- •Передмова
- •Вступ до органічної хімії
- •1.1. Предмет органічної хімії
- •1.2. Короткий огляд історії розвитку органічної хімії
- •Глава 1 6
- •1.3. Розвиток теоретичних уявлень про будову органічних сполук
- •Глава 1
- •1.4. Способи зображення органічних молекул
- •Глава 1
- •2.1. Класифікація органічних сполук
- •Глава 2
- •2.2. Номенклатура органічних сполук
- •Глава 2
- •Глава 2
- •ХїмГчний зв'язок
- •3.1. Типи хімічних зв'язків
- •3.2. Хімічний зв'язок в органічних сполуках
- •3.2.1. Гібридизація атомних орбіталей
- •3.2.2. Ковалентні о- і я-зв'язки
- •3.2.3. Основні характеристики ковалентних зв'язків
- •4.1. Індуктивний ефект
- •Глава 40
- •4.2. Мезомерний ефект (ефект спряження)*
- •Глава 4
- •Глава 4
- •4.4. Надспряження (гіперкон'югація)
- •Глава 4
- •Класифікація ізомерії ізомерія
- •48 Глава 5
- •5.2. Просторова ізомерія (стереоізомерія)
- •Глава 5
- •5.3. Способи зображення просторової будови
- •Глава 5
- •6.1. Кислотність і основність за теорією бренстеда
- •Глава 6
- •6.2. Типи органічних кислот і основ
- •Глава 6
- •6.3. Кислоти і основи льюїса
- •7.1. Поняття про типи механізмів реакцій
- •Глава 7
- •7.2. Поняття про типи органічних реакцій
- •Глава 7
- •Вуглеводні
- •8.1. Електронна та просторова будова алканів
- •8.2. Номенклатура
- •8 .3. Ізомерія
- •8.4. Способи добування
- •8.4.1. Природні джерела
- •8.4.2. Синтетичні методи добування
- •8.5. Фізичні властивості
- •8.6. Хімічні властивості
- •8.6.1. Реакції радикального заміщення (5*)
- •76 Вуглеводні. Глава 8
- •8.6.2. Крекінг
- •8.7. Окремі представники. Застосування
- •1. Напишіть структурні формули наведених вуглеводнів і назвіть їх за раціональною номенклатурою:
- •2. Напишіть структурні формули таких вуглеводнів і назвіть їх за но менклатурою шрас:
- •Ц иклоалкани
- •9.1. Класифікація та номенклатура
- •9.2. Ізомерія
- •9.3. Способи добування. Фізичні властивості
- •9.4. Будова циклоалканів
- •9.5. Хімічні властивості
- •9.6. Окремі представники. Застосування
- •4 Органічна хімія
- •10.1. Номенклатура
- •Перші члени гомологічного ряду алкенів
- •100 Ненасичені вуглеводні. Глава іо
- •10.2. Ізомерія
- •10.3. Електронна і просторова будова алкенів
- •10.4. Способи добування
- •10.5. Фізичні властивості
- •10.6. Хімічні властивості
- •109 Ненасичені вуглеводні. Глава 10 108
- •1 0.6.1. Реакції електрофільного приєднання (ае)
- •10.6.2. Реакції відновлення та окиснення
- •10.6.3. Полімеризація алкенів
- •10.6.4. Алільне галогенування алкенів
- •118 Ненасичені вуглеводні. Глава ю
- •10.7. Окремі представники. Застосування. Ідентифікація
- •0 Контрольні питання та вправи
- •Алкадієни
- •11.2. Будова алкадієнів
- •11.1. Номенклатура
- •11.3. Алкадієни зі спряженими зв'язками 11.3.1. Способи добування
- •11.3.2. Хімічні властивості
- •11.3.3. Натуральний і синтетичний каучук
- •11.4 Окремі представники. Застосування
- •12.1. Номенклатура та ізомерія
- •12.2. Електронна та просторова будова молекул алкінів
- •12.3. Способи добування
- •138 Ненасичені вуглеводні. Глава т2
- •12.4. Фізичні властивості
- •12.5. Хімічні властивості
- •12.5.1. Реакції електрофільного приєднання (ае)
- •12.5.2. Реакції заміщення
- •12.6. Окремі представники. Застосування
- •Одноядерні арени
- •13.1. Будова бензену. Ароматичність
- •13.2. Номенклатура та ізомерія
- •13.3. Способи добування 13.3.1. Природні джерела
- •13.3.2. Синтетичні методи добування
- •13.4. Фізичні властивості
- •13.5. Хімічні властивості
- •13.5.1. Реакції електрофільного заміщення (5£)
- •0/1Ноядєрні аРени
- •13.5.2. Реакції приєднання
- •13.5.3. Реакції окиснення
- •13.5.4. Галогенування гомологів бензену з участю бокового ланцюга
- •165 0ДнояДерн[арени
- •13.6. Вплив замісників у бензеновому кільці на напрямок та швидкість реакцій
- •Електрофільного заміщення
- •13.7. Орієнтація в дизаміщеному бензені
- •1 3.8. Окремі представники. Застосування
- •13.9. Представники багатоядерних аренів
- •13.9.1. Нафтален
- •13.9.2. Антрацен
- •14.1. Природний та попутний нафтовий гази
- •Глава 14
- •14.2. Нафта. Нафтопродукти
- •14.3. Коксування вугілля
- •Глава 1і0у глава Глава 14 186 !
- •15.1. Класифікація та номенклатура
- •15.2. Ароматичність гетероциклів
- •Глава 15
- •15.3. Кислотно-осНбВні властивості гетероциклів
- •15.4. П'ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •15.4.1. Способи добування
- •15.4.2. Фізичні властивості
- •15.4.3. Хімічні властивості
- •Глава 15
- •15.4.4. Найважливіші похідні піролу
- •Глава 15
- •15.5. Шестичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Глава 15
- •Глава 15
- •В. Реакції відновлення і окиснення
- •15.6. П'яти-1 шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •208 Глава 15
- •15.7. Представники конденсованих систем гетероциклів
- •16.1. Одноатомні спирти
- •16.1.1. Номенклатура
- •Глава 16
- •16.1.2. Ізомерія
- •16.1.3. Фізичні властивості
- •Глава 1
- •16.1.4. Способи добування
- •16.1.5. Хімічні властивості
- •16.1.6. Ідентифікація спиртів
- •16.1.7. Окремі представники
- •230 Глава 16
- •16.2.1. Способи добування дво- і триатомних спиртів
- •16.2.2. Фізичні властивості
- •16.2.3. Хімічні властивості
- •16.2.4. Окремі представники
- •16.3.2. Способи добування
- •16.3. Одноатомні феноли 16.3.1. Номенклатура та ізомерія
- •16.3.4. Хімічні властивості
- •16.3.3. Фізичні властивості
- •249 Гідроксильні похідні вуглеводнів
- •В. Реакції відновлення і окиснення
- •255 Гідроксильні похідні вуглеводнів
- •17.1. Номенклатура та ізомерія
- •17.2. Способи добування
- •17.3. Фізичні властивості
- •263 Цясимені альдегіди і кетони
- •269 Насичені альдегіди і кетони
- •271 ИаСйчені альдегіди і кетони
- •17.5. Окремі представники
- •Монокарбонові кислоти
- •18.1. Насичені монокарбонові кислоти
- •18.1.1. Номенклатура та ізомерія
- •18.1.3. Фізичні властивості
- •18.1.4. Хімічні властивості
- •А. Кислотні властивості
- •Г. Окиснення та відновлення
- •18.1.5. Окремі представники
- •18.2. Ненасичені монокарбонові кислоти
- •18.2.1. Номенклатура та ізомерія
- •18.2.2. Способи добування
- •18.2.4. Хімічні властивості
- •18.2.3. Фізичні властивості
- •18.2.5. Окремі представники
- •299 Монокарбонові кислоти
- •18.3. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •18.3.1. Способи добування
- •18.3.2. Фізичні властивості
- •18.3.3. Хімічні властивості
- •18.3.4. Окремі представники. Ідентифікація
- •303 Монокарбонові кислоти
- •18.4.1. Номенклатура та ізомерія
- •Назви деяких дикарбонових кислот
- •18.4.2. Способи добування
- •18.4.3. Фізичні властивості
- •18.4.4. Хімічні властивості
- •18.4.5. Окремі представники
- •309 Мриокар6онові кислоти
- •18.5. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •310 Карбонові кислоти. Глава и
- •313 Монокарбонові кислоти
- •19.1.2. Способи добування
- •19.1. Галогенангідриди карбонових кислот (ацилгалогеніди)
- •19.1.1. Номенклатура
- •19.1.3. Фізичні властивості
- •19.1.4. Хімічні властивості
- •19.1.5. Окремі представники
- •19.2. Ангідриди карбонових кислот
- •19.2.1. Номенклатура
- •19.2.2. Способи добування
- •19.2.3. Фізичні властивості
- •19.2.4. Хімічні властивості
- •19.2.5. Окремі представники
- •19.3. Естери карбонових кислот
- •19.3.1. Номенклатура
- •19.3.3. Фізичні властивості
- •19.3.4. Хімічні властивості
- •19.3.5. Окремі представники
- •19.4. Жири
- •19.4.1. Номенклатура та ізомерія
- •19.4.2. Способи добування
- •19.4.3. Фізичні властивості
- •19.4.4. Хімічні властивості
- •19.4.5. Воски. Твіни
- •19.5. Аміди карбонових кислот
- •19.5.1. Номенклатура
- •Ацетамщ,
- •19.5.2. Способи добування
- •19.5.3. Фізичні властивості
- •19.5.4. Хімічні властивості
- •19.5.5. Окремі представники
- •19.6. Нітрили (ціаніди)
- •19.6.1. Номенклатура
- •19.6.2. Способи добування
- •19.6.3. Хімічні властивості
- •19.6.4. Окремі представники
- •20.1. Галогенокарбонові кислоти
- •20.1.1. Номенклатура
- •20.1.2. Способи добування
- •20.1.3. Фізичні та хімічні властивості
- •20.2. Гідроксикислоти
- •20.2.2. Оптична ізомерія
- •20.2.3. Аліфатичні пдроксикислоти
- •359 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •Фізичні та хімічні властивості
- •361 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •20.3. Амінокислоти
- •II Амінокислотами називаються похідні карбонових кислот, у вуглеводневому радикалі яких один або кілька атомів Гідрогену замінені аміногрупою.
- •20.3.1. Номенклатура та ізомерія
- •20.3.2. Способи добування
- •20.3.3. Фізичні та хімічні властивості
- •367 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •20.3.4. Окремі представники
- •0 Контрольні питання та вправи
- •21.1. Номенклатура та ізомерія
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.2.1. Способи добування
- •21.2.2. Фізичні властивості. Просторова будова
- •21.2.3. Хімічні властивості
- •Глава 21 378 — —
- •21.3. Ариламіни
- •Глава 21
- •21.3.2. Фізичні та хімічні властивості
- •А. Реакції за участю атома Нітрогену
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.4. Окремі представники. Застосування
- •В. Окислення ариламінів
- •Глава 21
- •Глава 21
- •22.1. Моносахариди
- •22.1.1. Класифікація та номенклатура
- •Глава 22
- •22.1.2. Стереоізомерія
- •Глава 22
- •22.1.3. Будова моносахаридів
- •Глава 22
- •Глава 22 402
- •Глава 22
- •22.1.4. Способи добування
- •22.1.5. Фізичні властивості
- •22.1.6. Хімічні властивості
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Б. Реакції за участю циклічних форм
- •Глава 22
- •22.1.7. Окремі представники
- •Глава 22 412
- •Глава 22
- •22.2. Дисахариди
- •22.2.1. Відновні дисахариди
- •Глава 22
- •22.2.2. Невідновні дисахариди
- •14 Органічна хімія
- •Глава 22 418
- •22.3. Полісахариди
- •Глава 22 н он н он н он н он
- •Глава 22 422
- •Глава 22 424
- •425 Вуглеводи
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.1.1. Стереоізомерія
- •23.1.2. Фізичні властивості
- •23.1.3. Способи добування
- •23.1.4. Хімічні властивості
- •Глава 23
- •23.2. Будова пептидів і білків
- •Глава 23
- •23.3. Синтез пептидів та їх властивості
- •440 Глава 23
- •23.4. Функції білків в організмі
- •Нуклеїнові кислоти
- •24.1. Будова нуклеїнових кислот
- •Глава 24
- •Глава 24
- •24.2. Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25
- •Неомилювані ліпіди
- •Глава 25
- •Глава 9. Циклоалкани 86
- •Глава 10. Алкени 98
- •Глава 11. Алкадієни 122
- •Глава 12. Алкіни 135
- •Глава 13. Одноядерні арени 147
- •Глава 14. Природні джерела вуглеводнів 179
- •Глава 15. Гетероциклічні сполуки 187
- •Глава 16. Гідроксильні похідні вуглеводнів 212
- •Глава 17. Насичені альдегіди і кетони 256
- •Глава 18. Монокарбонові кислоти 280
- •Глава 19. Функціональні похідні карбонових кислот 314
- •Глава 20. Гетерофункціональні карбонові кислоти 346
- •Глава 21. Аміни 371
- •Глава 22. Вуглеводи 394 о
- •Глава 23. Білки 426 •
- •Глава 24. Нуклеїнові кислоти 444
- •Глава 25. Ліпіди 453
- •Органічна хімія
- •61002, Харків, вул. Пушкінська, 53.
- •61022, Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6-й під'їзд, 6-й поверх.
- •61012, Харків, вул. Енгельса, 11.
1. Напишіть структурні формули наведених вуглеводнів і назвіть їх за раціональною номенклатурою:
а) 4-етил-2-метилгексан; ґ) 2,2,4,4-тетраметилпентан;
б) 2,2-диметилпропан; д) 2,4-диметил-4-пропілгептан;
в) 2,2,3-триметилбутан; є) 3,5-діетил-2,4,6-триметилгептан;
г) 3-етил-2,6-диметилгептан; є) 2,2-диметилпентан.
2. Напишіть структурні формули таких вуглеводнів і назвіть їх за но менклатурою шрас:
а) діізопропіл;
б) діізоаміл;
в) триметилетилметан;
г) метиддіетилізопропілметан;
ґ) меі%петил-в/иор-бугил-/яреот-бутилметан;
д) ди-/ярет-бутил; є) тетраметилметан;
є) ізобутил-тре/и-бутилметан.
3. Назвіть за систематичною і раціональною номенклатурами наведені вуглеводні:
а) (СН3)зССН2С(СН3)з; ґ) (СН3)2СНСН2С(С2Н5)3;
б) (С2Н5)2СНСН3; д) (СН3)3ССН(СН3)2;
в) (СН3)2СНСН2С(СН3)(СН2)2СН3; е) (СН3)2СНСН(СН2)2СН3;
СН(СН3)2 С2Н5СН(СН3)
г) (СН3)2СНСНСН2СН3; є) С(С2Н5)4
СН(СН3)2
4. Напишіть формули структурних ізомерів складу С6Н14, позначте пер винні, вторинні, третинні, четвертинні атоми Карбону. Назвіть спо луки за систематичною номенклатурою.
5. Які вуглеводні утворюються при дії металічного натрію на суміш:
а) йодистого метилу і йодистого ізобутану;
б) йодистого етилу і йодистого ізопропілу;
в) бромистого пропілу і бромистого неогексилу;
г) бромистого неопентилу і бромистого етилу? Назвіть отримані продукти за номенклатурою ШРАС.
6. Запропонуйте синтез наведених вуглеводнів за допомогою реакції Вюрца:
а) н-бутану; в) 2,3-диметилбутану;
б) 3-метилпентану; г) 3,3,4,4-тетраметилгексану. Назвіть реагенти за двома номенклатурами.
7. Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:
а) н-бутан — 3,4-диметилгексан;
б) алюміній карбід -*• 2-бромобутан;
в) натрій ацетат — 2-нітропропан;
г) метан — н-гексан.
Назвіть проміжні продукти, укажіть умови перебігу реакцій.
■
Вуглеводень містить 82,76 % Карбону. Відносна густина парів цього вуглеводню за воднем складає 29. Під час хлорування при освітленні утворюється 2 монохлориди. Знайдіть формулу речовини.Під час згорання 8,8 г речовини утворюється 13,44 л (н. у.) вуглекислого газу. 1 л парів цієї сполуки має масу 1,96 г. Знайдіть речовину.
циклоалкани
Ц иклоалкани
І
Структурні формули аліциклічних сполук частіше записують у спрощеному вигляді, зображуючи тільки геометричну форму циклу:
н2
Е
ь
Н2С'
н,с~
сн,
сн— сн, =
Н2С-
н,
9.1. Класифікація та номенклатура
Циклоалкани класифікують за величиною циклу, кількістю циклів у молекулі та способом з'єднання циклів.
За розміром циклу вирізняють циклоалкани з малими циклами (три- і чотиричленні), звичайними циклами (п'яти-, шести- і семичленні), середніми циклами (восьми—одинадцятичленні) і макроцикли (дванадцятичленні та більші).
Залежно від кількості циклів, що входять до складу молекули, циклоалкани поділяють на моноциклічні, біциклічні та поліциклічні.
Біциклічні циклоалкани за способом з'єднання циклів поділяють на спірани (два кільця мають один спільний атом Карбону), конденсовані (два кільця мають два спільні сусідні ато-
ми Карбону) та місткові (два кільця мають три та більше спільних атомів Карбону):
спіранова система конденсована система місткова система
За правилами ШРАС назви моноциклічних циклоалканів утворюють від назв алканів з відповідною кількістю атомів Карбону, додаючи префікс цикло-:
а а О О
циклопропан циклобутан циклопентан циклогексан
За наявності в кільці замісників їх положення позначають цифрами. Нумерацію атомів Карбону циклу починають з атома, що має замісник, і здійснюють так, щоб решта замісників одержала якомога менші номери:
,сня
3
|
2
V
С2Н5
сн3
1-етил-З-метилциклопентан 1,3-ДИметилциклогексан
Назви одновалентних радикалів, утворених з циклоалканів, одержують шляхом заміни в назві відповідного вуглеводню суфікса -ан на -ил (-іл)\
циклопропіл циклопентил циклогексил
[> О- О-
Циклоалкани
Вуглеводні.
Глава
9
