- •9) Види документів за його інформаційною складовою
- •11. Охарактеризуйте процеси документної діяльності
- •12. Розкрийте сутність поняття «документний» фонд.
- •13. Охарактеризуйте підсистеми документного фонду.
- •14. Охарактеризуйте структуру документознавства та зв’язки з іншими науками.
- •15. Розкрийте сутність поняття «видання».
- •16.Офіційне видання
- •17.Наукове видання
- •18.Виробниче видання
- •19.Навчальне видання
- •20.Загальна характеристика довідкового видання
- •21.Науково-популярне видання
- •22. Бібліографічне видання
- •23. Реферативне видання
- •24. Оглядові видання
- •27.)Види патентних документів:
- •29.)Види періодичних видань:
- •31. Охарактеризуйте види нотних видань
- •32. Дайте загальну характеристику серії як виду серіальних видань
- •33. Охарактеризуйте картографічне видання як ідеографічний документ
- •34. Охарактеризуйте образотворче видання як основний вид ізографічного видання.
- •35. Охарактеризуйте основні види неопублікованих документів
- •36. Охарактеризуйте основні види ділових документів.
- •8.2. Довідково-інформаційні документи
- •8.3. Обліково-фінансові документи
- •8.4. Господарсько-договірні документи
- •37.Розкрийте сутність поняття “артефакт”
- •38. Охарактеризуйте основні види кінодокументів.
- •39. Охарактеризуйте основні види фотодокументів.
- •40 Охарактеризуйте основні види фонодокументів.
- •41 Охарактеризуйте основні види перфорованих документів
- •42 Охарактеризуйте основні види мікрографічних документів
- •43 Охарактеризуйте основні види магнітних документівдокументів
- •44 Охарактеризуйте основні види оптичних документів
- •45 Охарактеризуйте голограму як вид документа
- •46. Охарактеризуйте документний потік як явище (сутність поняття, функції, властивості )
- •47. Охарактеризуйте особливості вивчення динаміки розвитку документного потоку (дп)
- •50. Розкрийте сутність явища «розсіювання – концентрації» публікації у документному потоці.
39. Охарактеризуйте основні види фотодокументів.
24.1. Фотодокумент
Фотодокумент містить одне або кілька зображень, отриманих фотографічним способом. Він є результатом документування за допомогою фотохімічного запису явищ об'єктивної дійсності у вигляді зображень.
Залежно від жанру і призначення розрізняють: художні, хронікально-документальні, науково-популярні, наукові фотодокументи, а також отримані шляхом фотографії і кінозйомки копії звичайних документів.
Залежно від прямої або зворотної тональності ФД поділяються на негативи й позитиви (діапозитив). Негативними знімками називаються фотографічні зображення із зворотною передачею тональності об'єкту, що знімається, тобто такі, на яких насправді світлі тони виглядають темними, а темні – світлими. Позитивні знімки з прямою передачею яскравості або кольору об'єкту зйомки.
За матеріалом носія інформації розрізняють ФД на склі або плівці, а позитиви – на папері, плівці або склі (діапозитиви)
24.1.1. Фотографія
Фотографія (ФГ) (грец. phos/photos – світло, grapho – пишу) – світлографія, світлопис. Це знімок, отриманий фотографічним способом на світлочутливій пластині, плівці або папері.
Залежно від функціонального (цільового) призначення розрізняють фотографії загального і спеціального призначення. До розряду ФГ загального призначення відносять документальну, художню, любительську. До ФГ спеціального призначення відносять науково-технічну, аеро-, мікрофотографію, рентгенівську, інфрачервону, репродуковану та інші фотографії.
За кольором зображення фотографії чорно-білі й кольорові. За виглядом підкладки і матеріальної основи носія розрізняють фотографії на гнучкій полімерній (фото- і кіноплівка), жорсткій (скляні пластинки, кераміка, дерево, метал, пластмаса) і паперовій основі (фотопапір). Фотографії можуть бути аркушеві (карткові) і рулонні (на котушках, бобінах) різної довжини і ширини. Основними матеріальними носіями фотографії є плівка і папір.
За розмірами плівки загального призначення ФГ випускаються плоскими форматами, котушковими неперфорованими й котушковими перфорованими.
Винахідником фотографії вважається французький митець Л.Ж.М. Дагер, який у 1839 р. продемонстрував своє
негативне зображення фотографованого об'єкту, з якого можна було зробити позитив.
Кольорове фотозображення вперше отримав у 1861 р. Дж. Максвел, потім Л. Діжо дю Орон (1868 – 1869, Франція). У 1935 р. фірма «Кодак» розробила вживану дотепер кольорову фотографію на тришарових пластинках. З того часу почався розвиток кольорової фотографії. Незабаром з'явився комбінований документ – фоторепортаж і народилася фотожурналістика, а з| 1947 р. почали друкуватися (в Італії) фоторомани.
З появою в XX ст. нових специфічних форм фотографії значно розширився і набір її соціальних функцій.
24.1.2. Діапозитив
Діапозитив (ДП) (грец. dia – через + лат. positivus – позитивний) (слайд) – позитивне фотографічне або мальоване зображення на прозорому матеріалі (плівці або склі), призначене для проекції на екран. ДП розглядають на просвіт або проектують на екран за допомогою спеціальних оптичних апаратів – діапроектора або діаскопа.
Діапозитиви відносяться до візуальних документів статичної проекції (зображення нерухоме), бувають чорно-білими і кольоровими.
Діапозитиви випускаються в картонних коробках або целофанових упаковках з| вкладеним коротким описом (сюжетним аркушем). На коробці вказані найменування серії, її номер, кількість чорно-білих і кольорових слайдів, дата випуску. Зліва на кожному діапозитиві проставляються номер серії і його порядковий номер.
отографією або репродукцією картини, серію діапозитивів – з альбомом репродукцій. Слайдом іноді називають окремі кадри 35 мм діафільму, уставлені в спеціальну рамку.
Маючи всі переваги діафільмів, діапозитиви простіші у виготовленні, легші й компактніші. Слайди дозволяють ставити кадр на потрібний час і в потрібній послідовності, мають велику інформаційну місткість. Проте вони мають і недоліки – неміцність, недостатню виразність порівняно з кінофільмом.
