20.Загальна характеристика довідкового видання

• Довідкове видання (ДВ) містить короткі відомості наукового, агітаційно-пропагандистського або прикладного характеру, викладені, оформлені й розташовані в порядку, зручному для їх швидкого знаходження, не призначені для суцільного читання.

ДВ – видання, як правило, великі за обсягом, що нерідко складаються з кількох томів. Ці видання виходять в різноманітних форматах, від найменших (60x84/32) до найбільших (84x108/8). ДВ видають у міцних палітурках, найчастіше в цільнокритих тканинних, іноді – пластмасових. Друкують їх на міцному й разом з тим тонкому паперу.

За функціональним призначенням і характером інформації ДВ прийнято поділяти на три підвиди: енциклопедичні видання, словники й довідники.

 

• Енциклопедія – довідкове видання, що містить в узагальненому вигляді основні відомості з однієї або кількох галузей знань і практичної діяльності, викладені у вигляді коротких статей, розташованих в алфавітному або систематичному порядку.

Цільове призначення енциклопедій – тлумачення слів і повідомлення відомостей за суттю питання. Енциклопедія може бути однотомним або багатотомним виданням.

УВАГА! Залежно від кола включених відомостей розрізняють такі види енциклопедій: універсальнуенциклопедію (БСЭ, УРЕ); спеціалізовану (галузеву) енциклопедію («Економічна енциклопедія», «Філософська енциклопедія»); регіональну (універсальну або спеціалізовану) енциклопедію («Азія», «Африка», «Латинська Америка»).

• Словник – довідкове видання, що містить упорядкований перелік мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), забезпечених довідковими даними, що відносяться до них.

УВАГА! Словники виконують дві найважливіші функції: інформативну (через слово вони передають знання найкоротшим шляхом) і нормативну (фіксуючи знання й уживання слова, сприяють удосконаленню, уніфікації мови, подають норми слововживання).

За мовою опису розрізняють одномовні, дво- й багатомовні.За характером інформації словники поділяються на дві великі групи: термінологічні й лінгвістичні.

За широтою охоплення відомостей термінологічні словники поділяються на:

1. міжгалузеві («Термінологічний словник у бібліотечній справі і суміжних науках» та ін.);

2. галузеві («Бібліотечна справа. Термінологічний словник», «Інформатика. Короткий термінологічний словник» тощо).;

3. вузькогалузеві («Словник менеджера» та ін.);

4. тематичні.

За обсягом інформації термінологічні словники розподіляють на тлумачні (що пояснюють значення слів) і такі, що не містять тлумачень.

За хронологічним охопленням виділяють історичні й словники сучасної термінології.

За функціональним призначенням розрізняють такі різновиди термінологічних словників: наукові (галузі, що відображають термінологію, з максимально можливою повнотою); нормативні (що відображають термінологію певної галузі в межах її професійного застосування) і науково-популярні словники (що відображають термінологію соціальних наук для широких кіл споживачів).

За цільовим призначенням виділяють наукові, нормативні, навчальні й популярні лінгвістичні словники.

За змістом вони можуть бути тлумачними, орфографічними, орфоепічними, синонімів, антонімів, морфемними, двомовними тощо.

За мовою опису лінгвістичні словники можуть бути одномовними, дво- і багатомовними. Серед дво- і багатомовних словників найбільш поширені перекладні словники.

За структурою традиційною формою організації словників є алфавітна система розташування слів, рідше – тематична.

Залежно від функціонального призначення словника визначаються і його конструктивні ознаки: формат (середній або кишеньковий), наявність ілюстрацій (у лінгвокраїнознавчих словниках, розмовниках) тощо.

• Довідник – видання, що носить прикладний, практичний характер, що має довідкову систематичну структуру або побудоване за алфавітом заголовків статей.

За цільовим призначенням розрізняють: науковий, масово-політичний, виробничо-практичний, навчальний, популярний і побутовий довідники.

За широтою охоплення інформації довідники поділяють на дві групи: комплексні – ті, що містять відомості з окремого розділу галузі або з усієї галузі в цілому, або інформацію міжгалузевого характеру.

За структурою основного тексту виділяють: алфавітні, систематичні, номерні й хронологічні довідники.