3. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд,

відповідно до ч. З ст. 78, до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або

частково приєднує покарання, яке було призначено засудженому за попереднім виро¬

ком і від якого він був умовно звільнений з випробуванням, або призначає покарання за

сукупністю вироків за іншими правилами, визначеними у статтях 71 і 72. Дотримання

цього порядку не залежить від того, чи був засуджений направлений судом згідно з ч. 2

ст. 78 для відбування призначеного покарання.

Якщо новий злочин вчинено особою після закінчення визначеного судом іспитово¬го строку, то вона, відповідно до п. 1 ст. 89, вважається такою, що не має судимості. Це виключає призначення покарання за правилами, передбаченими ст. 71.

У разі, коли особа вчинила злочин хоча і після закінчення визначеного судом іспи¬тового строку, але в період дії строку додаткового покарання, яке перевищує тривалість іспитового строку (наприклад, іспитовий строк було встановлено судом тривалістю до двох років, а додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади -тривалістю до трьох років), невідбута частина додаткового покарання за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за су¬купністю вироків (ч. З ст. 71).

4. Відповідно до п. 15 розділу II Прикінцевих та перехідних положень КК ст. 78 за¬

стосовується до осіб, засуджених до покарання у виді позбавлення волі із застосуван¬

ням відстрочки виконання вироку відповідно до ст. 46-1 КК 1960 р.

170

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Розділ XII

КАП (статті 23-40, 298-305).

КПК (статті 408-1, 408-2).

Інструкція про порядок виконання покарань, не пов 'язаних з позбавленням волі, та здійснен¬ня контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань. Затверджена наказом ДДПВП, МВС № 3/4 від 3 січня 2002 р. (розділ III).

Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років

1. У разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім за¬суджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі і особли¬во тяжкі злочини, суд може звільнити таких засуджених від відбування як ос¬новного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.

2. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, суд може покласти на засу¬джену обов'язки, передбачені у статті 76 цього Кодексу.

3. Контроль за поведінкою засуджених здійснюється органами криміналь¬но-виконавчої системи.

4. Після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудже¬ної, звільняє її від покарання або направляє для відбування покарання, при¬значеного вироком.

5. У разі, коли звільнена від відбування покарання з випробуванням жінка відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця про¬живання, ухиляється від виховання дитини, догляду за нею, не виконує по¬кладених на неї судом обов'язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направ¬ляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду.

6. Якщо засуджена вчинила в період іспитового строку новий злочин, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими у статтях 71 і 72 цього Кодексу.

1. Передбачене ст. 79 звільнення від відбування покарання з випробуванням є виявом гуманізму до засудженої, її дитини, батька цієї дитини та їхніх близьких родичів. Відпо¬відно до ч. 1 ст. 79 таке звільнення від покарання допускається тільки: 1) щодо вагітних жінок або жінок, які мають дітей віком до семи років; 2) при призначенні їм покарання у виді обмеження волі, а також при призначенні покарання у виді позбавлення волі, крім позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Отже, вказане звільнення від відбування покарання не може бути застосоване щодо: а) жінок, які не є вагітними, не мають дітей, у т. ч. позбавлені відповідно до закону бать¬ківських прав, або мають дітей віком понад сім років; б) засуджених до таких видів основних покарань, як штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для вій¬ськовослужбовців, довічне позбавлення волі; в) засуджених до позбавлення волі на строк більше п'яти років за тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Жінки, засуджені до позбавлення волі на строк більше п'яти років за злочини, які не є тяжкими чи особливо тяжкими (це може статися у разі призначення їм покарання за сукупністю злочинів або сукупністю вироків шляхом повного чи часткового скла¬дання призначених покарань відповідно до статей 70-72), можуть бути звільнені від покарання на підставі ст. 79.

Стаття 79

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

171

Закон прямо не передбачає інших обмежень, крім зазначених вище, за наявності яких суд не може застосовувати звільнення від відбування покарання з випробуванням до вказаних категорій жінок. Але застосування цього виду звільнення від покарання є правом, а не обов'язком суду. Тому, вирішуючи питання про можливість його застосу¬вання, суд бере до уваги такі обставини, як зловживання засудженою алкогольними напоями, вживання наркотичних засобів або психотропних речовин, наявність захво¬рювання, що становить небезпеку для здоров'я дитини та інших людей, можливість забезпечити належні умови для виховання дитини тощо.

На відміну від загального виду звільнення від відбування покарання з випробуван¬ням (статті 75-78), суд, застосовуючи розглядуваний вид звільнення від відбування по¬карання з випробуванням, може звільнити засуджених жінок від відбування як основ¬ного, так і додаткового покарання.