
- •Курс лекцій
- •Лекція №1
- •Фізіологія як наукова основа медицини
- •Рецептори, значення,види
- •Фізіологія і властивості збудливих тканин
- •Функції клітинних мембран
- •Будова клітинної мембрани
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам і мієліновим волокнам
- •Фізіологія скелетних м’язів
- •Механізм скорочення
- •Будова нервово – м’язового синапса . Механізм проведення збудження через нервово- м 'язовий синапс
- •Залежність величини м’язового скорочення від сили і частоти подразнень
- •Лекція№2
- •Нейрон,види
- •Види нейронних ланцюгів цнс
- •Властивості нервових центрів
- •Синапси цнс, будова, механізм передачі збудження
- •Класифікація центральних синапсів:
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Гальмівні синапси. Механізм розвитку центрального гальмування. Види
- •Пресинаптичне гальмування
- •Фізіологія спинного мозку
- •Функції спинного мозку
- •Рефлекторна функція спинного мозку
- •Фазні рефлекси спинного мозку (швидкі)
- •Особливості будови та функцій заднього мозку
- •Фізіологія середнього мозку
- •Вегетативні центри середнього мозку
- •Таламус, його функції
- •Роль ретикулярної формації стовбура мозку
- •Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Нервова регуляція вегетативних функцій
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на органи
- •Лекція №3. Фізіологія ендокринної системи
- •Класифікація ендокринних залоз
- •Механізм дії гормонів на клітини
- •Регуляція секреції гормонів
- •Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
- •Щитоподібна залоза, її гормони та вплив на обмін речовин
- •Прищитовидної залози,гормони,функції
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Наднирники
- •Тимус (загрудинна залоза)
- •Епіфіз ( шишкоподібна залоза)
- •Чоловічі статеві залози
- •Жіночі статеві залози.
- •Лекція №4 фізіологія крові
- •Фізіологія крові
- •Основні функції крові
- •Склад крові
- •Основні фізіологічні константи крові
- •Плазма крові,склад
- •Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск плазми крові і його значення.
- •Білки плазми крові їх роль.Онкотичний тиск
- •Швидкість осідання еритроцитів
- •Кислотно - основний стан крові, роль буферних систем крові та його забезпечення.
- •Еритроцити, будова, кількість, функції.
- •Резистентність еритроцитів
- •Лейкоцити, кількість, види.Лейкоцитарна формула
- •Лейкоцитарна формула
- •Характеристика окремих видів лейкоцитів
- •Тромбоцити,кількість,функції
- •Групи крові. Система аво
- •Фізіологічна характеристика резус – системи крові. Значення резус – систем при переливанні крові та при вагітності
- •Визначення груп крові. Сумісність крові.
- •Фізіологічні основи переливання крові
- •Лекція №5 фізіологія серцево-судинної системи, механізм її регуляції. Особливості регіонарного кровообігу
- •Загальна характеристика системи кровообігу
- •Будова і функціі серцевого м’яза
- •Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система
- •Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження
- •Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль
- •Сегментів, інтервалів екг
- •1. Період напруження (0,08 с):
- •2. Період вигнання (0,25 с):
- •Механізми походження тонів серця.
- •Основні закони гемодінамики
- •Кров’яний тиск
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин
- •Механізми регуляціі судинного тонусу
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Г уморальна регуляція тонусу судини
- •Фізіологічні особливості регіонарного кровообігу
- •Лекція №6 фізіологія дихання, механізм його регуляції.
- •Будова та функції системи дихання
- •Етапи дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Еластичні властивості легень. Сурфактант.
- •Тиск у плевральній порожнині
- •Анатомічний і фізіологічний « мертвий простір»
- •Газообмін в легенях
- •Особливості легеневого кровотоку та вентиляції легень
- •Транспорт кисню кров’ю
- •Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу
- •Обмін газів у тканинах.
- •Дихальний центр
- •Регуляція ритмічності дихання
- •Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання
- •Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання
- •Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •Дихання під час фізичної роботи
- •Лекція №7 фізіологія травлення, обміну енергії та речовин. Терморегуляція,
- •Загальна характеристика травної системи.Основні функції
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Склад слини, її роль в травленні
- •Значення слини
- •Механізм секреції слини
- •Регуляція слиновиділення
- •Травлення в шлунку.
- •Склад і властивості шлункового соку
- •Регуляція секреторної діяльності шлунка
- •Гуморальні механізми регулювання шлункової секреції
- •Моторна функція шлунка
- •Регуляція моторики шлунка
- •Склад і властивості травного секрету підшлункової залози
- •Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.
- •Печінка як орган
- •Жовч, склад. Види жовчі
- •Склад жовчі
- •Методи дослідження жовчовиділення у людини
- •Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку.
- •Травлення в тонкій кишці
- •Склад і властивості кишкового соку
- •Регуляція секреції кишкового соку
- •Поняття про порожнинне та пристінкове травлення
- •Моторика тонкого кишечника
- •Регуляція рухів тонкого кишечника
- •Основні функції товстої кишки:
- •Моторика товстого кишечника
- •Функції товстої кишки
- •Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів.
- •Механізм всмоктування глюкози
- •Механізм всмоктування білків
- •Механізм всмоктування жирів
- •Механізм всмоктування води:
- •Баланс азоту
- •Обмін вуглеводів
- •Обмін води і мінеральних солей
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Принципи складання харчового раціону
- •Етапи енергетичного обміну
- •Організм як відкрита термодинамічна система.
- •Методи визначення енерговитрат організму:
- •Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину
- •Поняття про пойкілотермію і гомойотермію
- •Хімічна терморегуляція
- •Фізична терморегуляція
- •Терморецептори і центр терморегуляції
- •Характеристика терморецепторів
- •Центр терморегуляції
- •Лекція №8 фізіологія виділення
- •Загальна характеристика системи виділення
- •Нефрон, як структурна і функціональна одиниця нирки
- •Особливості кровопостачання нирок
- •Клубочкова фільтрація
- •Канальцева реабсорбція
- •Канальцева секреція
- •Кінцева сеча (urina)
- •Вимірювання швидкості клубочкової фільтрації
- •Регуляція сечоутворення
- •Нервова регуляція
- •Гуморальна регуляція
- •Ауторегуляція
- •Інкреторна функція нирок
- •Сечовиділення, його регуляція
Дихальний центр
Дихальний центр знаходиться в задньому мозку ( довгастий і міст) на дні ІV мозкового шлуночка.
Локалізація ДЦ визначена експериментально, в дослідах з перерізкою стовбура мозку.
Дихальний центр має ядра:
Дорсальне ядро, в ньому є тільки інспіраторні нейрони, вони збуджуються перед видихом і під час вдиху. Нервові імпульси від ДЯ передаються на мотонейрони діафрагми. Нейрони ДЯ забезпечують регуляцію дихання в стані спокою.
Вентральне ядро, до складу його входять інспіраторні і експіраторні нейрони (видиху). Ядро майже не активне при спокійному диханні, активується під час фізичного навантаження, інспіраторні нейрони забезпечують скорочення м’язів форсованого вдиху, експіраторні – м’язів видиху.
Пневмотаксичний центр – регулює зміну вдиху і видиху, гальмує вдих, регулює ДО, частоту дихання, тобто забезпечує пристосування глибини і ритму дихання до фізіологічного стану організму.
Апнейстичний центр стимулює вдих, викликаючи глибокий і тривалий вдих.
Регуляція ритмічності дихання
Регуляція зовнішнього дихання здійснюється шляхом ритмічного чергування вдиху та видиху. Вдих та видих проходять завдяки скорочення та розслаблення скелетних м’язів. Скорочення та розслаблення їх регулюється тільки за допомогою нервових механізмів (соматичних рефлексів).
Механізм ритмічного чергування вдиху та видиху в стані спокою пов’язаний з ритмічним збудженням та гальмуванням інспіраторних нейронів дорсального ядра дихального центру.
1
.Збудження
цих нейронів зумовлюється надходженням
до них інформації від хеморецепторів
(ХР) (центральних і периферичних), які є
тонічно активними і генерують ПД навіть
при повністю нормальному газовому
складу артеріальної крові та ліквора.
Збудження від цих інспіраторних нейронів
передається до мотонейронів спинного
мозку , відбувається збудження та
скорочення дихальних м’язів .
2. Далі збудження інспіраторних нейронів дорсального ядра змінюється їх гальмуванням. Цьому сприяє надходження до них інформації від таких структур:
- рецепторів розтягнення легень (РРЛ)
- пневмотаксичного центру (ПТЦ),
3.Під час видиху припиняється надходження гальмівних імпульсів до інспіративних нейронів, бо припиняється подразнення РРЛ і ПТЦ. До дихального центру надходять імпульси від хеморецепторів, які збуджують інспіраторні нейрони – відбувається вдих.
На активність нейронів ДЦ впливають різні відділи НС:центр регуляції ССС,ретикулярна формація,гіпоталамус,кора великого мозку, а також імпульси з рецепторів, які знаходяться в різних органах, кровоносних судинах, головному мозку, дихальних шляхах, шкірі, тощо.
За механізмом збудження вони є хеморецепторами і механорецепторами.
Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання
Рецептори розтягнення легень збуджуються у відповідь на розтягнення легенів при вдосі, особливо при глибокому. Інформація від цих рецепторів передається в дихальний центр по аферентних волокнах блукаючого нерва і через гальмівні вставні нейрони гальмує інспіраторні нейрони. Таким чином, за участю цих рефлексів, які починаються подразнення рецепторів при вдосі, вдих припиняється і наступає видих.
Ці рефлекси носять назву рефлексів Герінга-Брайера. Вони приймають участь в саморегуляції ритму дихання. Цим і визначається роль блукаючих нервів в забезпеченні ритму дихання.