- •1.Предмет і задачі теоретичних основ технічної ентомології.
- •2.Галиця афідіміза – Aphidoletes aphidimyza
- •3.Коротка історія розвитку технічної ентомології.
- •4. Лабораторне розведення трихограми.
- •5. Бактеріальні хвороби комах
- •6.Господарське викориcтання комах
- •7.Лабораторне розведення енкарзії.
- •8.Лабораторне розведення золотоочки.
- •9. Вірусні хвороби комах
- •10.Лабораторне розведення Фітосейулюса
- •11. З якою метою розводять комах фітофагів
- •12.Лабораторне розведення габробракона.
- •13.Оцінка популяції комах по мінливості забарвлення.
- •14.Лабораторне розведення алеохари двосмугастої.
- •15.Оцінка популяції по співвідношенню статі
- •16. Лабораторне розведення криптолемуса.
- •17.Температура та вологість як елемент мікроклімату.
- •18.Лабораторне розведення сонечка хармонії.
- •19. Розведення ентомофагів та їх жертв.
- •20.Лабораторне розведення циклонеди.
- •21.Лабораторне розведення афідіуса матрікарія.
- •22.Світло, як елемент мікроклімату при розведенні комах.
- •23. Аерація, як елемент мікроклімату при розведенні комах.
- •24.Біологічні відомості про комах, що розводяться.
- •25. Видовий склад комах, що розводять для боротьби з попелицями
- •26. Щільність популяціі та її значення при розведенні комах.
- •27. Санітарно-гігієнічні вимоги при розведенні комах
- •28. Оцінка якості популяції по пробам яєць
- •29. Аналіз зараження популяції комах паразитами та пошкодження хижаками
- •30. Лабораторне розведення лізіфлебуса
- •31. Аналіз яєць при розведенні комах.
- •32.Лабораторне розведення криптолемуса.
- •33. Ураження лабораторної культури комах паразитами
- •34.Аналіз личинок при розведенні комах
- •35.Аналіз лялечок при розведенні комах
- •36.Основні види ентомофагів, що розводять для використання у закритому грунті.
- •37.Доместікація комах.
- •38.Використання мікроорганізмів для зниження чисельності комах
- •39.Аналіз яйцекладок на заселеність паразитами та пошкодженість хижаками.
- •40.Кормова спеціалізація ентомофагів та її значення
28. Оцінка якості популяції по пробам яєць
Визначають типовість яєць, середню масу яйцекладу, кількість дефектних яєць. Середню масу яйця визначають за формулою: См = маса яйцекладки / к-ть яєць. Визначають незапліднені яйця, вони як правило не змінюють свій колір. також виначають к-ть загиблих яєць.
Кожну фракцію зважують і визначають % здорових яєць.
Для визначення пошкоджених яєць застосовують метод солтації – замочують яйця в сольовому розчині (пошкоджені яйця спливають на поверхню).
29. Аналіз зараження популяції комах паразитами та пошкодження хижаками
.При враженні личинок на поверхні їх тіла спостерігаються колонії дрібних яєць або личинок паразита, а також наявний неприємнмй запах. Вражені паразитами лялечки можуть змінювати забарвлення. Ураження лабораторної культури комах паразитами є дуже небезпечним, адже зменшується чисельність комах, а в окремих випадках може гинути і вся культура, що означає фінансові втрати.
30. Лабораторне розведення лізіфлебуса
Lysiphlebus fabarum. — лизифлебус фабарум(ряд перетинчастокрилі- Hymenoptera,родина попелицеві їздці(афідіїди)-Aphidiidae) Паразита використовують проти звичайної картопляної та баштанної попелиці. Поліфаг.Воліє заражати вільноживучих попелиць в щільних колоніях. Плодючість - до 150 яєць. Одне покоління розвивається за 10-12 днів. Розводять на лабораторній культурі баштанної попелиці (Aphis fabae), яку вирощують на бобах (див. вище). Імаго при 5 ° можуть зберігатися не більше 10 днів.
Лабораторне розведення лізіфлебуса. В якості господаря використовують баштанну, люцернового або персикову попелицю на різних рослинах: бавовнику, огірку, люцерні, квасолі, солодкому перці. Кормові рослини вирощують в тирсі або у вазонах з грунтом. Рослини огірка заселяють баштанною попелицю на стадії 3-4 листя з розрахунку 5 - 10 самок на рослину. Через кілька днів, коли кількість глей досягне 200-250 екз., Рослини переносять в ізольований бокс і туди ж випускають дорослих паразитів (самок і самців) із розрахунку 10-15 особин на 100 попелиць. Ще через 7-10 днів утворюються мумії. Їх зрізають разом з рослинами.
Застосування лізіфлебуса. Мумії паразита в кілька прийомів розкладають в теплиці серед колоній попелиці в співвідношенні паразит: хазяїн 1: 20 з інтервалом 5-7 днів. Випуски паразита здатні забезпечити захист огірка від баштанної попелиці. Найбільша ефективність досягається на 30 40-й день з моменту першого випуску.
31. Аналіз яєць при розведенні комах.
Стадія яйця – одна з найбільш зручних стадій для відбору вихідного матеріалу та закладки культури, особливо якщо на цій стадії комасі властива діапауза. Якість яєць можна оцінювати по багатьом параметрам. Найбільш простий метод – анатомо-морфологічний. Він передбачає строго специфічну для кожного виду оцінку типовості яєць (за їх формою та кольору), виявлення дефектних, сухих, незапліднених, аномальних яєць, а також оцінку типовості місця їх відкладення. Потім проводять кількісну оцінку якості яєць – визначають середню масу яйця відношенням маси наважки до кількості яєць у наважці.
Оцінка якості яєць за відродженням личинок. При даній оцінці необхідно враховувати біологічні особливості виду. Перш за все, якщо у виду облігатна діапауза приурочена до стадії яйця, то для відродження яйця ставлять в інкубатор лише після повного завершення діапаузи. Якщо діапауза не закінчена, відродження личинок сильно розтягується.
Суттєвий вплив на відродження личинок можуть давати умови інкубації яєць. У зразки для визначення відроджуваності личинок відбирають лише візуально нормальні яйця, відбраковуючи дефектні й уражені паразитами.
Методика обліку відродження личинок детально розроблена для тутового шовкопряду і трихограми.
