. Бактерії синтезують вітамін К, групи В.

3. Під дією мікробів відбувається бродіння непереварених вуглеводів, це призводить до утворення молочної, оцтової кислоти, СО_{2 ,} Н ₂ О, алкоголю. Кислі продукти, що утворюються, затримують гниття.

4. Під дією мікробів відбувається гниття білків, при цьому виділяються токсичні речовини:індол, скатол,фенол, метан, по системі воротної вени ці речовини попадають в печінку, де знешкоджуються.

5. мікроорганізми кишечника пригнічують розмноження патогенних мікробів.

6. підвищують імунітету, синтез ГАМК.

Моторика товстого кишечника

Рух хімусу в товстому кишечнику відносно повільний: якщо їжа проходить ШКТ за 2-3 доби, то в товстій кишки знаходиться хімус 1,5- 2 доби.

Рухи товстого кишечника:

1. перистальтичні рухи,хвилі повільно йдуть по кишечнику і не мають великого значення в проштовхуванні вмісту.

2. мас – скорочення, це сильні перистальтичні рухи, відбуваються 3 – 4 рази в добу вони сприяють проштовхуванню хімуса по значній частині кишечника. Ці рухи пов’язані із шлунково – ободовим рефлексом і виникають після прийому їжі.

3. Антиперестальтичні рухи.

Посилюють рухову активність кишечнику :

хімічні і механічні подразники,клітковина, не переварена їжа.

Функції товстої кишки

В товстій кишці хімус затримується 1,5 – 2 доби і за цей час відбувається :

1. Мікробна флора розщеплює клітковину, 50% її перетравлюється ферментами і всмоктується.

2. Відбуваються процеси гниття білків, бродіння вуглеводів.

3.Всмоктується вода, мінеральні солі переважно в дистальних відділах, залишки згущуються і утворюється кал.

Склад калу:

За добу утворюється 100 – 200 г кала, який складається :

• 75 – 80% води;

• клітковини, непереварених речовин;

• 10 – 15 % неорганічних речовин, мінеральних солей, слизу, злущеного епітелію,

колір зумовлений пігментом стеркобіліном, який утворюється з жовчних пігментів.

Запах зумовлений – наявністю сірководню, органічних кислот, індола, скатола.

Кал містить велику кількість бактерій 30 – 50%, за добу виділяється 480 млрд бактерій.

При порушенні травлення і засвоєння поживних речовин порушується кількість непереварених білків, жирів, вуглеводів в калі .

Вивчення складу калу має велике значення при діагностиці кишкових інфекцій, виразкових і запальних процесів, порушення функцій печінки, підшлункової залози, інвазій кишковими паразитами.

Акт дефекації – це безумовний рефлекс, центр його знаходиться в спинному мозку, функції його регулюються вище розташованими відділами ЦНС.

Виникає акт дефекацій внаслідок розтягування прямої кишки каловими масами, коли тиск підвищується до 40 – 50 мм вод. ст і відбувається подразнення механорецепторів прямої кишки.

Рефлекторна дуга:

1. подразнення рецепторів прямої кишки;

2. імпульси по соромітному та тазовим нервам йдуть до центру дефекації, (спинний мозок, попереково - крижовий відділ);

3. еферентні імпульси поступають до сфінктерів їх два: внутрішній і зовнішній.

Сфінктери прямої кишки знаходяться в стані тонічного скорочення. Внутрішній інервується вегетативною нервовою системою, а зовнішній – соматичною нервовою системою, тазовими нервами, довільний.

Довільний контроль над центром дефекації з боку головного мозку встановлюється у дитини до 2 – х років.