- •Передмова
- •Вступ до органічної хімії
- •1.1. Предмет органічної хімії
- •1.2. Короткий огляд історії розвитку органічної хімії
- •Глава 1 6
- •1.3. Розвиток теоретичних уявлень про будову органічних сполук
- •Глава 1
- •2.1. Класифікація органічних сполук
- •1.4. Способи зображення органічних молекул
- •Глава 1
- •Глава 2
- •2.2. Номенклатура органічних сполук
- •Глава 2
- •Глава 2
- •ХїмГчний зв'язок
- •3.1. Типи хімічних зв'язків
- •3.2. Хімічний зв'язок в органічних сполуках
- •3.2.1. Гібридизація атомних орбіталей
- •3.2.2. Ковалентні о- і я-зв'язки
- •3.2.3. Основні характеристики ковалентних зв'язків
- •4.1. Індуктивний ефект
- •Глава 40
- •4.2. Мезомерний ефект (ефект спряження)*
- •Глава 4
- •Глава 4
- •4.4. Надспряження (гіперкон'югація)
- •Глава 4
- •Класифікація ізомерії ізомерія
- •48 Глава 5
- •5.2. Просторова ізомерія (стереоізомерія)
- •Глава 5
- •5.3. Способи зображення просторової будови
- •Глава 5
- •6.1. Кислотність і основність за теорією бренстеда
- •Глава 6
- •6.2. Типи органічних кислот і основ
- •Глава 6
- •6.3. Кислоти і основи льюїса
- •7.1. Поняття про типи механізмів реакцій
- •Глава 7
- •7.2. Поняття про типи органічних реакцій
- •Глава 7
- •Вуглеводні
- •8.1. Електронна та просторова будова алканів
- •8.2. Номенклатура
- •8 .3. Ізомерія
- •8.4. Способи добування
- •8.4.1. Природні джерела
- •8.4.2. Синтетичні методи добування
- •8.5. Фізичні властивості
- •8.6. Хімічні властивості
- •8.6.1. Реакції радикального заміщення (5*)
- •76 Вуглеводні. Глава 8
- •8.6.2. Крекінг
- •8.7. Окремі представники. Застосування
- •1. Напишіть структурні формули наведених вуглеводнів і назвіть їх за раціональною номенклатурою:
- •2. Напишіть структурні формули таких вуглеводнів і назвіть їх за но менклатурою шрас:
- •Ц иклоалкани
- •9.1. Класифікація та номенклатура
- •9.2. Ізомерія
- •9.3. Способи добування. Фізичні властивості
- •9.4. Будова циклоалканів
- •9.5. Хімічні властивості
- •9.6. Окремі представники. Застосування
- •4 Органічна хімія
- •10.1. Номенклатура
- •Перші члени гомологічного ряду алкенів
- •100 Ненасичені вуглеводні. Глава іо
- •10.2. Ізомерія
- •10.3. Електронна і просторова будова алкенів
- •10.4. Способи добування
- •10.5. Фізичні властивості
- •10.6. Хімічні властивості
- •109 Ненасичені вуглеводні. Глава 10 108
- •1 0.6.1. Реакції електрофільного приєднання (ае)
- •10.6.2. Реакції відновлення та окиснення
- •10.6.3. Полімеризація алкенів
- •10.6.4. Алільне галогенування алкенів
- •118 Ненасичені вуглеводні. Глава ю
- •10.7. Окремі представники. Застосування. Ідентифікація
- •0 Контрольні питання та вправи
- •Алкадієни
- •11.2. Будова алкадієнів
- •11.1. Номенклатура
- •11.3. Алкадієни зі спряженими зв'язками 11.3.1. Способи добування
- •11.3.2. Хімічні властивості
- •11.3.3. Натуральний і синтетичний каучук
- •11.4 Окремі представники. Застосування
- •12.1. Номенклатура та ізомерія
- •12.2. Електронна та просторова будова молекул алкінів
- •12.3. Способи добування
- •138 Ненасичені вуглеводні. Глава т2
- •12.4. Фізичні властивості
- •12.5. Хімічні властивості
- •12.5.1. Реакції електрофільного приєднання (ае)
- •12.5.2. Реакції заміщення
- •12.6. Окремі представники. Застосування
- •Одноядерні арени
- •13.1. Будова бензену. Ароматичність
- •13.2. Номенклатура та ізомерія
- •13.3. Способи добування 13.3.1. Природні джерела
- •13.3.2. Синтетичні методи добування
- •13.4. Фізичні властивості
- •13.5. Хімічні властивості
- •13.5.1. Реакції електрофільного заміщення (5£)
- •0/1Ноядєрні аРени
- •13.5.2. Реакції приєднання
- •13.5.3. Реакції окиснення
- •13.5.4. Галогенування гомологів бензену з участю бокового ланцюга
- •165 0ДнояДерн[арени
- •13.6. Вплив замісників у бензеновому кільці на напрямок та швидкість реакцій
- •Електрофільного заміщення
- •13.7. Орієнтація в дизаміщеному бензені
- •1 3.8. Окремі представники. Застосування
- •13.9. Представники багатоядерних аренів
- •13.9.1. Нафтален
- •13.9.2. Антрацен
- •14.1. Природний та попутний нафтовий гази
- •Глава 14
- •14.2. Нафта. Нафтопродукти
- •14.3. Коксування вугілля
- •Глава 1і0у глава Глава 14 186 !
- •15.1. Класифікація та номенклатура
- •15.2. Ароматичність гетероциклів
- •Глава 15
- •15.3. Кислотно-осНбВні властивості гетероциклів
- •15.4. П'ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •15.4.1. Способи добування
- •15.4.2. Фізичні властивості
- •15.4.3. Хімічні властивості
- •Глава 15
- •15.4.4. Найважливіші похідні піролу
- •Глава 15
- •15.5. Шестичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Глава 15
- •Глава 15
- •В. Реакції відновлення і окиснення
- •15.6. П'яти-1 шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •208 Глава 15
- •15.7. Представники конденсованих систем гетероциклів
- •16.1. Одноатомні спирти
- •16.1.1. Номенклатура
- •Глава 16
- •16.1.2. Ізомерія
- •16.1.3. Фізичні властивості
- •Глава 1
- •16.1.4. Способи добування
- •16.1.5. Хімічні властивості
- •16.1.6. Ідентифікація спиртів
- •16.1.7. Окремі представники
- •230 Глава 16
- •16.2.1. Способи добування дво- і триатомних спиртів
- •16.2.2. Фізичні властивості
- •16.2.3. Хімічні властивості
- •16.2.4. Окремі представники
- •16.3.2. Способи добування
- •16.3. Одноатомні феноли 16.3.1. Номенклатура та ізомерія
- •16.3.4. Хімічні властивості
- •16.3.3. Фізичні властивості
- •249 Гідроксильні похідні вуглеводнів
- •В. Реакції відновлення і окиснення
- •255 Гідроксильні похідні вуглеводнів
- •17.1. Номенклатура та ізомерія
- •17.2. Способи добування
- •17.3. Фізичні властивості
- •263 Цясимені альдегіди і кетони
- •269 Насичені альдегіди і кетони
- •271 ИаСйчені альдегіди і кетони
- •17.5. Окремі представники
- •Монокарбонові кислоти
- •18.1. Насичені монокарбонові кислоти
- •18.1.1. Номенклатура та ізомерія
- •18.1.3. Фізичні властивості
- •18.1.4. Хімічні властивості
- •А. Кислотні властивості
- •Г. Окиснення та відновлення
- •18.1.5. Окремі представники
- •18.2. Ненасичені монокарбонові кислоти
- •18.2.1. Номенклатура та ізомерія
- •18.2.2. Способи добування
- •18.2.4. Хімічні властивості
- •18.2.3. Фізичні властивості
- •18.2.5. Окремі представники
- •299 Монокарбонові кислоти
- •18.3. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •18.3.1. Способи добування
- •18.3.2. Фізичні властивості
- •18.3.3. Хімічні властивості
- •18.3.4. Окремі представники. Ідентифікація
- •303 Монокарбонові кислоти
- •18.4.1. Номенклатура та ізомерія
- •Назви деяких дикарбонових кислот
- •18.4.2. Способи добування
- •18.4.3. Фізичні властивості
- •18.4.4. Хімічні властивості
- •18.4.5. Окремі представники
- •309 Мриокар6онові кислоти
- •18.5. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •310 Карбонові кислоти. Глава и
- •313 Монокарбонові кислоти
- •19.1.2. Способи добування
- •19.1. Галогенангідриди карбонових кислот (ацилгалогеніди)
- •19.1.1. Номенклатура
- •19.1.3. Фізичні властивості
- •19.1.4. Хімічні властивості
- •19.1.5. Окремі представники
- •19.2. Ангідриди карбонових кислот
- •19.2.1. Номенклатура
- •19.2.2. Способи добування
- •19.2.3. Фізичні властивості
- •19.2.4. Хімічні властивості
- •19.2.5. Окремі представники
- •19.3. Естери карбонових кислот
- •19.3.1. Номенклатура
- •19.3.3. Фізичні властивості
- •19.3.4. Хімічні властивості
- •19.3.5. Окремі представники
- •19.4. Жири
- •19.4.1. Номенклатура та ізомерія
- •19.4.2. Способи добування
- •19.4.3. Фізичні властивості
- •19.4.4. Хімічні властивості
- •19.4.5. Воски. Твіни
- •19.5. Аміди карбонових кислот
- •19.5.1. Номенклатура
- •Ацетамщ,
- •19.5.2. Способи добування
- •19.5.3. Фізичні властивості
- •19.5.4. Хімічні властивості
- •19.5.5. Окремі представники
- •19.6. Нітрили (ціаніди)
- •19.6.1. Номенклатура
- •19.6.2. Способи добування
- •19.6.3. Хімічні властивості
- •19.6.4. Окремі представники
- •20.1. Галогенокарбонові кислоти
- •20.1.1. Номенклатура
- •20.1.2. Способи добування
- •20.1.3. Фізичні та хімічні властивості
- •20.2. Гідроксикислоти
- •20.2.2. Оптична ізомерія
- •20.2.3. Аліфатичні пдроксикислоти
- •359 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •Фізичні та хімічні властивості
- •361 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •20.3. Амінокислоти
- •II Амінокислотами називаються похідні карбонових кислот, у вуглеводневому радикалі яких один або кілька атомів Гідрогену замінені аміногрупою.
- •20.3.1. Номенклатура та ізомерія
- •20.3.2. Способи добування
- •20.3.3. Фізичні та хімічні властивості
- •367 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •20.3.4. Окремі представники
- •0 Контрольні питання та вправи
- •21.1. Номенклатура та ізомерія
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.2.1. Способи добування
- •21.2.2. Фізичні властивості. Просторова будова
- •21.2.3. Хімічні властивості
- •Глава 21 378 — —
- •21.3. Ариламіни
- •Глава 21
- •21.3.2. Фізичні та хімічні властивості
- •А. Реакції за участю атома Нітрогену
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.4. Окремі представники. Застосування
- •В. Окислення ариламінів
- •Глава 21
- •Глава 21
- •22.1. Моносахариди
- •22.1.1. Класифікація та номенклатура
- •Глава 22
- •22.1.2. Стереоізомерія
- •Глава 22
- •22.1.3. Будова моносахаридів
- •Глава 22
- •Глава 22 402
- •Глава 22
- •22.1.4. Способи добування
- •22.1.5. Фізичні властивості
- •22.1.6. Хімічні властивості
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Б. Реакції за участю циклічних форм
- •Глава 22
- •22.1.7. Окремі представники
- •Глава 22 412
- •Глава 22
- •22.2. Дисахариди
- •22.2.1. Відновні дисахариди
- •Глава 22
- •22.2.2. Невідновні дисахариди
- •14 Органічна хімія
- •Глава 22 418
- •22.3. Полісахариди
- •Глава 22 н он н он н он н он
- •Глава 22 422
- •Глава 22 424
- •425 Вуглеводи
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.1.1. Стереоізомерія
- •23.1.2. Фізичні властивості
- •23.1.3. Способи добування
- •23.1.4. Хімічні властивості
- •Глава 23
- •23.2. Будова пептидів і білків
- •Глава 23
- •23.3. Синтез пептидів та їх властивості
- •440 Глава 23
- •23.4. Функції білків в організмі
- •Нуклеїнові кислоти
- •24.1. Будова нуклеїнових кислот
- •Глава 24
- •Глава 24
- •24.2. Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25
- •Неомилювані ліпіди
- •Глава 25
- •Глава 9. Циклоалкани 86
- •Глава 10. Алкени 98
- •Глава 11. Алкадієни 122
- •Глава 12. Алкіни 135
- •Глава 13. Одноядерні арени 147
- •Глава 14. Природні джерела вуглеводнів 179
- •Глава 15. Гетероциклічні сполуки 187
- •Глава 16. Гідроксильні похідні вуглеводнів 212
- •Глава 17. Насичені альдегіди і кетони 256
- •Глава 18. Монокарбонові кислоти 280
- •Глава 19. Функціональні похідні карбонових кислот 314
- •Глава 20. Гетерофункціональні карбонові кислоти 346
- •Глава 21. Аміни 371
- •Глава 22. Вуглеводи 394 о
- •Глава 23. Білки 426 •
- •Глава 24. Нуклеїнові кислоти 444
- •Глава 25. Ліпіди 453
- •Органічна хімія
- •61002, Харків, вул. Пушкінська, 53.
- •61022, Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6-й під'їзд, 6-й поверх.
- •61012, Харків, вул. Енгельса, 11.
10.6.3. Полімеризація алкенів
І
У реакцію полімеризації можуть вступати молекули одного й того ж мономеру, а також молекули двох і більше різних мономерів. Полімер, що складається з однакових мономерів, називається гомополімером, а полімер, до складу якого входять два і більше різних мономерів,— кополімером (співполімером). Реакція добування кополімерів називається реакцією кополімеризації (співполімеризації).
Полімеризація алкенів являє собою процес послідовного зв'язування молекул алкену одна з одною внаслідок розриву подвійного зв'язку. У загальному вигляді полімеризацію алкенів можна зобразити такою схемою:
V У гі її
и ^с=сГ —\-с—с—
мономер полімер
Кількість мономерних ланок л, які повторюються, називають ступенем полімеризації. Залежно від ступеня полімеризації з одного й того ж мономеру можна здобувати речовини з різними властивостями. Процес полімеризації здійснюється в присутності каталізаторів (ініціаторів) і включає три основні стадії: зародження ланцюга (ініціювання), зростання ланцюга, обрив ланцюга.
... + Я2С^=СЩ + Н2СЯ=СН2 + ...
*- ... —СН2—СН2—СН2—СН2 ...
116
Ненасичені вуглеводні. Глава 10
? т
с—с-
I І
н н
п /С=С^ Ж ТІ
поліетилен
яН2С=СН
І
пропілен СН,
Полімеризація алкенів відбувається при високих тиску і температурі, а також у присутності різноманітних каталізаторів (пе-роксидних сполук, протонних кислот, кислот Льюїса, металоорганічних комплексів та ін.).
-сн-
I
сн,
-сн
і СН СНо"
І
СН,
поліпропілен СН3
З використанням комплексних металоорганічних каталізаторів полімеризація отримала назву координаційної.
Каталізатори А1(С2Н5)3 • ТіС14 дістали назву каталізаторів Ціглера—Натта.
Полімеризація алкенів у присутності каталізаторів Ціглера— Натта дозволяє отримувати високомолекулярні полімери при відносно низькому тиску й температурі. Цей метод широко застосовується в промисловості для виробництва поліетилену та поліпропілену низького тиску.
Важливою особливістю координаційної полімеризації є її стереохімічна спрямованість. Полімер нерегулярної будови називають атактичним. Полімеризація алкенів з використанням каталізатора Ціглера—Натта приводить до утворення стереорегулярного полімеру, що дістав назву «ізотактичний». Нижче наведено просторову будову атактичного та ізотактичного поліпропілену:
нсн3н3снн3с н н сн3
І V У V ^ с с с с
сн,
сн,
сн,
\ / \ / ч у ч / ч /
СН, СН-)
атактичний поліпропілен
нсн3 нсн3 нсн3 нсн3 У V V V
\ С С С X
сн2 сн2 сн2 сн2 сн2
ізотактичний поліпропілен
Ізотактичні полімери порівняно з атактичними мають більшу міцність і вищі температури плавлення.
Поліетилен — твердий, білого кольору, жирний на дотик, нагадує парафін. Горить голубим полум'ям, що слабко світиться. Розчини кислот, лугів, окисників на нього не діють. Концентрована нітратна кислота руйнує поліетилен. Це діелектрик, тому придатний для ізоляції електродротів та кабелів. Використовується також як пакувальний матеріал.
Оскільки поліетилен — хімічно стійка речовина, з нього виготовляють деталі в хімічному приладобудуванні, ємкості для зберігання й транспортування агресивних рідин.
Поліпропілен має багато спільного з поліетиленом: твердий, жирний на дотик, білого кольору. Молекулярна маса коливається від 80 000 до 200 000. Стійкий до агресивних середовищ, міцний. З поліпропілену виготовляють ізоляційний матеріал, труби, хімічні прилади, технічні тканини, канати. Вироби з поліпропілену витримують більш високі температури (до 140 °С), ніж вироби з поліетилену.
Якщо в молекулі етилену замінити всі атоми Гідрогену на атоми Флуору, то отримаємо нову речовину — тетрафторетилен СР2=СР2 (лер-фторетилен):
иСР2=СР2 (~СР2—СР2—)„
Політетрафторетилен (фторопласт-4, тефлон) — речовина молочно-білого кольору, молекулярна маса лежить у межах 500 000— 2 000 000; абсолютно хімічно стійкий, не змінює свої фізичні властивості від -269 до +200 °С; зберігає властивості діелектрика від -60 до +200 °С. Предмети, виготовлені з нього, гнучкі, але міцні. З тефлону виготовляють хімічне обладнання.
