1.3. Показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства

Показники фінансової стійкості характеризують ступінь захищеності залученого капіталу. Ці показники включають:

1.Коефіцієнт фінансової незалежності (власності, автономії, концентрації власного капіталу). Розраховується за формулою 1.1.

(1.1)

Коефіцієнт незалежності (автономності, власності, концентрації власного капіталу) характеризує частку власників підприємства в загальному обсязі коштів, авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим фінансово старіше, стабільніше підприємство, тим менше воно залежить від зовнішніх кредиторів. Рекомендована нижня межа цього показника – 0,6 (або 60%).

2.Коефіцієнт фінансової залежності (фінансової напруженості, заборгованості, концентрації позикового капіталу) (Кфз), який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу (ПК) до загального капіталу (валюти балансу). Визначається за формулою 1.2.

(1.2)

Значення даного показника на думку фахівців [11, c. 303] не повинно перевищувати 0,5.

3. Коефіцієнт фінансового ризику (Кфр), який розраховується відношенням позикового капіталу до власного. Визначається за формулою 1.3.

(1.3)

Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього, тим стійкіший фінансовий стан підприємства[Error: Reference source not found, c. 135].

4. Коефіцієнт самофінансування (фінансування, фінансової стійкості, (Кфст) – розраховується як відношення власного капіталу до позикового (формула 1.4).

(1.4)

Коефіцієнт показує співвідношення між власним і позиковим капіталом. Рекомендоване значення > 1. Характеризує можливість покриття власним капіталом позикових коштів.

Деякі автори під коефіцієнтом самофінансування розуміють показник грошової віддачі інвестицій і розраховують його як відношення грошового потоку до суми інвестицій. Визначається за формулою 1.5.

(1.5)

5. Коефіцієнт співвідношення мобільних та іммобілізованих активів (Ксмі) – розраховується як відношення мобільних (оборотних) активів до іммобілізованих (необоротних) активів (формула 1.6).

(1.6)

Коефіцієнт показує, скільки оборотних активів припадає на кожну гривню необоротних активів. Теоретичне значення (межі) цього показника визначаються індивідуально для кожного підприємства. Чим вище його значення, тим більше коштів авансується в мобільні (оборотні) активи;

6.Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів (Кдзк) розраховується як відношення суми довгострокових залучених коштів до величини довгострокового капіталу. Визначається за формулою 1.7.

(1.7) (1.7)

де ДКЗ – сума довгострокових залучених коштів; ДК – довгостроковий капітал.

Коефіцієнт характеризує структуру капіталу. Показує частку довгострокових залучених коштів, використаних для фінансування активів поряд із власними коштами. Зростання цього показника є негативною тенденцією, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів;

7. Коефіцієнт довгострокових зобов'язань (Кдзб) – розраховується як відношення довгострокових зобов'язань до загальної суми залучених коштів. Визначається за формулою 1.8.

(1.8)

Коефіцієнт показує, наскільки підприємство залежить від довгострокових зобов'язань у загальній сумі позикових коштів. Нормативне значення коефіцієнта – менше 0,2–0,3;

8.Коефіцієнт поточних зобов'язань (Кпзб) розраховується як відношення поточних зобов'язань до загальної суми залучених коштів (формула 1.9).

(1.9)

Коефіцієнт показує, наскільки підприємство залежить від поточних зобов'язань у загальній сумі позикового капіталу. Нормативне значення коефіцієнта – менше 0,5–0,6;

9.Коефіцієнт фінансового левериджу (К) – розраховується відношенням довгострокових зобов'язань до власного капіталу (формула 1.10).

(1.10)

Коефіцієнт характеризує залежність підприємства від довгострокового капіталу. Рекомендоване значення – менше 0,1. Зростання цього коефіцієнта свідчитиме про збільшення фінансового ризику;

10.Коефіцієнт обслуговування боргу (Кобб) – розраховується як відношення позикового капіталу до грошового потоку від операційної діяльності (формула 1.11).

(1.11)

Коефіцієнт показує спроможність підприємства погашати свої зобов'язання за рахунок коштів від основної діяльності;

11.Коефіцієнт маневреності власного капіталу (власних коштів, Кмвк) – розраховується як відношення власних оборотних коштів до власного капіталу (формула 1.12).

(1.12)

де ВОК – сума власних оборотних коштів.

Коефіцієнт характеризує ступінь мобілізації власного капіталу, показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обігу, тобто у тій формі, яка дає змогу вільно маневрувати цими засобами. Чим вище цей показник, тим більше забезпечується гнучкість у використанні власних коштів господарюючого суб'єкта. Оптимальне значення показника – 0,5 (на думку деяких авторів – більше 0,3);

Варто зауважити, що запас фінансової стійкості стосується лише основної операційної діяльності без урахування інших операційних доходів і витрат, а також доходів і витрат від інвестиційної та фінансової діяльності та надзвичайних подій. Тому слід додатково звертати увагу на фінансові результати від іншої операційної, фінансової, інвестиційної діяльності та надзвичайних подій.