19.3.3. Фізичні властивості

Естери карбонових кислот є безбарвними леткими рідинами, деякі — кристалічні речовини з приємним запахом. Вони, як пра­вило, малорозчинні у воді, добре розчиняються в більшості орга­нічних розчинників. Температура кипіння естерів нижча за тем­пературу кипіння карбонових кислот, які входять до їх складу, Ш°

_лиКЦіональні похідні карбонових кислот

р'язано зі зменшенням міжмолекулярної взаємодії за рахунок відсутності міжмолекулярних водневих зв'язків.

19.3.4. Хімічні властивості

Подібно до галогенангідридів і ангідридів карбонових кислот естери є електрофільними реагентами, але виявляють менш вира­жений електрофільний характер порівняно з ними:

,5-

С*гу ь± ^ електрофільний

*\ тч..» '■■ центр

_{се-*' -}

На електрофільні властивості естерів впливає також природа вуглеводневого залишку при атомі Оксигену. Електрофільність ес­терів збільшується, якщо вуглеводневий радикал утворює з ато­мом Оксигену спряжену систему, як, наприклад, в арилових або вінілових естерах карбонових кислот:

к—с

^0^-сн=сн₂

ариловий естер вініловий естер

Ці естери дістали назву активовані естери.

Як електрофільні реагенти естери вступають у реакції нуклео-фільного заміщення. Зокрема, вони реагують з водою (гідроліз), спиртами (алкоголіз).

Гідроліз естерів. Естери гідролізуються в кислому та лужному середовищі.

Кислотний гідроліз — це послідовність зворотних перетворень, протилежних реакції естерифікації:

^° н+ ^°

я—с^ + н₂о 5=^ к—с^ + к—он

О—К' О—Н

У присутності водних розчинів лугів естери гідролізуються ³ Утворенням солі карбонової кислоти та спирту або фенолу:

К-<° ₊КаОН -£&■ К-<° ₊К'-ОН

О—К' 0^а⁺

Карбонові кислоти. Глава

324

На відміну від кислотного гідролізу, лужний гідроліз естерщ являє собою необоротний процес.

При лужному гідролізі луг виступає не як каталізатор, а в роді реагенту. Лужний гідроліз естерів часто називають омиленням. Щ назва пов'язана з тим, що при лужному гідролізі жирів, які явля­ють собою естери гліцерину та високомолекулярних карбонових кислот, утворюються мила.

Взаємодія з амоніаком. При дії на естери амоніаку утворюють­ся аміди карбонових кислот:

ч$$ ^

Н₃С—СГ + :гШ₃ Н₃С—С" + С₂Н₅ОН

О—С₂Н₅ ТЧН₂

етилацетат ацетамід

Оскільки багато з естерів легкодоступні та порівняно легко добуваються, то цією реакцією синтезують аміди карбонових кислот.

Взаємодія зі спиртами (реакція переестерифікацїі). При взає­модії зі спиртами в молекулі естеру відбувається заміщення одно­го спиртового залишку на інший. Ця реакція дістала назву реакції переестерифікації. Переестерифікація каталізується мінеральни­ми кислотами або лугами. Реакція є оборотною. Для зміщення рівноваги вправо відганяють більш леткий спирт. Тому практичне значення переестерифікація має в тому випадку, коли до складу вихідного естеру входить залишок низькокиплячого спирту, на­приклад, метилового. Тоді метиловий спирт, що утворюється вна­слідок переестерифікації, може бути відігнаний з реакційного се­редовища. При цьому рівновага змилується в бік кінцевих продуктів:

н₃с-с^ + с₂н₅он Г^абоОН» н₃с-с^ + сн₃он осн₃ ос₂н₅