138 Ненасичені вуглеводні. Глава т2

Н Вг

І І

н₃с—с—сн

І І

Н Вг

1,1 -дибромопропан

Вг Вг

І І

Н₃С—СН—СН₂

1,2-дибромопропан

2№ОН, / (С₂Н₅ОН)

* Н₃С—С=СН + 2КаВг + 2Н₂0 пропін

2NаОН, / (С₂Н₅ОН)

- Н₃С—С^СН + 2NаВг + 2Н,0

пропін

Алкілування ацетилену. Алкілуванням називають введення алкіль-ної групи в молекулу органічної сполуки. Цим методом з ацети­лену можна здобути його гомологи. З цією метою спочатку дією на ацетилен натрій амідом МагШ₂ у рідкому амоніаку або алкіл-магнійгалогенідами, наприклад, метилмагніййодидом СН₃М§І у етері, добувають натрій ацетиленід або етинілмагнійгалогенід відповідно, які потім обробляють галогеналканом:

но=сн

НС=С№

С₂Н₅Вг

-КаВг

НС=С—С₂Н<;

натрій ацетиленід

1-бутин

СН,М8І

-сн! ' НС^СМ_ЕІ

но=сн

-М₈І₂

- но=с—сн₃

пропін

етинілмагніййодид

1500 °С

Добування ацетилену з метану (промисловий метод). При на­гріванні метану до 1500 °С утворюється ацетилен:

2СН„

- НО^СН + ЗН,

Добування ацетилену з кальцій карбіду (промисловий метод). При

взаємодії кальцій карбіду з водою утворюється ацетилен:

²"²° » НС^СН

2 ~

Са(ОН)₂

ЗС + СаО ²_°^_о°^с» СаС

Цим методом одержують основну кількість ацетилену, потріб­ного для зварювальних робіт.

^ 139

12.4. Фізичні властивості

За фізичними властивостями три перші представники гомоло­гічного ряду алкінів за нормальних умов являють собою гази, далі йдуть рідини (С₅—С₁₅), а починаючи з вуглеводню С₁₆Н₃₀ алкіни є твердими речовинами. Зміни температур плавлення та кипіння в гомологічному ряду алкінів підпорядковуються основним зако­номірностям, характерним для алканів і алкенів.

12.5. Хімічні властивості

Хімічні властивості алкінів зумовлені наявністю в їх структурі потрійного зв'язку. Атоми Карбону, зв'язані потрійним зв'язком, знаходяться в стані яр-гібридизації. Потрійний зв'язок — це поєд­нання одного о-зв'язку і двох п-зв'язків, розташованих у взаємно перпендикулярних площинах (рис 2.6, в). Отже, для алкінів, як і для сполук з подвійними зв'язками, характерні реакції електро-фільного приєднання за місцем розриву п-зв'язків. Ці реакції від­буваються зазвичай у дві стадії. Після приєднання однієї молекули реагенту алкін перетворюється на заміщений алкен, який може приєднувати за місцем розриву тс-зв'язку другу молекулу реагенту. Проте, внаслідок більшої електронегативності .^-гібридизованих атомів Карбону порівняно з атомами Карбону в 5р²-гібридизації, п-зв'язки алкінів важче вступають у хімічну взаємодію з електро-фільними реагентами, ніж тс-зв'язок алкенів. Тому алкіни порів­няно з алкенами менш активні в реакціях електрофільного приєд­нання. Крім того, завдяки високій електронегативності атома Карбону в «р-гібридизації алкіни з кінцевим потрійним зв'язком К.—С^С—Н виявляють слабку СН-кислотність і здатні заміщу­вати атом Карбону на метали та інші групи. Аналогічно алкенам алкіни вступають також у реакції окиснення, відновлення та полі­меризації.