- •Курс лекцій
- •Лекція №1
- •Фізіологія як наукова основа медицини
- •Рецептори, значення,види
- •Фізіологія і властивості збудливих тканин
- •Функції клітинних мембран
- •Будова клітинної мембрани
- •Механізм проведення збудження по нервовим волокнам
- •Механізм проведення збудження по безмієліновим волокнам і мієліновим волокнам
- •Фізіологія скелетних м’язів
- •Механізм скорочення
- •Будова нервово – м’язового синапса . Механізм проведення збудження через нервово- м 'язовий синапс
- •Залежність величини м’язового скорочення від сили і частоти подразнень
- •Лекція№2
- •Нейрон,види
- •Види нейронних ланцюгів цнс
- •Властивості нервових центрів
- •Синапси цнс, будова, механізм передачі збудження
- •Класифікація центральних синапсів:
- •Механізм передачі збудження через центральні хімічні синапси
- •Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
- •Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
- •Гальмівні синапси. Механізм розвитку центрального гальмування. Види
- •Пресинаптичне гальмування
- •Фізіологія спинного мозку
- •Функції спинного мозку
- •Рефлекторна функція спинного мозку
- •Фазні рефлекси спинного мозку (швидкі)
- •Особливості будови та функцій заднього мозку
- •Фізіологія середнього мозку
- •Вегетативні центри середнього мозку
- •Таламус, його функції
- •Роль ретикулярної формації стовбура мозку
- •Базальні ядра, їх функції, симптоми ураження
- •Функціональна характеристика ядер гіпоталамусу
- •Лімбічна система
- •Функціональна організація кори великого мозку
- •Нервова регуляція вегетативних функцій
- •Порівняльна характеристика відділів внс
- •Порівняння впливу симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи на органи
- •Лекція №3. Фізіологія ендокринної системи
- •Класифікація ендокринних залоз
- •Механізм дії гормонів на клітини
- •Регуляція секреції гормонів
- •Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу
- •Щитоподібна залоза, її гормони та вплив на обмін речовин
- •Прищитовидної залози,гормони,функції
- •Ендокринна функція підшлункової залози
- •Наднирники
- •Тимус (загрудинна залоза)
- •Епіфіз ( шишкоподібна залоза)
- •Чоловічі статеві залози
- •Жіночі статеві залози.
- •Лекція №4 фізіологія крові
- •Фізіологія крові
- •Основні функції крові
- •Склад крові
- •Основні фізіологічні константи крові
- •Плазма крові,склад
- •Електроліти плазми крові. Осмотичний тиск плазми крові і його значення.
- •Білки плазми крові їх роль.Онкотичний тиск
- •Швидкість осідання еритроцитів
- •Кислотно - основний стан крові, роль буферних систем крові та його забезпечення.
- •Еритроцити, будова, кількість, функції.
- •Резистентність еритроцитів
- •Лейкоцити, кількість, види.Лейкоцитарна формула
- •Лейкоцитарна формула
- •Характеристика окремих видів лейкоцитів
- •Тромбоцити,кількість,функції
- •Групи крові. Система аво
- •Фізіологічна характеристика резус – системи крові. Значення резус – систем при переливанні крові та при вагітності
- •Визначення груп крові. Сумісність крові.
- •Фізіологічні основи переливання крові
- •Лекція №5 фізіологія серцево-судинної системи, механізм її регуляції. Особливості регіонарного кровообігу
- •Загальна характеристика системи кровообігу
- •Будова і функціі серцевого м’яза
- •Фізіологічні властивості міокарда. Автоматія. Провідна система
- •Потенціал дії атипових кардіоміоцитів сино – атріального вузла, механізми походження
- •Потенціал дії типових кардіоміоцитів шлуночків, механізми походження, фізіологічна роль
- •Сегментів, інтервалів екг
- •1. Період напруження (0,08 с):
- •2. Період вигнання (0,25 с):
- •Механізми походження тонів серця.
- •Основні закони гемодінамики
- •Кров’яний тиск
- •Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску.
- •Артеріальний пульс, основні параметри
- •Класифікація кровоносних судин
- •Механізми регуляціі судинного тонусу
- •Нервова регуляція судинного тонусу
- •Г уморальна регуляція тонусу судини
- •Фізіологічні особливості регіонарного кровообігу
- •Лекція №6 фізіологія дихання, механізм його регуляції.
- •Будова та функції системи дихання
- •Етапи дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Еластичні властивості легень. Сурфактант.
- •Тиск у плевральній порожнині
- •Анатомічний і фізіологічний « мертвий простір»
- •Газообмін в легенях
- •Особливості легеневого кровотоку та вентиляції легень
- •Транспорт кисню кров’ю
- •Транспорт вуглекислого газу кров'ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу
- •Обмін газів у тканинах.
- •Дихальний центр
- •Регуляція ритмічності дихання
- •Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання
- •Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання
- •Механізм першого вдиху новонародженої дитини
- •Дихання під час фізичної роботи
- •Лекція №7 фізіологія травлення, обміну енергії та речовин. Терморегуляція,
- •Загальна характеристика травної системи.Основні функції
- •Травлення в ротовій порожнині
- •Склад слини, її роль в травленні
- •Значення слини
- •Механізм секреції слини
- •Регуляція слиновиділення
- •Травлення в шлунку.
- •Склад і властивості шлункового соку
- •Регуляція секреторної діяльності шлунка
- •Гуморальні механізми регулювання шлункової секреції
- •Моторна функція шлунка
- •Регуляція моторики шлунка
- •Склад і властивості травного секрету підшлункової залози
- •Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози.
- •Печінка як орган
- •Жовч, склад. Види жовчі
- •Склад жовчі
- •Методи дослідження жовчовиділення у людини
- •Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку.
- •Травлення в тонкій кишці
- •Склад і властивості кишкового соку
- •Регуляція секреції кишкового соку
- •Поняття про порожнинне та пристінкове травлення
- •Моторика тонкого кишечника
- •Регуляція рухів тонкого кишечника
- •Основні функції товстої кишки:
- •Моторика товстого кишечника
- •Функції товстої кишки
- •Всмоктування в травному каналі. Механізми всмоктування йонів натрію, води, вуглеводів, білків, жирів.
- •Механізм всмоктування глюкози
- •Механізм всмоктування білків
- •Механізм всмоктування жирів
- •Механізм всмоктування води:
- •Баланс азоту
- •Обмін вуглеводів
- •Обмін води і мінеральних солей
- •Вітаміни та їх фізіологічне значення
- •Принципи складання харчового раціону
- •Етапи енергетичного обміну
- •Організм як відкрита термодинамічна система.
- •Методи визначення енерговитрат організму:
- •Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину
- •Поняття про пойкілотермію і гомойотермію
- •Хімічна терморегуляція
- •Фізична терморегуляція
- •Терморецептори і центр терморегуляції
- •Характеристика терморецепторів
- •Центр терморегуляції
- •Лекція №8 фізіологія виділення
- •Загальна характеристика системи виділення
- •Нефрон, як структурна і функціональна одиниця нирки
- •Особливості кровопостачання нирок
- •Клубочкова фільтрація
- •Канальцева реабсорбція
- •Канальцева секреція
- •Кінцева сеча (urina)
- •Вимірювання швидкості клубочкової фільтрації
- •Регуляція сечоутворення
- •Нервова регуляція
- •Гуморальна регуляція
- •Ауторегуляція
- •Інкреторна функція нирок
- •Сечовиділення, його регуляція
Збуджувальні синапси, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу
1. Під впливом ПД, який прийшов до синапса відбувається деполяризація пресинаптичної мембрани, що приводить до відкриття Са2+ каналів. Ca 2+пасивно входять в синаптичну бляшку, внаслідок чого медіатор виходить в синаптичну щілину.
Медіатор взаємодіє з рецепторами постсинаптичної мембрани, що приводить до відкриття каналів для Са+- 4е приводить до деполяризації постсинаптичної мембрани - але виникає місцевий потенціал, який не досягає критичного рівня деполяризації, називається він збуджуючий постсинаптичний потенціал (ЗПСП).
Величина ЗПСП допорогова, недостатня, щоб викликати ПД постсинаптичної мембрани, але ЗПСП, які виникають у багатьох синапсах додаються, сумуються. Генерація ПД виникає внаслідок сумації ЗПСП, сумація буває двох видів:
в часі;
в просторі.
Сумація збудження і гальмування нейронами цнс
Оскільки, поріг деполяризації мембрани аксонного горбика складає 10-15 мВ, а амплітуда одиночного ЗПСП дорівнює 1 мВ, то для виникнення ПД на мембрані аксонного горбика необхідне додавання (сумація) 10-15 ЗПСП,лише тоді деполяризація мембрани дійде до критичного рівня (Екр).
Просторова
сумація -
виникає, якщо на тілі одного нейрона
одночасно функціонує д
екілька
збудливих синапсів: в кожному із них
виникають ЗПСП,
які за допомогою місцевих струмів
поширюються на мембрану аксонного
горбика і там відбувається їх додавання
(сумація). Якщо в результаті сумації
ЗПСП на мембрані
аксонного горбика її деполяризація
доходить до критичного
рівня, виникає генерація серії ПД.
Ч
асова
сумація
– відбувається на постсинаптичній
мембрані кожного збудливого синапса,
якщо частота, з якою поширюються ПД по
постсинаптичній мембрані (та виникають
ЗПСП на постсинаптичній) така, що кожен
наступний ЗПСП починається тоді, коли
ще не скінчився попередній (частота ПД
має бути не менше 66 Гц, так як тривалість
ЗПСП 15 мс). Відповідна сумація ЗПСП
відбувається й на мембрані аксонного
горбика, якщо вона доходить до Екр
то генерується ПД.
До сумацій здатні не тільки ЗПСП, а й ГПСП . ГПСП також додається на тілі нейрона за допомогою часової та просторової сумації.
Гальмівні синапси. Механізм розвитку центрального гальмування. Види
В ЦНС є гальмівні синапси. Розрізняють 2 основних механізми гальмування: постсинаптичне і пресинаптичне.
Гальмування - активний фізіологічний процес. Він полягає в збудженні одних клітин, що приводить до припинення збудження інших клітин чи до зменшення ступеня їх збудження. Фізіологічна роль процесів гальмування в ЦНС полягає в тому, що гальмування обмежує поширення збудження, спрямовує його в потрібному напрямку. Лише за умови взаємодії процесів збудження та гальмування в ЦНС можливе виконання координаційна функція.
Види гальмування
Пресинаптичне гальмування
Розвивається за участю аксо-аксонального синапсу, тобто аксон проміжного гальмівного нейрона утворює додатковий синапс на аксоні збуджуючого нейрона поблизу збуджуючого синапса.
Причина гальмування - блокада виходу медіатора в щілину із збуджуючого синапса, тобто змінюються властивості пресинаптичної мембрани. Гальмування не торкається постсинаптичної мембрани.
За допомогою пресинаптичного гальмування переважно гальмується вхід маловажливої інформації в ЦНС. Це один із механізмів послаблення неважливих сигналів в ЦНС.
Фізіологічна роль процесів гальмування в ЦНС полягає в тому, що гальмування обмежує поширення збудження, спрямовує його в потрібному напрямку. Лише за умови взаємодії процесів збудження та гальмування в ЦНС можливе виконання координаційна функція.
Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування
Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування – це основний вид гальмування в ЦНС.
Відбувається гіперполяризація постсинаптичної мембрани нейрона,яка має назву ГПСП - гальмівний постсинаптичний потенціал. Відбувається збільшення порога деполяризації постсинаптичної мембрани ,зниження збудливості мембрани аксонного горбика, отже, й нейрона в цілому (гальмування нейрона).
Значення гальмування
1.має значення в пристосуванні до зовнішнього середовища;
2.має важливу роль в утворенні умовних рефлексів, захищає ЦНС від несуттєвої інформації;
3.захищає ЦНС від виснаження і перевтоми;
