10.3. Автоматизовані робочі місця (арм).
АРМ - це програмно - технічний комплекс, призначений для збору, обробки, накопичення, аналізу і передачі інформації безпосередньо на робочому місці.
Оскільки працівники управління підприємством діляться на три групи: керівники, спеціалісти і технічні працівники, то і АРМ”и класифікуються аналогічним чином: АРМ-К,
АРМ-С, АРМ-Т.
В склад АРМ”ів входить: ПК, принтер, ксерокс, телефон, пристрій дистанційного контролю
об”єкту управління, пристрій дистанційного управління, файловий сервер, сервер зв”язку, сервер друку.
Можливості АРМ”ів.
І. АРМ керівника (АРМ-К).
Наявність розвинених баз даних, необмежений доступ до інформації, бази знань.
Можливість оперативного пошуку інформації в необхідній формі.
Наявність діалогових програм для підготовки рішень.
Можливість накопичення досвіду минулої роботи.
Наявність оперативного зв”язку з різноманітними джерелами інформації.
ІІ. АРМ спеціаліста (АРМ-С).
Можливість проводити аналітичну роботу.
Можливість моделювання ситуацій, математичних розрахунків, підтримки експертних систем.
Наявність розвиненої бази даних.
ІІІ. АРМ технічного працівника.
Можливість обробки та оформлення документів.
Ведення контролю за об”єктом управління.
Накопичення та зберігання даних контролю.
Передача даних та документів згідно графіку чи згідно запиту.
Функції АРМ”ів.
Збір, збереження, обробка інформації на робочих місцях керівників, спеціалістів та технічних працівників, інформаційне обслуговування апарату управління для підготовки управлінських рішень.
Класифікація АРМ”ів.
За типом користувача:
професійні;
загальні.
За типом задач:
інформаційно-довідкові;
інформаційно дорадчі;
Інформаційно-управляючі.
За формою організації роботи:
індивідуальні;
групові.
За функціональною направленістю:
дослідницькі;
навчальні;
облікові;
планувальні;
кадрові;
управлінські.
За рівнем інтелекту:
інтелектуальні;
аналітичні;
інформаційні.
10.4. Комп”ютерні інформаційно-обчислювальні мережі (кіом)
Це комплекс територіально розсереджених комп”ютерів і термінальних засобів, з”єднаних
між собою каналами передачі даних, а також програмного забезпечення для їх функціонування.
Класифікація КІОМ.
За територіальним розташуванням:
Національні (НОМ);
регіональні (РОМ);
локальні (ЛОМ).
За типом використовуваної техніки:
однорідні;
неоднорідні.
За методом передачі даних:
мережі з комутацією каналів;
мережі з комутацією повідомлень;
мережі з комутацією пакетів.
Канали зв”язку бувають:
симплексні ( працюють в одну сторону);
напівдуплексні (працюють в обидві сторони, але не одночасно);
дуплексні (працюють в обидві сторони одночасно).
Абонентами ЛОМ є:
ПК, АРМ”и, файловий сервер, сервер зв”язку, сервер друку.
Вони під”єднуються до мережі з допомогою мережевого адаптера (МА) або мережевого
контролера (МК).
Принципова схема інформаційних потоків в АІС управління підприємством приведена на
рис. 10.1.
Можна вважати, що АІС управління підприємством це є автоматизовані робочі місця різного призначення, об”єднані локальною обчислювальною мережею (ЛОМ).
Принципова схема АСУ підприємства з використанням АРМ”ів і ЛОМ приведена на рис.10.2.
Умовні позначення.
ЛОМ – локальна обчислювальна мережа.
СУ – система управління.
ОУ – об”єкт управління.
Заст. – заступник керівника.
НВ – начальник відділу.
НЦ – начальник цеху.
НД – начальник дільниці.
АРМ – К – автоматизоване робоче місце керівника.
АРМ – С - автоматизоване робоче місце спеціаліста.
АРМ – Т - автоматизоване робоче місце технічного працівника.
_____ - адміністративний зв”язок.
------- - функціональний зв”язок
Як видно з рисунка, автоматизована система управління підприємством побудована на базі
автоматизованих робочих місць та двох локальних обчислювальних мереж:
Одна мережа ЛОМ -1 об”єднує автоматизовані робочі місця в системі управління підприємством, а друга – ЛОМ - 2 об”єднує автоматизовані робочі місця на виробництві.
Створення двох локальних мереж обумовлене тим, що в системі управління і в об”єкті управління різна локалізація АРМ”ів.
В системі управління АРМ”и зосереджені на порівняно невеликій території. Це може бути в одному будинку.
В об”єкті управління АРМ”и розсереджені на великій території. Для створення мережі найчастіше використовуються комутовані або виділені телефонні лінії. В системі управління підприємством як правило є можливість прокладки спеціальних видів кабелів, які дозволяють передавати дані з великою швидкістю. Цього на жаль не можна досягти з телефонними лініями зв”язку. Отже передача інформації в цьому випадку буде значно нижчою і ці дві локальні мережі будуть працювати в різних режимах. Тому доцільно ці дві мережі технічно виконувати окремими, а для їх з”єднання використовувати спеціальні комутатори – так звані мости.
Варто звернути увагу на те, як підпорядковуються управлінські та виробничі підрозділи керівникам.
Як бачимо з рисунку, першому керівникові адміністративно підпорядковуються всі керівники підрозділів, починаючи з заступників і закінчуючи начальниками дільниць.
Начальник цеху тільки функціонально впливає на керівників дільниць.
Аналогічно, заступники керівника підприємства тільки функціонально впливають на начальників відділів. Всі вони адміністративно підпорядковуються директору підприємства.
Само собою зрозуміло, що всі АРМ”и з”єднані між собою функціонально. Звичайно, всі АРМ”и об”єднані в своєрідну ієрархію. І кожен АРМ, який за ієрархією стоїть вище, має певні приорітети щодо права отримувати ту чи іншу регламентовану інформацію порівняно з нижчими. Це обумовлюється відповідною організаційно-правовою документацією, яка наслідком проектних розробок.
Контрольні запитання.
Що таке інформаційні системи? Функції ІС?
Класифікація ІС.
Що таке інформаційна технологія? Від чого вона залежить?
Дайте визначення поняття “автоматизоване робоче місце”.
Функція та класифікація АРМ”ів.
Роль комп”ютерних інформаційно-обчислювальних мереж.
Нарисуйте принципову схему інформаційних потоків в АІС управління підприємством.
Поясніть принципову схему управління підприємством з використанням
АРМ і локальної обчислювальної мережі.
Література.
А.Є.Батюк, З.П.Двуліт, К.М.Обельовська, І.М.Огородник, Л.П.Фабрі. Інформаційні системи в менеджменті. Навч. пос. – Львів, Національний університет “Львівська політехніка”, вид-во “Інтелект-Захід”, 2004. 520с.
Буров Є. Комп”ютерні мережі. Львів, БАК,1999. 468с.
3. Кулаков Ю.О., Луцький Г.М. Комп”ютерні мережі. Підручник/ За ред. Ю.С.
Ковтанюка. – К.: Юніор, 2003. – 400 с.
4. В.М.Гужва. Інформаційні системи і технології на підприємствах. Навч. посіб.
К.:КНЕУ, 2001. – 400с.
5. Петров Ю.А., Э.Л.Шлимович, Ю.В.Ирюпин. Комплексная автоматизация
управления предприятием. – М.:Финансы и статистика, 2001. – 160 с.
Лекція № 11. Корпоративні інформаційні системи.
Корпоративні інформаційні системи.
Характеристики великих корпоративних систем. Локальні, середні та великі корпоративні системи. Система планування матеріальних ресурсів MRP, система планування ресурсів підприємства ERP, система управління бізнесом CSRP, розвинуті системи управління APS,
R|3.
Корпоративна інформаційна система (КІС) – це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві ( в корпорації) і надає інформацію для поглиблення знань і прийняття управлінських рішень. Вона об”єднує процеси організаційного управління і управління виробництвом, бізнес-процеси підприємства і прогресивні інформаційні технології.
Сучасні КІС мають такі характеристики.
1. Масштабність. КІС повинна функціонувати на масштабній програмно-апаратній
платформі: сервери, операційні системи, системи комунікацій, СУБД.
2. Робота в неоднорідному обчислювальному середовищі. Важливою перевагою КІС є
можливість роботив мережах, до яких входять комп”ютери, що працюють під
управлінням різних операційних систем. При цьому має бути забезпечена взаємодія всіх
робочих обчислювальних платформ і операційних систем, які використовуються.
3. Розподілені обчислення. Можливість роботи в клієнт-серверній архітектурі, коли дані чи
запити, які надходять з користувацьких ПК, розподіляються поміж кількома машинами,
що дає можливість багатозадачної роботи.
Забезпечення розподіленої роботиі віддаленого доступу до документів – це обов”язкова вимога до інформаційних систем корпоративного рівня. Складовою частиною цієї вимоги є підтримка роботи в архітектурі Internet/Intranet.
Повноцінна КІС повинна забезпечувати інформаційну прозорість підприємства, формувати єдиний інформаційний простір, який об”єднує інформаційні потоки, що йдуть від виробництва з даними фінансово-господарських служб і видавати необхідні повідомлення для всіх рівнів управління підприємством.
Отже, корпоративна інформаційна система – це цілісний програмно – апаратний комплекс, що дозволяє задовільняти як поточні так і стратегічні потреби підприємства в опрацюванні даних.
Інформаційні системи, які призначені для автоматизації різних видів господарського обліку та управління підприємством, можна розподілити на три класи:
локальні системи;
середні інтегровані системи;
великі інтегровані системи.
Локальні системи успішно справляються з задачами обліку на підприємстві, але, як правило, не надають цілісної інформації для автоматизації управління. Перевагою таких систем є порівняно невисока ціна і простота впровадження.
Прикладом таких систем може бути система “1С: Бухгалтерія”.
Середні інтегровані системи: “Галактика”, “1С:Підприємство”, “Парус”, “AVACO”.
Недоліки цих систем – в багатьох випадках не забезпечується сумісність нових версій систем з старими.
Великі інтегровані системи – це найбільш функціонально розвинуті і найбільш складні і дорогі системи. В них реалізуються в основному західні стандарти управління MRP II і ERP. При впровадженні цих систем птрібно приймати до уваги, що вони вимагають докорінної
перебудови організаційних структур, систем оперативного управління виробництвом і переходу на жорсткий стандарт управління.