
- •Передмова
- •Вступ до органічної хімії
- •1.1. Предмет органічної хімії
- •1.2. Короткий огляд історії розвитку органічної хімії
- •Глава 1 6
- •1.3. Розвиток теоретичних уявлень про будову органічних сполук
- •Глава 1
- •1.4. Способи зображення органічних молекул
- •Глава 1
- •2.1. Класифікація органічних сполук
- •Глава 2
- •2.2. Номенклатура органічних сполук
- •Глава 2
- •Глава 2
- •ХїмГчний зв'язок
- •3.1. Типи хімічних зв'язків
- •3.2. Хімічний зв'язок в органічних сполуках
- •3.2.1. Гібридизація атомних орбіталей
- •3.2.2. Ковалентні о- і я-зв'язки
- •3.2.3. Основні характеристики ковалентних зв'язків
- •4.1. Індуктивний ефект
- •Глава 40
- •4.2. Мезомерний ефект (ефект спряження)*
- •Глава 4
- •Глава 4
- •4.4. Надспряження (гіперкон'югація)
- •Глава 4
- •Класифікація ізомерії ізомерія
- •48 Глава 5
- •5.2. Просторова ізомерія (стереоізомерія)
- •Глава 5
- •5.3. Способи зображення просторової будови
- •Глава 5
- •6.1. Кислотність і основність за теорією бренстеда
- •Глава 6
- •6.2. Типи органічних кислот і основ
- •Глава 6
- •6.3. Кислоти і основи льюїса
- •7.1. Поняття про типи механізмів реакцій
- •Глава 7
- •7.2. Поняття про типи органічних реакцій
- •Глава 7
- •Вуглеводні
- •8.1. Електронна та просторова будова алканів
- •8.2. Номенклатура
- •8 .3. Ізомерія
- •8.4. Способи добування
- •8.4.1. Природні джерела
- •8.4.2. Синтетичні методи добування
- •8.5. Фізичні властивості
- •8.6. Хімічні властивості
- •8.6.1. Реакції радикального заміщення (5*)
- •76 Вуглеводні. Глава 8
- •8.6.2. Крекінг
- •8.7. Окремі представники. Застосування
- •1. Напишіть структурні формули наведених вуглеводнів і назвіть їх за раціональною номенклатурою:
- •2. Напишіть структурні формули таких вуглеводнів і назвіть їх за но менклатурою шрас:
- •Ц иклоалкани
- •9.1. Класифікація та номенклатура
- •9.2. Ізомерія
- •9.3. Способи добування. Фізичні властивості
- •9.4. Будова циклоалканів
- •9.5. Хімічні властивості
- •9.6. Окремі представники. Застосування
- •4 Органічна хімія
- •10.1. Номенклатура
- •Перші члени гомологічного ряду алкенів
- •100 Ненасичені вуглеводні. Глава іо
- •10.2. Ізомерія
- •10.3. Електронна і просторова будова алкенів
- •10.4. Способи добування
- •10.5. Фізичні властивості
- •10.6. Хімічні властивості
- •109 Ненасичені вуглеводні. Глава 10 108
- •1 0.6.1. Реакції електрофільного приєднання (ае)
- •10.6.2. Реакції відновлення та окиснення
- •10.6.3. Полімеризація алкенів
- •10.6.4. Алільне галогенування алкенів
- •118 Ненасичені вуглеводні. Глава ю
- •10.7. Окремі представники. Застосування. Ідентифікація
- •0 Контрольні питання та вправи
- •Алкадієни
- •11.2. Будова алкадієнів
- •11.1. Номенклатура
- •11.3. Алкадієни зі спряженими зв'язками 11.3.1. Способи добування
- •11.3.2. Хімічні властивості
- •11.3.3. Натуральний і синтетичний каучук
- •11.4 Окремі представники. Застосування
- •12.1. Номенклатура та ізомерія
- •12.2. Електронна та просторова будова молекул алкінів
- •12.3. Способи добування
- •138 Ненасичені вуглеводні. Глава т2
- •12.4. Фізичні властивості
- •12.5. Хімічні властивості
- •12.5.1. Реакції електрофільного приєднання (ае)
- •12.5.2. Реакції заміщення
- •12.6. Окремі представники. Застосування
- •Одноядерні арени
- •13.1. Будова бензену. Ароматичність
- •13.2. Номенклатура та ізомерія
- •13.3. Способи добування 13.3.1. Природні джерела
- •13.3.2. Синтетичні методи добування
- •13.4. Фізичні властивості
- •13.5. Хімічні властивості
- •13.5.1. Реакції електрофільного заміщення (5£)
- •0/1Ноядєрні аРени
- •13.5.2. Реакції приєднання
- •13.5.3. Реакції окиснення
- •13.5.4. Галогенування гомологів бензену з участю бокового ланцюга
- •165 0ДнояДерн[арени
- •13.6. Вплив замісників у бензеновому кільці на напрямок та швидкість реакцій
- •Електрофільного заміщення
- •13.7. Орієнтація в дизаміщеному бензені
- •1 3.8. Окремі представники. Застосування
- •13.9. Представники багатоядерних аренів
- •13.9.1. Нафтален
- •13.9.2. Антрацен
- •14.1. Природний та попутний нафтовий гази
- •Глава 14
- •14.2. Нафта. Нафтопродукти
- •14.3. Коксування вугілля
- •Глава 1і0у глава Глава 14 186 !
- •15.1. Класифікація та номенклатура
- •15.2. Ароматичність гетероциклів
- •Глава 15
- •15.3. Кислотно-осНбВні властивості гетероциклів
- •15.4. П'ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •15.4.1. Способи добування
- •15.4.2. Фізичні властивості
- •15.4.3. Хімічні властивості
- •Глава 15
- •15.4.4. Найважливіші похідні піролу
- •Глава 15
- •15.5. Шестичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом
- •Глава 15
- •Глава 15
- •В. Реакції відновлення і окиснення
- •15.6. П'яти-1 шестичленні гетероцикли з двома гетероатомами
- •208 Глава 15
- •15.7. Представники конденсованих систем гетероциклів
- •16.1. Одноатомні спирти
- •16.1.1. Номенклатура
- •Глава 16
- •16.1.2. Ізомерія
- •16.1.3. Фізичні властивості
- •Глава 1
- •16.1.4. Способи добування
- •16.1.5. Хімічні властивості
- •16.1.6. Ідентифікація спиртів
- •16.1.7. Окремі представники
- •230 Глава 16
- •16.2.1. Способи добування дво- і триатомних спиртів
- •16.2.2. Фізичні властивості
- •16.2.3. Хімічні властивості
- •16.2.4. Окремі представники
- •16.3.2. Способи добування
- •16.3. Одноатомні феноли 16.3.1. Номенклатура та ізомерія
- •16.3.4. Хімічні властивості
- •16.3.3. Фізичні властивості
- •249 Гідроксильні похідні вуглеводнів
- •В. Реакції відновлення і окиснення
- •255 Гідроксильні похідні вуглеводнів
- •17.1. Номенклатура та ізомерія
- •17.2. Способи добування
- •17.3. Фізичні властивості
- •263 Цясимені альдегіди і кетони
- •269 Насичені альдегіди і кетони
- •271 ИаСйчені альдегіди і кетони
- •17.5. Окремі представники
- •Монокарбонові кислоти
- •18.1. Насичені монокарбонові кислоти
- •18.1.1. Номенклатура та ізомерія
- •18.1.3. Фізичні властивості
- •18.1.4. Хімічні властивості
- •А. Кислотні властивості
- •Г. Окиснення та відновлення
- •18.1.5. Окремі представники
- •18.2. Ненасичені монокарбонові кислоти
- •18.2.1. Номенклатура та ізомерія
- •18.2.2. Способи добування
- •18.2.4. Хімічні властивості
- •18.2.3. Фізичні властивості
- •18.2.5. Окремі представники
- •299 Монокарбонові кислоти
- •18.3. Ароматичні монокарбонові кислоти
- •18.3.1. Способи добування
- •18.3.2. Фізичні властивості
- •18.3.3. Хімічні властивості
- •18.3.4. Окремі представники. Ідентифікація
- •303 Монокарбонові кислоти
- •18.4.1. Номенклатура та ізомерія
- •Назви деяких дикарбонових кислот
- •18.4.2. Способи добування
- •18.4.3. Фізичні властивості
- •18.4.4. Хімічні властивості
- •18.4.5. Окремі представники
- •309 Мриокар6онові кислоти
- •18.5. Ароматичні дикарбонові кислоти
- •310 Карбонові кислоти. Глава и
- •313 Монокарбонові кислоти
- •19.1.2. Способи добування
- •19.1. Галогенангідриди карбонових кислот (ацилгалогеніди)
- •19.1.1. Номенклатура
- •19.1.3. Фізичні властивості
- •19.1.4. Хімічні властивості
- •19.1.5. Окремі представники
- •19.2. Ангідриди карбонових кислот
- •19.2.1. Номенклатура
- •19.2.2. Способи добування
- •19.2.3. Фізичні властивості
- •19.2.4. Хімічні властивості
- •19.2.5. Окремі представники
- •19.3. Естери карбонових кислот
- •19.3.1. Номенклатура
- •19.3.3. Фізичні властивості
- •19.3.4. Хімічні властивості
- •19.3.5. Окремі представники
- •19.4. Жири
- •19.4.1. Номенклатура та ізомерія
- •19.4.2. Способи добування
- •19.4.3. Фізичні властивості
- •19.4.4. Хімічні властивості
- •19.4.5. Воски. Твіни
- •19.5. Аміди карбонових кислот
- •19.5.1. Номенклатура
- •Ацетамщ,
- •19.5.2. Способи добування
- •19.5.3. Фізичні властивості
- •19.5.4. Хімічні властивості
- •19.5.5. Окремі представники
- •19.6. Нітрили (ціаніди)
- •19.6.1. Номенклатура
- •19.6.2. Способи добування
- •19.6.3. Хімічні властивості
- •19.6.4. Окремі представники
- •20.1. Галогенокарбонові кислоти
- •20.1.1. Номенклатура
- •20.1.2. Способи добування
- •20.1.3. Фізичні та хімічні властивості
- •20.2. Гідроксикислоти
- •20.2.2. Оптична ізомерія
- •20.2.3. Аліфатичні пдроксикислоти
- •359 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •Фізичні та хімічні властивості
- •361 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •20.3. Амінокислоти
- •II Амінокислотами називаються похідні карбонових кислот, у вуглеводневому радикалі яких один або кілька атомів Гідрогену замінені аміногрупою.
- •20.3.1. Номенклатура та ізомерія
- •20.3.2. Способи добування
- •20.3.3. Фізичні та хімічні властивості
- •367 Гетерофункціональні карбонові кислоти
- •20.3.4. Окремі представники
- •0 Контрольні питання та вправи
- •21.1. Номенклатура та ізомерія
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.2.1. Способи добування
- •21.2.2. Фізичні властивості. Просторова будова
- •21.2.3. Хімічні властивості
- •Глава 21 378 — —
- •21.3. Ариламіни
- •Глава 21
- •21.3.2. Фізичні та хімічні властивості
- •А. Реакції за участю атома Нітрогену
- •Глава 21
- •Глава 21
- •21.4. Окремі представники. Застосування
- •В. Окислення ариламінів
- •Глава 21
- •Глава 21
- •22.1. Моносахариди
- •22.1.1. Класифікація та номенклатура
- •Глава 22
- •22.1.2. Стереоізомерія
- •Глава 22
- •22.1.3. Будова моносахаридів
- •Глава 22
- •Глава 22 402
- •Глава 22
- •22.1.4. Способи добування
- •22.1.5. Фізичні властивості
- •22.1.6. Хімічні властивості
- •Глава 22
- •Глава 22
- •Б. Реакції за участю циклічних форм
- •Глава 22
- •22.1.7. Окремі представники
- •Глава 22 412
- •Глава 22
- •22.2. Дисахариди
- •22.2.1. Відновні дисахариди
- •Глава 22
- •22.2.2. Невідновні дисахариди
- •14 Органічна хімія
- •Глава 22 418
- •22.3. Полісахариди
- •Глава 22 н он н он н он н он
- •Глава 22 422
- •Глава 22 424
- •425 Вуглеводи
- •Глава 23
- •Глава 23
- •23.1.1. Стереоізомерія
- •23.1.2. Фізичні властивості
- •23.1.3. Способи добування
- •23.1.4. Хімічні властивості
- •Глава 23
- •23.2. Будова пептидів і білків
- •Глава 23
- •23.3. Синтез пептидів та їх властивості
- •440 Глава 23
- •23.4. Функції білків в організмі
- •Нуклеїнові кислоти
- •24.1. Будова нуклеїнових кислот
- •Глава 24
- •Глава 24
- •24.2. Рибонуклеїнові (рнк) і дезоксирибонуклеїнові (днк) кислоти
- •Глава 24
- •Глава 24
- •Глава 25
- •Неомилювані ліпіди
- •Глава 25
- •Глава 9. Циклоалкани 86
- •Глава 10. Алкени 98
- •Глава 11. Алкадієни 122
- •Глава 12. Алкіни 135
- •Глава 13. Одноядерні арени 147
- •Глава 14. Природні джерела вуглеводнів 179
- •Глава 15. Гетероциклічні сполуки 187
- •Глава 16. Гідроксильні похідні вуглеводнів 212
- •Глава 17. Насичені альдегіди і кетони 256
- •Глава 18. Монокарбонові кислоти 280
- •Глава 19. Функціональні похідні карбонових кислот 314
- •Глава 20. Гетерофункціональні карбонові кислоти 346
- •Глава 21. Аміни 371
- •Глава 22. Вуглеводи 394 о
- •Глава 23. Білки 426 •
- •Глава 24. Нуклеїнові кислоти 444
- •Глава 25. Ліпіди 453
- •Органічна хімія
- •61002, Харків, вул. Пушкінська, 53.
- •61022, Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 6-й під'їзд, 6-й поверх.
- •61012, Харків, вул. Енгельса, 11.
19.6. Нітрили (ціаніди)
Нітрилами називаються органічні сполуки, що містять одну або кілька ціаногруп —С^ІМ, зв'язаних з вуглеводневим радикалом.
Від інших функціональних похідних карбонових кислот нітрили відрізняються відсутністю карбонільної групи. Загальна формула нітрилів К—С=г>Г.
19.6.1. Номенклатура
Назви нітрилів утворюють від тривіальних назв ацильних залишків карбонових кислот або систематичних назв карбонових кислот з тією ж самою кількістю атомів Карбону, включаючи атом Карбону групи —С=1Ч, до якого додається суфікс -нітрил. За ра-дикало-функціональною номенклатурою їх розглядають як похідні ціановодневої кислоти НСгЧ, в яких атом Гідрогену заміщено на вуглеводневий радикал:
-сн2—о=и
н3с—о=к с6н5—о=и н2с=сн—с^ч сйн
6П5"
бензонітрил, фенілціанід
ацетонітрил, етанонітрил, метил ціанід
феніл ацетонітрил,
фенілетанонітрил,
бензилціанід
акрилонітрил,
пропенонітрил,
вінілціанід
19.6.2. Способи добування
О
Дегідратація амідів:
^Н,
Н,С—О^Ч + В,0
Н,С—С
^
ацетамід
ацетонітрил
Р,0<; / °С
функціональні похідні карбонових кислот
Взаємодія галогеналканів із ціанідами лужних металів: Н3С—СН2—Вг + КСК Н3С—СН2—Сн=К + КВг
брометан етилціанід
19.6.3. Хімічні властивості
Реакційна здатність нітрилів зумовлена наявністю в їх структурі ціаногрупи —О^ІЧ. Ціаногрупа має лінійну будову, атоми Карбону і Нітрогену знаходяться в ^-гібридизації і утворюють між собою полярний потрійний зв'язок, електронна густина якого зміщена до атома Нітрогену. Виявляючи негативний індуктивний ефект, ціаногрупа зміщує на себе електронну густину з вуглеводневого радикала й тим самим збільшує рухливість атомів Гідрогену при а-карбоновому атомі (СН-кислотність). За місцем розриву потрійного зв'язку нітрили вступають у реакції нуклеофільного приєднання.
а 8+ .^ 8-
тЧ5+ І НуЮіеофІЛЬНе
к—сн—о^іч
приєднання
Гідроліз нітрилів. При нагріванні з водними розчинами кислот або лугів нітрили піддаються гідролізу з утворенням карбонових кислот. Гідроліз відбувається у дві стадії. Спочатку за місцем розриву кратного зв'язку приєднується одна молекула води, внаслідок чого утворюються аміди, які можуть бути виділені в індивідуальному стані. Подальший гідроліз амідів приводить до утворення карбонових кислот:
а-5ЩГ ійШіГ. к-с^°7Н
Ьч—н
У> НОН;Н: __^
ч
- к %ш7 "КНз ^он
Відновлення. При відновленні нітрилш літій алюмогідридом або воднем у присутності каталізатора утворюються первинні аміни:
ЬіАІНд
к—о^и —^ а—сн2—тчн2
344
Карбонові кислоти. Глава
19.6.4. Окремі представники
Ацетонітрил Н3С—С^ІЧ. Безбарвна рідина (т. кип. 81,6 °С) добре змішується з водою та багатьма органічними розчинника ми. Ацетонітрил застосовується як розчинник для виділення жирних кислот з рослинних і тваринних жирів, використовується у виробництві вітаміну В,.
Акрилонітрил Н2С=СН—0=гЧ. Безбарвна рідина (т. кип. 77,3 °С), розчиняється у воді та багатьох органічних розчинниках. Застосовується у виробництві синтетичного волокна (нітрон), бу-тадієн-нітрильного каучуку та ін. Широко використовується в органічному синтезі.
лн2с=сн
—
»
-[сн2—сн^
ш си
поліакрилонірил, нітрон
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ТА ВПРАВИ
Напишіть структурні формули таких сполук:
д) ацетонітрил;
є) хлористий пропіоніл;
є) етилбутират;
ж) метилакрилат;
з) ацетамід;
и) етилбензоат.
а) бензилформіат;
б) бромангідрид ос-бромопро- піонової кислоти;
в) ангідрид масляної кислоти;
г) нітрил фенілоцтової кислоти;
ґ) бензоїлхлорид;
Запропонуйте схему одержання етилбензоату з бензену.
Які сполуки утворюються при дії на ацетамід таких реагентів:
а) Н20 (Н+); г) ІлА1Н4;
б) Р205, % ґ) Н20 (ОН);
в) NаNН2; д) Вг2, КОН? Складіть рівняння реакцій і назвіть продукти.
4. Напишіть схеми реакцій гідролізу функціональних похідних кислот:
а) бутаноїлхлориду; б) оцтового ангідриду; в) бензаміду; г) етил-форміату.
5. Напишіть схеми взаємодії бензонітрилу з такими реагентами: а) Н20 (Н+); б) Вг2 (РеВг3); в) С2Н5ОН, N3.
Назвіть продукти.
345
6. Здійсніть перетворення:
. йодистий оцтова хлористий етил-
а) —- —»- —»- —«-ацетамід —»•
' метил кислота ацетил ацетат
ацето- етанова
—•- г —«- етанамш —*- етанол —►- етаналь —- ■
нітрил кислота
,ч ОЦТОВа кальцій /°С 0 І2, ОН" „ №ОН, Н20 „ КаОН, спл.
' кислота ацетат
СІ,, Ь/ спирт, р-н ОН"
—- етилен —»- пропаналь —*—»- ? »- ? -«—
-.— гліцерин -«— тристеарат. Укажіть умови перебігу реакцій.
7. Використовуючи тільки неорганічні речовини, запропонуйте син тез таких сполук:
а) етилбутирату; в) хлористого ацетилу;
б) аміду ізомасляної кислоти; г) ацетонітрилу.
8. Використовуючи тільки неорганічні речовини, запропонуйте шлях синтезу таких сполук:
а) етилбутирату; в) ацетилхлориду;
б) аміду ізомасляної кислоти; г) ацетонітрилу. Розгляньте не менш двох різних варіантів; назвіть речовини проміжних стадій реакцій; укажіть умови їх перебігу.
9. Здійсніть хімічні перетворення:
9 ЗС12> /іу Н20 надл. СН3ОН, Н+ КОН
а) бензен ——; толуен ? * ? ? -
тв. КОН, І-С „ Вг2іАШг^ ^ К^егер^ ? ^Н^ ? ^О,
_ ? і°1^ ?2СН3І,А1Із _|0]_ ?
Вг2, Р^ спирт, р-н. ОН- 1) 03 2) Н20, Н+ б) 2-метилбутанова кислота *• ? »• ? -
„ СаС03 /°С „ [Н] Н+ СО + Н2 [Н] РСЦ
КСN 2Н2Р _ГС^
в) хлористий пропіл * ■
Р Вг2 спирт, р-н ОН- Н^ СН3°Н - ,
,
.-
к
ГЛАВА
ГЛАВА
ГЕТЕРОФУНКЦЮНАЛЬНІ КАРБОНОВІ КИСЛОТИ
До гетерофункціональних карбонових кислот належать похідні карбонових кислот, у вуглеводневому радикалі яких один або декілька атомів Гідрогену заміщені на інші атоми або групи атомів, наприклад, на галоген, гідроксигру-пу, аміногрупу тощо.
Найважливішими гетерофункціональними карбоновими кислотами є галогенокарбонові кислоти (галогенокислоти), гідрокси-карбонові кислоти (гідроксикислоти), амінокислоти.
Гетерофункціональні карбонові кислоти
—___ 347
назви утворюють від тривіальних назв карбонових кислот. Положення атома галогену позначають грецькими літерами а-, В-, у-і т. Д. За систематичною номенклатурою ШРАС назву складають із систематичних назв карбонових кислот, указуючи положення атома галогену цифрами:
н2с—соон н3с—сн—соон н2с—сн2—сн2—соон
СІ Вг СІ
хлороцтова кислота, а-бромопропіонова кислота, у-хлоромасляна кислота, хлоретанова кислота 2-бромопропанова кислота 4-хлоробутанова кислота
.соон
Н2С—СН—СООН СР,—СООН
І І
Вг Вг
о-хлоробензойна кислота, а,р-дибромопропіонова кислота, трифтороцтова кислота, 2-хлоробензойна кислота 2,3-дибромопропанова кислота трифторетанова кислота