- •Курс лекцій
- •Лекція №1
- •Фізіологія як наукова основа медицини
- •Рецептори, значення,види
- •Фізіологія і властивості збудливих тканин
- •Функції клітинних мембран
- •Будова клітинної мембрани
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам і мієліновим волокнам
- •Фізіологія скелетних м’язів
- •Механізм скорочення
- •Будова нервово – м’язового синапса . Механізм проведення збудження через нервово- м 'язовий синапс
- •Залежність величини м’язового скорочення від сили і частоти подразнень
- •Лекція№2
- •Нейрон,види
- •Види нейронних ланцюгів цнс
- •Властивості нервових центрів
- •Синапси цнс, будова, механізм передачі збудження
- •Класифікація центральних синапсів:
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Гальмівні синапси. Механізм розвитку центрального гальмування. Види
- •Пресинаптичне гальмування
- •Фізіологія спинного мозку
- •Функції спинного мозку
- •Рефлекторна функція спинного мозку
- •Фазні рефлекси спинного мозку (швидкі)
- •Особливості будови та функцій заднього мозку
- •Фізіологія середнього мозку
- •Вегетативні центри середнього мозку
- •Таламус, його функції
- •Роль ретикулярної формації стовбура мозку
- •Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Нервова регуляція вегетативних функцій
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на органи
- •Лекція №3. Фізіологія ендокринної системи
- •Класифікація ендокринних залоз
- •Механізм дії гормонів на клітини
- •Регуляція секреції гормонів
- •Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
- •Щитоподібна залоза, її гормони та вплив на обмін речовин
- •Прищитовидної залози,гормони,функції
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Наднирники
- •Тимус (загрудинна залоза)
- •Епіфіз ( шишкоподібна залоза)
- •Чоловічі статеві залози
- •Жіночі статеві залози.
- •Лекція №4 фізіологія крові
- •Фізіологія крові
- •Основні функції крові
- •Склад крові
- •Основні фізіологічні константи крові
- •Плазма крові,склад
- •Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск плазми крові і його значення.
- •Білки плазми крові їх роль.Онкотичний тиск
- •Швидкість осідання еритроцитів
- •Кислотно - основний стан крові, роль буферних систем крові та його забезпечення.
- •Еритроцити, будова, кількість, функції.
- •Резистентність еритроцитів
- •Лейкоцити, кількість, види.Лейкоцитарна формула
- •Лейкоцитарна формула
- •Характеристика окремих видів лейкоцитів
- •Тромбоцити,кількість,функції
- •Групи крові. Система аво
- •Фізіологічна характеристика резус – системи крові. Значення резус – систем при переливанні крові та при вагітності
- •Визначення груп крові. Сумісність крові.
- •Фізіологічні основи переливання крові
- •Лекція №5 фізіологія серцево-судинної системи, механізм її регуляції. Особливості регіонарного кровообігу
- •Загальна характеристика системи кровообігу
- •Будова і функціі серцевого м’яза
- •Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система
- •Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження
- •Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль
- •Сегментів, інтервалів екг
- •1. Період напруження (0,08 с):
- •2. Період вигнання (0,25 с):
- •Механізми походження тонів серця.
- •Основні закони гемодінамики
- •Кров’яний тиск
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин
- •Механізми регуляціі судинного тонусу
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Г уморальна регуляція тонусу судини
- •Фізіологічні особливості регіонарного кровообігу
- •Лекція №6 фізіологія дихання, механізм його регуляції.
- •Будова та функції системи дихання
- •Етапи дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Еластичні властивості легень. Сурфактант.
- •Тиск у плевральній порожнині
- •Анатомічний і фізіологічний « мертвий простір»
- •Газообмін в легенях
- •Особливості легеневого кровотоку та вентиляції легень
- •Транспорт кисню кров’ю
- •Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу
- •Обмін газів у тканинах.
- •Дихальний центр
- •Регуляція ритмічності дихання
- •Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання
- •Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання
- •Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •Дихання під час фізичної роботи
- •Лекція №7 фізіологія травлення, обміну енергії та речовин. Терморегуляція,
- •Загальна характеристика травної системи.Основні функції
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Склад слини, її роль в травленні
- •Значення слини
- •Механізм секреції слини
- •Регуляція слиновиділення
- •Травлення в шлунку.
- •Склад і властивості шлункового соку
- •Регуляція секреторної діяльності шлунка
- •Гуморальні механізми регулювання шлункової секреції
- •Моторна функція шлунка
- •Регуляція моторики шлунка
- •Склад і властивості травного секрету підшлункової залози
- •Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.
- •Печінка як орган
- •Жовч, склад. Види жовчі
- •Склад жовчі
- •Методи дослідження жовчовиділення у людини
- •Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку.
- •Травлення в тонкій кишці
- •Склад і властивості кишкового соку
- •Регуляція секреції кишкового соку
- •Поняття про порожнинне та пристінкове травлення
- •Моторика тонкого кишечника
- •Регуляція рухів тонкого кишечника
- •Основні функції товстої кишки:
- •Моторика товстого кишечника
- •Функції товстої кишки
- •Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів.
- •Механізм всмоктування глюкози
- •Механізм всмоктування білків
- •Механізм всмоктування жирів
- •Механізм всмоктування води:
- •Баланс азоту
- •Обмін вуглеводів
- •Обмін води і мінеральних солей
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Принципи складання харчового раціону
- •Етапи енергетичного обміну
- •Організм як відкрита термодинамічна система.
- •Методи визначення енерговитрат організму:
- •Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину
- •Поняття про пойкілотермію і гомойотермію
- •Хімічна терморегуляція
- •Фізична терморегуляція
- •Терморецептори і центр терморегуляції
- •Характеристика терморецепторів
- •Центр терморегуляції
- •Лекція №8 фізіологія виділення
- •Загальна характеристика системи виділення
- •Нефрон, як структурна і функціональна одиниця нирки
- •Особливості кровопостачання нирок
- •Клубочкова фільтрація
- •Канальцева реабсорбція
- •Канальцева секреція
- •Кінцева сеча (urina)
- •Вимірювання швидкості клубочкової фільтрації
- •Регуляція сечоутворення
- •Нервова регуляція
- •Гуморальна регуляція
- •Ауторегуляція
- •Інкреторна функція нирок
- •Сечовиділення, його регуляція
Регуляція секреції гормонів
Нейронна регуляція синтезу гормонів відбувається за такими напрямками:
а) прямий вплив нервової системи на синтез і секрецію гормона
б) непрямий вплив, зумовлений зміною кровопостачання залози під впливом нервової системи.
Гуморальна регуляція відбувається внаслідок впливу на залозу гормонів гіпофіза,гіпоталамуса, концентрації речовини, яку регулює гормон (зворотній зв'язок).
Механізм взаємодії ендокринних залоз .Гіпоталамо-гіпофізарна система
Нейрогуморальна регуляція відбувається за допомогою гипоталамо – гіпофізарної системи:
Аденогіпофіз регулює діяльність ендокринних залоз через тропні гормони:
- АКГГ;
- гонадотропні;
- тіреотропні;
- соматотропні.
Вивільнення цих гормонів залежить від гіпоталамуса (медіальна ділянка), в якій утворюється ліберини і статини.
Ліберини та статини, по системі ворітних судин поступають в аденогіпофіз ,
стимулюють (ліберини) чи гальмують (статини) виділення відповідних гормонів:
-
Гормони гіпофіза
Гормони гіпоталамуса
Ліберини
Статини
Соматотропний.
Соматоліберин.
Соматостатин.
Тиреотропний.
Тиреоліберин.
---
Адренокортикотропний.
Кортиколіберин.
---
Гонадотропний.
Гонадоліберин.
---
Пролактин.
Пролактоліберин.
Пролактостатин.
Меланоцито-стимулюючий.
Меланоліберин.
Меланостатин.
Центральна регуляція гіпоталамо – гіпофізарної системи знаходиться під контролем центрів стовбура головного мозку і лімбічної системи.
Регуляція більшості залоз внутрішньої секреції відбувається за принципом зворотнього зв’язку: сам гормон, його кількість в крові, регулює своє утворення через рилізінг – гормони - це принцип саморегуляції.
Схема зворотного зв'язку
Стовбур головного мозку, лімб системи.
ЦНС
Схема
гіпоталамо – гіпофізарних механізмів
регуляції активності ендокринних залоз
.
Гіпоталамус
Статини
Ліберини
Аденогіпофіз
Тропні гормони
Ендокринні залози
Гормони крові
Ефектор
Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
Гіпофіз розташований у гіпофізарній ямці турецького сідла, маса 0,5 -0,7. Має 3 частки: передню (аденогіпофіз), проміжну і задню (нейрогіпофіз)
Аденогіпофіз не пов'язаний нервовими шляхами з ЦНС, його активність регулюється гіпоталамусом.
Аденогіпофіз виділяє 2 групи гормонів:
а) регулюючі ріст і розвиток організму;
б) тропні гормони, які регулюють діяльність периферичних залоз.
Соматотропний гормон
Секреція
соматотропного гормону має епізодичний
характер (більше у дітей під час сну).
Стимулюючий вплив соматотропіну є
опосередкованою – під його дією в
печінці утворюються соматомедини,які
і є безпосередніми факторами росту.
Найактивніший серед соматомединів –
соматомедин С, який
у всіх клітинах тіла підвищує синтез
білка, стимулюючи таким чином поділ
клітин. Соматотропін може впливати на
різні клітини і безпосередньо. Так він
викликає мобілізацію жиру з депо, посилює
глікогеноліз Таким чином, вплив
соматотропіну на організм заключається
у посиленні росту кісток, поділу клітин,
біосинтезу білка, стимулюючи таким
чином процеси росту і розвитку.
Гормон росту безпосередньо стимулює глікогеноліз і ліполіз, а також утворення соматомединів у печінці. При дії за механізмом негативного зворотнього зв’язку, соматомедини замикають ланцюг регуляції.Велике значення гормону в період росту, збільшення статевих гормонів сприяє прискоренню росту кісток( пубертатний стрибок росту)
Гігантизм – характеризується прискоренням пропорційного росту, патологічним вважають ріст більше 200 см.
Акромегалія – посилений ріст внутрішніх органів, стоп, кінцівок.
Гіпофізарна карликовість – ріст менше 130 – 120см.
Меланоцистостимулюючий гормон
Підвищує секрецію меланіну в клітинах шкіри,регулює потемніння шкіри, регулює пігментний обмін.
Ліпотропіни – стимулюють мобілізацію жира із жирових депо і збільшення жирних кислот у крові.
Пролактин – стимулює ріст молочних залоз і секрецію молока. Пролактин у чоловіків стимулює ріст і розвиток передміхурової залози та сім’яних міхурців.
Адренокортикотропний гормон (АКТГ) – стимулює пучкову і сітчасту зону кори наднирників, знижує проникність стінок капілярів.
Тиреотропний гормон – стимулює функцію щитоподібної залози, при видаленні гіпофіза відбувається атрофія залози.
Гонадотропні гормони (фолікулостимулюючий і лютеінізуючий) є у жінок і у чоловіків. У чоловіків впливає на утворення статевих клітин, синтез чоловічих гормонів.
Гормони нейрогіпофіза
Утворюються у ядрах гіпоталамуса, а потім у вигляді гранул транспортуються у задню частку гіпофіза, через кров розносяться до клітин – мішеней.
Окситоцин – сприяє скороченню матки, виділенню молока після пологів.
Антидіуретичний гормон – сприяє зворотньому всмоктуванню води в дистальних канальцях нирок, тому змуншує діурез,звужує артеріоли, тому має назву вазопресин.
