- •1. Рівні наук досл мв
- •2. Дефініювання міжнародних відносин
- •Географічний парадокс;
- •Проблема ірреальності мв.
- •3. Теорія мв, обєкт, предмет, ф-ії
- •1) Наукові ф-ії:
- •2) Прикладні:
- •4. Тмв в системі наук
- •5. Особливості зародження і р-ку науки про мв.
- •6.Ідеалістичний характер науки про мв на початках становлення та його причини.
- •7. Хронологічна періодизація науки про міжнародні відносини та її взаємозв'язок з розвитком методологічних підходів.
- •8. Наукові дискусії.
- •9. Зміст поняття міжнародна система та особливості його трактування у сучасній теорії міжнародних відносин.
- •10. Ідеалізм
- •11. Реалізм
- •12. Інституціоналізм.
- •13 Ідеалістично-реалістична природа інституціоналізму.
- •14. Ідеалізм, реалізм, інституціоналізм, структуралізм.
- •15. Меркантилізм й економ лібералізму та зв'язок з реалізмом і ідеалізмом.
- •16. Функціоналізм
- •17. Теоритичне обгрунтування імперіалізму і р-к геополітики.
- •18. Зовнішня політика держави у теоретичній концепції Гумпловича.
- •19. Маккіндер
- •20. Мехен.
- •21. Спайкмен
- •23. Критичне переосмислення імперіалізму в теорії імперіалізму. Гобсон
- •24. Теорія суспільно-економічних формацій к.Маркса.
- •26. Політичний ідеалізм у концепціях Дж. Бентама та і.Канта.
- •27.Теологічний ідеалізм ф.Аквінського. Критерії справедливості війни.
- •29. Ідеалістична парадигма в науці про міжнародні відносини. В.Вільсон, н.Анджел,
- •31. Соціологічний підхід м.Вебера та його значення у теорії політичного реалізму.
- •32.Формування нового світового порядку після Другої Світовох війни.
- •34. Принципи політичного реалізму у концепції г.Моргентау.
- •35. Теорія „балансу сил" та її вплив на політичний реалізм.-Критичне переосмислення теорії „балансу сил" у концепціях г.Кісінджера та н.Спайкмена.
- •38.Сцієннтистська (біхевіористична) революція та її особливості.
- •39. Утвердження біполярної системи й експланаційні можливості теорії систем. Каплан. Моделскі.
- •45. Особливості становлення неореалізму. Теорія гегемонічної стабільності.
- •46. Найважливіші збіжності і відмінності класичної теорії політичного реалізму та неореалізму.
- •47 Основні принципи неореалізму та неолібералізму.
- •48.Теорія гегемонічних циклів та її звязок з неореалізмом. Кеннеді та Олсан.
- •49.Теорія взаємозалежності та неолібералізм. Когейн, Най, Розенау.
- •50.Принципи
- •51. Режимна теорія і Третя дискусіяв науці про мв.
- •52. Зміст теорій неоімперіалізму.
- •53. Особливості неоструктуралізму. Гальтунг і Валлерстайн.
- •54. Чинники політичної залежності держав у концепції Холсті.
- •55. Расові теорії та їх вплив на зовнішню політику держав світу.
- •56. Цивілізацій ний підхід у теорії міжнародних відносин. Наукові концепції Тойнбі та Хантінгтона.
- •57. Теорія інформаційної цивілізації у концепції Тоффлера.
- •58. Причини та особливості сучасної кризи теорії міжнародних відносин.
58. Причини та особливості сучасної кризи теорії міжнародних відносин.
– 4 дискусія – «інтерпарадигматична дебата», з одного боку намагання вчених висунути певні експланаційні концепції нових реалій, що склалися у сучасному світі, а з іншого претензію молодої ѓенерації теоретиків на висунення нових та нетрадиційних парадиѓм в теорії міжнародних відносин.
– методологічна дискусія – поч.. 90 – наші дні. переможців ще досі не визначено. Основна проблема: погляди різних вчених на глобалізацію, транс націоналізм і національну д-ву. Люман в Німеччині 1971 і Бартон в ВБ 1972 – започаткували 4 дискусію.
вчені розчарувались в біхевіоризмі – не передбачили розпад біполярного світу, крах тоталітаризму і СРСР. Криза в тмв є закономірним явищем розвитку тмв. В 90-их спостерігалось повернення до класичних принципів і методів вивчення і пояснення мВ. Повернення до теорій Моргентау. Ренесанс старих поглядів класичної школи. Виникли нові течії:
пост реалісти: США вийшли і залишаються єдиним гегемоном, про їх гегемонічний занепад не може йти і мови. За ними світ повернеться до класичних конфліктів і системи балансу сил 19 ст, до неоколоніалізму. «Зіткн цивіл» Гантінгтона.
пост ліберали: після розпаду СРСР виник шансу для втілення ліберальних цінностей за рахунок поширення лібералізму і демократії в усьому світі, створення наднаціонального уряду, глобалізація.
Відродилась геополітика. Balance of power – пояснює з геополітичної точки зору інтереси д-в по певних регіонах (поділ світу на сфери впливу). Критична геополітика – як наші уявлення про простір конструюються з засобами політичної риторики: вчений має своє уявлення світу, творить часткові теорії, отже вчені і політики не об’єктивно, але творять геополітику. Зусиллями науковців «формуються» нові регіони – нова геополітика (напр. регіон балтійського моря). Виступи політичних діячів – інтерпретують інтереси д-ви, виходячи з геополітики, але розглядають її по-своєму.
Виникли нові течії: постмодернізм, критицизм, раціоналізм, фемінізм, які відрізняються сприйняттям реальності. коли проти класичної теорії досить активно виступили “альтернативні” напрями: постмодернізму, фемінізму та критицизму. У ній торкаються як окремих методологічних питань, так і проблем пов’язаних із розумінням та науковим тлумаченням найважливіших явищ і процесів міжнародних відносин сучасності. Зокрема, представники зазначених вище наукових напрямів закидають класичній теорії здатність логічно пояснювати лише конфронтативні періоди історії людства*, у той час як їх теоретичні концепції “висувають серію аргументів, наприклад щодо значної сили ініціатив всередині складових системи (йдеться про діяльність субнаціональних учасників міжнародних відносин. ), про значення культурного виміру у світовій політиці, про необхідність ретельного аналізу нормативних зобов’язань, які можуть надати ідеалістичну проекцію міжнародним відносинам”9.
*
*
1
2
3
4.
5
6
7
8
*
9