- •9) Види документів за його інформаційною складовою
- •11. Охарактеризуйте процеси документної діяльності
- •12. Розкрийте сутність поняття «документний» фонд.
- •13. Охарактеризуйте підсистеми документного фонду.
- •14. Охарактеризуйте структуру документознавства та зв’язки з іншими науками.
- •15. Розкрийте сутність поняття «видання».
- •16.Офіційне видання
- •17.Наукове видання
- •18.Виробниче видання
- •19.Навчальне видання
- •20.Загальна характеристика довідкового видання
- •21.Науково-популярне видання
- •22. Бібліографічне видання
- •23. Реферативне видання
- •24. Оглядові видання
- •27.)Види патентних документів:
- •29.)Види періодичних видань:
- •31. Охарактеризуйте види нотних видань
- •32. Дайте загальну характеристику серії як виду серіальних видань
- •33. Охарактеризуйте картографічне видання як ідеографічний документ
- •34. Охарактеризуйте образотворче видання як основний вид ізографічного видання.
- •35. Охарактеризуйте основні види неопублікованих документів
- •36. Охарактеризуйте основні види ділових документів.
- •8.2. Довідково-інформаційні документи
- •8.3. Обліково-фінансові документи
- •8.4. Господарсько-договірні документи
- •37.Розкрийте сутність поняття “артефакт”
- •38. Охарактеризуйте основні види кінодокументів.
- •39. Охарактеризуйте основні види фотодокументів.
- •40 Охарактеризуйте основні види фонодокументів.
- •41 Охарактеризуйте основні види перфорованих документів
- •42 Охарактеризуйте основні види мікрографічних документів
- •43 Охарактеризуйте основні види магнітних документівдокументів
- •44 Охарактеризуйте основні види оптичних документів
- •45 Охарактеризуйте голограму як вид документа
- •46. Охарактеризуйте документний потік як явище (сутність поняття, функції, властивості )
- •47. Охарактеризуйте особливості вивчення динаміки розвитку документного потоку (дп)
- •50. Розкрийте сутність явища «розсіювання – концентрації» публікації у документному потоці.
41 Охарактеризуйте основні види перфорованих документів
На перфорованому документі інформація записана шляхом перфорування (пробивки) отворів (перфорацій) або вирізки відповідних ділянок матеріального носія.
Для нанесення інформації в перфорованих документах пробивають (іноді вирізують) в різних комбінаціях певну кількість отворів в заданій послідовності. Кожна перфорація містить в собі інформаційну одиницю, а сума прорізів або пробивок — повну інформацію, яка може складатися з тисячі і більш за одиниці (якщо використовуються поєднання декількох отворів).
Перфоровані документи отримали свою назву завдяки пробитим або вирізаним отворам, які називаються перфорацією. Для отримання інформації удаються до допомоги перфоратора — пристрою для запису інформації за допомогою пробивки отворів в перфокартах і перфострічках. Для стрічкових і карткових перфораторів як носій інформації використовується перфораторна стрічка і перфораторна карта, що виготовляються з паперу, пластмаси, капрону або з яких-небудь інших матеріалів.
Залежно від призначення документи на перфоносіях підрозділяють на три типи:
1) для управління автоматичними пристроями при виконанні різних операцій в процесі виготовлення і контролю спроектованих виробів;
2) для управління, обробки, перетворення інформації при проектуванні виробів на ЕОМ;
3) для використання в процесі обробки і перетворення.
Запис інформації на перфорованих документах може бути виконаний на безперервній стрічці або на картках, що є як би відрізками такої стрічки, або на площині, на якій запис інформації проводиться способом перфорування. Тому по матеріальній конструкції носія перфоровані документи ділять на карткових (перфокарти, апертурні карти) і стрічкових (перфострічки
Перфокарти і перфострічки можна згрупувати у види по наступних ознаках:
по каналу сприйняття — перфокарти і перфострічки відносяться до візуальних документів;
по матеріальній основі — штучні, паперові (найчастіше), рідше пластмасові (перфокарти) і целулоїдні або лавсанові (перфострічки);
по призначенню для сприйняття розрізняють машиночитаємі (перфокарти машинного сортування) і людиночитаємі (перфокарти ручного сортування);
по розташуванню матриці розрізняють перфокарти з краєвою і внутрішньою перфорацією;
за способом кодування — вирізні з перфорацією, що вирізується в процесі кодування, і пробивні з перфорацією, що отримується при кодуванні;
за способом обробки — перфокарти ручного і машинного сортування;
за цільовим призначенням перфоровані документи можуть бути розділені на облікові, довідкові, бібліографічні, інформаційні, діагностичні, учбові.
Перфокарта
Перфораційна карта, перфокарта (ПК) — це перфорований носій інформації у вигляді прямокутної картки з тонкого картону, щільного паперу або пластмаси, призначеної для запису інформації шляхом пробивки отворів (перфорацій) або вирізки її відповідних ділянок.
Перфокарти застосовуються, в основному, для введення і виведення даних в ЕОМ, а також як основний носій запису в перфораційних обчислювальних комплексах.
Існує велике число видів перфокарт, що розрізняються формою, розмірами, об'ємом інформації, що зберігається, формою і розташуванням отворів
Перфострічка
Перфораційна стрічка, перфострічка (ПС) — носій інформації у вигляді стрічки (паперовою, целулоїдною або лавсановою), на яку дані наносяться певною послідовністю кодових комбінацій отворів. Кожна кодова комбінація кодує один знак і розміщується на стрічці перпендикулярно напряму її руху.
Як вже наголошувалося, запис інформації на ПС вперше був здійснений в XIX в. з метою управління ткацьким верстатом. Декілька пізніше за ПС почали використовуватися в телеграфії. Перфострічка виникла раніше перфокарти і вважається прародителькою останньої. В кінці 1940-х років ПС і пристрої, що використовують її, стали широко застосовуватися для механізації різного роду рахункових робіт.
ПС має від 5 до 8 інформаційних доріжок і одну (зазвичай посередині) транспортну з незвичною дрібнішою перфорацією. Число доріжок відповідає кількості елементів коду (двійкових розрядів), одночасно записуваних або зчитуваних із стрічки.
Перфострічку можна використовувати:
а) при передачі або прийомі телеграфних депеш;
б) при роботі на обчислювальних машинах і іншій організуючій техніці (що пише, підсумовує, бухгалтерською, фактичною і т. д.), на спеціальних дешифраторах або у вихідному пристрої ЕОМ;
в) як запис інформації наукового і технічного характеру і т.д. на різних машинах і пристосуваннях.
