43 Охарактеризуйте основні види магнітних документівдокументів

До магнітних носіїв інформації відносять магнітну стрічку (МС), магнітну карту (МК), магнітний диск (МД) (твердий і гнучкий

На магнітний документ можна записати музику з грамплатівки, музичну чи будь-яку звукову передачу, почуту з радіоприймача, телевізора.

28.1. Магнітна стрічка

Магнітна стрічка складається зі смужки щільної речовини, на яку напиляється шар феромагнетиків. Саме на цей шар "запам'ятовується" інформація.

За рівнем узагальнення інформації стрічково-магнітні документи поділяються на два види:

МС, що містять первинну інформацію;

МС, що містять вторинну інформацію.

До першого виду відносяться МС із записаної на них первинною інформацією: тези доповідей, лекції, повідомлення, довідкові й фактографічні дані. До другого виду відноситься МС із записаною на ній вторинною інформацією у вигляді:

а) результатів централізованої каталогізації;

б) покажчиків імен, назв, скорочень, колективних авторів, видавців і т.ін;

в) результатів бібліографічної обробки документів.

28.2. Магнітна карта

Магнітна карта (МК) – носій інформації у вигляді гнучкої пластини з магнітним покриттям. МК – це невелика пластмасова тришарова карта на поліефірній основі товщиною 12 мкм, на яку у вигляді окремих вузьких смуг наносять робочий магнітний шар товщиною 12 – 17 мкм, що покривається потім захисним шаром з поліефірної плівки товщиною 10 – 12 мкм. Швидкість запису зчитування (2х10 біт/сек) у 30 – 40 разів перевищує швидкість самих швидкодіючих перфокарткових пристроїв. Наявність захисної плівки охороняє карту від зносу, що забезпечує до 20 тисяч циклів запису й читання. Місткість пам'яті однієї магнітної карти в 10 разів перевищує місткість звичайної перфокарти.

28.3. Магнітний диск

Магнітний диск (МД) – носій інформації у вигляді диска з феромагнітним покриттям для запису. Магнітні диски поділяються на тверді й гнучкі (дискети). Твердий магнітний диск – це кругла плоска пластинка, виготовлена з твердого матеріалу (металу), покритого феромагнітним шаром. Гнучкий диск (флоппі-диск) чи дискета – це диск, виготовлений із пластика, покритого феромагнітним шаром. Магнітні диски вперше з'явилися в 1970, а у 1980 році їх випускало вже більше 30 фірм світу.

28.3.1. Гнучкий магнітний диск

Гнучкі диски (дискети) дозволяють переносити документи й програми з одного комп'ютера на інший, а також зберігати інформацію, не використовувану постійно на комп'ютері. Практично всі комп'ютери мають хоча б один дисковод для дискет. Однак як носій інформації дискети використовуються усе менше, тому що вони недостатньо надійні й дозволяють зберігати значно менше даних, ніж інші носії інформації.

Типи дискет. Найбільш поширені дискети розміром 3,5 і 5,25 дюймів (89 і 133 мм). Часто дискети розміром 5,25 дюймів називаються „п’ятидюймовими”, а розміром 3,5 дюймів – „тридюймовими”.

Тридюймові дискети переважають, оскільки вони забезпечують більш надійне збереження інформації (твердий пластиковий корпус і металева засувка захищають поверхню дискети від ушкоджень).

Дискети розрізняються одна від одної за своєю місткістю, тобто кількістю інформації, що на них можна записати. Тридюймові дискети найчастіше мають місткість 1,44 Мбайти. П’ятидюймові дискети найчастіше мають місткість 360 Кбайтів. Місткість тридюймових дискет визначити дуже просто: дискети місткістю 1,44 Мбайти мають спеціальний проріз, а на дискетах місткістю 720 Кбайтів його немає.

28.3.2. Жорсткий магнітний диск

Твердий магнітний диск (вінчестер) є логічним продовженням розвитку технології магнітного збереження інформації. З'явився зовсім недавно і вже завоював величезну популярність завдяки своїм численним перевагам:

надзвичайно велика місткість;

простота й надійність використання;

можливість звертатися до тисяч файлів одночасно;

висока швидкість доступу до даних.