- •Курс лекцій
- •Лекція №1
- •Фізіологія як наукова основа медицини
- •Рецептори, значення,види
- •Фізіологія і властивості збудливих тканин
- •Функції клітинних мембран
- •Будова клітинної мембрани
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам і мієліновим волокнам
- •Фізіологія скелетних м’язів
- •Механізм скорочення
- •Будова нервово – м’язового синапса . Механізм проведення збудження через нервово- м 'язовий синапс
- •Залежність величини м’язового скорочення від сили і частоти подразнень
- •Лекція№2
- •Нейрон,види
- •Види нейронних ланцюгів цнс
- •Властивості нервових центрів
- •Синапси цнс, будова, механізм передачі збудження
- •Класифікація центральних синапсів:
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Гальмівні синапси. Механізм розвитку центрального гальмування. Види
- •Пресинаптичне гальмування
- •Фізіологія спинного мозку
- •Функції спинного мозку
- •Рефлекторна функція спинного мозку
- •Фазні рефлекси спинного мозку (швидкі)
- •Особливості будови та функцій заднього мозку
- •Фізіологія середнього мозку
- •Вегетативні центри середнього мозку
- •Таламус, його функції
- •Роль ретикулярної формації стовбура мозку
- •Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Нервова регуляція вегетативних функцій
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на органи
- •Лекція №3. Фізіологія ендокринної системи
- •Класифікація ендокринних залоз
- •Механізм дії гормонів на клітини
- •Регуляція секреції гормонів
- •Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
- •Щитоподібна залоза, її гормони та вплив на обмін речовин
- •Прищитовидної залози,гормони,функції
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Наднирники
- •Тимус (загрудинна залоза)
- •Епіфіз ( шишкоподібна залоза)
- •Чоловічі статеві залози
- •Жіночі статеві залози.
- •Лекція №4 фізіологія крові
- •Фізіологія крові
- •Основні функції крові
- •Склад крові
- •Основні фізіологічні константи крові
- •Плазма крові,склад
- •Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск плазми крові і його значення.
- •Білки плазми крові їх роль.Онкотичний тиск
- •Швидкість осідання еритроцитів
- •Кислотно - основний стан крові, роль буферних систем крові та його забезпечення.
- •Еритроцити, будова, кількість, функції.
- •Резистентність еритроцитів
- •Лейкоцити, кількість, види.Лейкоцитарна формула
- •Лейкоцитарна формула
- •Характеристика окремих видів лейкоцитів
- •Тромбоцити,кількість,функції
- •Групи крові. Система аво
- •Фізіологічна характеристика резус – системи крові. Значення резус – систем при переливанні крові та при вагітності
- •Визначення груп крові. Сумісність крові.
- •Фізіологічні основи переливання крові
- •Лекція №5 фізіологія серцево-судинної системи, механізм її регуляції. Особливості регіонарного кровообігу
- •Загальна характеристика системи кровообігу
- •Будова і функціі серцевого м’яза
- •Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система
- •Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження
- •Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль
- •Сегментів, інтервалів екг
- •1. Період напруження (0,08 с):
- •2. Період вигнання (0,25 с):
- •Механізми походження тонів серця.
- •Основні закони гемодінамики
- •Кров’яний тиск
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин
- •Механізми регуляціі судинного тонусу
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Г уморальна регуляція тонусу судини
- •Фізіологічні особливості регіонарного кровообігу
- •Лекція №6 фізіологія дихання, механізм його регуляції.
- •Будова та функції системи дихання
- •Етапи дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Еластичні властивості легень. Сурфактант.
- •Тиск у плевральній порожнині
- •Анатомічний і фізіологічний « мертвий простір»
- •Газообмін в легенях
- •Особливості легеневого кровотоку та вентиляції легень
- •Транспорт кисню кров’ю
- •Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу
- •Обмін газів у тканинах.
- •Дихальний центр
- •Регуляція ритмічності дихання
- •Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання
- •Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання
- •Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •Дихання під час фізичної роботи
- •Лекція №7 фізіологія травлення, обміну енергії та речовин. Терморегуляція,
- •Загальна характеристика травної системи.Основні функції
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Склад слини, її роль в травленні
- •Значення слини
- •Механізм секреції слини
- •Регуляція слиновиділення
- •Травлення в шлунку.
- •Склад і властивості шлункового соку
- •Регуляція секреторної діяльності шлунка
- •Гуморальні механізми регулювання шлункової секреції
- •Моторна функція шлунка
- •Регуляція моторики шлунка
- •Склад і властивості травного секрету підшлункової залози
- •Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.
- •Печінка як орган
- •Жовч, склад. Види жовчі
- •Склад жовчі
- •Методи дослідження жовчовиділення у людини
- •Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку.
- •Травлення в тонкій кишці
- •Склад і властивості кишкового соку
- •Регуляція секреції кишкового соку
- •Поняття про порожнинне та пристінкове травлення
- •Моторика тонкого кишечника
- •Регуляція рухів тонкого кишечника
- •Основні функції товстої кишки:
- •Моторика товстого кишечника
- •Функції товстої кишки
- •Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів.
- •Механізм всмоктування глюкози
- •Механізм всмоктування білків
- •Механізм всмоктування жирів
- •Механізм всмоктування води:
- •Баланс азоту
- •Обмін вуглеводів
- •Обмін води і мінеральних солей
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Принципи складання харчового раціону
- •Етапи енергетичного обміну
- •Організм як відкрита термодинамічна система.
- •Методи визначення енерговитрат організму:
- •Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину
- •Поняття про пойкілотермію і гомойотермію
- •Хімічна терморегуляція
- •Фізична терморегуляція
- •Терморецептори і центр терморегуляції
- •Характеристика терморецепторів
- •Центр терморегуляції
- •Лекція №8 фізіологія виділення
- •Загальна характеристика системи виділення
- •Нефрон, як структурна і функціональна одиниця нирки
- •Особливості кровопостачання нирок
- •Клубочкова фільтрація
- •Канальцева реабсорбція
- •Канальцева секреція
- •Кінцева сеча (urina)
- •Вимірювання швидкості клубочкової фільтрації
- •Регуляція сечоутворення
- •Нервова регуляція
- •Гуморальна регуляція
- •Ауторегуляція
- •Інкреторна функція нирок
- •Сечовиділення, його регуляція
Травлення в ротовій порожнині
Їжа перебуває в ротовій порожнині рота 15 – 30секунд, за цей час відбувається:
1.Механічна обробка їжі – подрібнення, перемішування;
2.Зволоження їжі слиною;
3.Хімічна обробка їжі відбувається за участю ферментів слини;
4.Знезараження – знищення мікроорганізмів лізоцимом слини;
5.Аналіз смакових якостей речовин смаковим аналізатором, на підставі аналізу формуються емоції відповідно до складу їжі та приймається рішення щодо продовження чи припинення її споживання.
6.Рефлекторне надходження інформації від рецепторів, які розміщуються в порожнині рота, до інших органів системи травлення, що буде змінювати їх секреторну та моторну активність – це підготовка органів до перетравлення їжі з вже встановленим складом (багата на білок чи жири), що забезпечує більш ефективне травлення.
7.Всмоктування деяких низькомолекулярних речовин – це використовується для введення деякий лікарських препаратів – валідол.
8.Формування харчової грудки – порція їжі, що готова до ковтання.
Жування відбувається завдяки рухові нижньої щелепи, в переміщуванні їжі по ротовій порожнині приймає участь язик, м’язи щок.
Жування – це рефлекторний акт, який забезпечує перемішування, подрібнення та просочення їжі слиною до консистенції, що дозволяє відбутися ковтанню.
Рефлекторна дуга цього рефлексу:
- рецептори слизової оболонки;
- чутливі волокна трійчастого нерва;
- центр жування (довгастий мозок);
- рухові волокна трійчастого нерва;
- жувальні м’язи.
Свідома регуляція ковтання відбувається завдяки зв’язку кори з центром жування.
Ковтання – це рефлекторний акт, який забезпечує перехід харчової грудки з ротової порожнини в нижні відділи глотки, а далі в порожнину стравоходу.
Рефлекторна дуга цього рефлексу складається:
- рецептори кореня язика, піднебіння, задньої стінки глотки;
- чутливі волокна язикоглоткового нерва;
- центр ковтання(довгастий мозок);
-рухові волокна язикоглоткового, під’язикового, трійчастого, блукаючого нервів;
- м’язи ротової порожнини, язика, глотки та стравоходу.
Фази ковтання:
Ротова -довільна і мимовільна;
Глоткова-швидка, мимовільна;
Стравохідна-повільна, мимовільна.
Харчова грудка проходить глотку, в якій перетинає дихальні шляхи, але в нормі вона в них не потрапляє, тому що:
м’яке піднебіння піднімається і закриває хоани;
надгортанник закриває вхід в гортань;
дихання під час проштовхування грудочки припиняється;
язик проштовхує грудочку в глотку, а потім в стравохід.
Склад слини, її роль в травленні
Слина виділяється великими і дрібними залозами:
І. Трьома парами великих слинних залоз:
1. Привушні (серозні) не має муцину;
2. Підщелепні (змішані);
3. Під’язикові ( слизові);.
ІІ. Власними залозами слизової оболонки (губні, щічні, піднебінні, язикові,тощо):
1. Серозні (на бокових поверхнях язика);
2.Слизові (корінь язика);
3.Змішані.
Слина – змішаний секрет всіх слинних залоз, реакція нейтральна або слабо лужна.
Склад слини:вода 99,4 – 99,5%
Ферменти:
амілаза, розщеплює крохмаль до дисахаридів;
мальтаза, розщеплює мальтозу на моносахариди;
кисла; лужна фосфатази;
РНК – аза, ДНК – аза;
Муцин;
Захисні речовини ( лізоцим, імуноглобулін);
Неорганічні речовини – солі, Са, К.
Продукти обміну – сечовина, сечова кислота; речовини, що надійшли в організм – лікарські речовини, алкоголь, тощо.
