- •XII Особливої частини кк.
- •XIII (статті 325-327), XIV, XV (статті 338-340, 349, 359), XVIII (ст. 382 - у співавтор¬
- •12 Загальна частина Розділі
- •2. Аналіз окремих норм кк свідчить, що сформульовані у них склади конкретних і
- •2. За загальним правилом, закон про кримінальну відповідальність набирає чиннос¬
- •2. Відповідно до ч. 1 ст. 5 зворотну дію в часі має тільки такий закон про криміна¬
- •3. Закон, який має зворотну дію в часі, поширюється на осіб, які вчинили відпо¬
- •4. Згідно з ч. 2 ст. 5 закон про кримінальну відповідальність, що встановлює
- •5. Ч. З ст. 5 передбачає, що закон про кримінальну відповідальність, який частково
- •26 Загальна частина Розділ II
- •3. Випадками, коли громадяни України, відповідно до її міжнародних договорів, не
- •4. Положення ч. 2 ст. 7 відтворює правовий принцип ne bis in idem (одна дія двічі
- •2. Діяння у кримінально-правовому розумінні, застосованому у ст. 11,- це вольова
- •3. Поняття суб'єкта злочину розкривається у ст. 18. Його застосування у законодав¬
- •4. Момент закінчення злочину обумовлюється особливістю конструкції його скла¬
- •3. Притаманна замаху з об'єктивної сторони незавершеність посягання виражаєть¬
- •1. Згідно зі ст. 2 підставою кримінальної відповідальності є наявність у діянні особи
- •2. Покарання за готування до злочину та замах на нього призначається за тією ж
- •2. Неосудність — це психопатологічний стан людини, за якого вона під час вчинен¬
- •2. Алкоголь - це винний спирт. У коментованій статті фактично йдеться про напої,
- •2. Вина - це обов'язкова ознака суб'єктивної сторони будь-якого злочину, яка ви¬
- •72 Загальна частина Розділ V
- •2. Інтелектуальний момент прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспіль¬
- •3. Інтелектуальний момент непрямого умислу полягає в усвідомленні особою су¬
- •3. Інтелектуальний момент злочинної недбалості полягає в тому, що особа не пе¬
- •5. Від злочинної недбалості потрібно відрізняти випадок (казус)- заподіяння
- •1. Співучасть у злочині є однією із форм злочинної діяльності. Її специфіка полягає
- •2. Першою ознакою, яка з об'єктивної сторони свідчить про наявність співучасті,
- •3. Вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб означає спільне вчинен¬
- •4. У положеннях частин 3 та 5 ст. 29 реалізується принцип індивідуальної відпові¬
- •96 Загальна частина Розділ VI
- •4. У разі, коли повторність передбачена кк як кваліфікуюча ознака відповідного
- •5. У деяких випадках повторністю також визнається вчинення злочинів, передбаче¬
- •8. Кримінальна справа, порушена за фактом діяння, вчиненого у стані необхідної
- •3. Якщо за наявності інших передбачених ст. 38 умов затримуваній особі умисно
- •5. Особа, яка застосувала фізичний чи психічний примус і примусила іншу особу до
- •7. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 здійснюється не¬
- •1. Ст. 46 є закріпленням відомого зарубіжному законодавству інституту медіації як
- •2. Підставою цього виду звільнення від кримінальної відповідальності є сукупність
- •6. Під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає
- •8. За загальним правилом, перебіг зазначених у законі строків давності є підставою
- •2. Покарання є заходом законного примусу, що має публічний характер і застосову¬
- •4. Зміст покарання становить кара - позбавлення або обмеження прав і свобод осо¬
- •3. У випадках, коли позбавлення права обіймати певні посади або займатися пев¬
- •4. Кк не обмежує кола посад і видів діяльності (платні чи безоплатні, постійні чи
- •3. Добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди
- •7. Вчинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, служ¬
- •8. Під сильним душевним хвилюванням, викликаним неправомірними або амораль¬
- •3. Звільнення від покарання внаслідок втрати суспільної небезпечності особи,
- •2. Умовами, за яких випробування буде вважатися успішним (ч. 2 ст. 75, ч. 2 ст. 78),
- •3. Ч. З ст. 75 визначає тривалість іспитового строку, протягом якого засуджена
- •2. Застосування до засудженого звільнення від відбування покарання з випробуванням
- •168 Загальна частина Розділ XII
- •3. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд,
- •2. Тривалість іспитового строку визначається межами строку, на який згідно з за¬
- •2. За вказаних вище умов особа може бути умовно-достроково звільнена і від відбу¬
- •3. Ч. 2 ст. 84 передбачає можливість звільнення від покарання або від подальшого
- •5. Звільнення від покарання особи, яка під час його відбування захворіла на пси¬
- •2. Як і амністія, помилування у кк розглядається як підстава звільнення і від криміна¬
- •2. Судимість пов'язана із вчиненням конкретного злочину і засудженням за нього.
- •2. Примусові заходи медичного характеру є одним із видів психіатричної допомоги
- •1. Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Серед непов¬
- •5. Підстава кримінальної відповідальності неповнолітніх та її принципи такі ж, які
- •4. Примусові заходи виховного характеру до неповнолітніх можуть застосовуватися
- •8. До неповнолітнього може одночасно бути застосовано кілька примусових захо¬
- •13. Єдиною підставою для скасування примусових заходів виховного характеру кк
- •224 Особлива частина Розділ і
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 108) є вчинення його: 1) представ¬
- •7. Особливо кваліфікуючою ознакою злочину є настання в результаті його вчи¬
- •3. Суб'єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин
- •4. Суб'єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямо¬
- •3. З об'єктивної сторони розглядуваний злочин полягає у посяганні на життя
- •238 Особлива частина Розділ 1
- •6. Певні складнощі може викликати кваліфікація посягання на життя державного чи
- •2) У сфері економіки, науки і техніки; 3) у сфері зовнішніх відносин; 4) у сфері держав¬ної безпеки та охорони правопорядку.
- •5. Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.
- •6. Готуванням до вбивства, як випливає з ч. 1 ст. 14, є підшукування або пристосу¬
- •252 Особлива частина Розділ п
- •6. Кваліфікованими видами умисного тяжкого тілесного ушкодження (ч. 2
- •3. Суб'єкт злочину спеціальний. Це медичні, фармацевтичні та інші працівники.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це: 1) службова особа лікувального закладу; 2) допоміжний працівник такого закладу, який самочинно здобув інформацію; 3) медич¬ний працівник.
- •6. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом або необережністю.
- •4. Суб'єктом злочину є особа, яка досягла 16-річного віку, хворіє на венеричну
- •4. Суб'єктом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 134, є особа, яка досягла 16-річного
- •5. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 134, характеризується
- •3. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку і не має належної
- •4. Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням до наслідків і характери¬зується необережністю.
- •3. Суб'єкт злочину спеціальний. Це медичні та фармацевтичні працівники (лікарі
- •7. Торгівля людьми з наступним насильницьким донорством крові охоплюються
- •3. Об'єктивна сторона злочину характеризується діянням у вигляді розголошення
- •5. З суб'єктивної сторони цей злочин характеризується змішаною формою вини:
- •2. Потерпілою від злочину може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі.
- •334 Особлива частина Розділ IV
- •6. Кваліфікуючими ознаками зґвалтування є вчинення його: 1) повторно; 2) осо¬
- •336 Особлива частина Розділ IV
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні природного статевого акту з
- •352 Особлива частина Розділ
- •5. Суб'єкт злочину у перших його двох формах - загальний, а в останніх чотирьох -
- •7. Не утворює складу цього злочину законне ознайомлення службових осіб з приват¬
- •2. З об'єктивної сторони злочин проявляється у розголошенні таємниці усинов¬
- •2. З об'єктивної сторони злочин характеризують дії або бездіяльність, які пере¬шкоджають законній діяльності профспілок, політичних партій та громадських орга¬нізацій.
- •378 Особлива частина Розділ V
- •6. Кваліфікуючою ознакою цього злочину є незаконне грубе порушення законо¬
- •384 Особлива частина Розділ
- •6. Ч. З ст. 175 передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальна
- •1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мис¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин може виражатися у формі пошкодження або зруй¬
- •1. Злочини проти власності становлять одну із найпоширеніших і найнебезпечні-
- •4. Предметом шахрайства і вимагання є не тільки майно, а й право на нього, а
- •10. Про поняття таких кваліфікуючих злочини проти власності ознак, як вчинення їх за попередньою змовою групою осіб та органаованою групою осіб, див. Ст. 28 та ко¬ментар до неї.
- •420 Особлива частина Розділ VI
- •11. Обтяжуючою крадіжку, грабіж і розбій обставиною закон називає вчинення цих злочинів з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
- •12. Згідно з п. 2 примітки до ст. 185, у статтях 185, 186, 189 та 190 кк значна шко¬
- •3. З об'єктивної сторони вимагання характеризується двома взаємопов'язаними
- •2. Суб'єктом привласнення і розтрати, відповідальність за які передбачена ч. 1
- •3. З об'єктивної сторони злочин полягає у привласненні особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї, а також скарбу.
- •6. Необережне знищення або пошкодження майна, яке сталося в результаті пору¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин полягає у заздалегідь не обіцяних діях з майном,
- •6. У разі одержання службовою особою хабара, предметом якого є майно, завідомо
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) виготовленні; 2) зберіганні; 3) при¬дбанні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) ввезенні в Україну або 7) збуті зазначених вище предметів.
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) підробці; 2) придбанні; 3) зберіганні; 4) перевезенні; 5) пересиланні; 6) використанні чи 7) збуті зазначених вище предметів.
- •3. Об'єктивна сторона контрабанди виражається в діях, які полягають у незакон¬ному переміщенні відповідних предметів через митний кордон України.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це особа, зареєстрована як приватний підприємець,
- •5. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 203-1, характеризується пря¬
- •494 Особлива частина Розділ VII
- •5. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 205) є: 1) повторність; 2) заподіян¬ня державі, банкові, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам ве¬ликої матеріальної шкоди.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це: 1) службові особи підприємств, установ, орга¬нізацій незалежно від форми власності; 2) особи, які здійснюють господарську діяль¬ність без створення юридичної особи.
- •1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття
- •4. Суб'єктом злочину виступають: 1) громадяни України, що постійно проживають
- •508 Особлива частина Розділ VII
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) повторність; 2) вчинення його за по¬
- •4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Насамперед це службова особа, на яку покладено
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 212) є: 1) вчинення його за попе¬
- •7. Ч. 4 ст. 212 передбачає спеціальний вид звільнення від кримінальної відпові¬дальності порушника податкового законодавства.
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному: 1) виготовленні; 2) збуті
- •1. За своїм характером дії, передбачені ст. 218, є особливою формою обману, вна¬
- •2. Об'єктивна сторона злочину полягає у діях, змістом яких є завідомо неправдива
- •548 Особлива частина Розділ VII
- •4. Злочин, передбачений ч. 1 ст. 223, слід вважати закінченим з моменту передачі
- •6. Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 223, характеризується прямим умислом. При цьому винний має усвідомлювати, що випуск (емісія) цінних паперів здійснюється без належної реєстрації.
- •568 Особлива частина Розділ VII
- •2. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні передбаченими законом спосо¬бами дій, спрямованих на примушування певного суб'єкта господарювання до участі в антиконкурентних узгоджених діях.
- •2. З об'єктивної сторони злочин може мати такі дві форми: 1) вчинення дій, спря¬
- •2. Предметом злочину виступають відомості про: 1) екологічний, у т. Ч. Радіацій¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у приховуванні або перекрученні службо¬
- •1. Забруднення моря в межах внутрішніх морських чи територіальних вод
- •4. Суб'єкт злочину у першій і другій його формах спеціальний. Ним можуть бути
- •1. Порушення законодавства про континентальний шельф України, що за¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній порубці дерев і чагар¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) ді¬
- •7. Звільнення від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене ст. 258,
- •1. Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи
- •5. Суб'єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 18-річного віку і є
- •1. Об'єкт злочину - контрольоване використання транспортних засобів, їх вузлів та
- •2. Предметом злочину є: 1) ідентифікаційний номер; 2) номери двигуна, шасі або
- •1. Об'єктом злочину, передбаченого ст. 293, є порядок поведінки в громадських
- •3. Об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона, кваліфікований та особ¬
- •5. Згідно із законом суб'єктом більшості злочинів у сфері обігу наркотичних
- •1. Розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів,
- •3. Об'єктивну сторону злочину утворюють незаконний посів або вирощування
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є незаконні посів або вирощування снотвор¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин виражається у незаконній видачі рецепта на право
- •6. Наслідки у вигляді загибелі людей та інших тяжких наслідків утворюють квалі¬фіковані види розглядуваного злочину. Про їх зміст див. Коментар до ст. 326.
- •3. З об'єктивної сторони злочин передбачає розголошення певних відомостей, яке
- •5. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений як умисно, так і з необе¬
- •768 Особлива частина Розділ XIV
- •3. Злочин, передбачений ст. 332 кк, слід відмежовувати від адміністративних пра¬вопорушень, передбачених статтями 204-206-1 кап.
- •3. Суб'єкт злочину спеціальний - член екіпажу (або пілот-одинак) іноземного чи
- •4. З суб'єктивної сторони злочин у будь-якій його формі може бути вчинений ли¬
- •1. Своєчасне та швидке проведення мобілізації є запорукою ефективного відбиття
- •4. З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений лише з прямим умислим.
- •3. З об'єктивної сторони злочини, передбачені частинами 1 і 2 ст. 338, полягають у
- •2. Предмет злочину - Держаний Прапор України. Про поняття Державний Прапор
- •4. Суб'єктом злочину, якщо він не пов'язаний з насильством, може бути тільки служ¬
- •5. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом.
- •7. Кваліфікуючими цей злочин обставинами є: 1) вчинення його шляхом підпалу,
- •3. З об'єктивної сторони злочин виражається у посяганні на життя відповідної
- •4. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є службова особа, на яку покладено
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357, є: 1) спричи¬
- •1. Підроблення посвідчення або іншого документа, який видається чи по¬
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, є вчинення йо¬го: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб.
- •6. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання
- •1. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних ма¬
- •2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб,
- •1. Відповідно до ст. 19 Конституції України посадові особи зобов'язані діяти лише
- •2. Родовим об'єктом злочинів у сфері службової діяльності є встановлений зако¬
- •4. Суб'єктом злочинів у сфері службової діяльності, крім давання хабара (ст. 369), може бути лише службова особа.
- •5. З суб'єктивної сторони злочини у сфері службової діяльності, за винятком служ¬бової недбалості, характеризуються умисною формою вини.
- •4. Кваліфікованими видами злочину є: 1) перевищення влади або службових пов¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара у будь-якому вигляді.
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину закон визнає вчинення його: 1) шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом; 2) спричинення ним заги¬белі людей чи інших тяжких наслідків.
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) шляхом підпалу, вибуху
- •3. Суб'єктами військових злочинів можуть бути тільки військовослужбовці, а та¬
- •4. Із спеціальним суб'єктом військових злочинів як специфічною їх ознакою пов'язані деякі питання кваліфікації цих злочинів.
- •5. Положення, що міститься у ч. 4 ст. 401 кк, означає, що особа, яка вчинила війсь- j
- •914 Особлива частина Розділ XIX
- •916 Особлива частина Розділ XIX
- •918 Особлива частина Розділ XIX
- •3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець (військовозобов'язаний під час збо¬
- •3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, який не знаходиться у відносинах
- •6. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його в умовах воєнного стану
- •4. Від злочину, передбаченого ст. 407, злочин, передбачений ст. 408, відрізняється в
- •6. Кваліфікованими видами викрадення, привласнення, вимагання військовослуж¬
- •7. Оскільки незаконне заволодіння вогнепальною зброєю, бойовими припасами, ви¬
- •3. Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями і
- •6. Кваліфікованими видами злочину є знищення або пошкодження військового
- •3. Предметом злочину у перших двох його формах є обмундирування та споря¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин характеризується: 1) суспільно небезпечними дія¬
- •4. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, а так само військовозобов'язаний під
- •3. Суб'єктом цього злочину може бути військовослужбовець (військовозо¬
- •3. Суб'єктом злочину можуть бути військовослужбовці - члени екіпажу військово¬
- •4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до
- •4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується умислом або необережністю до діяння, необережністю до наслідків.
- •3. Суб'єктом злочину є військовослужбовець, який входить до складу наряду з
- •1 Військовослужбовцям першої медичної допомоги, неналежному зберіганні отруйних
- •2. Предметом злочину (у першій його формі) є транспортні засоби, споруди та інше
- •I ться тільки цією ознакою. Якщо ж при цьому використовуються й інші підлеглі, які не
- •4. Суб'єктом злочину може бути тільки військова службова особа. Поняття війсь¬кової службової особи визначено у примітці до ст. 423.
- •6. Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення тяжких наслідків.
- •7. При кваліфікації злочинів слід мати на увазі, що, на відміну від злочину, пере¬
- •4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
- •3. Об'єктивна сторона злочину полягає у застосуванні зброї масового знищення,
- •1. У міжнародному праві під екоцидом звичайно розуміється використання геофі¬
- •3. З об'єктивної сторони злочин полягає в суспільно небезпечних діях або безді¬яльності і може виражатися у: 1) вбивстві особи, яка має міжнародний захист або 2)замаху на вбивство такої особи.
- •7. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його повторно, а також спричи¬
- •5 Винятком засуджених за заздалегідь не обіцяне приховування тяжких і особливо тяж¬
- •2. Звільнити від покарання:
5. Звільнення від покарання особи, яка під час його відбування захворіла на пси¬
хічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або
керувати ними, а також звільнення від покарання або від подальшого його відбування
особи, яка після вчинення злочину або постановления вироку захворіла на іншу тяж¬
ку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, мають умовний характер. Від¬
повідно до ч. 4 ст. 84 ці особи, у разі їх одужання, повинні бути направлені для відбу¬
вання покарання. Проте ці особи не направляються для відбування покарання, якщо
вони: 1) повинні бути звільнені від покарання: а) у зв'язку із закінченням строків дав¬
ності (ст. 49); б) у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального
вироку (ст. 80); в) у зв'язку із засудженням особи за діяння, караність якого законом
усунена (ч. 2 ст. 74); г) на підставі закону про амністію або акта про помилування
(ст. 85); 2) можуть бути звільнені на підставах, передбачених ч. 4 ст. 74, статтями 75,
79,81,83.
КПК (статті 408, 411).
Закон України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» від 5 липня 2001 p. (cm. 17).
Стаття 86
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
183
Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах Украї¬ни. Затверджене наказом МО № 2 від 4 січня 1994 р.
Поло.лсення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Прикордонних військах України. Затверджене наказом Держкомкордону № 277 від 25 червня 1996р.
Перелік захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засу¬джених від подальшого відбування покарання. Положення про лікарсько-трудову комісію. За¬тверджений наказом ДДПВП та МОЗ № 3/6 від 18 січня 2000 р.
Постанова ПВС від 18 вересня 1973 р. № 8 «Про практику застосування судами законодав¬ства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу».
Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
На підставі закону України про амністію або акта про помилування засу¬джений може бути повністю або частково звільнений від основного і додат¬кового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або невідбуту його частину більш м'яким покаранням.
Амністія і помилування - це складові частини міжгалузевого правового інституту вибачення державою осіб, які вчинили злочинні діяння з повним або частковим анулю¬ванням правових наслідків вчиненого злочину, яке здійснюється у судовому або поза-судовому порядку. Існуванням даного інституту слід завдячувати принципам гуманізму й економії кримінально-правової репресії.
Амністію і помилування слід відрізняти від реабілітації- проголошення невинува¬тості осіб, несправедливо репресованих у судовому або позасудовому порядку, із поно¬вленням їх прав.
Більш докладно про амністію і помилування див. коментар до статей 86 і 87.
КПК (глава 32).
Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991 р. Постанова Верховної Ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 24 грудня 1993 р.
Стаття 86. Амністія
1. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
2. Законом про амністію особи, які вчинили злочин, можуть бути повністю або частково звільнені від кримінальної відповідальності чи від покарання.
3. Законом про амністію може бути передбачено заміну засудженому по¬карання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.
і. Амністія - це вид звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується щодо індиві¬дуально невизначеної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.
Акт амністії не скасовує і не змінює відповідного кримінального закону, не являє собою декриміналізації і не ставить під сумнів законність і обґрунтованість постанов¬лених обвинувальних вироків.
Законом про амністію може бути передбачене: 1) повне звільнення зазначених у ньому осіб від кримінальної відповідальності чи від покарання (повна амністія); 2) част¬кове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія); 3) заміна засудженому покарання або його невідбутої частини більш м'яким покаранням.
184
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ XII
Підставою звільнення від кримінальної відповідальності є повна та умовна амніс¬тія. У цих випадках кримінальну справу щодо особи, в діянні якої вбачається склад конкретного злочину, не може бути порушено, а порушені справи, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства та справи, що передані до судів, але не розглянуті ними, підлягають закриттю. Якщо необхідність застосування закону про амністію з'ясовується в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання.
Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі закону про амністію не допускається, якщо обвинувачений чи підсудний проти цього заперечує. У такому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку. Суд постановляє обвину¬вальний чи виправдувальний вирок, а особа, яка обвинувачується органами досудового розслідування у вчиненні злочину, дістає можливість домогтися свого публічного ви¬правдання у судовому порядку. Не є перешкодою для застосування закону про амністію те, що особа, даючи згоду на закриття кримінальної справи за цією нереабілітуючою підставою, водночас не визнає себе винною в інкримінованому їй злочині.
Закон про амністію - це позбавлений персоніфікованого характеру акт вищого ор¬гану державної влади, який відіграє роль юридичної передумови ухвалення правозасто-совним органом процесуального рішення про звільнення конкретної особи від кримі¬нальної відповідальності або покарання, про заміну покарання або невідбутої його частини більш м'яким покаранням.
Амністія оголошується законом України стосовно певних категорій осіб, як прави¬ло, не частіше одного разу протягом календарного року.
Дія закону про амністію, як правило, поширюється лише на злочини, вчинені до дня набрання ним чинності включно. У виняткових випадках, з метою припинення суспіль¬но небезпечних групових проявів, чинність амністії може бути поширена на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у законі про амністію (умовна амністія).
Якщо має місце сукупність злочинів, дія акта амністії поширюється на ті злочини, які зазначені у ньому. Застосування амністії до триваючих і продовжуваних злочинів, вчинення яких може бути розпочате до набрання чинності закону про амністію, зале¬жить від того, чи визнано той чи інший злочин закінченим. Закон про амністію не по¬ширюється на злочини, що тривають або продовжуються, якщо вони закінчені, припи¬нені або перервані після прийняття відповідного закону.
Дія закону про амністію обмежена незначними часовими рамками і спрямована на звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання або на заміну покарання чи його невідбутої частини більш м'яким покаранням тільки певної категорії осіб, ви¬значених у цьому законі.
2. Законом України «Про застосування амністії» визначено коло осіб, щодо яких не допускається застосування амністії. Конкретним законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на яких амністія не поширюється.
3. У законі про амністію визначаються критерії її застосування. Як правило, при цьому не враховується поведінка засудженого в період відбування покарання (за винят¬ком злісного порушення режиму), і під амністію можуть потрапляти особи, які не стали на шлях виправлення.
Особи, на яких поширюється амністія, можуть бути звільнені від відбування як ос¬новного, так і додаткового покарання. Проте амністія не звільняє від обов'язку відшко¬дувати заподіяну злочином шкоду, покладеного на особу вироком чи рішенням суду.
4. Питання про погашення чи зняття судимості щодо осіб, до яких застосовано ам¬
ністію, вирішується відповідно до положень статей 88-91, виходячи із виду і терміну
фактично відбутого винним покарання.
Конституція України (cm. 92).
КПК (ст. 6).
Закон України «Про застосування амністії в Україні» від І жовтня 1996 р.
Стаття 87
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
185
Закон України «Про амністію» від 5 липня 2001 р.
Постанова ПВС № 8 від 12 .жовтня 1989 р. «Про практику розгляду судами України кримі¬нальних справ у касаційному порядку» (п. 6).
Стаття 87. Помилування
1. Помилування здійснюється Президентом України стосовно індивіду¬ально визначеної особи.
2. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому при¬значеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлен¬ня волі на строк не менше двадцяти п'яти років.
1. Помилування - це індивідуальне державно-владне веління у формі пробачення особі,
яка вчинила злочин будь-якої тяжкості. При цьому лише у виняткових випадках може бути
помилувано особу, яка раніше неодноразово (два і більше разів) засуджувалась за вчинення
умисних злочинів або до якої було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове
звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо вона до погашення або зняття
судимості знову вчинила умисний злочин. Розгляд клопотань про помилування засудже¬
них, які не стали на шлях виправлення, відбули незначну частину призначеного їм строку
покарання, а також клопотань осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, здійснюється ли¬
ше за наявності надзвичайних обставин. Але загалом надія на помилування - важливий сти¬
мул для виправлення. Особливо це стосується засуджених до довічного позбавлення волі.
На відміну від амністії акт помилування не розрахований на невизначену кількість випад¬ків використання і є персоніфікованим актом одноразового застосування права щодо конк¬ретної особи або групи індивідуально зазначених в указі Президента України осіб. На від¬міну від закону про амністію указ Президента України про помилування виступає як безпо¬середня підстава для звільнення особи від покарання або заміни покарання більш м'яким.