§ 6.4. Технології психологічного впливу

Технології психологічного впливу грунтуються на використан- ні можливостей системи ЗМК впливати на індивідуальну й масову свідомість аудиторії. Залежно від цільових установок ініціатора психологічного впливу технології впливу на суспільну свідомість можуть застосовуватися як засіб зміцнення або руйнування пси- хологічної стабільності суспільства.

Технології психологічного впливу системою ЗМК викорис- товуються державою не тільки проти зовнішньополітичних опо- игнтін або на підтримку своїх союзників за кордоном, а й на рівні Інформаційної політики всередині держави, тобто для надання Інформаційного впливу на суспільну свідомість її громадян.

()( повними технологіями впливу на суспільну свідомість сис- «смою ЗМК є такі:

I) маніпулювання фактами — одна з найпоширеніших техноло- гій, у разі застосування якої дійсні події відображаються ніби крізь д іеркало, що має кривизну, прозорість, колірну гаму, обмежені роз- міри й «дефекти», походження яких є штучним. Завдяки такому відносно простому трюку, як організоване блокування в ЗМК час- тини повідомлень або заборона на вираження протилежної точки юру при акцентуванні політично вигідних тематик, можна викли- кати в аудиторії реакцій, яка буде неадекватною подіям, що відбу- ваються насправді;

2) тенденційний підбір тем і матеріалів,

3)розподіл ефірного часу непропорційно дійсному значення інформаційних фрагментів;

4) фрагментарність подання подій',

5) вирівнювання неоднакових за значенням фактів,

6) відвернення уваги аудиторії віл дійсно значущого, але полі- тично невигідного діючому режиму висвітлення події спотворенні фактичним матеріалом;

7) емоційне подання подій;

8) використання як телеведучих привабливих людей, які є най- більш переконливими у випадках, коли велику роль відіграє суб'єк- тивна перевага;

9) селективна послідовність інформування, коли при висловлю- ванні суперечливих поглядів більш переконливим є перше пові- домлення;

10) спеціалізований монтаж повідомлення, наприклад, поєднав ня в часі тенденційного звукового й документального відеорядів; |

11) аудиторність інформування, коли повідомлення доводить-1 ся тільки до певної групи населення, наприклад, за територіальЯ пою, національною, релігійною або соціальною ознакою;

12) трансляція відеоповідомлення, одержаного із застосуванням ! можливостей комп'ютерної графіки або штучно синтезованої мови, наприклад, виступів державних, громадських діячів;

13) деформація індисеміосфер і впровадження в суспільну свідо- мість елементів нестабільності, дезорганізованості, хаосу, невнев- І неності й страху. Технологія полягає у виливі на стереотипи, уста- новки, що склалися в соціуму конкретної держави, і витісненні із І суспільної свідомості домінуючої національної ідеї, об'єднуючих 1 моральних основ, і розрахована на реалізацію в довгостроковому, І стратегічному плані.

Як вважає К. Юнг, процес витіснення зі свідомості в найближ- І чі найглибші шари несвідомого здійснюється завдяки «моральному 1 впливу того, що оточує»¹. Процес витіснення неодмінно суирово- ] джується процесом асоціювання у свідомості нових вражень. І Обидва процеси проходять безперервно і в різних індивідів, залеж- ! но від їхніх вольових установок, по-різному, проте в будь-якому 1 випадку звільнена психічна енергія виливає на психічний і навіть фізичний стан особистості. При цьому «відчуття моральної нспов- \

¹ Юнг К. Г. Архетигш гоциального бессознательного // Культуроло- ги*: Учсб. пособис для студснтов вьісш. учеб. заведений. - Ростов-на-До- ну: Феникс, 1999. - С. 97.

виникає... не внаслідок зіткнення із загальним, у відомо- му сенсі довільним моральним законом, а з конфлікту з власним са- мозвеличанням, яке, виходячи з відчуття душевної рівноваги, ви- мін .п заповнення дефіциту»¹.

:Сповнення цього дефіциту в дорослого населення може відбу- ватися шляхом асиміляції свідомістю архетигювих ресурсів несві- домою. У юного покоління таких можливостей менше, адже воно асимілює передусім нові зовнішні враження, бо відповідних архе- типових форм не має. На думку західних експертів, ЗМК і телеба- ння роблять величезний вплив на перебіг зазначених процесів;

14) (шкористання ЗМК як каналу дезінформації населення й кс- рінішцтва держави;

15) маніпулювання в ЗМК результатами опитувань громадської думки, що базуються на демонстрації некоректних результатів опи- тувань», які можуть змінити не тільки думку окремої особистості, н і\ громадську думку. Послідовність і форма запитань, які часто гиладають не соціологи, а журналісти, можуть стимулювати відпо- віді. Часто характер відповідей залежить не стільки від оцінки кон- йргшої ситуації, скільки від загального ставлення до того, що від- бувається навколо, від забобонів, що існують у масовій свідомості, під «протестних» стереотипів. Опитування, які, но суті, є засобом амідування стану суспільства, дають змогу маніпулювати громад- сько ю думкою;

16) ефект САЛУ, суть якого полягає в демонстрації по телебачен-

ню приголомшуючих психіку аудиторії актуальних подій у режимі

• мі І і по, коли завдяки ефектові «присутності» телеглядача в центрі індій досягається емоційне посилення психологічного впливу на аудиторію, який закріплюється цілеспрямованим коментарем;

17) демонстрація переваги своєї культури, що для ЗМК про- аідних західних країн є найважливішим змістовним елементом психологічного впливу;

18) мусування ЗМК усіляких чуток, що виливають на психоло- гічний клімат у суспільстві;

19) рефлексивне управління - технологія, в основу якої покла- дана циклічна повторюваність ланцюга: вплив (стимул)—реакція. На думку К. Юнга, психологічний вплив реалізується через «від- носність усього людською». Рефлексивне управління — це інфор- маційний вилив на об'єкти, для описування яких уживаються по-

Ют К. Г. Архетипь^социального бессознательного // Культуроло і Ні Учсб. пособие для студентов шлеш. учеб. заведений. — Ростов-на-До му: Феникс, 1999. - С. 97.

няття «свідомість» і «воля». Такими об'єктами є індивід, сім'я, нація, цивілізація. Рефлексивне управління як термін означає, по-перше, мистецтво маніпулювання індивідом і суспільством, а по-друге, специфічний метод соціального контролю.

Найчастіше рефлексивне управління спрямоване на невелику групу людей у конкретній державі, які мають найбільші повнова- ження, або на окремих особистостей цієї групи. Передбачається, що інформаційний вплив на управлінські й виконавчі структури краї- ни приводить:

як мінімум до тимчасового уповільнення темпу ухвалення оперативних рішень і навіть до блокування основних вузлів управ- лінської структури держави;

- як максимум - до ухвалення політичною елітою таких рішень, які сприяють цілям і намірам ініціатора інформаційного впливу.

Специфіка рефлексивного управління полягає в тому, що гене- рація інформаційних впливів спирається не стільки на природі! людську інтуїцію, скільки на особливу модель керованого суб'єкта. І ехнолопя передбачає створення точного психологічного портрета моделі об'єкта інформаційного впливу, яка має відображати як його поведінку, так і його спроможність усвідомлювати самого се- бе й інших суб'єктів, включаючи й тих, які намагаються встанови- ти контроль над даним об'єктом впливу.

Вивчаються канали доведення повідомлення до об'єкта, оціню- ється його сприйнятливість різних типів зовнішнього впливу, зокрема через ЗМК. Створюється комп'ютерна модель психології поведінки об'єкта, його рефлекторного апарату, за програмою про- граються сценарії інформаційного впливу та його наслідки. Після застосування «імпульсу» психологічного впливу в режимі оп-Ііпе оцінюється відповідність реакції об'єкта цільовій установці і, у разі потреби, вибирається додатковий оптимальний вилив. ГІри цьому особливе значення для суб'єкта мають факти, що свідчать про діє- вість інформаційного впливу, який виявляється в порушенні пси- хічііоі стійкості об'єкта виливу й свідчить про його вразливість.

У політичних процесах активно використовуються маніпуля- тивні політичні технології. Усі політичні технології маніпулюван- ня поведінкою діють в обмеженому часовому й функціональному діапазонах. Ступінь їхньої ефективності визначається духовною зрілістю людей їхньою готовністю до сприйняття спотвореної інформації. Глибинною основою політичних маніпулятивних тех- нологій є конструювання міфів, звернення не до розуму людини, а до глибин підсвідомості, коли індивід дозволяє маніпулювати собою, перекладаючи відповідальність за свої вчинки на маніпуля-

торів. Індивід інтуїтивно завжди відчуває, що ним маніпулюють, але не противиться цьому, бо саме ця маніпуляція дає йому можли- вість, робити те, що він дуже хотів би зробити, проте чомусь дотепер неробив. У цій сфері використовуються одні й ті самі схеми, зокре- ма улаштування грандіозних концертних або театралізованих шоу, проведення невеликих маніфестацій із залученням до них уваги ЗМК. організація невеликих бійок і погромів зі штучним роздуван- ням їх значущості для отримання непорівнянного з масштабами події психологічного ефекту.

Проблеми маніпулювання не вичерпуються політичним марке- тингом, зокрема, акціями орієнтованого маніпулювання, пов'яза- ними і інтересами різних фінансово-промислових груп.

Метод політичних міфів базується на зміні індисеміосфери, тобто створені в мозку інформаційного образу середовища, з яким індивід порівнює явища, спостережувані в навколишньо- му середовищі процеси. Невідповідність ЮС реальності зумов

ісадекватну поведінку й можливий колапс організму. Зміна

ІОС може відбуватися впровадженням у свідомість політичних міфів. унаслідок чого цілісний світогляд замінюється фрагмен- іирним.

Сукупність міфів, впливаючи на світогляд, змінюють обєктив- ний ІОС, призводять до психічних зрушень неадекватно спотворе- іі.но бачення й розуміння реальності, коли раціональні аргументи пі/і< гупають на задній план, а управління великими масами людей

|мміл1;іується силою уяви.

Для інформаційного впливу необхідна наявність правди та її програмована дозованість, на тлі якої можуть надходити й нрог- I- їм.шані порції брехні. Однак найефективнішим є метод створен- им па основі дійсних фактів помилкового ІОС. Складні утворен- ні! такого типу називаються політичними міфами, вони і мюрюються відповідно до поставлених цілей і за певним планом. |Іоні політичні міфи не виникають спонтанно, а є штучними тво- ріннями фахівців у сфері політичних і соціальних технологій - міфи створюються за тими самими правилами, як і будь-яка зброя І тепер завдяки системі ЗМК процес створення міфів дуже прискорився.

Нині міф є одним із основних засобів психологічної війни, а отже, Інформаційний образ середовища, тобто те, з чим людина порівнює об'єктивну реальність, з цілісного й взаємоузгоджено- іп . гаг фрагментарним, таким, що складається з набору міфів. Інакше кажучи, міфи, порушуючи цілісний світогляд, формують мо Щічне мислення, що розпадається, і створюють помилковий,

а упроваджувані системою ЗМК міфи керують індивідами, су- спільствами й цивілізацією, мимоволі примушуючи людей діяти проти власних інтересів.

У процесі міфологізації буття зникають реальні людські риси і в суспільному житті з'являються персонажі, які перемагають не політичних супротивників, а віртуальних монстрів. Для створен- ня и закріплення таких міфологічних образів використовуються розробки у сфері психолінгвістики й нейролінгвістичного програ- мування, що Відрізняються високою ефективністю дії. Отже ви- ходячи з переваг електорату, завданням політичних іміджмейке- рів є підбір міфологічного персонажа для потенційного народного обранця і пристосування його дій до відповідних міфологічних 1 подвигів. '