15. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.

Ризик виникнення небезпечної ситуації – поєднання нараженності, тяжкості наслідків та імовірності виникнення певної небезпечної ситуації при здійсненні виробничої діяльності;Оцінка базового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому ігнорується існуюче управління ризиками;Оцінка залишкового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому враховується ступіть ризику ситуації, що знаходиться під контролем;Припустимий ризик – ризик, зменшений до ступеню, який може бути допущений, враховуючи вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів з ОП та Політику керівництва у сфері охорони праці.

1.Процедура виявлення можливості виникнення небезпечних ситуацій для працівників при здійсненні виробн. діяльності передбачає всебічний розгляд технологічного процесу з погляду на безпечність та нешкідливість для працівників, а також виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, притаманних виробничому середовищу, що можуть призвести до небезпечної події.

2.Ступінь базового ризику виникнення небезпечної ситуації визначається за формулою: Р = Т х П х В, у якій: Р – ступінь ризику; Т – важкість та можливі наслідки небезпечної події; П – можливість зараження на небезпеку; В – імовірність виникнення небезпечної події.

3.За результатами визначеного ступеню базового ризику розробляють наступні плани заходів:Екстремальний (55-75); Високий (25-54): Середній (10-24); Низький (1-9).

4.Після впровадження запланованих заходів необхідно провести оцінку залишкового ризику та визначити, чи став припустимим ступінь ризику виникнення небезпечної ситуації, тобто чи досягли впроваджені заходи очікуваного ефекту.

Єдина держ. система показників обліку умов і безпеки праці поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності та видів діяльності і враховує весь персонал підприємства. Показники використовуються при вивченні стану умов і безпеки праці, опрацюванні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці і включають:

1. Стан умов праці (Оцінка стану умов праці проводиться на основі даних атестації робочих місць, за умовами праці, спеціальних вимірів факторів виробничого середовища).2. Стан безпеки праці (кількість споруд та будівель, котрі не піддавались капітальному ремонту; переліку робіт з підвищеною небезпекою).3. Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах (визначення працівників, які одержують безкоштовне лікувально-профілактичне харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці та ін..) 4. Суми відрахувань за шкідливі умови праці (показуються гроші, що перераховані підприємством до фондів охорони праці та до фонду соціального страхування відповідно до діючих інструкцій).5. Забезпеченість засобами індивідуального захисту (показується чисельність працюючих, які відповідно до Типових галузевих норм безкоштовно забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту).

6. Санітарно-побутове забезпечення (показується площа санітарно-побутових приміщень та кількість санітарно-технічних приладів).

На основі кількісних та інших показників роботи підприємства в галузі безпеки праці може здійснюватися й якісна оцінка стану охорони праці: задовільний стан, незадовільний стан чи вкрай незадовільний стан. З цією метою мають бути встановлені чіткі, об’єктивні межі даного розподілу.

Оцінка стану охорони праці за результатами роботи за рік здійснюється щодо тих самих категорій, виходячи з переважаючої оцінки за результатами періодичного контролю. Якщо охорона праці була оцінена більше ніж в одному кварталі незадовільною за результатами року, вона не може бути оцінена позитивною, тобто задовільною. У разі, якщо хоча б в одному з кварталів робота підрозділу оцінювалась як украй незадовільна за результатами року, вона повинна бути визнана також незадовільною.