- •Передмова
- •Вступ до органічної хімії
- •1.1. Предмет органічної хімії
- •1.2. Короткий огляд історії розвитку органічної хімії
- •Глава 1 6
- •1.3. Розвиток теоретичних уявлень про будову органічних сполук
- •Глава 1
- •1.4. Способи зображення органічних молекул
- •Глава 1
- •2.1. Класифікація органічних сполук
- •Глава 2
- •2.2. Номенклатура органічних сполук
- •Глава 2
- •Глава 2
- •ХїмГчний зв'язок
- •3.1. Типи хімічних зв'язків
- •3.2. Хімічний зв'язок в органічних сполуках
- •3.2.1. Гібридизація атомних орбіталей
- •3.2.2. Ковалентні о- і я-зв'язки
- •3.2.3. Основні характеристики ковалентних зв'язків
- •4.1. Індуктивний ефект
- •Глава 40
- •4.2. Мезомерний ефект (ефект спряження)*
- •Глава 4
- •Глава 4
- •4.4. Надспряження (гіперкон'югація)
- •Глава 4
- •Класифікація ізомерії ізомерія
- •48 Глава 5
- •5.2. Просторова ізомерія (стереоізомерія)
- •Глава 5
- •5.3. Способи зображення просторової будови
- •Глава 5
- •6.1. Кислотність і основність за теорією бренстеда
- •Глава 6
- •6.2. Типи органічних кислот і основ
- •Глава 6
- •6.3. Кислоти і основи льюїса
- •7.1. Поняття про типи механізмів реакцій
- •Глава 7
- •7.2. Поняття про типи органічних реакцій
- •Глава 7
- •Вуглеводні
- •8.1. Електронна та просторова будова алканів
- •8.2. Номенклатура
- •8 .3. Ізомерія
- •8.4. Способи добування
- •8.4.1. Природні джерела
- •8.4.2. Синтетичні методи добування
- •8.5. Фізичні властивості
- •8.6. Хімічні властивості
- •8.6.1. Реакції радикального заміщення (5*)
- •76 Вуглеводні. Глава 8
- •8.6.2. Крекінг
- •8.7. Окремі представники. Застосування
- •1. Напишіть структурні формули наведених вуглеводнів і назвіть їх за раціональною номенклатурою:
- •2. Напишіть структурні формули таких вуглеводнів і назвіть їх за но менклатурою шрас:
- •Ц иклоалкани
- •9.1. Класифікація та номенклатура
- •9.2. Ізомерія
- •9.3. Способи добування. Фізичні властивості
- •9.4. Будова циклоалканів
- •9.5. Хімічні властивості
- •9.6. Окремі представники. Застосування
- •4 Органічна хімія
- •10.1. Номенклатура
- •Перші члени гомологічного ряду алкенів
- •100 Ненасичені вуглеводні. Глава іо
- •10.2. Ізомерія
- •10.3. Електронна і просторова будова алкенів
- •10.4. Способи добування
- •10.5. Фізичні властивості
- •10.6. Хімічні властивості
- •109 Ненасичені вуглеводні. Глава 10 108
- •1 0.6.1. Реакції електрофільного приєднання (ае)
- •10.6.2. Реакції відновлення та окиснення
- •10.6.3. Полімеризація алкенів
- •10.6.4. Алільне галогенування алкенів
- •118 Ненасичені вуглеводні. Глава ю
- •10.7. Окремі представники. Застосування. Ідентифікація
- •0 Контрольні питання та вправи
- •Алкадієни
- •11.2. Будова алкадієнів
- •11.1. Номенклатура
- •11.3. Алкадієни зі спряженими зв'язками 11.3.1. Способи добування
- •11.3.2. Хімічні властивості
- •11.3.3. Натуральний і синтетичний каучук
- •11.4 Окремі представники. Застосування
- •12.1. Номенклатура та ізомерія
- •12.2. Електронна та просторова будова молекул алкінів
- •12.3. Способи добування
- •138 Ненасичені вуглеводні. Глава т2
- •12.4. Фізичні властивості
- •12.5. Хімічні властивості
- •12.5.1. Реакції електрофільного приєднання (ае)
- •12.5.2. Реакції заміщення
- •12.6. Окремі представники. Застосування
- •Одноядерні арени
- •13.1. Будова бензену. Ароматичність
- •13.2. Номенклатура та ізомерія
- •13.3. Способи добування 13.3.1. Природні джерела
- •13.3.2. Синтетичні методи добування
- •13.4. Фізичні властивості
- •13.5. Хімічні властивості
- •13.5.1. Реакції електрофільного заміщення (5£)
- •0/1Ноядєрні аРени
- •13.5.2. Реакції приєднання
- •13.5.3. Реакції окиснення
- •13.5.4. Галогенування гомологів бензену з участю бокового ланцюга
- •165 0ДнояДерн[арени
- •13.6. Вплив замісників у бензеновому кільці на напрямок та швидкість реакцій
- •Електрофільного заміщення
- •13.7. Орієнтація в дизаміщеному бензені
- •1 3.8. Окремі представники. Застосування
- •13.9. Представники багатоядерних аренів
- •13.9.1. Нафтален
- •13.9.2. Антрацен
- •14.1. Природний та попутний нафтовий гази
- •Глава 14
- •14.2. Нафта. Нафтопродукти
- •14.3. Коксування вугілля
- •Глава 1і0у глава Глава 14 186 !
- •15.1. Класифікація та номенклатура
- •15.2. Ароматичність гетероциклів
- •Глава 15
- •15.3. Кислотно-осНбВні властивості гетероциклів
- •15.4. П'ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •15.4.1. Способи добування
- •15.4.2. Фізичні властивості
- •15.4.3. Хімічні властивості
- •Глава 15
- •15.4.4. Найважливіші похідні піролу
- •Глава 15
- •15.5. Шестичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Глава 15
- •Глава 15
- •В. Реакції відновлення і окиснення
- •15.6. П'яти-1 шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •208 Глава 15
- •15.7. Представники конденсованих систем гетероциклів
- •16.1. Одноатомні спирти
- •16.1.1. Номенклатура
- •Глава 16
- •16.1.2. Ізомерія
- •16.1.3. Фізичні властивості
- •Глава 1
- •16.1.4. Способи добування
- •16.1.5. Хімічні властивості
- •16.1.6. Ідентифікація спиртів
- •16.1.7. Окремі представники
- •230 Глава 16
- •16.2.1. Способи добування дво- і триатомних спиртів
- •16.2.2. Фізичні властивості
- •16.2.3. Хімічні властивості
- •16.2.4. Окремі представники
- •16.3.2. Способи добування
- •16.3. Одноатомні феноли 16.3.1. Номенклатура та ізомерія
- •16.3.4. Хімічні властивості
- •16.3.3. Фізичні властивості
- •249 Гідроксильні похідні вуглеводнів
- •В. Реакції відновлення і окиснення
- •255 Гідроксильні похідні вуглеводнів
- •17.1. Номенклатура та ізомерія
- •17.2. Способи добування
- •17.3. Фізичні властивості
- •263 Цясимені альдегіди і кетони
- •269 Насичені альдегіди і кетони
- •271 ИаСйчені альдегіди і кетони
- •17.5. Окремі представники
- •Монокарбонові кислоти
- •18.1. Насичені монокарбонові кислоти
- •18.1.1. Номенклатура та ізомерія
- •18.1.3. Фізичні властивості
- •18.1.4. Хімічні властивості
- •А. Кислотні властивості
- •Г. Окиснення та відновлення
- •18.1.5. Окремі представники
- •18.2. Ненасичені монокарбонові кислоти
- •18.2.1. Номенклатура та ізомерія
- •18.2.2. Способи добування
- •18.2.4. Хімічні властивості
- •18.2.3. Фізичні властивості
- •18.2.5. Окремі представники
- •299 Монокарбонові кислоти
- •18.3. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •18.3.1. Способи добування
- •18.3.2. Фізичні властивості
- •18.3.3. Хімічні властивості
- •18.3.4. Окремі представники. Ідентифікація
- •303 Монокарбонові кислоти
- •18.4.1. Номенклатура та ізомерія
- •Назви деяких дикарбонових кислот
- •18.4.2. Способи добування
- •18.4.3. Фізичні властивості
- •18.4.4. Хімічні властивості
- •18.4.5. Окремі представники
- •309 Мриокар6онові кислоти
- •18.5. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •310 Карбонові кислоти. Глава и
- •313 Монокарбонові кислоти
- •19.1.2. Способи добування
- •19.1. Галогенангідриди карбонових кислот (ацилгалогеніди)
- •19.1.1. Номенклатура
- •19.1.3. Фізичні властивості
- •19.1.4. Хімічні властивості
- •19.1.5. Окремі представники
- •19.2. Ангідриди карбонових кислот
- •19.2.1. Номенклатура
- •19.2.2. Способи добування
- •19.2.3. Фізичні властивості
- •19.2.4. Хімічні властивості
- •19.2.5. Окремі представники
- •19.3. Естери карбонових кислот
- •19.3.1. Номенклатура
- •19.3.3. Фізичні властивості
- •19.3.4. Хімічні властивості
- •19.3.5. Окремі представники
- •19.4. Жири
- •19.4.1. Номенклатура та ізомерія
- •19.4.2. Способи добування
- •19.4.3. Фізичні властивості
- •19.4.4. Хімічні властивості
- •19.4.5. Воски. Твіни
- •19.5. Аміди карбонових кислот
- •19.5.1. Номенклатура
- •Ацетамщ,
- •19.5.2. Способи добування
- •19.5.3. Фізичні властивості
- •19.5.4. Хімічні властивості
- •19.5.5. Окремі представники
- •19.6. Нітрили (ціаніди)
- •19.6.1. Номенклатура
- •19.6.2. Способи добування
- •19.6.3. Хімічні властивості
- •19.6.4. Окремі представники
- •20.1. Галогенокарбонові кислоти
- •20.1.1. Номенклатура
- •20.1.2. Способи добування
- •20.1.3. Фізичні та хімічні властивості
- •20.2. Гідроксикислоти
- •20.2.2. Оптична ізомерія
- •20.2.3. Аліфатичні пдроксикислоти
- •359 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •Фізичні та хімічні властивості
- •361 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •20.3. Амінокислоти
- •II Амінокислотами називаються похідні карбонових кислот, у вуглеводневому радикалі яких один або кілька атомів Гідрогену замінені аміногрупою.
- •20.3.1. Номенклатура та ізомерія
- •20.3.2. Способи добування
- •20.3.3. Фізичні та хімічні властивості
- •367 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •20.3.4. Окремі представники
- •0 Контрольні питання та вправи
- •21.1. Номенклатура та ізомерія
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.2.1. Способи добування
- •21.2.2. Фізичні властивості. Просторова будова
- •21.2.3. Хімічні властивості
- •Глава 21 378 — —
- •21.3. Ариламіни
- •Глава 21
- •21.3.2. Фізичні та хімічні властивості
- •А. Реакції за участю атома Нітрогену
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.4. Окремі представники. Застосування
- •В. Окислення ариламінів
- •Глава 21
- •Глава 21
- •22.1. Моносахариди
- •22.1.1. Класифікація та номенклатура
- •Глава 22
- •22.1.2. Стереоізомерія
- •Глава 22
- •22.1.3. Будова моносахаридів
- •Глава 22
- •Глава 22 402
- •Глава 22
- •22.1.4. Способи добування
- •22.1.5. Фізичні властивості
- •22.1.6. Хімічні властивості
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Б. Реакції за участю циклічних форм
- •Глава 22
- •22.1.7. Окремі представники
- •Глава 22 412
- •Глава 22
- •22.2. Дисахариди
- •22.2.1. Відновні дисахариди
- •Глава 22
- •22.2.2. Невідновні дисахариди
- •14 Органічна хімія
- •Глава 22 418
- •22.3. Полісахариди
- •Глава 22 н он н он н он н он
- •Глава 22 422
- •Глава 22 424
- •425 Вуглеводи
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.1.1. Стереоізомерія
- •23.1.2. Фізичні властивості
- •23.1.3. Способи добування
- •23.1.4. Хімічні властивості
- •Глава 23
- •23.2. Будова пептидів і білків
- •Глава 23
- •23.3. Синтез пептидів та їх властивості
- •440 Глава 23
- •23.4. Функції білків в організмі
- •Нуклеїнові кислоти
- •24.1. Будова нуклеїнових кислот
- •Глава 24
- •Глава 24
- •24.2. Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25
- •Неомилювані ліпіди
- •Глава 25
- •Глава 9. Циклоалкани 86
- •Глава 10. Алкени 98
- •Глава 11. Алкадієни 122
- •Глава 12. Алкіни 135
- •Глава 13. Одноядерні арени 147
- •Глава 14. Природні джерела вуглеводнів 179
- •Глава 15. Гетероциклічні сполуки 187
- •Глава 16. Гідроксильні похідні вуглеводнів 212
- •Глава 17. Насичені альдегіди і кетони 256
- •Глава 18. Монокарбонові кислоти 280
- •Глава 19. Функціональні похідні карбонових кислот 314
- •Глава 20. Гетерофункціональні карбонові кислоти 346
- •Глава 21. Аміни 371
- •Глава 22. Вуглеводи 394 о
- •Глава 23. Білки 426 •
- •Глава 24. Нуклеїнові кислоти 444
- •Глава 25. Ліпіди 453
- •Органічна хімія
- •61002, Харків, вул. Пушкінська, 53.
- •61022, Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6-й під'їзд, 6-й поверх.
- •61012, Харків, вул. Енгельса, 11.
255 Гідроксильні похідні вуглеводнів
є)
(\ /У-С-он
є) но—(\ >-ш, ж) (\ />-ос2Н5
ґ
)
{^-С(СН3)з
д)<^^-СН2ОН
НО
о^ сн2он
13. Розташуйте наведені сполуки за порядком зростання реакційної зда тності в реакції 5£:
а) л-нітрофенол; л-амінофенол; л-крезол; л-хлорофенол; 2,4,6-тринітрофенол;
б) тіофенол; РЬ—8Н; фенол; л-амінотіофенол; л-нітрофенол.
14. Здійсніть хімічні перетворення:
СН,=СН—СН3; А1С13; Н+ 02; кат. , розв. Н2304
а) бензен *• № 1 № 2 -
ІМаОН (Н20) >г ■ СН3СОС1 ,
- № 3 + № 4 !-1— № 5 " № 6
б ц^адаи^д к°ни.н25о4.№2^рн^№3-!і£и
^-^ кони. НИОз
- № 4 * № 5
кони. НИ03 ... „ - №ОН(Н20);г°С _НС1_
в) хлоробензен ?» № 1 + № 2 № 5
Л&^№6
1™.№7
№ 4 №54
15. Наведіть схеми реакцій, якими можна відрізнити сполуки в таких парах:
а) метанол і етанол; б) етанол і етиленгліколь; в) етиленгліколь і гліцерин; г) етанол і бензиловий спирт.
НАСИЧЕНІ АЛЬДЕГІДИ І КЕТОНИ
Альдегідами і кетонами називають похідні вуглеводні
які містять у своєму складі карбонільну групу ^СЩ Тому вони ще мають назву «карбонільні сполуки».
.о
В альдегідах карбонільна група зв'язана з вуглеводневим р калом і атомом Гідрогену. Загальна формула альдегідів:
н
,0
К—С^
-V
Угруповання —С^ дістало назву альдегідна група. У кетон ЛІ карбонільна група зв'язана з двома вуглеводневими радикала:
Загальна формула кетонів: К—С . Карбонільну групу в кетон
К' часто називають кетогрупою.
Залежно від будови вуглеводневого радикала альдегіди й ке ни поділяють на аліфатичні, аліциклічні та ароматичні. Серед а) фатичних альдегідів і кетонів розрізняють насичені та ненасичеіг
17.1. Номенклатура та ізомерія
У номенклатурі альдегідів і кетонів застосовують тривіальні систематичні назви. Тривіальні назви альдегідів походять від н кислот, на які вони перетворюються при окисненні. Наприклад, аль дегід, при окисненні якого одержують мурашину кислоту, має назв мурашиний альдегід, або формальдегід (від лат. асШит/огтісит);
ттегід, ПРИ окисненні якого утворюється оцтова кислота, — оцтовий адьдегід, або ацетальдегід (від лат. асШит асеіісит) тощо.
За замісниковою номенклатурою ШРАС назви альдегідів утворюють від назви вуглеводню з такою ж самою кількістю атомів Карбону в головному ланцюзі (включаючи Карбон альдегідної групи) додаванням суфікса -аль.
Нумерацію головного карбонового ланцюга починають з атома Карбону альдегідної групи. Приклади назв альдегідів за тривіальною та замісниковою номенклатурою наведено в табл. 17.1.
Таблиця 17.1 Номенклатура деяких представників альдегідів аліфатичного ряду
Структурна формула |
Назва за номенклатурою |
|
тривіальною |
замісниковою |
|
н—с ^Н Н3С-<^ Н3С—СН2—СГ Н3С—СН2—СН2—СГ „ 3 2 1^#0 СН3 н3с—сн2—сн2—сн2—сГ н3с-сн-сн2-с^ СН3 |
мурашиний альдегід, формальдегід оцтовий альдегід, ацетальдегід пропіоновий альдегід масляний альдегід ізомасляний альдегід валеріановий альдегід ізовалеріановий альдегід |
метаналь етаналь пропаналь бутаналь 2-метил-пропаналь пентаналь 3-метил-бутаналь |
Органі
Часто положення замісників в альдегідах указують грецькими-Літерами а, 0, у та ін. При цьому використовують тривіальні наз-и> а літерами позначають атом Карбону, сусідній з альдегідною ^Упою, наприклад:
іічна хімія
Н,С
СН, СН,—СН—С.
"Н
СН,
Гла
258
,0
<
а
-СН,
р
-сн,
а-метилвалеріановий альдегід у-бромомасляний альдегід
Для назв кетонів широко користуються радикало-функці нальною номенклатурою, за якою до назв в алфавітному порядку вуглеводневих радикалів при карбонільній групі додають суфіка; -кетон, наприклад:
ІН,С—СН,^СЧ-СН
2]
Н, С С—С Н -і
О
II О
диметилкетон
етилметилкетон
При утворенні назв кетонів за замісниковою номенклатурою обирається найдовший карбоновий ланцюг, до складу якого входить кетогрупа. Нумерацію здійснюють так, щоб атом Карбону карбонільної групи отримав якомога менший номер. Потім називають в алфавітному порядку замісники, вказуючи їх положення, цифрою позначають атом Карбону, який входить до кетогрупи, і до назви насиченого вуглеводню, що містить ту ж саму кількість атомів Карбону, додають суфікс -он. Наприклад:
Н3С-
2 3 4
-СН—С—СН,
І II
СН, О
2
-с-
II
о
4
-сн-
I
СН,
-СН,
-СН,
-СН,
н3с-
13 ^ ^і±3
4-метил-2-пентанон 2-метил-З-пентанон
Для деяких кетонів збереглися тривіальні назви, наприклад, диметилкетон частіше називають ацетоном. Приклади назв кєтоі нів за радикало-функціональною і замісниковою номенклатурою. подано в табл. 17.2.
Для карбонільних сполук характерна структурна ізомерія.
о
Ізомерія альдегідів та кетонів пов'язана з різною структурою карбонового ланцюга:
,0
^
н,с
СН—С
"н
-СН,
Н3С СН2 СН2-
масляний альдегід Н3С СН2—СН2
Н3С
ізомасляний альдегід
-с-
Н,С—СН—С—СН,
І II
СН, О
2-пентанон
З-метил-2-бутанон
259
Таблиця 17.2 Номенклатура деяких представників кетонів аліфатичного ряду
замісниковою пропанон
2-бутанон
2-пентанон 3-пентанон
Назва за номенклатурою
Структурна формула
радикало-функціональною
НзС-С-СНз
диметилкетон
А
етилметилкетон
н3с-сн2-с-сн3
метилпропіл-кетон
'діетилкетон
н3с-сн2-сн-с-сн3
о н3с-сн2-с-сн2-сн3
о
Для кетонів характерна також ізомерія, яка зумовлена положенням карбонільної групи, наприклад:
н,с-д-сн-сн2-сн3 н3с-сн-с-сн-сн3
12 3 4_,
13С—С—СН2"
і 2-пентанон 0 3-пентанон
Альдегіди й кетони, які містять однакову кількість атомів Карбону, ізомерні між собою. Так, пропанон Н3С—С—СН3 і пропа-
О
о
наль Н3С—СН2—С' є структурними ізомерами.
-^
•
■
