
- •Передмова
- •Вступ до органічної хімії
- •1.1. Предмет органічної хімії
- •1.2. Короткий огляд історії розвитку органічної хімії
- •Глава 1 6
- •1.3. Розвиток теоретичних уявлень про будову органічних сполук
- •Глава 1
- •1.4. Способи зображення органічних молекул
- •Глава 1
- •2.1. Класифікація органічних сполук
- •Глава 2
- •2.2. Номенклатура органічних сполук
- •Глава 2
- •Глава 2
- •ХїмГчний зв'язок
- •3.1. Типи хімічних зв'язків
- •3.2. Хімічний зв'язок в органічних сполуках
- •3.2.1. Гібридизація атомних орбіталей
- •3.2.2. Ковалентні о- і я-зв'язки
- •3.2.3. Основні характеристики ковалентних зв'язків
- •4.1. Індуктивний ефект
- •Глава 40
- •4.2. Мезомерний ефект (ефект спряження)*
- •Глава 4
- •Глава 4
- •4.4. Надспряження (гіперкон'югація)
- •Глава 4
- •Класифікація ізомерії ізомерія
- •48 Глава 5
- •5.2. Просторова ізомерія (стереоізомерія)
- •Глава 5
- •5.3. Способи зображення просторової будови
- •Глава 5
- •6.1. Кислотність і основність за теорією бренстеда
- •Глава 6
- •6.2. Типи органічних кислот і основ
- •Глава 6
- •6.3. Кислоти і основи льюїса
- •7.1. Поняття про типи механізмів реакцій
- •Глава 7
- •7.2. Поняття про типи органічних реакцій
- •Глава 7
- •Вуглеводні
- •8.1. Електронна та просторова будова алканів
- •8.2. Номенклатура
- •8 .3. Ізомерія
- •8.4. Способи добування
- •8.4.1. Природні джерела
- •8.4.2. Синтетичні методи добування
- •8.5. Фізичні властивості
- •8.6. Хімічні властивості
- •8.6.1. Реакції радикального заміщення (5*)
- •76 Вуглеводні. Глава 8
- •8.6.2. Крекінг
- •8.7. Окремі представники. Застосування
- •1. Напишіть структурні формули наведених вуглеводнів і назвіть їх за раціональною номенклатурою:
- •2. Напишіть структурні формули таких вуглеводнів і назвіть їх за но менклатурою шрас:
- •Ц иклоалкани
- •9.1. Класифікація та номенклатура
- •9.2. Ізомерія
- •9.3. Способи добування. Фізичні властивості
- •9.4. Будова циклоалканів
- •9.5. Хімічні властивості
- •9.6. Окремі представники. Застосування
- •4 Органічна хімія
- •10.1. Номенклатура
- •Перші члени гомологічного ряду алкенів
- •100 Ненасичені вуглеводні. Глава іо
- •10.2. Ізомерія
- •10.3. Електронна і просторова будова алкенів
- •10.4. Способи добування
- •10.5. Фізичні властивості
- •10.6. Хімічні властивості
- •109 Ненасичені вуглеводні. Глава 10 108
- •1 0.6.1. Реакції електрофільного приєднання (ае)
- •10.6.2. Реакції відновлення та окиснення
- •10.6.3. Полімеризація алкенів
- •10.6.4. Алільне галогенування алкенів
- •118 Ненасичені вуглеводні. Глава ю
- •10.7. Окремі представники. Застосування. Ідентифікація
- •0 Контрольні питання та вправи
- •Алкадієни
- •11.2. Будова алкадієнів
- •11.1. Номенклатура
- •11.3. Алкадієни зі спряженими зв'язками 11.3.1. Способи добування
- •11.3.2. Хімічні властивості
- •11.3.3. Натуральний і синтетичний каучук
- •11.4 Окремі представники. Застосування
- •12.1. Номенклатура та ізомерія
- •12.2. Електронна та просторова будова молекул алкінів
- •12.3. Способи добування
- •138 Ненасичені вуглеводні. Глава т2
- •12.4. Фізичні властивості
- •12.5. Хімічні властивості
- •12.5.1. Реакції електрофільного приєднання (ае)
- •12.5.2. Реакції заміщення
- •12.6. Окремі представники. Застосування
- •Одноядерні арени
- •13.1. Будова бензену. Ароматичність
- •13.2. Номенклатура та ізомерія
- •13.3. Способи добування 13.3.1. Природні джерела
- •13.3.2. Синтетичні методи добування
- •13.4. Фізичні властивості
- •13.5. Хімічні властивості
- •13.5.1. Реакції електрофільного заміщення (5£)
- •0/1Ноядєрні аРени
- •13.5.2. Реакції приєднання
- •13.5.3. Реакції окиснення
- •13.5.4. Галогенування гомологів бензену з участю бокового ланцюга
- •165 0ДнояДерн[арени
- •13.6. Вплив замісників у бензеновому кільці на напрямок та швидкість реакцій
- •Електрофільного заміщення
- •13.7. Орієнтація в дизаміщеному бензені
- •1 3.8. Окремі представники. Застосування
- •13.9. Представники багатоядерних аренів
- •13.9.1. Нафтален
- •13.9.2. Антрацен
- •14.1. Природний та попутний нафтовий гази
- •Глава 14
- •14.2. Нафта. Нафтопродукти
- •14.3. Коксування вугілля
- •Глава 1і0у глава Глава 14 186 !
- •15.1. Класифікація та номенклатура
- •15.2. Ароматичність гетероциклів
- •Глава 15
- •15.3. Кислотно-осНбВні властивості гетероциклів
- •15.4. П'ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •15.4.1. Способи добування
- •15.4.2. Фізичні властивості
- •15.4.3. Хімічні властивості
- •Глава 15
- •15.4.4. Найважливіші похідні піролу
- •Глава 15
- •15.5. Шестичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Глава 15
- •Глава 15
- •В. Реакції відновлення і окиснення
- •15.6. П'яти-1 шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •208 Глава 15
- •15.7. Представники конденсованих систем гетероциклів
- •16.1. Одноатомні спирти
- •16.1.1. Номенклатура
- •Глава 16
- •16.1.2. Ізомерія
- •16.1.3. Фізичні властивості
- •Глава 1
- •16.1.4. Способи добування
- •16.1.5. Хімічні властивості
- •16.1.6. Ідентифікація спиртів
- •16.1.7. Окремі представники
- •230 Глава 16
- •16.2.1. Способи добування дво- і триатомних спиртів
- •16.2.2. Фізичні властивості
- •16.2.3. Хімічні властивості
- •16.2.4. Окремі представники
- •16.3.2. Способи добування
- •16.3. Одноатомні феноли 16.3.1. Номенклатура та ізомерія
- •16.3.4. Хімічні властивості
- •16.3.3. Фізичні властивості
- •249 Гідроксильні похідні вуглеводнів
- •В. Реакції відновлення і окиснення
- •255 Гідроксильні похідні вуглеводнів
- •17.1. Номенклатура та ізомерія
- •17.2. Способи добування
- •17.3. Фізичні властивості
- •263 Цясимені альдегіди і кетони
- •269 Насичені альдегіди і кетони
- •271 ИаСйчені альдегіди і кетони
- •17.5. Окремі представники
- •Монокарбонові кислоти
- •18.1. Насичені монокарбонові кислоти
- •18.1.1. Номенклатура та ізомерія
- •18.1.3. Фізичні властивості
- •18.1.4. Хімічні властивості
- •А. Кислотні властивості
- •Г. Окиснення та відновлення
- •18.1.5. Окремі представники
- •18.2. Ненасичені монокарбонові кислоти
- •18.2.1. Номенклатура та ізомерія
- •18.2.2. Способи добування
- •18.2.4. Хімічні властивості
- •18.2.3. Фізичні властивості
- •18.2.5. Окремі представники
- •299 Монокарбонові кислоти
- •18.3. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •18.3.1. Способи добування
- •18.3.2. Фізичні властивості
- •18.3.3. Хімічні властивості
- •18.3.4. Окремі представники. Ідентифікація
- •303 Монокарбонові кислоти
- •18.4.1. Номенклатура та ізомерія
- •Назви деяких дикарбонових кислот
- •18.4.2. Способи добування
- •18.4.3. Фізичні властивості
- •18.4.4. Хімічні властивості
- •18.4.5. Окремі представники
- •309 Мриокар6онові кислоти
- •18.5. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •310 Карбонові кислоти. Глава и
- •313 Монокарбонові кислоти
- •19.1.2. Способи добування
- •19.1. Галогенангідриди карбонових кислот (ацилгалогеніди)
- •19.1.1. Номенклатура
- •19.1.3. Фізичні властивості
- •19.1.4. Хімічні властивості
- •19.1.5. Окремі представники
- •19.2. Ангідриди карбонових кислот
- •19.2.1. Номенклатура
- •19.2.2. Способи добування
- •19.2.3. Фізичні властивості
- •19.2.4. Хімічні властивості
- •19.2.5. Окремі представники
- •19.3. Естери карбонових кислот
- •19.3.1. Номенклатура
- •19.3.3. Фізичні властивості
- •19.3.4. Хімічні властивості
- •19.3.5. Окремі представники
- •19.4. Жири
- •19.4.1. Номенклатура та ізомерія
- •19.4.2. Способи добування
- •19.4.3. Фізичні властивості
- •19.4.4. Хімічні властивості
- •19.4.5. Воски. Твіни
- •19.5. Аміди карбонових кислот
- •19.5.1. Номенклатура
- •Ацетамщ,
- •19.5.2. Способи добування
- •19.5.3. Фізичні властивості
- •19.5.4. Хімічні властивості
- •19.5.5. Окремі представники
- •19.6. Нітрили (ціаніди)
- •19.6.1. Номенклатура
- •19.6.2. Способи добування
- •19.6.3. Хімічні властивості
- •19.6.4. Окремі представники
- •20.1. Галогенокарбонові кислоти
- •20.1.1. Номенклатура
- •20.1.2. Способи добування
- •20.1.3. Фізичні та хімічні властивості
- •20.2. Гідроксикислоти
- •20.2.2. Оптична ізомерія
- •20.2.3. Аліфатичні пдроксикислоти
- •359 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •Фізичні та хімічні властивості
- •361 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •20.3. Амінокислоти
- •II Амінокислотами називаються похідні карбонових кислот, у вуглеводневому радикалі яких один або кілька атомів Гідрогену замінені аміногрупою.
- •20.3.1. Номенклатура та ізомерія
- •20.3.2. Способи добування
- •20.3.3. Фізичні та хімічні властивості
- •367 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •20.3.4. Окремі представники
- •0 Контрольні питання та вправи
- •21.1. Номенклатура та ізомерія
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.2.1. Способи добування
- •21.2.2. Фізичні властивості. Просторова будова
- •21.2.3. Хімічні властивості
- •Глава 21 378 — —
- •21.3. Ариламіни
- •Глава 21
- •21.3.2. Фізичні та хімічні властивості
- •А. Реакції за участю атома Нітрогену
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.4. Окремі представники. Застосування
- •В. Окислення ариламінів
- •Глава 21
- •Глава 21
- •22.1. Моносахариди
- •22.1.1. Класифікація та номенклатура
- •Глава 22
- •22.1.2. Стереоізомерія
- •Глава 22
- •22.1.3. Будова моносахаридів
- •Глава 22
- •Глава 22 402
- •Глава 22
- •22.1.4. Способи добування
- •22.1.5. Фізичні властивості
- •22.1.6. Хімічні властивості
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Б. Реакції за участю циклічних форм
- •Глава 22
- •22.1.7. Окремі представники
- •Глава 22 412
- •Глава 22
- •22.2. Дисахариди
- •22.2.1. Відновні дисахариди
- •Глава 22
- •22.2.2. Невідновні дисахариди
- •14 Органічна хімія
- •Глава 22 418
- •22.3. Полісахариди
- •Глава 22 н он н он н он н он
- •Глава 22 422
- •Глава 22 424
- •425 Вуглеводи
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.1.1. Стереоізомерія
- •23.1.2. Фізичні властивості
- •23.1.3. Способи добування
- •23.1.4. Хімічні властивості
- •Глава 23
- •23.2. Будова пептидів і білків
- •Глава 23
- •23.3. Синтез пептидів та їх властивості
- •440 Глава 23
- •23.4. Функції білків в організмі
- •Нуклеїнові кислоти
- •24.1. Будова нуклеїнових кислот
- •Глава 24
- •Глава 24
- •24.2. Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25
- •Неомилювані ліпіди
- •Глава 25
- •Глава 9. Циклоалкани 86
- •Глава 10. Алкени 98
- •Глава 11. Алкадієни 122
- •Глава 12. Алкіни 135
- •Глава 13. Одноядерні арени 147
- •Глава 14. Природні джерела вуглеводнів 179
- •Глава 15. Гетероциклічні сполуки 187
- •Глава 16. Гідроксильні похідні вуглеводнів 212
- •Глава 17. Насичені альдегіди і кетони 256
- •Глава 18. Монокарбонові кислоти 280
- •Глава 19. Функціональні похідні карбонових кислот 314
- •Глава 20. Гетерофункціональні карбонові кислоти 346
- •Глава 21. Аміни 371
- •Глава 22. Вуглеводи 394 о
- •Глава 23. Білки 426 •
- •Глава 24. Нуклеїнові кислоти 444
- •Глава 25. Ліпіди 453
- •Органічна хімія
- •61002, Харків, вул. Пушкінська, 53.
- •61022, Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6-й під'їзд, 6-й поверх.
- •61012, Харків, вул. Енгельса, 11.
8.6.1. Реакції радикального заміщення (5*)
Галогенування. Алкани легко реагують з галогенами (крім йоду), утворюючи суміші моно- і полігалогеналканів. За реакційною здатністю в реакціях з алканами галогени розташовуються в ряд:
76 Вуглеводні. Глава 8
Р2 > С12 > Вг2
Із фтором реакція набуває характеру вибуху. Енергія, яка виділяється при заміщенні атома Гідрогену на Флуор, перевищує енергію дисоціації зв'язку С—С. Тому при фторуванні алканів поряд із заміщенням атомів Гідрогену Флуором відбувається розрив кар-бон-карбонових зв'язків, унаслідок чого утворюється складна суміш фторопохідних. Саме тому пряме фторування алканів має обмежене застосування.
*¥
Реакція з хлором значно менш екзотермічна, вона проходить при УФ-опроміненні або нагріванні (300 °С). При взаємодії метану з хлором атоми Гідрогену поступово заміщуються на атоми Хлору:
СН4 + С12
СН3С1 + НС1
хлорометан
ЙУ
СН3С1 + С12
СН2С12 + НС1
дихлорометан
Йу
СН2С12 + С12
енсіз + неї
снсі, + а,
ЙУ
трихлорометан (хлороформ)
СС14 + НС1
тетрахлорометан
(чотирихлористий вуглець)
Нижче наведено скорочений запис відповідних рівнянь:
-неї
С12,йу
-неї
-неї
- сн3сі 3£_ Сн2сі2 !3£- енсіз *£- ссі4
Реакція відбувається за ланцюговим вільнорадикальним механізмом, який було вивчено російським ученим М. М. Семеновим.
У ланцюговому процесі виділяють три стадії: ініціювання; розвиток ланцюга; обрив ланцюга.
/. Ініціювання. Під дією енергії квантів світла фм) або нагрівання молекула хлору активується і розпадається на два вільні радикали:
ЙУ
2С1-
С11пС1
//. Розвиток ланцюга. Утворені радикали хлору атакують зв'язок С—Н у молекулі метану, відщеплюючи при цьому атом Гідро-
Алкани
гену з утворенням хлороводню НС1 і вільного метального радикалу 'СН3:
СН4 + СІ • НС1 + • СН3
Метальний радикал, у свою чергу, атакує молекулу хлору, відриває атом галогену і утворює хлорометан СН3С1 і вільний радикал хлору:
•сн3 + сіЦсі —- сн3сі + сі-
хлорометан
Утворений радикал хлору повторює цикл перетворень, тобто відбувається ланцюговий процес, в якому атом Хлору, витрачений на попередній стадії зростання ланцюга, сприяє вивільненню нового радикалу хлору на наступній стадії.
Таким чином утворюється суміш моно-, ди-, три- і тетрахло-ропохідних метану:
• Сі + СН3С1 • СН2С1 + НС1
-СН2С12+ СІ
дихлорометан
* • СНС12 + НС1
СН2С1 + С12СІ + СН2С12
• СНС12 + С12 СНС13 + • СІ
трихлорометан
Ланцюговий процес припиняється тільки після зникнення всіх вільних радикалів, що утворюються в процесі реакції.
///. Обрив ланцюга. Обрив ланцюга відбувається в процесі рекомбінації (димеризації) вільних радикалів:
• СН3 + • СН3 - Н3С—СН3
• СН3 + • СІ Н3С—СІ
• СІ + -СІ ► С12
Аналогічно відбувається реакція бромування метану, проте вона значно менш екзотермічна, ніж реакції фторування і хлорування, а тому не така бурхлива.
Слід зазначити, що заміщення Гідрогену на атом галогену в алканах відбувається здебільшого регіоселективно (вибірково):
78
Вуглеводні. Глава 8
Алкани
79
12 3 4
Н3С—СН—СН2—СН3
СІ
2-хлоробутан,
хлористий
втор-бутил
СІ СН3
2-метил-4-хлоропентан
За
деякими галогенопохідними збереглися
тривіальні назви:
СНВг3
бромоформ
У
назвах галогенопохідних, в яких усі
наявні атоми Гідрогену в молекулі
заміщені на галоген, використовують
префікс пер-:
СР3-СР3
перфторетан
Дигалогенопохідні
можуть бути представлені кількома
структурними ізомерами, що
відрізняються взаємним розміщенням
атомів галогенів, наприклад:
СН3 СН3
I 1 І2 З
Н3С—С—СН3 + Вг2 ~^~* Н3С—С—СН3 + НВг
Н Вг
2-метилпропан 2-бром-2-метилпропан,
бромистий трет-бутил
Така послідовність заміщення зумовлена стійкістю вільних радикалів, які утворюються при відщепленні атома Гідрогену, та енергією зв'язку Карбон — Гідроген (С—Н). Легше розривається зв'язок С—Н у третинного атома Карбону (Езв = 376 кДж/моль), потім - у вторинного (390 кДж/моль), затим — у первинного (415 кДж/моль). Чим стійкіший вільний радикал, тим легше він утворюється. Оскільки третинні алкільні радикали стабільніші за вторинні, а тим паче — за первинні, реакційна здатність зв'язків С—Н при галогенуванні алканів збільшується в ряду: первинний < вторинний < третинний атом Карбону. Проте ця закономірність не завжди витримується.
Продукти реакції галогенування називаються галогенопохідні. За замісниковою номенклатурою ШРАС назви галогенопохідних вуглеводнів утворюють подібно до назв відповідних вуглеводнів. Атоми галогенів, що входять до складу галогенопохідних, позначаються в назві у вигляді префікса, до якого додають назву родоначальної структури. За родоначальну структуру в аліфатичних галогенопохідних обирається головний ланцюг:
.
Н3С—СН—СН2—СН3
І Вг
2-бромобутан
Якщо при родоначальній структурі є декілька замісників, якими, крім атомів галогенів, можуть бути і вуглеводневі радикали, то в назві перелічують їх в алфавітному порядку. Атоми Карбону родоначальної структури нумерують у цьому випадку так, щоб замісник, який позначений у назві першим, дістав якомога менший номер, наприклад:
нх—сн2—сн2—сн3
СІ
1-хлоробутан, н-хлористий бутил
сн3
1 І2 З
н3с—с—сн3
СІ
2-метил-2-хлоропропан, хлористий трет-бутл
5 4 3 2 1
СНС13
хлороформ
н3с—сн—сн2—сн—сн3
н2с-сн2-сн2
СІ СІ
1,3-дихлоропропан
1 2 З
н,с—сн—сн3
2| І
СІ СІ
1,2-дихлоропропан
1 2 З
СН-, СН СН,
II
СІ СН3
2-метил- 1-хлоропропан, хлористий ізобутил
12 3 4 5
н,с—сн—сн,—сн—сн3
Вг
СН,
2-бром-4-метилпентан
12 3 4 5
н,с—сн—сн—сн2—сн3
СН3 Вг
СНІ3
йодоформ
З-бром-2-метилпентан
З
-сн,
сі—сн—сн
2 '°113
І СІ
1,1 -дихлоропропан
СІ
1 І2 З
н3с—с—сн3
СІ 2,2-дихлоропропан
В
углеводні.
Глава
8
80
Дигалогенопохідні з атомами галогенів у того ж самого атома Карбону називають гемінальними (скор. гем-), у сусідніх атомів Карбону — віцинальними (віц-).
(Ознайомлення з властивостями галогенопохідних вуглеводнів та з іншими способами "їх добування відбудеться в наступних главах).
Нітрування. Реакція ґрунтується на взаємодії алканів з нітратною кислотою. Концентрована нітратна кислота за звичайних умов не взаємодіє з алканами; при нагріванні вона діє переважно як окисник. При нагріванні алканів з розведеною кислотою (140 °С) відбувається заміщення одного з атомів Гідрогену нітрогрупою (реакція Коновалова):
К—Н
+ Ш\Ю3
''"
• К—N0;,
+ Н20
алкан нітроалкан
Реакція відбувається за вільнорадикальним механізмом:
НОг402
—
»
НО- + -N02
К—Н + НО К* + Н20
К- + НОгТО2 К—N02 + н0#
Схематично рівняння реакції можна зобразити так:
к-4н + ноН*о2 к—N02 + н2о
Подібно до реакції галогенування при нітруванні найлегше заміщується Гідроген біля третинного атома Карбону, потім — біля вторинного і, нарешті,— біля первинного. Наприклад:
СН3 СН3
Н3С—С—СН2—СН3 + НЖ>3 ''" » Н3С—С—СН2—СН3 + Н20
II N02
ізопентан 2-метил-2-нітробутан
Для
реакції нітрування також використовують
димер N204, який під
час розриву зв'язку N—N утворює радикали:
N204 '
*
2N02 (згадайте
будову цих молекул).