75.Функції реклами в агробізнесі

Один час сільськогосподарські медіа (як друковані, так і радіостанції) були орієнтовані головним чином на мільйони сільських жителів США. В останні роки в американському аграрному секторі відбуваються кардинальні перетворення, що викликає необхідність адаптації до них засобів інформації. У періоді 1940 по 1991 р. чисельність сільськогосподарських робітників скоротилася майже на 70%, а чисельність жителів ферм зменшилася з 31 млн до 5 млн осіб.

Сучасні видавці та рекламодавці працюють з висококонцентрованою галуззю гігантських фермерських кооперативів. За рівнями доходів і освіти керуючі фермами нітрохи не поступаються своїм колегам з інших великих фірм. Основними темами сільськогосподарської преси як і раніше залишаються погода і ціни на врожай. Але якщо раніше ці питання обговорювалися стосовно внутрішнім регіонах, то тепер не менш часто зустрічаються дискусії про погоду, скажімо в Росії, регулюванні цін та експортну політику.

Фермерська преса стикається з тими ж проблемами, що і всі ділові видання. Одна з них - конкуренція з боку інших засобів інформації. Якщо у звичайній ділової рекламі телебачення і радіо стали застосовуватися відносно недавно, то в рекламі товарів для фермерів радіостанції давно займали одну з провідних позицій.

У США існує безліч локальних і регіональних "фермерських" радіостанцій.

Крім того, засобами масової інформації та компаніями-рекламодавцями підтримується ряд спеціалізованих web-сайтів.

У рекламі товарів для агробізнесу застосовуються багато традиційні методи ділового маркетингу. Відмінність полягає в ще більшій їх спеціалізації. Фермерське співтовариство відносно невелике за розмірами, що дозволяє зібрати максимально повну інформацію про всі його представниках. Сільськогосподарська реклама орієнтується на строго певні аудиторії і являє собою повідомлення, що підказують рішення конкретних проблем агробізнесу.

В останні роки фермерські господарства США переживають не найлегші часи. Це і невизначеність економічної ситуації в сільському господарстві, і високі ціни на корми й інші товари, і руйнівні наслідки повені. Разом ці фактори помітно ускладнюють життя не тільки фермерам, але і сільськогосподарським виданням. Триваюча консолідація ферм веде до скорочення числа фермерів і банкрутств компаній зі сфери агробізнесу. Відбивається вона і на пресі: протягом останніх двадцяти років відбувається зниження тиражів і рекламних доходів спеціалізованих видань.

Що цікаво, при зменшенні кількості ферм і постачальників сільгосптоварів в цьому секторі з'являються все нові і різноманітні засоби інформації! Конкуруючи один з одним, вони застосовують численні додаткові кошти охоплення аудиторії. Як і в діловій пресі в цілому, в майбутньому ці види діяльності можуть приносити сільськогосподарським виданням все більш високі доходи.

76.Підприємницьке середовище

Нормальний процес функціонування підприємництва можливий за наявності певної суспільної ситуації — підприємницького середовища.

Підприємницьке середовище — це суспільно-економічна ситуація, яка містить в собі:

• ступінь економічної свободи;

• наявність (чи можливість появи) підприємницького корпусу;

• домінування ринкового типу економічних зв'язків;

• можливість формування підприємницького капіталу та використання необхідних ресурсів.

Середовище, у якому здійснюється підприємницька діяльність, можна уявити у вигляді економічної системи, де відбувається активний кругообіг між її складовими елементами — природними ресурсами, державою, домашніми господарствами, підприємництвом. Це основні елементи зовнішнього середовища бізнесу, між якими постійно здійснюється товарний та фінансовий кругообіг, формуються тісні зв'язки та проводяться обмінні операції для забезпечення нормального економічного розвитку системи в цілому.

Підприємницьке середовище можна поділити на внутрішнє та зовнішнє.

Внутрішнє середовище підприємства — це механізм життєздатності підприємства, що забезпечує його самовиживання.

Воно відображає процеси та дії, що здійснюються усередині суб'єкту господарювання, основу його функціонування. Головне місце у внутрішньому середовищі займає підприємець, який створив свою фірму та нею керує (рис. 3.2). Підприємець самостійно приймає рішення з багатьох питань: обсяг ресурсів, що вкладаються, визначення мети, організація технології виробництва, організаційна побудова підприємства, наймання персоналу, постановка конкретних завдань, результат виробництва.

Фірма, яка займається підприємницькою діяльністю, може мати виробничий та фінансовий відділи, маркетингову службу, бухгалтерію, службу матеріально-технічного забезпечення та ін. Конкретна організаційна структура залежить від специфіки виду підприємства, обсягів господарської діяльності, широти асортименту товарів, що виробляються або реалізуються, цілей.

Зовнішнє середовище підприємства — це структурно-просторове оточення, яке становить сукупність факторів прямого та непрямого впливу на функціонування підприємства.

Фактори середовища підприємства можна класифікувати за такими ознаками:

1.3а сферою оточення: фактори мікросередовища (внутрішні), мак-росередовища (зовнішні).

2. Залежно від ступеня впливу: прямий та непрямий (побічний) вплив.

3.3а характером дії: фінансово-економічні, організаційно-правові, соціально-психологічні.

4.3алежно від ролі факторів у створенні підприємницького клімату: стимулюючі та стримуючі.