- •Курс лекцій
- •Лекція №1
- •Фізіологія як наукова основа медицини
- •Рецептори, значення,види
- •Фізіологія і властивості збудливих тканин
- •Функції клітинних мембран
- •Будова клітинної мембрани
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам і мієліновим волокнам
- •Фізіологія скелетних м’язів
- •Механізм скорочення
- •Будова нервово – м’язового синапса . Механізм проведення збудження через нервово- м 'язовий синапс
- •Залежність величини м’язового скорочення від сили і частоти подразнень
- •Лекція№2
- •Нейрон,види
- •Види нейронних ланцюгів цнс
- •Властивості нервових центрів
- •Синапси цнс, будова, механізм передачі збудження
- •Класифікація центральних синапсів:
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Гальмівні синапси. Механізм розвитку центрального гальмування. Види
- •Пресинаптичне гальмування
- •Фізіологія спинного мозку
- •Функції спинного мозку
- •Рефлекторна функція спинного мозку
- •Фазні рефлекси спинного мозку (швидкі)
- •Особливості будови та функцій заднього мозку
- •Фізіологія середнього мозку
- •Вегетативні центри середнього мозку
- •Таламус, його функції
- •Роль ретикулярної формації стовбура мозку
- •Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Нервова регуляція вегетативних функцій
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на органи
- •Лекція №3. Фізіологія ендокринної системи
- •Класифікація ендокринних залоз
- •Механізм дії гормонів на клітини
- •Регуляція секреції гормонів
- •Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
- •Щитоподібна залоза, її гормони та вплив на обмін речовин
- •Прищитовидної залози,гормони,функції
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Наднирники
- •Тимус (загрудинна залоза)
- •Епіфіз ( шишкоподібна залоза)
- •Чоловічі статеві залози
- •Жіночі статеві залози.
- •Лекція №4 фізіологія крові
- •Фізіологія крові
- •Основні функції крові
- •Склад крові
- •Основні фізіологічні константи крові
- •Плазма крові,склад
- •Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск плазми крові і його значення.
- •Білки плазми крові їх роль.Онкотичний тиск
- •Швидкість осідання еритроцитів
- •Кислотно - основний стан крові, роль буферних систем крові та його забезпечення.
- •Еритроцити, будова, кількість, функції.
- •Резистентність еритроцитів
- •Лейкоцити, кількість, види.Лейкоцитарна формула
- •Лейкоцитарна формула
- •Характеристика окремих видів лейкоцитів
- •Тромбоцити,кількість,функції
- •Групи крові. Система аво
- •Фізіологічна характеристика резус – системи крові. Значення резус – систем при переливанні крові та при вагітності
- •Визначення груп крові. Сумісність крові.
- •Фізіологічні основи переливання крові
- •Лекція №5 фізіологія серцево-судинної системи, механізм її регуляції. Особливості регіонарного кровообігу
- •Загальна характеристика системи кровообігу
- •Будова і функціі серцевого м’яза
- •Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система
- •Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження
- •Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль
- •Сегментів, інтервалів екг
- •1. Період напруження (0,08 с):
- •2. Період вигнання (0,25 с):
- •Механізми походження тонів серця.
- •Основні закони гемодінамики
- •Кров’яний тиск
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин
- •Механізми регуляціі судинного тонусу
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Г уморальна регуляція тонусу судини
- •Фізіологічні особливості регіонарного кровообігу
- •Лекція №6 фізіологія дихання, механізм його регуляції.
- •Будова та функції системи дихання
- •Етапи дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Еластичні властивості легень. Сурфактант.
- •Тиск у плевральній порожнині
- •Анатомічний і фізіологічний « мертвий простір»
- •Газообмін в легенях
- •Особливості легеневого кровотоку та вентиляції легень
- •Транспорт кисню кров’ю
- •Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу
- •Обмін газів у тканинах.
- •Дихальний центр
- •Регуляція ритмічності дихання
- •Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання
- •Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання
- •Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •Дихання під час фізичної роботи
- •Лекція №7 фізіологія травлення, обміну енергії та речовин. Терморегуляція,
- •Загальна характеристика травної системи.Основні функції
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Склад слини, її роль в травленні
- •Значення слини
- •Механізм секреції слини
- •Регуляція слиновиділення
- •Травлення в шлунку.
- •Склад і властивості шлункового соку
- •Регуляція секреторної діяльності шлунка
- •Гуморальні механізми регулювання шлункової секреції
- •Моторна функція шлунка
- •Регуляція моторики шлунка
- •Склад і властивості травного секрету підшлункової залози
- •Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.
- •Печінка як орган
- •Жовч, склад. Види жовчі
- •Склад жовчі
- •Методи дослідження жовчовиділення у людини
- •Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку.
- •Травлення в тонкій кишці
- •Склад і властивості кишкового соку
- •Регуляція секреції кишкового соку
- •Поняття про порожнинне та пристінкове травлення
- •Моторика тонкого кишечника
- •Регуляція рухів тонкого кишечника
- •Основні функції товстої кишки:
- •Моторика товстого кишечника
- •Функції товстої кишки
- •Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів.
- •Механізм всмоктування глюкози
- •Механізм всмоктування білків
- •Механізм всмоктування жирів
- •Механізм всмоктування води:
- •Баланс азоту
- •Обмін вуглеводів
- •Обмін води і мінеральних солей
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Принципи складання харчового раціону
- •Етапи енергетичного обміну
- •Організм як відкрита термодинамічна система.
- •Методи визначення енерговитрат організму:
- •Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину
- •Поняття про пойкілотермію і гомойотермію
- •Хімічна терморегуляція
- •Фізична терморегуляція
- •Терморецептори і центр терморегуляції
- •Характеристика терморецепторів
- •Центр терморегуляції
- •Лекція №8 фізіологія виділення
- •Загальна характеристика системи виділення
- •Нефрон, як структурна і функціональна одиниця нирки
- •Особливості кровопостачання нирок
- •Клубочкова фільтрація
- •Канальцева реабсорбція
- •Канальцева секреція
- •Кінцева сеча (urina)
- •Вимірювання швидкості клубочкової фільтрації
- •Регуляція сечоутворення
- •Нервова регуляція
- •Гуморальна регуляція
- •Ауторегуляція
- •Інкреторна функція нирок
- •Сечовиділення, його регуляція
Чоловічі статеві залози
Чоловічі статеві залози (яєчко), парна залоза, лежить у мошонці, маса приблизно 30г. Є залозою змішаної секреції:
зовнішньосекреторна функція – це утворення чоловічих статевих клітин сперматозоїдів; здійснюється сперматогенез в покручених сім’яних канальцях, вистелиних сперматогенним епітелієм;
внутрішньосекреторна функція – це продукція статевих гормонів:
а) клітинами Сертолі (знаходяться між клітинами сперматогенного епітелію покручених сім’яних канальців);
б) клітинами Лейдига (знаходяться між сім’яними канальцями).
Андрогени-чоловічі статеві гормони, виділяються постійно, але мають добові і сезонні коливання.
Тестостерон утворюється в клітинах Лейдинга зі швидкістю 7 мг /добу, стимулює цей процес гіпофізарний АГ (лютеїнізуючий гормон).
У клітинах Сертолі утворюється невелика кількість 5 – а – дегідротестостерону. Стимулює цей процес ФСГ гіпофіза ( фолікулостимулюючий гормон);
- Естрогени, які утворюються в яєчниках інгібують продукцію андрогенів. Основна кількість естрогенів синтезується із андрогенів у жировій і нервовій тканинах;
- Простагландини стимулюють синтез ФСГ і АГ, впливають на рух не посмугованих м’язових клітин стінок статевих органів.
Значення андрогенів:
розвиток первинних статевих ознак;
розвиток вторинних статевих ознак( за чоловічим типом ріст, маса, оволосіння)
стимулюють ріст скелета;
мають анаболічний ефект;
забезпечують лібідо, потенцію, чоловічий тип статевої поведінки;
беруть участь у регуляції сперматогенезу.
Жіночі статеві залози.
Жіноча статева залоза (яєчник) – парний орган, виконує дві функції:
зовнішньосекреторну (утворення яйцеклітин)
внутрішньосекреторну – це вироблення гормонів.
Жіночі статеві гормони естрогени
(естрон, ест радіол, естріол)
Прогестерон продукує жовте тіло яєчника. Цей гормон забезпечує номальне протікання вагітності і регулює жіночий статевий цикл.
Фізіологічна роль естрогенів:
пригнічують секрецію ФСГ і АГ, беруть участь у регуляції дозрівання і розвитку фолікулів;
стимулюють ріст і розвиток внутрішніх і зовнішніх статевих органів;
стимулюють розвиток вторинних статевих ознак;
мають анаболічний ефект;
підсилюють прцеси кровообігу в статевих органах;
ведуть до зміни слизової матки у період яєчникового і маткового циклів.
Плацента жінки продукує гормони: прогестерон, хоріонічний гонадотропін, тощо.
Ці гормони стимулюють функцію жовтого тіла, сприяють виношуванню вагітності, гальмують продукцію ФСГ.
Основне значення в регуляції діяльності статевих залоз мають гонадотропні гормони гіпофіза:
фолікулостимулюючий (ФСГ);
лютеїнізуючий (ЛГ);
пролактин.
Лекція №4 фізіологія крові
План
1. Кров, функції, склад,основні фізіологічні константи
2. Плазма крові, склад.
-осмотичний тиск;
-онкотичний тиск;
-рН, роль буферних систем у регуляції його сталості
3. Еритроцити, будова, кількість, функції, властивості. ШОЕ.
4. Гемоглобін, властивості, види, сполуки, кількість. Колірний показник.
5.Групи крові, система ABO, CDE, cde. Методи визначення. Фізіологічні основи переливання крові.
6. Лейкоцити, кількість, види, функції. Лейкоцитарна формула.
7. Тромбоцити, кількість, функції. Коагулянти та антикоагулянти. Фібриноліз. Регуляція згортання крові.
Самостійне вивчення тем:
Кровозамінники, види, характеристика.
Імунітет, його види.
Гемостаз, види, фази, механізм розвитку, значення.
Виконати завдання №6,37,№8 збірника позааудиторної самостійної роботи.
Література:
Основна Л – 1 « Нормальна фізіологія» за ред. В.І.Філімонова, К. «Здоров’я»; Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією»,Тернопіль, 2001 р.
Фізіологія людини за ред. В.І. Філімонова, К. Медицина, 2011 р.,с.151-194.
Додаткова:
Атлас з нормальної фізіології А.В. Коробков, С.А. Чеснокова,р.1
Брин В.Б. « Физиология человека в схемах и таблицах». Ростов – на-Дону, 1999
