- •Курс лекцій
- •Лекція №1
- •Фізіологія як наукова основа медицини
- •Рецептори, значення,види
- •Фізіологія і властивості збудливих тканин
- •Функції клітинних мембран
- •Будова клітинної мембрани
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам і мієліновим волокнам
- •Фізіологія скелетних м’язів
- •Механізм скорочення
- •Будова нервово – м’язового синапса . Механізм проведення збудження через нервово- м 'язовий синапс
- •Залежність величини м’язового скорочення від сили і частоти подразнень
- •Лекція№2
- •Нейрон,види
- •Види нейронних ланцюгів цнс
- •Властивості нервових центрів
- •Синапси цнс, будова, механізм передачі збудження
- •Класифікація центральних синапсів:
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Гальмівні синапси. Механізм розвитку центрального гальмування. Види
- •Пресинаптичне гальмування
- •Фізіологія спинного мозку
- •Функції спинного мозку
- •Рефлекторна функція спинного мозку
- •Фазні рефлекси спинного мозку (швидкі)
- •Особливості будови та функцій заднього мозку
- •Фізіологія середнього мозку
- •Вегетативні центри середнього мозку
- •Таламус, його функції
- •Роль ретикулярної формації стовбура мозку
- •Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Нервова регуляція вегетативних функцій
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на органи
- •Лекція №3. Фізіологія ендокринної системи
- •Класифікація ендокринних залоз
- •Механізм дії гормонів на клітини
- •Регуляція секреції гормонів
- •Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
- •Щитоподібна залоза, її гормони та вплив на обмін речовин
- •Прищитовидної залози,гормони,функції
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Наднирники
- •Тимус (загрудинна залоза)
- •Епіфіз ( шишкоподібна залоза)
- •Чоловічі статеві залози
- •Жіночі статеві залози.
- •Лекція №4 фізіологія крові
- •Фізіологія крові
- •Основні функції крові
- •Склад крові
- •Основні фізіологічні константи крові
- •Плазма крові,склад
- •Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск плазми крові і його значення.
- •Білки плазми крові їх роль.Онкотичний тиск
- •Швидкість осідання еритроцитів
- •Кислотно - основний стан крові, роль буферних систем крові та його забезпечення.
- •Еритроцити, будова, кількість, функції.
- •Резистентність еритроцитів
- •Лейкоцити, кількість, види.Лейкоцитарна формула
- •Лейкоцитарна формула
- •Характеристика окремих видів лейкоцитів
- •Тромбоцити,кількість,функції
- •Групи крові. Система аво
- •Фізіологічна характеристика резус – системи крові. Значення резус – систем при переливанні крові та при вагітності
- •Визначення груп крові. Сумісність крові.
- •Фізіологічні основи переливання крові
- •Лекція №5 фізіологія серцево-судинної системи, механізм її регуляції. Особливості регіонарного кровообігу
- •Загальна характеристика системи кровообігу
- •Будова і функціі серцевого м’яза
- •Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система
- •Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження
- •Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль
- •Сегментів, інтервалів екг
- •1. Період напруження (0,08 с):
- •2. Період вигнання (0,25 с):
- •Механізми походження тонів серця.
- •Основні закони гемодінамики
- •Кров’яний тиск
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин
- •Механізми регуляціі судинного тонусу
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Г уморальна регуляція тонусу судини
- •Фізіологічні особливості регіонарного кровообігу
- •Лекція №6 фізіологія дихання, механізм його регуляції.
- •Будова та функції системи дихання
- •Етапи дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Еластичні властивості легень. Сурфактант.
- •Тиск у плевральній порожнині
- •Анатомічний і фізіологічний « мертвий простір»
- •Газообмін в легенях
- •Особливості легеневого кровотоку та вентиляції легень
- •Транспорт кисню кров’ю
- •Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу
- •Обмін газів у тканинах.
- •Дихальний центр
- •Регуляція ритмічності дихання
- •Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання
- •Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання
- •Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •Дихання під час фізичної роботи
- •Лекція №7 фізіологія травлення, обміну енергії та речовин. Терморегуляція,
- •Загальна характеристика травної системи.Основні функції
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Склад слини, її роль в травленні
- •Значення слини
- •Механізм секреції слини
- •Регуляція слиновиділення
- •Травлення в шлунку.
- •Склад і властивості шлункового соку
- •Регуляція секреторної діяльності шлунка
- •Гуморальні механізми регулювання шлункової секреції
- •Моторна функція шлунка
- •Регуляція моторики шлунка
- •Склад і властивості травного секрету підшлункової залози
- •Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.
- •Печінка як орган
- •Жовч, склад. Види жовчі
- •Склад жовчі
- •Методи дослідження жовчовиділення у людини
- •Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку.
- •Травлення в тонкій кишці
- •Склад і властивості кишкового соку
- •Регуляція секреції кишкового соку
- •Поняття про порожнинне та пристінкове травлення
- •Моторика тонкого кишечника
- •Регуляція рухів тонкого кишечника
- •Основні функції товстої кишки:
- •Моторика товстого кишечника
- •Функції товстої кишки
- •Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів.
- •Механізм всмоктування глюкози
- •Механізм всмоктування білків
- •Механізм всмоктування жирів
- •Механізм всмоктування води:
- •Баланс азоту
- •Обмін вуглеводів
- •Обмін води і мінеральних солей
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Принципи складання харчового раціону
- •Етапи енергетичного обміну
- •Організм як відкрита термодинамічна система.
- •Методи визначення енерговитрат організму:
- •Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину
- •Поняття про пойкілотермію і гомойотермію
- •Хімічна терморегуляція
- •Фізична терморегуляція
- •Терморецептори і центр терморегуляції
- •Характеристика терморецепторів
- •Центр терморегуляції
- •Лекція №8 фізіологія виділення
- •Загальна характеристика системи виділення
- •Нефрон, як структурна і функціональна одиниця нирки
- •Особливості кровопостачання нирок
- •Клубочкова фільтрація
- •Канальцева реабсорбція
- •Канальцева секреція
- •Кінцева сеча (urina)
- •Вимірювання швидкості клубочкової фільтрації
- •Регуляція сечоутворення
- •Нервова регуляція
- •Гуморальна регуляція
- •Ауторегуляція
- •Інкреторна функція нирок
- •Сечовиділення, його регуляція
Нервова регуляція судинного тонусу
Подразнення майже всіх рецепторів тіла рефлекторно змінюють діяльність серця, однак провідну роль мають рефлексогенні зони самої серцево -судинної системи;
У судинній системі є рефлексогенні зони, які мають рецептори:
а) барорецептори, чутливі до зміни рівня А/Т
б) хеморецептори, чутливі до СО2, нікотіну.
Розташування основних рефлексогенних зон:
дуга аорти
каротидний синус (ділянка поділу загальної сонної артерії на внутрішню і зовнішню сонні артерії)
ділянка впадання порожнистих вен у праве передсердя.
Артеріальний тиск у здоровому організмі підтримується на постійному рівні завдяки рефлекторній саморегуляції величини А\Т. Відбувається саморегуляція безперервно і має велике фізіологічне значення, бо оберігає організм від різких коливань А\Т.
Якщо А\Т в аорті підвищується,то:
стінки аорти розтягуються і барорецептори подразнюються;
збудження передається депресорним нервом у довгастий мозок;
рефлекторно підвищується тонус ядер блукаючих нервів;
знижується тонус судинозвужувального центру;
збудження по волокнам блукаючого нерва доходять до серця, викликаючи ЧСС, знижує ХОК, розширення судин і депонування крові;
внаслідок цього А\Т знижується.
Рефлексогенна каротидна зона має таке ж фізіологічне значення, барорецептори знаходяться у входу у головний мозок, тому через судини регулюється мозковий кровоток, який вражає постійністю кровотоку при значних коливаннях А\Т.
Хеморецептори знаходяться в рефлексогенних зонах,вони збуджуються при таких змінах складу артеріальної крові:
підвищення вмісту СО2;
підвищення вмісту Н+ (зниження рН);
зниження вмісту О2 крові;
Від хеморецепторів імпульси находять в пресорний відділ ГДЦ і виникає пресорна реакція:
-судини звужується;
-А\Т підвищується.
Подразнення рецепторів рефлексогенних зон
барорецептори
хеморецептори
пресорні рефлекси
депресорні рефлекси
звуження судин
розширення судин
зниження А\Т
підвищення А\Т
Г уморальна регуляція тонусу судини
Речовини , що циркулюють у судинах і викликають зміни просвіту судин бувають:
розширювачі судин
звужувачі судин.
Звужувачі судин:
Адреналін, норадреналін звужують судини органів черівної порожнини, легень, шкіри.
Коронарні артерії і судини мозку, навпаки, під їх дією розширюються,тому
А\Т під дією адреналіна і норадреналіна різко підвищується.
Вазопресин, гормон задньої частки гіпофіза ,звужує артеріоли і капіляри.
Серотонін продукується нейронами головного мозку, утворюється при розпаді тромбоцитів, звужує судини, особливо під час кровотечі.
Ренін – утворюється в нирках при гіпоксії нирки, ренін сприяє перетворенню ангіотензиногену в ангіотензин – I, який перетворюється в активний ангіотензин – II, що звужує судини і сприяє виходу гормону наднирників альдостерону, який здатній до пресорного ефекту.
Розширювачі судин:
ацетилхолін, має місцеву судинозвужуючу дію на артеріоли;
гістамін – утворюється в стінках кишечника, шлунка, в м’язах, він розширює судини
