Тема Розчини. Теплові явища при розчиненні. 2 год.

1. Розчинність речовин у воді.

2. Теплові явища, що спостерігаються при розчиненні речовин у воді.

3. Чисельне визначення складу розчинів.

4. Електроліти і неелектроліти.

Розчини мають важлива значення у природі, життєдіяльності людини, хімічних та харчових виробництвах. Рослини засвоюють речовини тільки у вигляді розчинів. Багато мімічних реакцій відбувається в розчинах.

Значення розчинів у житті людини.

Засвоєння їжі людиною пов’язане з переходом поживних речовин у розчин. Усі природні води є розчинами. Розчинами є найважливіші рідини – кров, лімфа, також ліки, багато продуктів харчування. Процеси розчинення ми постійно використовуємо у повсякденному житті: розчинення солі, цукру.

Розчини займають проміжне місце між хімічними сполуками постійного складу та механічними сумішами.

Особливості розчинів:

1. Молекули або атоми речовин у них розподіляються рівномірно і в будь-якій точці об’єму розчину склад його однаковий.( відмінність від сумішей). Тобто розчини – однорідні.

2. Фізичні константи розчинів(температура кипіння і плавлення, замерзання) і склад розчинів залежать від співвідношення їхніх компонентів ( на відміну від індивідуальних хім.. сполук, які мають певні фізичні константи). Так, густина розчину кухонної солі зростає, а температура замерзання зменшується зі збільшенням вмісту солі у розчині.

3. Компоненти розчинів можуть розділятися зі зміною фазового стану системи( на відміну від чистих хім. речовин, які при зміні агрегатного стану не змінюють свого хімічного складу). Так, внаслідок випаровування води з розчину кух. солі, з одного боку змінюється склад розчину(зростає вміст солі), з іншого – сконденсована після випаровування вода буде чистою хімічною речовиною з іншими фізичними константами, ніж вихідний розчин.

Розчини – це однорідні (гомогенні) системи, що складаються з двох і більше компонентів(складових частин) і продуктів їх взаємодії.

Один з компонентів, що входить до складу розчину, називається розчинником, інші – розчиненими речовинами, хоча цей поділ умовний. Зазвичай розчинник це той компонент, який існує у томі ж агрегатному стані, що й перебуває сам розчин. Напр. при розчинені цукру у воді, не залежно від кількостей цих речовин, розчинником є вода. Якщо компоненти до розчинення перебувають у однаковому агрегатному стані, то розчинником є компонент. об’єм якого більший (напр. спирт і вода).

За агрегатним станом розчини бувають: рідкі, тверді, газуваті. Приклади : рідкі – розчини солей, твердих – сплав нікелю і міді або сплав золота і срібла, газуваті – суміш газів, повітря.

Розчинність – це властивість речовини розчинятися у воді або іншому розчиннику.

У воді можуть розчинятися тверді, рідкі й газуваті речовини.

За розчинністю у воді всі речовини поділяються на три групи:

1. добре розчинні;

2. малорозчинні;

3. практично нерозчинні (або нерозчинні).

Абсолютно нерозчинних речовин немає. Якщо у воду занурити скляну паличку чи золото, то в мізерних кількостях вони все ж розчиняються у воді.

Практично нерозчинні у воді речовини: напр. золото, скло, срібло (тверді), гас, олія (рідкі), благородні метали (газуваті речовини).

Багато речовин добре розчиняються – напр. Тверді: цукор, мідний купорос; рідкі: ацетон, спирт; газуваті: Аміак, хлороводень.

Розчинність залежить від:

• від природи речовини

• температури і тиску. При підвищені температури розчинність твердих речовин зростає (по – різному, інколи знижується).

Сам процес розчинення залежить від взаємодії частинок розчиненої речовини і розчинника.

Механізм утворення розчину: розчинення полягає у руйнуванні зв’язків між молекулами або іонами вихідних компонентів розчину і утворенні нових міжчастинкових зв’язків між молекулами або іонами розчиненої речовини та розчинника. Розчинення можливе тільки тоді, коли енергія взаємодії між компонентами розчину більша за суму енергії взаємодії «розчинник-розчинник» та «розчинена речовина-розчинена речовина».

Процес взаємодії молекули розчиненої речовини і молекули розчинника називають сольватацією (гідратацією, якщо розчинник вода), а продукти взаємодії – сольватами ( гідратами, якщо вода).

Розчини бувають насиченими і ненасиченими.

Насичені розчини, суть процесу: