Розділ 2. Розвиток навиків повноцінного читання молодших школярів.

Оволодіння повноцінним навиком читання для учнів є найважливішою умовою успішного навчання в школі по всіх предметах; разом з тим читання – один з основних способів придбання інформації і в позаурочний час, один з каналів всесторонньої дії на школярів. Як особливий вид діяльності читання представляє надзвичайно великі можливості для ідейно–політичного, розумового, естетічного і мовного розвитку учнів.

Усе вищесказане підкреслює необхідність систематичної і цілеспрямованої роботи над розвитком і вдосконаленням навику читання.

У попередньому розділі розглядався процес оволодіння першокласниками технікою читання. До кінця першого класу у учнів виробляється навик послогового читання з переходом на читання цілими словами.

Як удосконалюється навик читання надалі? Які умови навчання найбільшою мірою сприяють цьому?

Організовуючи роботу над розвитком навику повноцінного читання, вчитель виходить з його суті, а також із завдань, які поставлені перед уроками класного читання. Згідно дослідженням психолога Т.Г.Егорова, проведеним в 50–і роки, читання розглядається як вид діяльності, для якого характерні дві взаємозв'язані сторони: одна з них “ знаходить свій вираз в русі око і в речезвукодвігательних процесах ", інша – в русі думок, відчуттів і намірів того, що читає, викликаних змістом читаного”..Иначе кажучи, читання включає такі компоненти, як зорове сприйняття, вимовлення і осмислення читаного.

Останнім часом в методичній літературі велика увага приділяється питанню взаємообумовленості формування навиків читання і формування умінь працювати з текстом. У методичній літературі розроблена достатньо повна характеристика навиків читання. Н.П.Каноникин, Н.А.Щербакова. У.А.Адамовіч, В.Г.Горецкий і ін. відзначають чотири сторони навику читання: правильність, побіжність, свідомість, виразність.

2.1 Придбання та вдосконалення навиків

ПРАВИЛЬНОГО ЧИТАННЯ

Під правильністю читання розуміється читання без спотворень: правильно передається складо-буквений склад слова, граматичні форми слова, не допускається пропусків і перестановок слів і пропозицій.

Причина помилкового читання початкових класів (як у читців з навиком читання, що несформувався), що вчаться, полягає в тому, що у них немає глибокого синтезу між сприйняттям, вимовленням і осмисленням змісту читаного.

Правильне читання закладається в добукварний період, коли учні набувають умінь вимовляти звуки відповідно літературних норм. Працюючи над вимовою слів, що розглядаються на уроці, вчитель повинен стежити за порушеннями орфоепічних норм. Для виправлення неточностей, що виникають під час читання, доцільно виконувати наступне:

1) учню запропонувати перечитати слово, в якому допущена помилка, ще раз по складах;

2) вчитель може поставити перед учнем питання, яке підкаже учню правильне прочитання слова;

3) вчитель може привернути інших вчаться до роботи над усуненням неточності вимови прочитаного;

4) вчитель може і сам виправити помилку;

5) залучити учня в учбову гру. Такою грою може бути :

Гра “Читає Незнайко”.

В ролі Незнайка може виступати вчитель, будь–який учень. Вчитель читає знайомий дітям текст, завідома припускаючись помилки, а вся решта учнів стежить за ним і вголос, хором виправляють допущені помилки.

Для запам'ятовування правильної вимови рекомендується давати таким, що вчиться прислів'я, приказки. Одним з найефективніших способів навчання дітей орфоепічним нормам є заучування напам’ять віршів, уривків з творів. У даній роботі дуже допомагають літературні ігри, в підборі рими (сад – ряд, тракторист – машинист).

Корисно заучувати з учнями лічилки, заклічки.

Проте помилково було б думати, що правильність читання визначається лише притримуванням орфоепічних норм. Вчителі початкових класів часто на практиці стикаються з тим, що при читанні діти пропускають або переставляють букви, додають букви, склади або навіть слова.

Такий тип помилок відноситися до смислових припущень. У дитини смислова здогадка може бути причиною неправильного сприйняття, а потім і вимовлення слова, оскільки процес сприйняття і процес осмислення ще не так легко і швидко взаємодіють між собою. В цілях попередження цього явища доцільно проводити наступні вправи:

а) прочитай слова, дополняя слоги:

Мали– газе–

Кали– лопа–

Маши– воро–

б) прочитай пирамиду слов, обращая внимание на отличающуюся часть слова:

баба брат

бабка братец

бабуся браток

бабулечка братишка

в) найди лишнее слово:

нос руки речка ворона

нос реки речка ворота

нос руки печка ворона

рос руки речка ворона

г) прочитай слова, в которых пропущены буквы:

у…и…е…ь д…о…н…к т…т…а…ь

Однією з найефективніших вправ, направлених на попередження таких помилок, є читання анаграм. На початковому етапі навчання рекомендовано працювати з анаграмами іменниками :

. Гирт елв солн филту

нокл буд езераб шансам

Пізніше учні починають працювати з анаграмами–ознаками предметів,діями предметів і поступово переходять на анаграми тексти.

В селе

Ляотс кийраж недь. горьИ и гейроС шопли в сел. ниО Леси доп леь. маТ лыба неть. акойК верзь в стугых теввях? аДоте жырая лебка

Як показує шкільна практика і спеціальні дослідження, що учні частіше спотворюють (замінюють) ті слова, сенс яких вони не розуміють, тобто слова, між сприйняттям і осмисленням яких виникає мінімальна взаємодія. В цілях попередження таких помилок доцільно:

а) з'ясування перед читанням лексичного значення слова, без розуміння сенсу яких сприйняття тексту утруднене;

б) попереднє поскладове прочитання слів, що мають складний складовий або морфемний склад;

в) створення на уроці обстановки для уважного читання тексту (зокрема, чіткість завдань);

г) попереднє читання тексту про себе;

д) систематичний контроль вчителем читання учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей;

е) методично вірне виправлення помилки залежно від її характеру.

Завершуючи освітлювати проблему формування навиків правильного читання, ще раз хочу відзначити, що кожен вчитель початкових класів зобов'язаний знати про такі типи порушень правильності читання і бути готовим їх попередити і виправити.