6. Кваліфікуючими ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358, є вчинення йо¬го: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб.

Поняттям повторності охоплюється юридична (пов'язана із засудженням) і фак¬тична (не пов'язана із засудженням) повторність як тотожних, так і однорідних діянь, зазначених у ч. 1 ст. 358. Наприклад, особа, яка спочатку виготовила підроблену печат¬ку, згодом підроблює документ. Як різновид множинності злочинів повторність перед¬бачає наявність певного проміжку часу між діяннями, які її утворюють, у зв'язку з чим не повинні кваліфікуватись за ч. 2 ст. 358 дії особи, яка одночасно підроблює декілька документів або одночасно збуває декілька фальшивок. Відсутня повторність і у разі, коли винний в різний час вносить в один і той же документ кілька фіктивних записів. Не утворюють повторності підроблення документа та його наступний збут особою, винною у його підробленні. Про поняття вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 і коментар до неї.

Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992p. (cm. 27).

Закон України «Про обов язковий примірник документів» від 9 квітня 1999 р.

Закон України «Про страховий фонд документації України» від 22 березня 2001 р.

Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 р.

Положення про паспорт громадянина України. Затверджене постановою ВР від 2 вересня 1993 р.

Положення про військовий квиток рядового, сержантського і старшинського складу. Затверджене указом Президента України № 263/94 від 25 травня 1994 р.

Постанова КМ «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і докумен¬тів суворого обліку» № 283 від 19 квітня 1993 р.

Постанова КМ «Про документи про освіту та вчені звання» № 1260 від 12 листопада 1997р.

Постанова КМ «Про затвердження нових зразків деяких документів про загальну середню освіту» № 300 від 28 березня 2001 р.

Правила виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку. Затверджені на¬казом МФ, СБ та МВС № 98/118/740 від 15, 24 і 25 листопада 1993 р.

Положення про постачання, зберігання, облік та звітність витрачання бланків нотаріаль¬них документів. Затверджене наказом МЮ № 36/5 від 29 червня 1999 р.

Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, громадським об'єднанням та громадянам до¬зволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також: порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів. Затверджена наказом МВС № 17 від 11 січня 1999 р.

Порядок замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка. Затвер¬джений наказом МОН№ 615 від ЗО серпня 2001 р.

Стаття 359

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

829

Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації

1. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного

отримання інформації-

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів до¬ходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбав¬ленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою групою

осіб або організованою групою, або заподіяли істотну шкоду охоронюваним

законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи

громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений порядок використан¬ня спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, який забезпечує авторитет органів державної влади. Додатковим факультативним об'єктом злочину можуть бути виборчі, трудові та інші права і свободи людини та громадянина, влас¬ність, економічні інтереси суб'єктів господарювання тощо.

2. З об'єктивної сторони злочин полягає у суспільно небезпечних діях - незакон¬ному використанні вказаних технічних засобів.

Спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації - це технічні засо¬би, устаткування, апаратура, прилади, пристрої, препарати та інші вироби, спеціально створені, розроблені, модернізовані, запрограмовані або пристосовані для виконання завдань з негласного отримання інформації під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.

До таких засобів належать спеціальні технічні засоби для негласного: а) отримання та реєстрації аудіоінформації (спрямований мікрофон, радіозакладний пристрій тощо);

б) візуального спостереження та документування (малогабаритна фотокамера, мініатюр¬

на зорова труба, прилад нічного бачення з можливістю реєстрації зображення тощо);

в) прослуховування телефонних переговорів (відповідні системи проводового зв'язку і

радіоапаратура); г) перехоплення та реєстрації інформації з технічних каналів зв'язку

(спеціалізовані пристрої зняття інформації з оптичних, кабельних і проводових ліній

зв'язку, спеціалізоване програмне забезпечення тощо); д) контролю поштових повідом¬

лень і відправлень (переносний рентгенотелевізійний пристрій, портативний рентгено-

пристрій); є) обстеження предметів і документів (портативний рентгенопристрій, уні¬

версальний засіб відмикання замків тощо); є) проникнення у приміщення, транспортні

засоби, інші об'єкти та їх обстеження (радіостанція для прихованого носіння, нелінійні

локатори та радіолокатори, універсальний засіб відмикання замків тощо); ж) контролю

за переміщенням транспортних засобів та інших об'єктів (радіопеленгаторні засоби,

апаратура для негласного запису та хімічні препарати для відтворення маршруту руху

машини, що контролюється, мініатюрні датчики тощо); з) отримання (зміни, знищення)

інформації з технічних засобів її зберігання, обробки та передачі (контейнери для тер¬

мінового знищення інформації на аудіо-, відеокасетах, магнітних носіях). Спеціальні

технічні засоби можуть бути як закамуфльовані під побутові предмети, так і незакаму-

фльовані. Спірні питання щодо належності предмета до спеціальних техічних засобів

вирішуються експертним шляхом.

Вироблені кустарним способом технічні засоби негласного отримання інформації, а також такі звичайні технічні засоби, як відеокамери, фотоапарати, диктофони, телефо¬ни тощо, не є спеціальними, і будь-яке їх використання з метою негласного отримання інформації не може бути кваліфіковане за ст. 359. За певних обставин такі дії можуть кваліфікуватися за статтями 111, 114, 182, 231, 330.

Під використанням спеціальних технічних засобів розуміється застосування їх,

830

ОСОБЛИВА ЧАСТИНА

Розділ XV

залежно від конкретного виду, за прямим призначенням. Використання спеціальних технічних засобів в Україні дозволяється тільки відповідним оперативним підрозділам на підставах і за умов, визначених законом. У будь-якому іншому випадку їх викорис¬тання є незаконним.

Злочин вважається закінченим з моменту початку фактичного незаконного викори¬стання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, незалежно від того, чи була за допомогою їх отримана така інформація.

Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання ін¬формації, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам чи інте¬ресам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 2 ст. 359), вважається закінченим з моменту заподіяння вказаної істотної шкоди.

Незаконна діяльність, пов'язана з розробленням, виготовленням і реалізацією спе¬ціальних технічних засобів, за відповідних підстав кваліфікується за ч. І ст. 202.

3. Суб'єкт злочину загальний. Вчинення його службовою особою кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених статтями 359 і 364 (365, 423, 424).

4. З суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом.

Психічне ставлення винного до істотної шкоди охоронюваним законом правам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб може бути умисним або необережним.

5. Кваліфікованими видами злочину є незаконне використання спеціальних тех¬

нічних засобів негласного отримання інформації, вчинене: 1) повторно; 2) за поперед¬

ньою змовою групою осіб; 3) організованою групою; 4) таке, що заподіяло істотну

шкоду охоронюваним законом правам чи інтересам окремих громадян, державним чи

громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Про поняття повторність злочинів, вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб, вчинення злочину організованою групою див., відповідно, статті 32 і 28 та коментар до них.

Істотною шкодою охоронюваним законом правам чи інтересам окремих грома¬дян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб у ст. 359 слід вважати шкоду, яка полягає, наприклад, у такому, що поєднане із вчинен¬ням діянь, які самі по собі визнаються злочинними, порушенні конституційних прав людини на недоторканність житла чи іншого володіння, таємницю листування, теле¬фонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, на заборону втручання в особисте і сімейне життя, на свободу думки і слова, світогляду і віросповідання, на власність або інших прав людини і громадянина, у заподіянні значної матеріальної шкоди юридичній особі, підриві авторитету органів державної влади, суттєвому ускладненні відносин з іншими країнами і розірванні важливих політичних чи економічних угод з ними тощо.