- •9) Види документів за його інформаційною складовою
- •11. Охарактеризуйте процеси документної діяльності
- •12. Розкрийте сутність поняття «документний» фонд.
- •13. Охарактеризуйте підсистеми документного фонду.
- •14. Охарактеризуйте структуру документознавства та зв’язки з іншими науками.
- •15. Розкрийте сутність поняття «видання».
- •16.Офіційне видання
- •17.Наукове видання
- •18.Виробниче видання
- •19.Навчальне видання
- •20.Загальна характеристика довідкового видання
- •21.Науково-популярне видання
- •22. Бібліографічне видання
- •23. Реферативне видання
- •24. Оглядові видання
- •27.)Види патентних документів:
- •29.)Види періодичних видань:
- •31. Охарактеризуйте види нотних видань
- •32. Дайте загальну характеристику серії як виду серіальних видань
- •33. Охарактеризуйте картографічне видання як ідеографічний документ
- •34. Охарактеризуйте образотворче видання як основний вид ізографічного видання.
- •35. Охарактеризуйте основні види неопублікованих документів
- •36. Охарактеризуйте основні види ділових документів.
- •8.2. Довідково-інформаційні документи
- •8.3. Обліково-фінансові документи
- •8.4. Господарсько-договірні документи
- •37.Розкрийте сутність поняття “артефакт”
- •38. Охарактеризуйте основні види кінодокументів.
- •39. Охарактеризуйте основні види фотодокументів.
- •40 Охарактеризуйте основні види фонодокументів.
- •41 Охарактеризуйте основні види перфорованих документів
- •42 Охарактеризуйте основні види мікрографічних документів
- •43 Охарактеризуйте основні види магнітних документівдокументів
- •44 Охарактеризуйте основні види оптичних документів
- •45 Охарактеризуйте голограму як вид документа
- •46. Охарактеризуйте документний потік як явище (сутність поняття, функції, властивості )
- •47. Охарактеризуйте особливості вивчення динаміки розвитку документного потоку (дп)
- •50. Розкрийте сутність явища «розсіювання – концентрації» публікації у документному потоці.
50. Розкрийте сутність явища «розсіювання – концентрації» публікації у документному потоці.
Властивість «розс-конц» публікації у документному потоці вперше була виявлена на поч. 30-х рр. 20 ст. англійським хіміком і бібліографом Бредфордом, який помітив, що характер розподілу статей в наукових журналах з двох галузей дуже подібний. В подальшому дослідницький характер розподілу статей в наукових журналах з ін. галузей Бредфорд сформував відповідну закономірність: якщо наукові журнали розташовувати в бібліографічному списку за порядком зменшення в них кількості статей з певної теми, проблеми або галузі в списку будуть виділені 3 групи (зони) журналів: 1-зона ядра, становитимуть профільні журнали; 2-зона назив. «середню або міжгалузеву» склали журнали з суміжної або міжгалузевої проблематики, причому кількість журналів в цій зоні буде значно більшою, порівняно із зоною ядра; 3-зона назив. - зоною розсіяння, утв. журнали значно віддаленої тематики, причому у значно більшій кількості ніж кількість журналів з міжгалузевої зони; Основними причинами розсіяння публікації в ДП є: використання результатів досліджень та методів з одних наук в інших. використання результатів наукових досліджень в різних галузях практичної діяльності. пов’язана з існуванням так званих міжгалузевих наукових напрямків. Закономірність Бретфорта дуже часто розглядається як прояв іншої більш загальної закономірності сформульованої наприкінці 40-х рр. 20 ст. Дж.Ципфом. Він помітив, що розподіл слів природної мови вирізняється певною закономірністю « Якщо з великого тексту вилучити всі слова та розташувати їх за порядком зменшення частоти використання в тексті пронумерувавши при цьому від 1 до R, тоді для будь-якого слова можна з’ясувати частоту його вживання в тексті як постійну величину.» Висновки досліджень явища «розсіяння – концентрації» публікації в ДП мають практичне значення для діяльності інформаційних установ. Зокрема при здійснені інформаційного обслуговування. Основними засобами по зменшенню негативних проявів явища «розсіяння – концентрації» публікації стали: випуск бібліографічних покажчиків; випуск галузевих, реферативних журналів; функціонування інформаційно-пошукових систем.
