- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності.
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •7. Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •8. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •9. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •4.1. Основні принципи політики у сфері охорони праці
- •4.2. Планування та фінансування заходів з охорони праці
- •4.3. Обов’язки та відповідальність
- •4.4. Управління документацією
- •11. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі охорони праці.
- •12. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •13. .Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •14. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •18. Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •19. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Розслідування нещасних випадків.
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •23. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •25. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •26. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •27.Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •29. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності.
- •Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •32. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони.
- •33. Вимоги до засобів індивідуального захисту
- •34. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •35. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •36.Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •Мікроклімат робочої зони.
- •Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •43. Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •44. Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •45. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •Державний пожежний нагляд.
- •49. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •50. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •52.Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •53.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •54.Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •55. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •56. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •57. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •58. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •59. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
11. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі охорони праці.
Стандарти OHSAS, що поширюються на менеджмент гігієни і безпеки праці, призначені для забезпечення організацій елементами результативної системи менеджменту гігієни і безпеки праці, які можуть бути інтегровані з іншими вимогами до менеджменту з тим, щоб сприяти організаціям в досягненні мети щодо гігієни і безпеки праці та економічних цілей. Ці стандарти, так само як й інші міжнародні стандарти, не призначені для використання з метою створення нетарифних бар'єрів у торгівлі або для посилення або зміни зобов'язань, що покладаються на організації законодавством.
Запропонований Стандарт OHSAS встановлює вимоги до системи менеджменту гігієни і безпеки праці, щоб дати можливість організації розробити і впровадити політику та цілі, що враховують законодавчі вимоги та інформацію про професійні ризики. Його можуть застосовувати організації будь-якого типу і розміру з різним географічним розташуванням, культурними і соціальними особливостями.
У цілому Стандарт OHSAS 18001:2007 об'єднав останні напрацю-вання у сфері професійної безпеки і охорони праці, став більш практичним. Нова версія зручніша для інтеграції системи управління професійною безпекою і здоров'ям з іншими системами менеджменту на підприємстві (ISO 14001:2004 – менеджмент охорони навколишнього середовища, ISO 9001:2000 – менеджмент якості), що істотно оптимізує часові та фінансові витрати на розробку, впровадження, сертифікацію і підтримку управлінської системи організації. Практика показує, що інтегровані системи все більш затребувані на ринку серед крупних промислових підприємств.
Стандарт ОHSAS 18001:2007 дозволяє значно знизити виробничі ризики. Дієвість стандарту обумовлена тим, що він підходить до вирішення питань безпеки системно. Саме системи менеджменту є ефективним інструментом управління ризиками і зниження їх вірогідності, оскільки засновані не на реагуванні і «гасінні пожеж», а на системному, логічному підході, що дозволяє попереджати можливі аварійні ситуації.
Політика в галузі охорони праці
Політика підприємства в галузі охорони праці повинна спрямовуватися на послідовне зниження рівня шкідливих та небезпечних виробничих факторів з урахуванням масштабу ризиків виникнення нещасних випадків і професійних захворювань. Це може бути досягнено поступовим підвищенням рівня безпеки виробництва.
Політика у сфері охорони праці повинна:
- визначати загальні завдання з покращення охорони праці;
-відповідати характеру та масштабу ризиків, що можуть виникнути на виробництві;
- включати в себе зобов’язання керівництва щодо постійного поліпшення охорони праці, сприяння формуванню громадських органів, забезпечення соціального партнерства, інформування працівників щодо умов праці та існуючих виробничих ризиків.
12. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
СУОП організовується таким чином, щоб здійснювалось адекватне та постійне управління з урахуванням усіх факторів, що впливають на стан охорони праці, і орієнтується на проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій, але при цьому, у випадку їх виникнення, вона повинна своєчасно реагувати на них та усувати їх.
СУОП повинна передбачати: планування заходів з охорони праці; контроль виконання поточного та оперативних планів; можливість здійснення корегувальних та попереджувальних дій; можливість адаптації до обставин, що змінилися; можливість інтеграції в загальну систему управління.
Алгоритм запровадження СУОП:•прийняття керівництвом підприємства рішення про необхідність впровадження СУОП •визначення структури СУОП (як незалежна система або спільно з іншими системами управління) •планування впровадження СУОП •оцінка: співставлення запланованого стану з фактичним проектування СУОП -реалізація запроектованих заходів •систематичний внутрішній аудит впровадження елементів СУОП •кінцевий внутрішній аудит впровадження СУОП •впровадження СУОП успішно завершено.
Планування робіт з охорони праці здійснюється у таких напрямках: 1) розроблення перспективних планів підприємства (на 3—5 років- передбачають поліпшення умов праці на робочих місцях відповідно до нормативних актів охорони праці шляхом реконструкції, капітального ремонту, заміни обладнання, скорочення кількості працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці та ін); 2) розроблення поточних річних комплексних заходів з охорони праці. У колективних договорах та угодах необхідно вирішувати найважливіші питання запобігання аварійності, виробничому травматизму та професійним захворюванням; 3) розроблення оперативних (квартальних, місячних) планів заходів у структурних підрозділах, на підприємстві.
Система контролю залежно від обсягів виробництва та чисельності працюючих може передбачати адміністративно-громадський контроль (внутрішній аудит), оперативний контроль керівників робіт та інших посадових осіб, контроль з боку служби охорони праці та комісії з охорони праці.
При проведенні внутр. аудиту визначаються і задокументовуються повноваження та спосіб дій при вирішенні таких завдань: - визначення учасників груп, що проводять огляд підприємства; - встановлення періодичності оглядів підприємства; визначення випадків, коли є потреба у позачерговому огляді підприємства; - встановлення основних моментів, яким потрібно приділяти особливу увагу; - складання протоколів оглядів з визначенням термінів усунення зауважень; - заходи щодо усунення виявлених недоліків; - організація співучасті працівників у роботі груп.
Для документування огляду підприємства доцільно скласти плани огляду, порядок проведення огляду, а також відповідні протоколи.
Будь-який із заходів з охорони праці має бути проконтрольовано. Контроль здійснюється, шляхом проведення внутрішнього аудиту (якщо не передбачено іншу систему контролю), за результатами якого розробляються і впроваджуються коригувальні заходи. План перевірок складається службою охорони праці.
