16.2.4. Окремі представники

Етиленгліколь (1,2-етандіол) НО—СН₂—СН₂—ОН. Безбарвна в'язка рідина (т. кип. 197,6 °С; т. пл. -11,5 °С), має густину 1,113 г/мл. Гігроскопічний, змішується з водою та етанолом. Сильно знижує температуру замерзання води й використовується для ви­готовлення антифризу. Дуже токсичний. Широко використову­ється для одержання синтетичних волокон.

Гліцерин (1,2,3-пропантриол). Безбарвна сиропоподібна рідина без запаху, із солодким смаком, т. пл. 18 °С, т. кип. 290 °С (з розкладенням). Гігроскопічний, змішується з водою та етано­лом в будь-яких співвідношеннях. Застосовується як основа для

Гідроксильні похідні вуглеводнів

мазей та паст, добавка до мил. У великих кількостях гліцерин ви­користовується для одержання нітрогліцерину.

Гліцеринтринітрат (нітрогліцерин). Важка масляниста рідина із солодкуватим пекучим смаком, при нагріванні або ударі вибухає, використовується для виготовлення динаміту. У вигляді розведе­них спиртових розчинів нітрогліцерин справляє судино-розши-рювальну дію і застосовується в медицині при стенокардії. Випу­скається також у таблетках із вмістом 0,0005 г речовини.

Виявити гідроксильні групи в діолах і триолах можна за утво­ренням забарвленого в синій колір розчину комплексної солі куп-руму (див. розд. 16.2.3.).

Для виявлення гліцерину можна скористатися реакцією дегід­ратації з утворенням акролеїну — речовини з різким подразливим запахом.

Феноли

Фенолами називаються гідроксильні похідні ароматич­них вуглеводнів, в яких гідроксильна група знаходиться при атомі Карбону, що входить до складу бензенового циклу. За кількістю гідроксильних груп феноли поділяють на: одноатомні — містять одну групу —ОН (ареноли); двоатомні — містять дві групи —ОН (арендіоли); триатомні — містять три групи —ОН (арентриоли). Феноли істотно відрізняються за своїми фізичними і хімічними властивостями від спиртів. Головною причиною цих відмінностей є різний характер електронної взаємодії гідроксильної групи з вуг­леводневим радикалом. У спиртах гідроксильна група зв'язана з атомом Карбону в зр³-гібридизації. За рахунок -/-ефекту гідро­ксильної групи відбуваються зміщення електронної густини по о-зв'язку та утворення на атомі Оксигену часткового негативного заряду 8-, а на атомі Карбону — часткового позитивного заряду 8+:

$£-\ (-/)

У фенолах атом Оксигену гідроксильної групи звязании з Кар­боном ароматичної системи, який перебуває в зр -пбридному ста­ні, і тому поряд з негативним індуктивним ефектом (-/) має місце і позитивний мезомерний ефект (+АГ). Унаслідок мезомерного ефек-

гідроксильні похідні вуглеводнів

он

1

240

Глава І

ту відбувається зміщення неподіленої пари електронів атома Ок-сигену до бензенового кільця і на атомі Оксигену виникає частко­вий позитивний заряд. Такий самий за значенням негативний за­ряд переходить на ароматичне ядро:

+М> -І

Через те, що для гідроксильної групи мезомерний ефект за си­лою перевершує індуктивний (+М> -І), сумарний частковий заряд на атомі Оксигену фенольного гідроксилу позитивний, а Оксиген спиртового гідроксилу має частковий негативний заряд.

Другий ряд відмінностей пов'язаний з різною реакційною здат­ністю вуглеводневих радикалів. Ці відмінності підпорядковуються закономірностям, які характерні і для інших функціональних по­хідних вуглеводнів аліфатичного та ароматичного рядів.

2-нафтол

с₂н₅

4-етилфенол, 2-ізопропіл-

4-етилгідроксибензен 5-метилфенол, тимол

он

он

І зомерія фенолів зумовлена різним положенням замісників убензеновому ядрі, як це має місце у випадку трьох ізомерних крезолів, та структурними змінами замісників, наприклад:

\\ //

2

н,с—сн₂—сн