- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності.
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •7. Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •8. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •9. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •4.1. Основні принципи політики у сфері охорони праці
- •4.2. Планування та фінансування заходів з охорони праці
- •4.3. Обов’язки та відповідальність
- •4.4. Управління документацією
- •11. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі охорони праці.
- •12. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •13. .Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •14. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •18. Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •19. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Розслідування нещасних випадків.
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •23. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •25. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •26. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •27.Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •29. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності.
- •Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •32. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони.
- •33. Вимоги до засобів індивідуального захисту
- •34. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •35. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •36.Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •Мікроклімат робочої зони.
- •Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •43. Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •44. Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •45. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •Державний пожежний нагляд.
- •49. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •50. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •52.Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •53.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •54.Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •55. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •56. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •57. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •58. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •59. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря, закріплюються правилами охорони праці на кожному підприємстві. Директор підприємства має забезпечувати належний технічний стан, контроль за експлуатацією, своєчасний якісний ремонт систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря шляхом організації їх обслуговування.
Основні загальні положення вимог приведені нижче:
1. Значення температури, відносної вологості, швидкості руху повітря і теплового випромінювання в робочій зоні, складських, побутових і адміністративних приміщеннях мають відповідати вимогам відповідних ГОСТІВ, це також стосується систем опалення, складу і експлуатації систем вентиляції.
2. Для нагрівання повітря у приміщеннях рекомендовано системи парового опалення низького тиску, водяного, повітряного.
Для нагрівання окремих приміщень дозволяється використовувати електричні прилади з закритими спіралями і з такою потужністю споживання, яка б не призводила до підвищення сили струму понад допустиму для даної електромережі. Опалювальні прилади розмішують у місцях, доступних для огляду, ремонту, очищення.
3. Окремо одну від одної влаштовують системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітряного опалення для кожної групи приміщень, розділених протипожежними стінами. На підприємстві необхідно забезпечити чищення елементів вентиляційних систем в терміни. Які залежать від конкретної продуктивності технологічного обладнання і часу його роботи.
Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
Санітарно-гігієнічні чинники умов праці чинять постійний вплив на функціонування організму або його окремих систем. Постійно або періодично впливають на здоров’я фізичні, хімічні, біологічні або психофізіологічні чинники. На людину безпосередньо впливає психогенний чинник через засоби масової інформації і т. ін. Санітарно-гігієнічні особливості виробничих процесів можуть впливати на організм людини одномоментно, бути мало потужними або чинити негативну дію — аж до смертельних наслідків. До санітарно – гігієнічних умов праці відносять: параметри повітря робочої зони, освітлення, шум, випромінювання. В системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Положення, що мають пряме відношення до захисту здоров'я робітників та службовців найбільш повно висвітлені в ст. 7 "Обов'язки підприємств, установ та організацій".
Параметри повітря робочої зони повинні відповідати відповідним вимогам ГОСТ. Освітленість виробничих і побутових приміщень у видавництвах має відповідати вимогам СНиП. Природне та штучне освітлення у виробничих приміщеннях має забезпечувати сприятливі умови для зорової та загальної працездатності. Для визначення температури слід використовувати таблицю «Норми температур, відносної вологості і швидкості руху повітря на виробничих дільницях». Рівень шуму в не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТом. В приміщеннях, в яких рівень шуму перевищує допустимі значення, слід проводити будівельно-акустичні, віброакустичні заходи та застосовувати засоби індивідуального захисту для зниження рівня шуму.