Висновки до Розділу 1

В умовах організації ринкових форм господарювання перед підприємствами стоїть проблема зміцнення фінансової стійкості. Цей процес залежить від повноти досягнення тактичних цілей, використання на підприємстві ефективних управлінських важелів.

На фінансову стійкість впливають різні причини, зокрема: виробництво дешевої продукції та надання послуг, які мають попит; міцне становище підприємства на ринку; високий рівень матеріально-технічної оснащеності виробництва і застосування передових технологій; налагодженість економічних зв'язків із партнерами; ритмічність кругообігу засобів виробництва; ефективність господарських і фінансових операцій; незначний ступінь ризику в процесі здійснення виробничої і фінансової діяльності тощо.

Одним з істотних компонентів фінансової стійкості підприємства є наявність у нього фінансових ресурсів, достатніх для розвитку конкурентоздатного виробництва. Стійка діяльність підприємства залежить як від внутрішніх можливостей (ефективне використання всіх наявних в його розпорядженні ресурсів), так і від зовнішніх умов (податкова,кредитна, цінова політика держави та ринкова кон'юнктура).

Найважливіше завдання керівництва підприємства — усунення неплатоспроможності, бо коли під­приємство може своєчасно погасити свої борги перед кредиторами, це свідчить про встановлення системи розрахунків і попереджує виникнення процедури банкрутства.

Підсумовуючи сказане, можна стверджувати, що фінансова стійкість — комплексне поняття, яке перебуває під впливом різноманітних фінансово-економічних процесів. Тому її слід визначити як такий стан фінансових ресурсів підприємства, результативності їхнього розміщення й використання, при якому забезпечується розвиток виробництва чи інших сфер діяльності - на основі зростання прибутку й активів при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності.

Розділ 2

2.1. Загальна характеристика підприємства

Історія народження і розвитку Криворізького металургійного комбінату «Криворіжсталь» - це історія поетапного будівництва, введення в експлуатацію й освоєння надпотужних доменних печей, сталеплавильних агрегатів, прокатних станів, розробки й створення унікальних технічних засобів і технологічних процесів, що не втрачають свого значення через багато років і десятиліть.

16 червня 1931 р. – головою ВРНГ Г.К.Орджонікідзе підписується наказ про будівництво Криворізького металургійного заводу.

3 серпня 1934 р. – задута перша доменна піч («Комсомолка») з комплексом енергетичного і ремонтно-допоміжного господарства.

4 серпня 1934 р. – виданий перший чавун на доменній печі «Комсомолка». Цей день прийнято вважати датою народження «Криворіжсталі».

1983 р. – завод отримав статус комбінату.

1996 р. – постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1996 р. №1213 «Про створення Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату «Криворіжсталь» прийнято рішення про створення єдиного виробничо-технологічного комплексу з повним металургійним циклом на базі Криворізького державного металургійного комбінату, Новокриворізького державного гірничо-збагачувального комбінату та орендного підприємства «Криворізький коксохімічний завод».

2001 р. – наказом Державного комітету промислової політики України від 19.04.2001 р. №165 прийнято рішення про передачу частини основних фондів державного підприємства «Рудоуправління імені Кірова» Криворізькому державному гірничо-металургійному комбінату «Криворіжсталь» з метою створення на його базі шахтоуправління з підземного видобутку руди на правах структурного підрозділу комбінату.

З цього часу комбінат – це інтегроване металургійне підприємство з повним металургійним циклом, до складу якого входять:

• Шахтоуправління з підземного видобутку руди;

• Гірничо-збагачувальний комплекс;

• Коксохімічне виробництво;

• Металургійне виробництво.

Територія підприємства, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, складає 6848,4 га.

З 2004 року підприємство носить назву ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат».

У 2005 році входить до складу компанії «Міттал Стіл», а з 2007 до складу корпорації «АрселорМіттал».

У червні 2007 року на загальних зборах акціонерів було прийнято рішення змінити назву підприємства з ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» на ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

11 серпня 2008 р. – після проведення капітального ремонту з реконструкцією була задута доменна піч №8 корисним об’ємом 2700 м³.

14 травня 2009 р. – у зв’язку з форс-мажором компанія «АрселорМіттал Дуйзбург» і Фонд Державного майна України уклали Договір про внесення змін в Договір купівлі-продажу. Відповідно до цього договору 1 жовтня 2008 р. було визначено датою виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що були підтверджені Торгово-промисловою палатою України.

2 червня 2010 р. – початок будівництва першої в ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» машини безперервного лиття заготовок.

21 квітня 2011 р. – під час загальних зборів акціонерів прийнято рішення змінити назву підприємства на Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг».

3 жовтня 2011 р. – «АрселорМіттал Дуйзбург» (акціонер ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») та Фонд державного майна України підписали Договір про внесення змін в Договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь». Незважаючи, на той факт, що економічні показники ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і світової металургійної галузі ще дозволяли відстрочення деяких інвестиційних зобов’язань у відповідності з Договором купівлі-продажу, «АрселорМіттал Дуйзбург» добровільно виходить з обставин форс-мажору, дія яких припиняється 31 грудня 2011 року. Відповідно з 1 січня 2012 р. «ПАТ АрселоМіттал Кривий Ріг» продовжує виконання зобов’язань згідно з умовами підписаної угоди.

ПАТ «АрселорМітал Кривий Ріг» - найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України, унікальне за своїми масштабами та можливостями з повним металургійним циклом, що охоплює видобуток руди, її збагачення, спікання, сталеливарне та прокатне виробництво. До складу якого входять: гірничий департамент, коксохімічне та металургійне виробництва.

Підприємство спеціалізується на виробництві арматурної сталі і катанки із звичайних і низьколегованих марок сталі, а також виробляє агломерат, концентрат, кокс, чавун, сталь, сортовий і фасонний прокат, доменний шлак. Виготовлений на підприємстві металопрокат використовують у всіх кліматичних зонах планети і призначений для забезпечення зовнішнього та внутрішнього ринків будівельними та машинобудівними профілями металопрокату.

«АРМКР» має широкі можливості для збільшення власної конкурентоспроможності у випадку сприятливої ситуації на світовому ринку або ж підтримання її на прийнятному рівні у випадку несприятливих змін. У випадку післякризової рецесії світової економіки та відновлення попиту на продукцію металургії «АМКР» слід поєднувати екстенсивну та інтенсивну стратегію зростання: розширювати виробництво, займати ринкові ніші, які звільнилися, географічно диверсифікувати збут, але разом з тим не забувати й про модернізацію виробничих потужностей, впровадження ресурсозберігаючих технологій, вкладення інвестицій в підвищення кваліфікації персоналу. Саме зосередження на екстенсивному розвитку і нехтування інтенсивним, великою мірою призвело до того, що в умовах нинішньої складної економічної ситуації конкурентоспроможність «АМКР» значно зменшилася, а темпи падіння його виробництва перевищили темпи скорочення виробництва металургійної продукції в середньому по Україні.

Головні переваги підприємства полягають у наступному:

• власний видобуток залізної руди, що знижує залежність від коливань цін на сировину;

• географічна близькість до джерел енергоресурсів – вугілля та газу;

• низькі витрати металургійного виробництва;

• присутність на ринках з високим потенціалом зростання (внутрішній ринок, Західна і Північна Африка, Близький Схід, СНД та Балкани);

• географічна близькість до Європи та СНД, можливість залізничного сполучення;

• близькість до портів на Чорному морі – відкритий доступ до світових ринків.

Металопродукція підприємства по якості перебуває на рівні кращих світових стандартів і використовується в машинобудуванні, будівництві, авто й суднобудуванні, а також багатьох інших галузях економіки.

Основними конкурентами Arcelor Mittal на світовому ринку є наступні підприємства:

• Nippon Steel (Японія; обсяг виробництва 32,7 млн. т. продукції на рік);

• JFE (Японія; 32 млн. т. на рік);

• POSCO (Корея; 30 млн. т. на рік);

• Baosteel (Китай; 23,5 млн. т. на рік).

За обсягами виробництва всі перелічені підприємства значно поступаються Arcelor Mittal, яке випускає 118 млн. т. металопродукції на рік. Крім того, підприємства Японії та Кореї орієнтовані, насамперед, на збут в країнах Північної та Латинської Америки, їхня продукція практично не представлена в країнах СНД та ЄС, а китайська корпорація Baosteel починаючи з 2009 р. була змушена значно скоротити обсяги експорту через зміну державної політики. Але конкурентна ситуація може змінитися несприятливим для Arcelor Mittal чином, якщо декілька з названих вище підприємств здійснять об’єднання. Крім того, існує імовірність впровадження конкурентами більш прогресивних технологій, які дозволять зменшити витрати на виробництво продукції та максимізувати обсяги реалізації. Тенденції інтеграції підприємств та укрупнення виробників нині виявляються на світовому ринку продукції металургії достатньо яскраво.

Основними конкурентами ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на внутрішньому ринку є Макіївський та Єнакіївський металургійні заводи. На ринку СНД високу конкуренцію ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» складають, як вітчизняні підприємства, так і виробники з Росії, Молдови та Білорусі.

В теперішньому активі комбінату більш ніж як вісімдесят країн, в котрі експортується випущена продукція. Металопродукція комбінату була експортована в 2012 р. в 91 країну. Головними ринками збуту підприємства є регіони Близького Сходу, Європи, Африки, Алжиру та ЄС. Найбільш великими країнами-споживачами металопродукції ПАТ є: Ірак, Сирія, Ліван, Алжир, Нігерія, Болгарія, Італія, Єгипет, Ізраїль.

На сьогоднішній день найбільш перспективними для комбінату вважаються ринки Східної та Західної Африки, Латинської Америки, країн Південно-Східної Азії і перської затоки. Комбінат звертає увагу на всілякі зміни в системі продажів на світовому ринку і намагається адекватно реагувати на всі суб’єктивні й об’єктивні фактори, що впливають на збут металопрокату.

Чисельність працівників ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на 31 грудня 2011 року складає 36187 осіб. Рівень середньої оплати праці за 2011 р. – 3947,7 грн., що у порівнянні з попереднім періодом більше на 520,4 грн. В структурі підприємства функціонує цехова поліклініка та окреме профілактичне відділення (24 здравпункта).

Організаційна структура виробництва ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» представлена наступними структурними підрозділами:

1. Шахтоуправління, до складу якого входять: шахта ім. Артема, шахта «Прохідницька», гірничий цех та дробильно-сортувальна фабрика.

2. Збагачувальне виробництво - створене на базі Новокриворізького гірничо-збагачувального комбінату. Виробничо-технологічна структура гірничо-збагачувального виробництва представлена трьома переділами: гірничотранспортним, дробильно-збагачувальним і агломераційним.

3. Коксохімічне виробництво, яке включає в себе вуглепідготовчий цех, коксовий цех, цех удавлювання та цех сірко-очистки.

4. Металургійне виробництво, що представлено наступними підрозділами:

• Департамент по виробництву чавуну, що включає в себе доменні цехи №1 та №2, а також агломераційний цех.

• Сталеплавильний департамент, до складу якого входять мартенівський цех, конверторний цех, цех підготовки складових, вогнетривно-вапняковий цех та копровий цех.

• Прокатний департамент, що включає в себе: цехи блюмінг №1 та №2, сортопрокатні цехи №1 та №2, а також прокатний цех №3.

Допоміжне виробництво представлено наступними структурними підрозділами:

1. Механоремонтний комплекс. До його складу входять: управління, ливарно-ковальське виробництво (ЛКВ), ремонтне виробництво (РВ), 3 ремонтно-механічні цехи (РМЦ №1, РМЦ №2, РМЦ №3), цех металоконструкцій, центр автоматизації і механізації (ДАМ).

2. Енергетичний департамент. Об’єднує 10 цехів і 2 лабораторії: теплоелектроцентраль, кисневе виробництво, газовий цех, цех водопостачання, шламовий цех, цех мереж і підстанцій, паросиловий цех, електроремонтний цех, електрокущовий цех, цех ремонту металургійного устаткування №3, центральна електротехнічна лабораторія, центральна теплотехнічна лабораторія.

3. Департамент капітальних ремонтів включає в себе: управління департаменту капітальних ремонтів, відділ нагляду за безпекою експлуатації будівель і споруд, цех капітальних ремонтів металургійних агрегатів, монтажно-ремонтний цех, ремонтно-будівельний цех, цехи ремонту енергообладнання №1 та №2, цех ремонту ланцюгів управління технологічними процесами.

В додатках наведена структура управління збагачувальним комплексом. Таким чином, організаційна структура управління ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» має явні ознаки дивізіональності.

Існуюча організаційно-управлінська структура цілком забезпечує можливість здійснювати процеси управління усіма сферами господарської діяльності на належному рівні. Але, основним її недоліком на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як і на багатьох інших великих промислових підприємствах, є її надмірна розгалуженість та складність системи лінійних та функціональних зв’язків. Для спрощення зв’язків такої системи управління підприємство широко впроваджує систему комп’ютерізації, що суттєво спрощує потоки економічної інформації і допомагає своєчасно вирішувати непередбачені проблеми та швидко приймати управлінські рішення. Все це значно підвищує конкурентоздатність підприємства і сприяє стабільності у його діяльності. Багатогранність управлінських рішень, що приймаються, вимагає, перед усім, вдосконалення самої системи управління ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», скорочення зайвих ланцюгів передачі інформації та уникнення їх перевантаження при прийнятті рішень.