- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності.
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •7. Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •8. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •9. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •4.1. Основні принципи політики у сфері охорони праці
- •4.2. Планування та фінансування заходів з охорони праці
- •4.3. Обов’язки та відповідальність
- •4.4. Управління документацією
- •11. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі охорони праці.
- •12. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •13. .Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •14. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •18. Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •19. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Розслідування нещасних випадків.
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •23. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •25. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •26. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •27.Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •29. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності.
- •Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •32. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони.
- •33. Вимоги до засобів індивідуального захисту
- •34. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •35. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •36.Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •Мікроклімат робочої зони.
- •Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •43. Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •44. Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •45. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •Державний пожежний нагляд.
- •49. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •50. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •52.Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •53.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •54.Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •55. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •56. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •57. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •58. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •59. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
43. Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
Під час розслідування нещасних випадків власник підприємства на підставі актів за формою Н-1 організує складання звіту про потерпілих за формою, затвердженою Мінстатом, і подає його в установленому порядку у відповідні організації. Санепідстанції у разі гострого отруєння (захворювання) на підставі акта за формою Н-1 заповнюють "Картку обліку професійного отруєння (захворювання)" за формою, затвердженою МОЗ, для обліку і аналізу цих випадків із застосуванням ЕОМ. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на загальнодержавній власності, зобов'язані аналізувати причини виробничого травматизму і гострих професійних отруєнь (захворювань), доводити результати аналізу до відома підвідомчих підприємств, вживати заходів до запобігання подібним випадкам у подальшому.Підприємства, місцеві органи державної виконавчої влади і державного нагляду за охороною праці ведуть облік усіх виробничих травм, гострих отруєнь (захворювань), на які складені акти за формою Н-1.Міністерства, інші центральні органи державної виконавчої влади, Держнаглядохоронпраці, Держатомнагляд, Головне управління пожежної охорони МВС і санітарно-епідеміологічна служба МОЗ здійснюють оперативний облік групових нещасних випадків і нещасних випадків із смертельним наслідком.Облік виробничого травматизму в цілому ведеться згідно з формами державної статистичної звітності за підсумками року, а гострих професійних отруєнь (захворювань) - за підсумками першого півріччя та року.Збір та розроблення державної статистичної звітності з питань виробничого травматизму здійснюють органи державної статистики
44. Показники частоти та тяжкості травматизму.
При проведенні статистичного аналізу для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують кількісні і якісні відносні показники, засновані на вивченні первинних документів про травматизм (актів за формою Н-1). Коефіцієнт частоти травматизму Кч розраховується на 1000 працюючих:
Кч = Н· 1000/С, де Н - число нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися на підприємстві за звітний період і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;
С - середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві за той самий звітний період часу. Тобто, коефіцієнт частоти травматизму Кч - це кількість нещасних випадків або профзахворювань, які сталися у відповідний період часу (півріччя, рік), на 1000 працюючих.Якісний показник травматизму Кт, або коефіцієнт тяжкості травматизму (нещасних випадків), характеризує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:
Кт = Д/Т, де Д - сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на добу і більше під час звітного періоду, Т — кількість нещасних випадків.Тобто, коефіцієнт тяжкості нещасних випадків - це середня довготривалість непрацездатності одного потерпілого, яка виражена в робочих днях за відповідний звітний період (півріччя, рік).