
- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності.
- •Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність».
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •7. Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •8. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва.
- •9. Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •4.1. Основні принципи політики у сфері охорони праці
- •4.2. Планування та фінансування заходів з охорони праці
- •4.3. Обов’язки та відповідальність
- •4.4. Управління документацією
- •11. Елементи системи управління охороною праці, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі охорони праці.
- •12. Планування. Впровадження і функціонування суоп. Перевірки і коригувальні дії. Аналіз з боку керівництва.
- •13. .Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •14. Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •18. Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування.
- •19. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом
- •Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Розслідування нещасних випадків.
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •23. Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •25. Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •26. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •27.Розподіл травм за ступенем тяжкості
- •29. Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності.
- •Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.
- •32. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони.
- •33. Вимоги до засобів індивідуального захисту
- •34. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах галузі.
- •35. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •36.Утримання території підприємств галузі. Особливості охорони праці при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •Мікроклімат робочої зони.
- •Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •43. Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •44. Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •45. Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •Забезпечення безпечної евакуації персоналу.
- •Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції.
- •Державний пожежний нагляд.
- •49. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •50. Пожежна сигналізація і зв'язок.
- •52.Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •53.Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •54.Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •55. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •56. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.
- •57. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •58. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •59. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
Ризик виникнення небезпечної ситуації – поєднання нараженності, тяжкості наслідків та імовірності виникнення певної небезпечної ситуації при здійсненні виробничої діяльності;Оцінка базового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому ігнорується існуюче управління ризиками;Оцінка залишкового ризику – загальний процес оцінки ступеню ризику, при якому враховується ступіть ризику ситуації, що знаходиться під контролем;Припустимий ризик – ризик, зменшений до ступеню, який може бути допущений, враховуючи вимоги законодавчих та інших нормативно-правових актів з ОП та Політику керівництва у сфері охорони праці.
1.Процедура виявлення можливості виникнення небезпечних ситуацій для працівників при здійсненні виробн. діяльності передбачає всебічний розгляд технологічного процесу з погляду на безпечність та нешкідливість для працівників, а також виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, притаманних виробничому середовищу, що можуть призвести до небезпечної події.
2.Ступінь базового ризику виникнення небезпечної ситуації визначається за формулою: Р = Т х П х В, у якій: Р – ступінь ризику; Т – важкість та можливі наслідки небезпечної події; П – можливість зараження на небезпеку; В – імовірність виникнення небезпечної події.
3.За результатами визначеного ступеню базового ризику розробляють наступні плани заходів:Екстремальний (55-75); Високий (25-54): Середній (10-24); Низький (1-9).
4.Після впровадження запланованих заходів необхідно провести оцінку залишкового ризику та визначити, чи став припустимим ступінь ризику виникнення небезпечної ситуації, тобто чи досягли впроваджені заходи очікуваного ефекту.
Єдина держ. система показників обліку умов і безпеки праці поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності та видів діяльності і враховує весь персонал підприємства. Показники використовуються при вивченні стану умов і безпеки праці, опрацюванні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці і включають:
1. Стан умов праці (Оцінка стану умов праці проводиться на основі даних атестації робочих місць, за умовами праці, спеціальних вимірів факторів виробничого середовища).2. Стан безпеки праці (кількість споруд та будівель, котрі не піддавались капітальному ремонту; переліку робіт з підвищеною небезпекою).3. Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах (визначення працівників, які одержують безкоштовне лікувально-профілактичне харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці та ін..) 4. Суми відрахувань за шкідливі умови праці (показуються гроші, що перераховані підприємством до фондів охорони праці та до фонду соціального страхування відповідно до діючих інструкцій).5. Забезпеченість засобами індивідуального захисту (показується чисельність працюючих, які відповідно до Типових галузевих норм безкоштовно забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту).
6. Санітарно-побутове забезпечення (показується площа санітарно-побутових приміщень та кількість санітарно-технічних приладів).
На основі кількісних та інших показників роботи підприємства в галузі безпеки праці може здійснюватися й якісна оцінка стану охорони праці: задовільний стан, незадовільний стан чи вкрай незадовільний стан. З цією метою мають бути встановлені чіткі, об’єктивні межі даного розподілу.
Оцінка стану охорони праці за результатами роботи за рік здійснюється щодо тих самих категорій, виходячи з переважаючої оцінки за результатами періодичного контролю. Якщо охорона праці була оцінена більше ніж в одному кварталі незадовільною за результатами року, вона не може бути оцінена позитивною, тобто задовільною. У разі, якщо хоча б в одному з кварталів робота підрозділу оцінювалась як украй незадовільна за результатами року, вона повинна бути визнана також незадовільною.