- •Предмет, завдання вікової фізіології та її зв'язок з іншими науками
- •Історія та основні етапи розвитку вікової фізіології
- •Методи дослідження у віковій фізіології
- •4. Енергетичний обмін у дітей та підлітків
- •1. Скелет та його вікові особливості
- •2. Розвиток м'язової системи
- •3. Вікові особливості рухових навичок і координації руху
- •4. Порушення опорно-рухового апарату
- •Поняття про онтогенезі
- •Ріст і розвиток організму дітей і підлітків
- •Спадковість і розвиток організму
- •Акселерація і ретардація розвитку
- •Сенситивні періоди розвитку дітей та підлітків
- •1. Розвиток центральної нервової системи в процесі онтогенезу
- •2. Основні етапи розвитку вищої нервової діяльності
- •3. Вікові особливості психофізіологічних функцій
- •1. Особливості сенсорної функції у дітей і підлітків
- •2. Вікові особливості зорової сенсорної системи
- •3. Вікові особливості слуховий сенсорної системи
- •4. Вікові особливості інших сенсорних систем
- •1. Поняття про гормони і ендокринній системі
- •2. Становлення ендокринної функції в онтогенезі
- •3. Вплив гормонів на ріст організму
- •4. Роль гормонів в адаптації організму до фізичних навантажень
- •1. Вікові особливості кількості і складу крові
- •2. Серце і його вікові особливості
- •3. Вікові особливості системи кровообігу
- •4. Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження
- •1. Розвиток органів дихання в онтогенезі
- •2. Вікові особливості органів травлення
- •3. Особливості обміну речовин у дітей та підлітків
2. Вікові особливості органів травлення
Найбільш істотні морфологічні та функціональні відмінності між органами травлення дорослої людини і дитини спостерігаються лише в перші роки постнатального розвитку. Функціональна активність слинних залоз виявляється з появою молочних зубів (з 5-6 місяців). Особливо значне посилення слиновиділення відбувається в кінці першого року життя. Протягом перших двох років інтенсивно йде формування молочних зубів. У віці 2-2,5 роки дитина має вже 20 зубів і може вживати порівняно грубу їжу, що вимагає пережовування. У наступні роки, починаючи з 5-6 років, молочні зуби поступово замінюються на постійні. У перші роки постнатального розвитку інтенсивно йде формування інших органів травлення: стравоходу, шлунка, тонкого і товстого кишечника, печінки та підшлункової залози. Змінюються їх розміри, форма і функціональна активність. Так, обсяг шлунка з моменту народження до 1 року збільшується в 10 разів. Форма шлунка у новонародженого округла, після 1,5 років шлунок набуває грушоподібної форми, а з 6-7 років його форма нічим не відрізняється від шлунка дорослих. Значно змінюється будова м'язового шару і слизової оболонки шлунка. У дітей раннього віку спостерігається слабкий розвиток м'язів і еластичних елементів шлунка. Шлункові залози в перші роки життя дитини ще недорозвинені і нечисленні, хоч і здатні секретувати шлунковий сік, в якому вміст соляної кислоти, кількість і функціональна активність ферментів значно нижче, ніж у дорослої людини. Так, кількість ферментів, що розщеплюють білки, збільшується з 1,5 до 3 років, потім в 5-6 років і в шкільному віці до 12-14 років. Зміст соляної кислоти збільшується до 15-16 років. Низька концентрація соляної кислоти обумовлює слабкі бактерицидні властивості шлункового соку у дітей до 6-7 років, що сприяє більш легкої сприйнятливості дітей цього віку до шлунково-кишкових інфекцій. У процесі розвитку дітей та підлітків істотно змінюється і активність містяться в ньому ферментів. Особливо значно змінюється в перший рік життя активність ферменту - химозина, чинного на білки молока. У дитини 1-2 місяців його активність в умовних одиницях дорівнює 16-32, а в 1 рік може досягати 500 од., У дорослих цей фермент повністю втрачає своє значення в травленні. З віком зростає також активність інших ферментів шлункового соку і в старшому шкільному віці вона сягає рівня дорослого організму. Слід зазначити, що у дітей до 10 років у шлунку активно йдуть процеси всмоктування, в той час як у дорослих ці процеси здійснюються в основному тільки в тонкому кишечнику. Підшлункова залоза розвивається найбільш інтенсивно до 1 року і в 5-6 років. За своїми морфофункціональних параметрах вона досягає рівня дорослого організму до закінчення підліткового віку (у 11-13 років завершується її морфологічне розвиток, а в 15-16 років - функціональне). Аналогічні темпи морфофункціонального розвитку спостерігаються у печінці та всіх відділів кишечника. Таким чином, розвиток органів травлення йде паралельно із загальним фізичним розвитком дітей та підлітків. Найбільш інтенсивне зростання і функціональний розвиток органів травлення спостерігається в 1-й рік постнатальної життя, в дошкільному віці і в підлітковому періоді, коли органи травлення за своїми морфофункціональних властивостями наближаються до рівня дорослого організму. Крім того, в процесі життя у дітей та підлітків легко виробляються умовні харчові рефлекси, зокрема рефлекси на час прийому їжі. У зв'язку з цим важливо привчити дітей до суворого додержання режиму харчування. Важливе значення для нормального травлення має дотримання «харчової естетики».
