Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
Базальні ядра знаходяться в глибині кінцевого мозку. До них відносяться:
хвостате ядро;
шкаралупа (разом з попереднім утворює смугасте тіло);
бліда куля.
Як єдине ціле з базальними ядрами функціонують чорна субстанція та субталамічне ядро. Ці ядра об'єднані між собою двосторонніми зв'язками, отримують інформацію від кори (асоціативних та рухових зон) та мозочка. Після відповідної обробки інформація від базальних ядер передається:
через моторні (передні) ядра таламуса до рухової кори;
через стовбурові рухові ядра (червоне ядро, вестибулярне ядро, ретикулярна формація) до мотонейронів спинного мозку і до м'язів.
В діяльності базальних ядер важливу роль відіграє рух збудження, який має назву циклу шкаралупи та циклу хвостатого ядра.
Цикл шкаралупи - забезпечує участь базальних ядер в реалізації програм складних набутих рухових реакцій. Цикл починається з передачі інформації від премоторної зони кори (ПМК) до шкаралупи, далі до блідої кулі (БК), потім через чорну субстанцію (ЧС) та субталамічне ядро (СТЯ) інформація, перероблена в базальних ядрах передається в першу моторну зону кори (МК) через моторні ядра
таламуса.
Цикл хвостатого ядра - забезпечує участь базальних ядер в формуванні програм складних рухових реакцій. При здійсненні цього циклу інформація від асоціативних зон кори
(АЗК) про те, яким повинен бути результат рухової реакції, направляється в хвостате ядро (ХЯ), далі в шкаралупу (Ш) і бліду кулю (БК) і далі через моторні ядра таламуса в рухову кору. Завдяки цьому рухова кора отримує готову рухову програму, яка підлягає наступній реалізації.
Необхідно пам'ятати, що у створенні програм рухових актів окрім базальних ядер важливу роль відіграє кора мозочка та його
зубчасті ядра.
Симптоми ураження базальних ядер:
1.При ураженні смугастого тіла:
-гіпотонія м'язів
-гіперкінези, в тому числі у спокої
2.При ураженні блідої кулі та чорної субстанції:
-гіпокінезія, рухи втрачають індивідуальне забарвлення ,зникає міміка
-воскова ригідність - людина може довго утримувати ненормальну позу
-тремор спокою.
Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
Гіпоталамус (підгір'я) складається із ядер, які являють собою підкіркові вегетативні центри, які регулюють функції всіх внутрішніх органів і сталість внутрішнього середовища. В експерименті, подразнюючи задні ядра гіпоталамуса, одержують ефекти активації симпатичної нервової системи:
підвищується АТ тиск;
прискорюється і посилюється діяльність серця;
частішає дихання;
збільшується легенева вентиляція;
підвищується обмін речовин;
збільшується рівень глюкози в крові;
гальмуються функції ШКТ.
При подразненні передніх ядер спостерігаються протилежні ефекти, характерні для парасимпатичної нервової системи.
В середній ділянці гіпоталамуса знаходяться хемочутливі нейрони, які стежать за станом внутрішнього середовища організму (сприймають зміни Росм., рівень глюкози, і температуру тіла).
Значення гіпоталамуса
1. Таким чином, гіпоталамус регулює гомеостаз внутрішнього середовища.
Гіпоталамус регулює всі види обміну речовин, температуру тіла, діяльність серцево-судинної, травної, сечостатевої систем.
Гіпоталамус регулює емоційну поведінку ( досліди з самоподразненням « центрів задоволення» щурів).
У гіпоталамусі розміщенні центри насичення, голоду, спраги.
Нейросекреторні клітини задніх ядер виділяють гормони вазопресин та окситоцин, які по аксонах цих нейронів надходять в нейрогіпофіз (задня доля), а звідти вже виділяються в кров.
Структурно - функціональна організація мозочка, симптоми ураження
Мозочок знаходиться в задній черепній ямці. В ньому розрізняють дві півкулі і черв'як, їх поверхні мають поперечні борозни. Мозочок складається із сірої і білої речовини.
Сіра речовина утворює: кору мозочка і ядра, найбільші з яких зубчасте, шатровидне, пробковидне. В корі є три шари нейронів, грушоподібні нейрони Пуркіньє - це еферентні нейрони кори мозочка, гальмівні клітини.
Біла речовина утворює провідні шляхи, які представлені трьома парами ніжок : верхні, середні і нижні.
Нижні ніжки сполучають мозочок з довгастим мозком, середні - з мостом, верхні - з середнім мозком.
Мозочок (Мз) відіграє дуже важливу роль в координації рухів і виконує ці функції на основі своїх аферентних та еферентних зв'язків. По аферентним волокнам сигнали поступають в кору мозочка, яка має складну будову та забезпечує тонку обробку поступившої інформації.
Аферентні зв'язки Мз:
Від рецепторів шкіри та пропріорецепторів Мз отримує інформацію по спіно-церебелярних шляхах, ця інформація забезпечує можливість контролю за рухом, який здійснюється.
Від вестибулорецепторів (через вестибулярні ядра) - контроль за збереженням рівноваги при русі.
Від всіх рухових ядер стовбуру (ретикулярна формація, краєві ядра).
4. Від базальних ядер.
5. Від моторної і асоціативної кори (від моторної кори надходить копія команди про виконання руху, яка відправляється до мотонейронів; від асоціативної кори - інформація про ціль руху).
6. Від зорових та слухових рецепторів - контроль за рухами, які відбуваються. Еферентні зв'язки Мз:
З руховими ядрами стовбуру (ретикулярна формація, вестибулярні ядра, червоні ядра), через які Мз здійснює вплив на мотонейрони і на м'язи.
З базальними ядрами
З асоціативною та моторною корою
З гіпоталамусом.
Таким чином, зв'язки Мз обширні і нерідко є двосторонніми (з корою, з базальними ядрами, з руховими ядрами стовбуру). Мз отримує інформацію про характер руху від рецепторів і при необхідності може швидко корегувати ці рухи та їх програму. При цьому різні відділи Мз здійснюють корекцію різних рухів.
Функції мозочка вивчені на тваринах, у яких повністю або частково видалено мозочок. Таке втручання відбивалося на руховій активності тварин: тварина в перші дні не може піднятися, стоїть на широко розставлених лапах, тремтить. Жаба із зруйнованим мозочком виконує «манежні» рухи ,тобто рухається по колу.
Таким чином моторні функції мозочка наступні:
бере участь у регулюванні пози і м’язового тонусу;
виправлення довільних цілеспрямованих рухів;
координування рухів;
правильне, точне виконання цілеспрямованих рухів, команда до виконання яких надходить від кори ГМ;уточнення і запам’ятовування складних усвідомлених рухів.
Основні симптоми ураження Мз у людини
Атонія - порушення тонусу м'язів, що спричиняється порушенням впливу Мз на стовбурові рухові ядра (ретикулярна формація, вестибулярні ядра), на мотонейрони спинного мозку.
Астенія (втома) -зниження тонусу м’язів.
Дизеквілібрія - порушення рівноваги. Пов'язана з випаданням корегуючих впливів Мз на вестибулярні ядра Дейтерса, походка змінена «півняча походка».
Атаксія - невпорядкованість рухів. Проявляється у вигляді:
а) дисметрія - порушення амплітуди рухів, хитка «п’яна» хода;
б) порушення направленості рухів, мета і рух не співпадають.
В основі атаксії лежать порушення координації м'язів синергістів та антагоністів. Астазія - безперервне тремтіння голови, кінцівок, не виконує точні рухи Порушення артикуляції мови.
У хворого порушуються вегетативні функції, бо Мз впливає на обмін речовин, судинний тонус. Компенсація функцій мозочка відбувається за рахунок кінцевого мозку.