2. Чисельне визначення складу розчинів.

Будь-який розчин характеризується кількісним складом. Відомі різні способи вираження кількісного складу розчинів через: безрозмірні відносні величини – частки (масову, об`ємну, молярну), або розмірні - концентрації (молярна, нормальна, моляльна). Концентрація вказує відношення маси або кількості речовини до об’єму розчинника.

Масова частка розчиненої речовини – це безрозмірна величина, що дорівнює відношенню маси розчиненої речовини до загальної маси розчину.

W_p = m_p\m, де

W_p – масова частка розчиненої речовини;

m_p – маса розчиненої речовини;

m – загальна маса розчину

Концентрація вказує відношення маси або кількості речовини до об’єму розчинника.

Масова частка розчиненої речовини, W_p виражається у частках одиниці або у відсотках. Наприклад, масова частка розчиненої речовини – сульфатної кислоти у воді дорівнює 0,05 або 5%. Це означає, що в розчині сульфатної кислоти масою 100 г міститься 5 г кислоти і вода масою 95 г.

Молярна концентрація, або молярність – дорівнює відношенню кількості розчиненої речовини до об’єму розчину, тобто

с(Х) = n(X)/V,

c(X) – молярна концентрація частинок Х,

n(X) – кількість речовини частинок Х, що міститься в розчині;

V - об’єм розчину.

Основна одиниця виміру молярної концентрації т- моль\ л.

Приклад запису: молярна концентрація с(НСІ) = 0,1 моль\ л.

Розчин, в 1 л якого міститься 1 моль розчиненої речовини, називається молярним.

Запис: якщо в 1 л розчину міститься 0,1 моль речовин, то він наз. децинормальним, 0,01 моль – сантинормальним, 0, 001 моль - мілінормальний. Полярність позначають буквою М. Наприклад – 1М NaOH – молярний розчин гідроксиду натрію, 1 л такого розчину містить1 моль або 1 моль*40 г\моль =40 г NaOH, 0,01М NaOH – сантинормальний розчин, 1 л його містить 0,01 моль, тобто 0,01 * 40 г = 0,4 г. NaOH.

4. Електроліти і неелектроліти

Відомо, що одні речовини в розчиненому чи розплавленому вигляді проводять електричний струм, а інші ні. Для перевірки цього явища є спеціальний прилад який складається з електродів у вигляді вугільних стержнів, приєднаних проводами до джерела живлення. В коло ввімкнена лампочка, яка показує наявність чи відсутністність струму в колі. Якщо занурити електроди в розчин цукру лампочка не засвітиться, якщо в сольовий – засвітиться.

Речовини, які розпадаються на іони в розчинах або розплавах і тому проводять електричний струм, називаються електролітами.

Речовини, які за тих самих умов не розпадаються на іони і не проводять електричний струм, називаються неелектролітами.

До електролітів належать кислоти, основи і майже всі солі. До неелектролітів – більшість органічних сполук, а також речовини, в молекулах яких є тільки ковалентні неполярні або мало полярні зв’язки.

Електроліти в розчині або розплаві розпадаються на іони, завдяки чому і проходить струм. Чим більше розпад тим краще проходить струм. Чиста вода струм проводить дуже погано.

Розпад електролітів на іони під час розчинення їх у воді називається електролітичною дисоціацією.