12. Бізнес-аналіз – основна передумова планування в підприємстві.

Планування і прогнозування є складовими частинами одного й того ж процесу - вони вимагають безперервної розробки шляхом прямого і зворотного руху між діями і цілями, а також відповідними доходами і затратами, поки не буде досягнутий певний баланс. Інакше кажучи, плани повинні бути досяжними, а прогнози реальними.

Бізнес-аналіз зовнішнього середовища і поточного стану фірми є необхідною передумовою розробки ефективного плану. Він спрямований на одержання і узагальнення об'єктивної інформації про стан фірми (силу, слабкість, можливості фірми, небезпеку для неї). Аналіз зовнішнього середовища - процес, за допомогою якого підприємець або менеджер оцінює зовнішню безпеку і можливості, що можуть перешкоджати або сприяти досягненню поставленої мети.

Аналіз ринку обов'язково включає такі складові: - загальні тенденції зміни вашого ризику; - стан конкуренції на ринку; - характеристика ваших основних потреб; - описання збутової мережі; - тенденції розвитку зовнішнього оточення, вам не підконтрольні, але можуть впливати на вашу діяльність.

Підсумком такого аналізу є всебічна характеристика кон'юнктури ринку.

Перш ніж приступити до аналізу ринку, необхідно визначити, на якому ринку ви працюєте, тобто відповісти на питання: Чи добре фірма знає свій ринок?

13.Пропозиція та її обсяг. Пропозиція — це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути туди доставлена. Вона визначається виробництвом, але не тотожна йому. Є випадки, коли і в урожайний рік «дари» сільського господарства відсутні на полицях магазинів.

Основні поняття, пов’язані з пропозицією, значною мірою аналогічні поняттям, пов’язаним з попитом. Так, аналогічно до попиту, ринкову пропозицію формує пропозиція благ окремими фірмами. Пропозиція окремої фірми визначається її виробничи-ми можливостями, згідно з якими для кожної конкретної ціни фірма може запропонувати до продажу певні обсяги блага. Тому пропозиція аналогічно до попиту також характеризується набором обсягів певного блага, які виробники (постачальники) бажа-ють та можуть продати на ринку, і відповідними цінами.

Величина (обсяг) пропозиції буде визначатися максимальною кількістю товару, яку готовий для продажу за даний період часу при даній ціні.Ринкова пропозиція блага складається із суми обсягів блага, які окремі фірми можуть та хочуть запропонувати до продажу за кожної конкретної ціни.Закон пропозиції стверджує: за інших однакових умов чим ви-ща ціна на товар, тим більший обсяг пропозиції товару, і навпаки. Отже, встановлюється прямо пропорційна залежність між ціною і величиною пропозиції. Звичайно, для виробника більш прибутковим є пропонування товару за вищими цінами (за умови, що високі ціни гарантовано тривалі).На величину пропозиції та вибір продавця впливає ряд фак-торів:

- ціна даного товару;- ціни товарів-субститутів;- ціни компліментарних благ;- витрати виробництва , які охоплюють як технологи вироб-ництва, що визначають необхідні кількості використовуваних ресурсів, так і ціни цих ресурсів;- податки і субсидії;- об’єктивні зовнішні (перш за все природні) умови виробництва;- очікування виробників.

14. Роль банківських установ у становленні малого бізнесу. Мале підприємництво – це особлива форма економічної активності, яка передбачає: орієнтацію на досягнення комерційного успіху; інноваційний та ризикований характер діяльності; перспективність, спрямованість на подальший розвиток, розширення масштабів і сфери діяльності; свободу та самостійність суб'єктів у прийнятті управлінських рішень та здійсненні бізнесу; майнову відповідальність підприємців за результати господарювання; постійний характер господарської діяльності, укладення регулярних, а не одноразових угод. Світовий досвід показує, що малий і середній бізнес фінансується переважно невеликими банківськими установами: земельними банками й ощадними касами, банками взаємного кредитування та кооперативними банками, які спеціалізуються на кредитуванні дрібних і середніх підприємств. Рівень функціонування цих установ досить високий, вони задовольняють потреби клієнтів у найрізноманітніших фінансових послугах, пропонуючи не тільки кредити й інвестиції, а й фінансовий консалтинг (консультації з фінансового менеджменту, маркетингу, бухгалтерського обліку) та методичне забезпечення малого й середнього бізнесу. В Україні спостерігається інша ситуація. Великі банки країни концентрують у себе найбільше активів, у тому числі за рахунок наданих кредитів та інвестицій. Також вони залучають найбільше коштів клієнтів, зокрема зі сфери малого й середнього бізнесу, працюючи з ними через розгалужену мережу філій та відділень. Майже всі банки, що кредитують малий і середній бізнес в Україні, працюють у рамках програм міжнародних фінансових організацій. Банківське кредитування загалом є найефективнішим легальним джерелом ресурсів для малого та середнього бізнесу. Як правило, кредитні кошти банків спрямовуються на задоволення регулярних потреб малих підприємств та на довгострокові інвестиції. Зростання зацікавленості фінансових установ у розвитку малого підприємництва зумовлюється перспективою розширення ринку збуту банківських послуг за рахунок нового сектору економіки та низкою переваг, які має кредитування малого бізнесу порівняно з великим.

15. Чинники успіху в бізнесі. Конкурентні переваги - це ті унікальні відчутні і невідчутні активи, якими володіє фірма, ті галузі діяльності, які стратегічно важливі для даного бізнесу, які допомагають перемагати в конкурентній боротьбі. Конкурентні переваги існують тоді, коли ви можете одержати рентабельність вище середньої для фірм даної галузі або сегменту ринку. Стратегія досягнення конкурентних переваг для вашої фірми - це диференціація продукції (послуг) та лідерство у витратах (собівартості), а також стратегія першопрохідника (ранній вихід на ринок), фокусування (зосередження), сенегізм.  Диференціація означає, що фірма прагне до унікальності у якомусь аспекті, який важливий для великої чисельності покупців і клієнтів.  Параметри диференціації специфічні для кожної галузі. Вона може стосуватися самої продукції, способів її доставки і продажу, маркетингу або яких-небудь інших факторів.  Сінергізм в бізнесі - це явище в діловій практиці, яке означає, що сукупний результат перевищує суму окремих ефектів. Іншими словами, що 2+2>4.  До джерел унікальності слід віднести: репутацію високої якості товару; сервіс, який забезпечує фірма (доставка, кредит, ремонт, навчання, заміна і модернізація тощо); визначне ім'я фірми (імідж); орієнтацію на споживача, його запити та побажання; майстерність та досвід працівників; відмінні рисі товару; технічні новації і пріоритети; збутова мережа (прямий продаж, дилерська мережа); місцезнаходження підприємства; інтенсивність окремих маркетингових заходів. До переваг у витратах (собівартості), як правило, відносяться такі складові відмін у їх рівні:- економія на обсязі виробництва (масштаб); - економія за рахунок навчання персоналу та поліпшення організації праці; - вдосконалення конструкції товару; - автоматизація виробничих процесів та збуту; - місцезнаходження фірми; - урядові пільги, субсидії тощо; - культура низьких витрат; - низькі витрати на сировину, трудові ресурси і збут товарів; - більш низькі витрати за рахунок угод з постачальниками, інтеграції тощо.  Що стосується переваг першопроходця, то це стійка конкурентна перевага, яка може допустити понадвисоку прибутковість (не нормальну) і швидкий ріст фірми. Ця перевага полягає в тому, що хтось є першим у даному бізнесі, на даній території або на новому ринку. Нові ринки виникають в наслідок створення нових технологій, нових особистих потреб, проблем навколишнього середовища, нових підходів для розміщення грошей і управління ризиком.  Особливості переваг першопроходця полягають у тому, що:  - вони основані на використанні нововведень (організаційних, технологічних);  - вони пов'язані зі значним ризиком, але забезпечують у випадку успіху більш високу прибутковість;  - їх простіше завоювати, важче зберегти.  При застосуванні нововведень (нових ідей) складно готувати бізнес-план, тому що ви не можете використати свій досвід, екстраполювати минулі тенденції.

16. основні нецінові чинники впливу на пропозицію. Найважливіші з них — зміна технології виробництва, зміна цін на ресурси, зміна цін на інші товари та ефект очікування.

Зміна технології виробництва. Виробники завжди шукають технології, що зменшують витрати виробництва. Зменшення витрат на виробництво певного товару робить вигідним збільшення його виробництва і збуту за існуючою ціною. Пропозиція збільшується без зміни ціни товару.

Зміна цін на ресурси. Зростання або зменшення цін на ресурси для виробництва певного товару (наприклад, зміна ціни нафти через події у Перській затоці) приведе до збільшення або зменшення витрат на виробництво товару (наприклад, бензину), викличе зміну величини пропозиції бензину ще до зміни його ціни.

Зміна цін на інші товари, тобто зміна цін на взаємозамінні або взаємодоповняльні товари. Так, зміна цін на дизельне паливо або скраплений газ викличе зміну обсягів продажу цих товарів і вплине на динаміку пропозиції бензину. Скорочення пропозиції скрапленого газу зумовить збільшення пропозиції бензину.

17. трансформування аграрних формувань у ефективні виробничі структури. Трансформування сільськогосподарських підприємств є основою принципово нової економічної системи господарювання, яка пов`язана з формуванням нових організаційно-правових та організаційно-виробничих структур різних форм власності, ефективність яких неоднакова. У вітчизняній економічній літературі недостатньо уваги приділено аналізу трансформування сільськогосподарських підприємств, особливостям та ефективності їх функціонування в сучасному ринковому середовищі. Основними виробниками сільськогосподарської продукції є організаційно-правові структури приватної форми власності, що є результатом нових соціально-економічних змін на селі і основою для формування нової моделі розвитку сільськогосподарських підприємств. Процес трансформування сільськогосподарських підприємств сприяв створенню приватних господарських структур ринкового типу, що позитивно позначилось на стані галузі: зростання обсягів виробництва продукції галузі рослинництва, зростання продуктивності праці, обсягів кредитування та інвестування сільськогосподарського виробництва. 

18. Технологія складання бізнес плану його структура. Бізнес-плани складають звичайно по наступним причинам: 1. Для зовнішнього використання. Щоб представити справу в найбільш вигідному світлі людям ззовні, наприклад, інвесторам.  2. Для внутрішнього користування. Тут справа представляться з усіма сильними і слабкими сторонами. Цей бізнес-план використовується постійно як інструмент управління. Бізнес - план це план здійснення бізнес операції, дій фірми, що містить відомості про фірму, товар, його виробництво на ринках збуту, маркетингу, організації операцій і їхньої ефективності. Ціль розробки бізнес – плану, спланувати господарську діяльність фірми на найближчий і віддалений періоди, відповідно до потреб ринку і можливостям одержання необхідних ресурсів. Процес складання бізнес-плану є специфічним у кожному конкретному випадку. Тому практично неможливо дати якусь універсальну (стандартну) схему його розробки.Найбільш складною є процедура опрацювання бізнес-плану для започаткування нового бізнесу. Узагальнення підприємницького досвіду дає змогу виділити в процесі розробки такого бізнес-плану три стадії: початкову, підготовчу, основну.Якщо йдеться про розробку бізнес-плану для розширення вже наявного бізнесу, то необхідність у початковій стадії відпадає. Обґрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, теж можна обмежитися лише основною стадією. Розглянемо докладніше кожну зі стадій розробки бізнес-плану. Основна стадія — це безпосереднє опрацювання бізнес-плану. Головна мета цієї стадії — довести економічну доцільність створення даного бізнесу, переконливо показати, як саме гроші чи інші ресурси потенційного інвестора забезпечать йому очікуваний зиск. Інвестор має побачити прибуток не після, а до того, як вкладе гроші в запропонований проект. відповідно до рекомендацій ЮНІДО бізнес - план повинний містити наступні основні розділи:.        концепція бізнесу (резюме);·        ситуація в даний час і коротку інформацію про підприємство;·        характеристика об'єкта бізнесу;·        дослідження й аналіз ринку;·        організаційний план (у тому числі правове забезпечення);·        персонал і управління;·        план виробництва;·        план маркетингових дій;·        потенційні ризики;·        фінансовий план і фінансова стратегія.