11. Додатки.

Додаток 1. Приклад оформлення титульного аркушу роботи.

Міністерство освіти і науки України Волинський національний університет ім. Лесі Українки Інститут соціальних наук Кафедра культурології та менеджменту соціокультурної діяльності \ Дипломна робота із спеціальності 7.020101 “Теорія та історія культури” “Віртуальні міфи і соціокультурна реальність сучасної України” Виконала: студентка 52-мк групи Драницька Оксана Василівна _______________ (підпис) Науковий керівник: канд.філос. наук, доц. Пригода Таміла Миколаївна _______________ (підпис) Допущено до захисту: Зав. кафедри Возняк С.С. “___” ___________ 2011р. _______________ Луцьк-2011

Додаток 2. Приклади плану роботи.

Приклад 1. Дипломна робота на тему: Синкретизм культури Київської Русі.

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………...3

Розділ І. СИНКРЕТИЗМ ЯК СПОСІБ ВЗАЄМОДІЇ ТА РОЗВИТКУ

КУЛЬТУР………………………………………………………………..8

1. . Культурологічний сенс поняття синкретизму………………………...8

1.2. Давньослов’янське світорозуміння і форми його відображення в

культурі кінця Х – початку ХІІ століть………………………………17

Розділ ІІ. СИНКРЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКОЇРУСІ....25

2.1.Соціально-історичні та культурні передумови синкретичних

засад давньоруської філософсько-естетичної думки………………...25

2.2.Універсалізм києво-руської культури…………………………….…..34

Розділ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ СИНКРЕТИЗМУ В КУЛЬТУРНІЙ

ПРАКТИЦІ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН………………………………………43

3.1.Трансформація міфо-поетичних засад культури під впливом

християнства……………………………………………………………43

3.2.Взаємодія культурних традицій в процесі оновлення давньоруського

мистецтва………………………………………………………………..51

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….58

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………….……62

ДОДАТКИ……………………………………………………………....66

Приклад 2. Магістерська робота на тему:

“Проблема духовного досвіду в богословському дискурсі ісіхазму”.

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………3

Розділ І. ДУХОВНИЙ ДОСВІД ІСИХАЗМУ: ДІАЛЕКТИКА ІНТЕРІОРНОГО

ТА ЕКСТЕРІОРНОГО. ПОГЛЯД ЗІ СТОРОНИ.

1. Експлікація поняття “духовний досвід”……………………………..10

2. Експозиція ісихастського досвіду: культурологічний аспект……...17

3. Класифікація понять ісихастської антропології…………………….25

Розділ ІІ. БОГОСЛОВСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ ДУХОВНОГО ДОСВІДУ.

ПОГЛЯД З СЕРЕДИНИ.

1. Введення в святоотцівське богослов’я……………………………….35

2. Зародження ісихастської практики. Початковий етап традиції…….48

3. Максим Сповідник та ісихастська онтологія………………………. 59

Розділ ІІІ. СХІДНИЙ МІСТИЦИЗМ ТА ЗАХІДНИЙ ГУМАНІСТИЧНИЙ

РАЦІОНАЛІЗМ ЯК ДВІ ПАРАДИГМИ ХРИСТИЯНСТВА.

ПОГЛЯД У СЕРЕДИНУ.

3.1. Схоластичні силогізми та містичне споглядання Симеона

Нового Богослова………………………………………………………70

2. Гуманісти та ісихасти. Енергійний дискурс Григорія Палами……...82

3. Інтеріорна естетика ісихазму в контексті духовних пошуків сучасності……………………………………………………………….88

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….95

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………….99

ДОДАТКИ……………………………………………………………..105

Додаток 3. Приклади формулювання актуальності роботи.

Приклад 1. Тема роботи: “Художній час як проблема онтології мистецтва”

Актуальність теми пов’язана із специфікою та унікальністю духовної ситуації "межі тисячоліть" в Україні і світі, яка характеризується поліфонією художніх напрямів та спроб теоретичного осмислення дійсності. Вона позначена не декларованим, а дійсним плюралізмом в царині і художньої практики, і теоретичної діяльності, відмовою від претензій на абсолютну істинність з боку переважної більшості суб'єктів культурного процесу. Перехідні епохи відзначаються загостренням інтересу до Часу та його проявів. Час не випадково стає героєм багатьох творів ("В пошуках втраченого часу" М.Пруста, "Сто років самотності" Г.Г. Маркеса тощо).

На межі XIX - XX ст. відбувається руйнування хронотопу, часо-простору класичного мистецтва, чому сприяла низка чинників: соціально-політичні та економічні потрясіння початку XX століття, нові відкриття в природничих науках і поява нових видів мистецтва; майже непереборною перешкодою для класичного мистецтва стає новий погляд на людину, її сутність і призначення.

У мистецтві час традиційно ототожнювали із часом розгортання сюжету і фабули, роль яких як конструктивних елементів художнього твору в XX столітті істотно зменшилась. За висловом Е. Кассірера, час і простір створюють каркас будь-якої реальності. Отже, справедливо припустити існування такого каркасу в художній реальності твору мистецтва. Руйнування хронотопу, що спостерігається в сучасному мистецтві, сягає його онтологічних засад і зумовлює пошуки нових зображувальних засобів. Зміни в художній практиці потребують адекватного теоретичного осмислення.

Художній твір, стверджував Г.Шпет, входить у життя як факт. Особливості формування й буття цього "факту", взаємозв'язок його із феноменами інших онтологічних рівнів, час як компонента цих рівнів, художній час, його генеза, унікальність та особливості у різні епохи - питання, що потребують всебічного розгляду й аналізу.

Приклад 2. Тема магістерської роботи:

“Феномен абстракціонізму в художній культурі”.

Актуальність теми. Сьогодні, відроджуючи духовні цінності, як національні, так і загальнолюдські, ми не повинні забувати про становлення кращих традицій власної національної культури. Тому особливо актуальними для дослідження є такі прояви вітчизняної культури, в яких вона з рівня провінційності виходить на рівень світових досягнень. Саме таким проривом на світовий рівень є творчість представників художнього абстракціонізму.

Теоретичні розробки цієї проблематики принципово важливі для розвитку сучасної вітчизняної культурології, оскільки саме в абстрактному мистецтві Україна має таких видатних національних представників як Казимир Малевич, Олександр Дубовик, Ольга Петрова, Валерій Франчук та ін. Цей факт дозволяє привернути увагу до творчого внеску нашої країни у скарбницю загальнолюдської культури.

Злам у світовідношенні, що відбувся під впливом різноманітних соціально-економічних, політичних та культурних процесів і явищ кінця XIX - початку XX століття, зміни теоретичних концепцій сприяли динамічному становленню і розвитку мистецтва абстракціонізму. На жаль, до недавнього часу, у зв'язку із відомими ідеологічними настановами, об'єктивні дослідження цього неоднозначного феномену культури були практично неможливі. Це було пов'язано, перш за все, із пануючою ідеологічною установкою — розглядати абстрактний живопис, та і всі модерністські течії в цілому, як загальний занепад художньої культури.

До того ж, лише останнім часом відкрито доступ до раніше заборонених архівних матеріалів, сховищ і музейних фондів. Громадськість отримала можливість ознайомитись із багатою художньою спадщиною абстракціоністів, з автобіографічними матеріалами, спогадами про цих митців знайомих і близьких.

Проте абстракціонізм є феноменом, який до теперішнього часу не отримав загальновизнаної оцінки як серед професіоналів-науковців, так і серед широких аматорських кіл. Усі джерела потребують комплексного вивчення, переосмислення і аналізу. Залишаються відкритими важливі проблеми теорії абстрактного живопису, місця та значення даного явища в історії культури.

Протягом останнього десятиріччя з'являються наукові праці, присвячені проблемам безпредметного живопису, в яких висвітлюються окремі питання і водночас породжуються багато інших. Зокрема, серед таких питань є проблеми співвідношення абстракціонізму та іконописної традиції, визначення місця і ролі цього напрямку в сучасних художніх процесах тощо.

Актуальність дослідження абстракціонізму визначається також потребою самоусвідомлення суб'єкта сучасної культури, необхідністю зробити надбанням широких верств суспільства результати духовних та інтелектуальних пошуків видатних представників вітчизняної культури XX століття.