Фізіологія крові
Кров – це рідка тканина організму, що формує внутрішнє середовище.
Внутрішнє середовище – це кров, лімфа, тканинна рідина, ліквор, тобто рідини, які оточують клітини організму.
Внутрішнє середовище не спілкується із зовнішнім середовищем, воно розділене зовнішніми бар’єрами: шкіра, слизові оболонки.
В процесі еволюції створились механізми, завдяки яким зберігається і підтримується постійний склад і фізико – хімічні властивості внутрішнього середовища.
Гомеостаз – це сталість параметрів внутрішнього середовища організму.
Терапевт Г. Ф. Ланг (1939г.) запропонував поняття – система крові.
Система крові – це кров та органи, в яких відбуваються утворення, руйнація формених елементів крові.
СИСТЕМА КРОВІ
ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ (ТКАНИНИ)
МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ
Нервові
Гуморальні
Кров циркулююча
Кров депонована
Органи кровотворення
Органи руйнування елементів крові
Кров циркулююча – це кров,яка знаходиться в стані циркуляції. ОЦК у чоловіків приблизно 14%, у жінок 7%.
Кров депонована – це кров, яка перебуває в депо.У печінці депонується 20%, у селезінці 16%, у шкірі 10% від загальної кількості крові.
Органи кровотворення – червоний кістковий мозок, тимус, лімфатичні вузли, селезінка, лімфатичні фолікули травного тракту.
Органи руйнування елементів крові –селезінка, печінка.
Нервові механізми регуляції забезпечують швидку зміну складу крові за рахунок перерозподілу її елементів (між депо і активною циркуляцією).
Гуморальні механізми спрямовані на стимуляцію гемопоезу й викликають повільні, але надійні зміни складу крові.
Основні функції крові
Функції крові пов’язані із рухом, циркуляцією її по кровоносним судинам;
Дихальна функція – транспортування О2 і СО2 .
Трофічна функція пов’язана із забезпеченням організму поживними речовинами, які транспортуються від органів травлення.
Видільна (екскреторна) функція –кров переносить продукти метаболізму до органів виділення.
Терморегуляційна – кров розносить тепло по організму, приймає участь в терморегуляції.
Забезпечує водно – сольовий обмін між кров’ю і тканинами.
Захисна, бо кров найважливіший фактор імунітету, лейкоцити здатні до фагоцитозу, у крові є антитіла. Кров має здатність до згортання, запобігаючи кровотечі.
Участь у гуморальній регуляції.
Участь в гомеостазі, практично всі функції крові направлені на підтримання гомеостазу.
Склад крові
Кров складається із плазми 55 – 60 % і формених елементів 40 – 45 % (гематокрит).
Загальна кількість крові залежить від статі, віку, інтенсивності обміну речовин і дорівнює приблизно 6 – 8 % від маси тіла (4 – 6л).
Кров – це рідина червоного кольору, після відстоювання розділяється на шари: верхній жовтуватий – це плазма; нижній червоний – це еритроцити, тромбоцити; середній, у вигляді білої плівочки – це лейкоцити.
Основні фізіологічні константи крові
1.рН – кров слаболужна, в артеріальній крові його величина складає 7,4, у венозній – 7,35. Сталість рН необхідна для нормального протікання процесів обміну речовин в клітинах (ферменти змінюють свою активність при зміні рН).
2. Осмотичний тиск (Росм.) – складає біля 7,6 атмосфер. Впливає на обмін між плазмою крові та міжклітинною рідиною.
3. Онкотичний тиск – тиск, що створюється білками. Його величина в крові складає 25-30 мм рт. ст. Впливає на обмін води між плазмою крові та міжклітинною рідиною.
4. Ізойонія – постійний йонний склад плазми крові. Особливо велике значення має підтримання стійкості концентрації йонів Na+ та К+ в плазмі крові .
5. В’язкість крові – визначає величину її внутрішнього тертя та вимірюється у відносних одиницях (в порівнянні з в’язкістю води). В’язкість плазми крові складає 1,7-2,3 й зумовлена наявністю в ній білків. В’язкість крові складає 4,5-5,0.
6. Гематокрит – відсотковий вміст формених елементів в крові. В нормальних умовах складає для чоловіків 40-48%, жінок – 36-42%.
7. Щільність крові – визначається наявністю в плазмі крові розчинних речовин та формених елементів (щільність плазми складає 1,025-1,034 г/см3, щільність крові – 1,050-1,060 г/см3).