1) Готує звітні матеріали з практики:

- звіт про роботу;

- щоденник практики;

- повний конспект двох занять з ескізами допоміжних засобів навчання або поясненням, які ТЗН використовувалися;

2) здає звітну документацію керівникам практики для перевірки та оцінювання.

3) захищає свій звіт з асистентської практики на підсумковій конференції або на засіданні кафедри.

4) бере участь в підсумковому заході з асистентської практики: науково-практичній конференції тощо.

III. Планування занять іноземної мови,

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЇХ АНАЛІЗУ

Планування заняття з іноземної мови.

Успішність планування заняття зумовлена такими факторами:

-знанням цілей навчання та програмних вимог до мовленнєвих навичок і вмінь студентів на певному етапі навчання;

-знанням змісту навчально-методичного комплексу ( підручника, посібника);

-знанням умов навчання: вікових особливостей студентів, специфіки конкретної академгрупи;

-знанням основних методичних вимог до сучасного заняття інозем­ної мови;

-врахуванням дидактичних і методичних принципів навчання.

Відповідно до програми навчання іноземної мови передбачає комплексне досягнення практичної, виховної, загальноосвітньої та розвиваючої цілей.

Практична мета передбачає навчання студентів говоріння, аудіювання (усне мовлення), письма, читання (писемне мовлення) іноземною мо­вою в межах тематики та мовного матеріалу, визначених програмою.

Загальноосвітня мета сприяє розширенню загального та філо­логічного кругозору учнів.

Розвиваюча мета спрямована на розвиток інтелектуальної, пізнавальної діяльності учнів, їх мовних здібностей.

Виховна мета забезпечує моральне, загальнокультурне, естетичне виховання та міжкультурну компетентність майбутніх перекладачів засобами іноземної мови.

Виходячи із кінцевої мети навчання, викладач визначає конкретні цілі заняття: практичну, загальноосвітню, розвиваючу, виховну.

Формулюючи практичну мету, викладач визначає, чого конкретно він буде навчати на занятті. Доцільно починати формулювання практичної мети словами "вчити..." або "навчити...".

Якщо подається новий мовний матеріал, то формулювання практичної мети може бути таким:

- ознайомити студентів із функцією, формою, особливостями вживання граматичної конструкції ( вказати якої) та вчити правильно використовувати її на рівні фрази;

Плануючи досягнення розвиваючої, виховної, загальноосвітньої цілей, магістр-практикант повинен чітко визначити відповідний потенціал навчального матеріалу уроку і своїх дій на ньому. Наприклад, виховувати гарний смак тощо.

Формулювання загальноосвітньої мети можна починати словами: "розширювати уявлення" або "формувати уявлення...".

Наприклад, розширювати уявлення студентів про традиції весілля в англомовних країнах.

При модульно-рейтинговій системі навчання планування починається складанням плану на весь модуль. Він дозволяє бачити в цілому цикл занять за темою, роль і місце кожного заняття в ньому і завдяки цьому добирати найбільш ефективні методи, прийоми та засоби для вирішення проміжних завдань на шляху досягнення кінцевих цілей

Для складання плану необхідно:

а) визначити характер та обсяг мовного і мовленнєвого матеріалу кожного заняття, передбачених авторами підручника;

б ) вивчити відповідні методичні рекомендації

в) визначити необхідні для досягнення мети методи та прийоми навчання;

г) спланувати домашнє завдання;

д) забезпечити необхідне оснащення заняття як технічними, так і традиційними засобами навчання.

З урахуван­ням специфіки практики перекладу та іноземної мови як навчальних предметів у процесі планування і складання плану-конспекту кожного конкретного заняття тематичного циклу необхідно пам'ятати, що:

— на занятті відповідно формуються мовленнєві або перекладацькі навички і вміння;

— змістом заняття є певний комплекс вправ, що виконуються в чіткій послідовності;

— завдання кожного заняття визначаються в залежності від його місця в модульному циклі;

— організація мовного матеріалу повинна бути комплексною;

— для формування конкретних аспектних мовленнєвих навичок та для розвитку умінь в різних видах перекладацької чи мовленнєвої діяльності повинен виконуватись відповідний комплекс вправ;

— мовленнєва практика (вправи) повинна імітувати процес мовлен­нєвого спілкування, тобто мати комунікативну спрямованість, вмотивованість та ситуативну зумовленість;

— ефективність заняття визначається ступенем мовленнєвої актив­ності студентів;

— заняття повинно передбачати систематичний і планомірний конт­роль рівня сформованості мовленнєвих навичок і умінь та сприяти здійсненню диференційованого підходу до їх навчання;

— заняття повинен проводитись іноземною мовою;

— діяльність викладача повинна викликати інтерес і пізнавальну активність студентів.