2. Основні властивості дорогоцінних металів.

На формування споживчих властивостей та якість ювелірних товарів також здійснюють вплив ювелірні камені, які бувають природні та синтетичні. Природні (натуральні) камені можуть бути мінерального походження або органічного, синтетичні камені мають мінеральну основу.

Краса каменів обумовлена перш за все оптичними властивостями. Властивості ювелірного каміння кристалічної структури характеризуються такими показниками, як: показник заломлення, показник подвійного заломлення, прозорість, блиск. Дисперсія, світлові ефекти, колір, плеохроїзм, люмінесценція, твердість, спайність, густина, гра світла.

За ступеню прозорості ювелірні камені поділяють на чотири групи, які відображені на рис.7.

Властивість блиску характеризує відбиття поверхнею каменю частини падаючого на нього світа. Інтенсивність блиску, тобто кількість відбитого світла, тим більша, чим більша різниця між швидкістю світла у повітрі та у даному ограненому камені. Блиск залежить від показника заломлення, характеру поверхні каменю, кута падіння світлового променя. Види блиску каменів представлені на рис.8.

Базуючись на вищенаведеному, необхідно відмітити, що сировинний матеріал здійснює суттєвий вплив на формування споживчих властивостей та якість ювелірних товарів. Розвиток науки і техніки ставить ряд завдань щодо створення сучасних ювелірних товарів з високими споживчими властивостями й екологічно чистих, розв’язання яких вимагає мобілізації творчих зусиль наукових працівників, науково-технічної інтелігенції і спеціалістів-практиків. З цими актуальними проблемами пов’язані також сучасні завдання щодо розроблення нових підходів до створення ювелірних виробів з наперед заданими властивостями. При цьому важливою задачею є розробка нетрадиційних технологій виробництва ювелірних товарів з енерго- та працезаощаджувальними технологіями, які дозволять випускати конкурентноздатні товари високої якості з забезпеченням економічної ефективності.

3Клеймування ювелірних виробів

Проба – (від лат. probo – випробую, оцінюю) благородних металів, кількісний вміст золота, сріблі, платини або паладію в лігатурному сплаві, з якого виготовлюють ювелірні вироби, зубопротезні диски, монети, медалі і т. п.

В більшості країнах прийнята метрична система позначення проби; в СРСР вона введена 15 листопада 1927 р.. За цією системою проба позначається числом часток благородного металу в 1000 частках (за вагою) лігатурного сплаву.

Проба гарантується державою, для чого вироби обов’язкову проходять пробірний контроль (опробовування та аналіз) і на них накладають відтиск пробірних клейм.

Державне пробірне клеймо – спеціальний знак, що чеканиться на виробах чи накладається немеханічним способом державними інспекціями пробірного контролю. Воно означає, що виріб перевірений у державній інспекції і має пробу не нижче зазначеної в клеймі. Державне пробірне клеймо складається зі знака посвідчення і знака проби.

Інспекції пробірного нагляду таврують вироби пробірними клеймами встановленого зразка, у яких є шифр, привласнений кожної інспекції.

Пробірні клейма поділяють на дві групи: основні і додаткові.

Основними клеймами є наступні:

1. Клеймо у вигляді кола з п'ятикутною зіркою з зображенням серпа і молота – між променями п'ятикутної зірки повинний стояти шифр, привласнений тієї чи іншої інспекції пробірного нагляду. Це клеймо використовують для таврування зубопротезних дисків, а також золотих, срібних, платинових виробів у сполученні з одним з додатковим клеймом.

2. Клеймо у вигляді лопатки – для золотих і платинових виробів складається зі знака посвідчення, шифру інспекції.

3. Клеймо у вигляді фігури з опуклими протилежними горизонтальними сторонами – для срібних виробів.

4. Клеймо усічено овальної форми – для паладієвих виробів. Воно складається зі знака посвідчення, шифру інспекції й однієї з установлених проб: 500-ої і 850-ої.

5. Клейма двосторонні, круглі – для золотих, срібних, платинових і паладієвих виробів і годин. Ці клейма складаються з двох окремих частин, тобто знака посвідчення із шифром інспекції і круглого знака з цифрами

6. Клеймо довгастої форми з закругленими кутами – для таврування книжок із сухозлітним золотом і сріблом.

Додатковими клеймами є наступні:

1. Клеймо квадратної форми з закругленими кутами – для рознімних і легко відокремлюваних другорядних і додаткових частин золотих, срібних, платинових і паладієвих виробів однієї з установлених проб:

2. Клеймо квадратної форми з закругленими кутами і буквами «НП» (не відповідає пробі) для виробів після реставрації, що є нижче нижчої встановленої проби. Це клеймо ставлять на виробах у сполученні зі знаком посвідчення, а також на виробах із золота, срібла, платини і палладія, представлених підприємством для таврування, але не відповідних заявленій пробі.

К

.8лз

рім проби на виробах повинен міститися іменик – це спеціальний знак що засвідчує виробника ювелірних виробів. Іменник має форму прямокутника в якому вказується рік виготовлення шифр інспекції пробного нагляду та шрифт виробника. НАПРИКЛАД

К

..1кю

лейма різних дорогоцінних металів мають різну форму: 1988р львівський ювелірний завод.

2001 київський ювелірний завод

Ювелірні вироби обов’язково маркіруються на маркувальному ярлику вказують ЗЛ750 МН12.5-10 тобто золото 750 проби містить мідь 12.5 % нікелю 10.

Виробники ювелірних виробів:

Вінницький ювелірний завод ВЮ

Київський ювелірний завод – КЮ

Львівський ювелірний завод – ДЛ

Одеський ювелірний завод – ОЮ

Харківський ювелірний завод – ХЮ

Кишинівський ювелірний завод – ШМ.

На імпортних ювелірних товарах додатково ставиться клеймо перевірки проби на Україні.

Класифікація ювелірних товарів.

Ювелірні вироби класифікують:

за призначенням ювелірні вироби поділяють:

* предмети особистого прикрашення,

* аксесуари жіночі, чоловічі та інші.

* предмети сервіровки столу,

* предмети прикрашення інтер’єру,

* письмове приладдя,

* приладдя для годинників,

* предмети для паління,

* сувеніри,

* групи церковно-культових виробів,

* холодна та вогнепальна зброя;

за матеріалом виготовлення: * дорогоцінних сплавів,

* недорогоцінних сплавів,

* анодованого алюмінію,

* каміння,

* кістки,

* інших матеріалів;

за характером виробництва: * масові (серійні),

* штучні;

за конструкцією: * форма і ступінь рухомих з’єднань,

* конструктивні особливості головного вузла;

за видом зовнішнього оздоблення: * гладкі,

* з чеканним малюнком,

* гравіровані,

* з художнім емалюванням (фініфть),

* з чорнінням,

* золоченні,

* камея;

за комплектністю:

* окремі предмети,

* набори (гарнітури).

В асортименті ювелірних виробів основне місце займають:

1 – предмети особистого прикрашення, які поділяються на підгрупи:

- для голови – сережки, діадеми,

- для шиї і плаття – буси, намисто, кольє, ланцюжки, кулони, медальйони, броші,

- для рук – браслети, каблучки, персні;

2 - аксесуари жіночі, чоловічі та інші:

- для жіночого туалету – пудрениці, люстерка в оправі, шкатулки, коробочки,

- для чоловічого туалету – запонки для манжетів, зажими для галстуків, пряжки для ренінів,

- інші предмети туалету – флакони для парфум, пульверизатори, мильниці і ін.;

3 – предмети сервіровки столу:

- окремі предмети – ложки, виделки, ножі, лопатки для тістечок, щипці, бокали, келихи,

- сервізи і прибори з кришталю, мельхіору, нержавіючої сталі;

4 – предмети прикрашення інтер’єру: вази для квітів, скульптури малих форм, настінні прикраси, шкатулки, ларці;

5 – письмове приладдя: авторучки, настільні блокноти (бювари), підставки для ручок, стакани для олівців;

6 – приладдя для годинників: браслети, бортові ланцюжки, ремінці для годинників і т.д.

7 - предмети для паління: портсигари, сигаретниці, попільнички, мундштуки, запальнички і ін.;

8 – сувеніри: пам’ятні медалі, сувенірні скульптури малих форм, сувеніри-символи (герб, ключі, брелоки);

9 – групи церковно-культових виробів,

10 – холодна та вогнепальна зброя.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Професійне спрямування: «Товарознавство та комерційна діяльність»

Дисципліна: «Товарознавство

непродовольчих товарів»

Лекція № 34

Тема: Ювелірні товари. Годинники.

План:

1. Ювелірні каміння. Види огранювань.

2. Основні властивості ювелірного каміння. Ознаки розпізнавання натурального та синтетичного каміння.

Ключові питання: ювелірні товари, дорогоцінні метали, діамант, рубін, дорогоцінне каміння, золото, ізумруд, класифікація ювелірних товарів.

Література:

1. І.М.Ліфіц “Досдіджен-ня непродовольчих това-рів”,-М.:1998р, ст147-163

2. Е.В. Заржецький « Радіотовари» М.: 1988.

3. Ш.С.Байбеков, А.Б.Голодницький « Товарознавство культоварів», М.: 1983р., ст. 5-90

4. М.М Діанич, О.В.Зелінський « товарознавство промислових товарів» М.: 1981р., ст.157-206

5. Тойбл Карел Ювелирное дело. – М.: лег.пром-сть, 1982. – 1999с.

6. Усенко В.П. Ювелирные изделия и самоцветы / Солодова Ю.П.,

АндреенкоЭ.П., Граданчикова Б.Г. – М.: Недра, 1985. – 223с.

7. ГОСТ 6835-80 Золото и золотые сплавы. – М.: Изд-во стандартов, 1980.

8. ГОСТ 6836-80 Серебро и серебряные сплавы. – М.: Изд-во стандартов, 1980.